«Існують сумніви щодо керівництва НБУ»: опублікувано аналітичний лист ЄБРР - соцмережі
У мережі опублікували документ, який назвали аналітичним листом Європейського Банку Реконструкції та Розвитку стосовно діяльності Національного банку України. У ньому висловлюються занепокоєння що до незалежності та професійності Нацбанку.
Фрагмент документу опублікував журналіст Євген Плінський на своєму YouTube-каналі.
Журналіст також назвав основні тези документу, які ставлять під сумнів роботу НБУ:
- «Вибірковість НБУ в боротьбі проти неправильного кодування платежів (привіт банкам які обслуговують схемний гральний бізнес),
- дивні дії НБУ по ліцензуванню платіжних систем які схожі на ручне регулювання галузі в угоду «своїх»,
- глобальна «Ощадизація» Андрія Пишного та заміна професіоналів лояльними кадрами,
- нездоровий контроль державних банків, та блокування призначень незалежних Голів Наглядових рад,
- ну і фактично «деспотія» в питанні прийняття рішень в самого Нацбанку де тепер панує практика єдиної правильної думки обмеженого кола людей.»
Про деякі із пунктів Плінський розповів детальніше. Наприклад, про спроби НБУ впливати на корпоративне управління банків.
«Реформа 2018 року, спрямована на забезпечення наледного корпоративного управління в державних банках, розробила прозору та збалансовану процедуру конкурсного відбору незалежних членів наглядових рад. Однак є чіткі ознаки того, що НБУ намагався політично впливати на процес відбору, щоб забезпечити призначення лояльних кандидатів. Історично брак досвіду держави в управлінні комерційними банками та політичні зловживання призвели до високого рівня непрацюючих кредитів у державних банках. Спроби вплинути на корпоративне управління державними банками ставлять під серйозний ризик реалізацію майбутніх інвестиційних/реконструційних проектів», - процитував документ журналіст.
Крім того, згадав і проблему того, що більшість серйозних рішень де-факто ухвалюються невеликою кількістю людей рівня С, які використовують схвалення колегіальних органів не як платформу для обговорення, а як просту юридичну формальність, як зазначено нібито у документі.
«На незгодних чиниться тиск аж до звільнення. Існує ідея внести зміни до внутрішніх процедур, щоб зобовʼязати тих, хто голосував не так, як більшість, письмово обгрунтовувати таке голосування. Різноманітність думок під час прийняття рішень не цінується. Передбачається, що всі рішення приймаються одноголосно. Однак стало очевидним, що політика НБУ щодо набору персоналу кардинально змінилася: від залучення найкращих талантів з ринку у 2015-2016 роках до утримання лише тих, хто повністю лояльний до нового керівництва НБУ у 2023 році. Деякі з видатних професіоналів були змушені покинути установу», - йдеться в документі.
У аналітичному листі, за словами Плінського, також акцентується увага на непрозорому ліцензуванні провайдерів платіжних послуг.
«Новий закон про платіжні послуги вимагав від усіх провайдерів платіжних послуг отримати нові ліцензії до 1 лютого 2023 року. У грудні 2022 року зʼясувалося, що НБУ не дотримується власних інструкцій і застосовує значну упередженість. До січня 2023 року жоден з понад 75 провайдерів платіжних послуг не отримав ліцензії, що поставило під загрозу стабільність всього платіжного ринку. Незважаючи на перенесення дедлайну на 3 місяці, наприкінці березня 2023 року не було видано жодної ліцензії. У квітні 2023 року НБУ вніс зміни до нових ліцензійних умов, які ще більше ускладнили отримання ліцензій для багатьох гравців ринку. Деякі провайдери платіжних послуг стверджували, що квітневі зміни до ліцензійних умов були внесені з метою унеможливити отримання необхідних їм ліцензій певними гравцями ринку», - розповідається в документі.
Також у документі наголошується про ситуацію із «вибірковим підходом до «розкодування» платежів».
Як висновок, зазначив Плінський, у документі просять продовжувати реформу і застосувати механізми підзвітності.
Проте окрім аналітичного листа, Плінський у відео згадує і про інші приклади неефективності Національного банку України:
- «Ще один приклад неефективності Нацбанку стосується арештованих активів перейменованого російського Сбербанку. Виявилося, що 9 мільярдів гривень банку були вкладені в державні облігації, які для них купляла скандальна компанія Валерії Гонтарєвої… Ці мільярди замість потрапляння в бюджет руками столичної прокуратури були заблоковані на рахунках «Авангарду», які почав використовувати ці гроші для заробітку. Вони вкладали вже, по суті, бюджетні гроші, в депозитні сертифікати Нацбанку, та тупо заробляли на грошах, які мали б давно працювати на перемогу. НБУ приймав ці гроші та виплачував за них прибуток.
- З початку війни НБУ сформувало коло з 9 обраних банків, які мали право вкладати гроші у річні депозити НБУ під шалені 23% річних. За рік війни банки заробили на цій схемі 50 мільярдів гривень.»
Читайте також:
У травні в Україні виникла проблема додаткових комісій банків та обмінних пунктів, які вони встановлюють за прийом нібито зношених доларових купюр або банкнот попередніх років випуску.
НБУ запровадив низку заходів для розв’язання проблеми. Зокрема, голова НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор штрафуватиме і позбавлятиме ліцензій обмінні пункти за невиконання вимог.