Аналізуючи ретроспективу річної давнини, можна спостерігати кілька періодів яскраво вираженої динаміки курсу гривні до долара. Перший період почався у листопаді 2017 року і тривав до середини січня 2018 року, коли офіційний курс знизився з 26,5 до 28,8 гривень за долар (падіння на 8,7%). З останньої декади січня відбулося затяжне зміцнення національної валюти, що тривало п'ять місяців - до 25 червня - її курс зміцнився до 26,2 гривень за долар (зростання на 9%). Після цього протягом двох тижнів курс гривні спочатку знизився до 26,42 (2 липня), а потім повернувся до 26,2 гривень за долар (9 липня). Починаючи з 10 липня нацвалюта стабільно слабшала по відношенню до долара, двічі - 27 серпня і 24 вересня - досягнувши локальних мінімумів на рівні 28,3 гривні за долар. З кінця вересня тенденція до зниження була переламана, нацвалюта зміцнилася - до 27,9 гривень за долар станом на 16 жовтня.
Незначне падіння курсу на початок року – практика, яка має повторення. Як зазначає Голова Ради НБУ Богдан Данилишин, зниження курсу пояснюється недостатньою координацією фіскальної і монетарної політики - в кінці року Уряд зазвичай дуже активно витрачає гроші. За грудень 2017 року, наприклад, залишок коштів Кабміну на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів - з 54,1 млрд. до 5,1 млрд. гривень. Із запізненням на ситуацією щодо залишку на казначейському рахунку відреагував НБУ, який лише у другій половині 2017 року підвищив облікову ставку - передумови для посилення кредитно-грошової політики склалися в серпні-вересні минулого року, а цикл підвищення ставки почався в середині жовтня.
Варто наголосити, якщо зіставити курс гривні до долара на початку року і на 16 жовтня, виходить, що за цей час гривня зміцнилася (нехай і незначно - на 0,5%). Серед факторів, які впливають на курс гривні, варто виділити найважливіші - ціни на основні експортні товари (сільгосппродукти, міндобрива і продукцію чорної металургії), ціни на основну імпортну продукцію (енергоносії і споживчі товари для населення), перспективи отримання чергового траншу кредиту від МВФ і платежі за держборгом. Джерело щодо цінової конюнктури на основні експортні товари варто проаналізувати на Commodity Metals Price https: // www. Indexmundi. Com / commodities /? Commodity = metals - price - index & months = 120
Отже, після помірної позитивної динаміки в квітні-липні, в серпні-вересні цей індекс знижувався, проте в жовтні стабілізувався на рівні 77,5. З огляду на сезонність попиту на металургійну продукцію, не думаю, що зниження цін на неї продовжиться, швидше варто очікувати помірного зростання. Якщо так і станеться, пропозиція валюти на міжбанківському ринку може збільшитися. Ситуація з цінами на міндобрива нейтральна: подивившись на індекс Potassium Chloride Monthly Price, можна відслідкувати стабільність - ціна метричної тони міндобрив знаходиться на рівні 215,5 доларів, не змінюючись з вересня 2017 року. Щодо цін на сільгосппродукцію, то згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, після зростання ціни на пшеницю в липні-серпні, у вересні відбулося деяке її зниження - на 3% (але, світові ціни на пшеницю в вересні поточного року були на 12% вище порівняно з цінами вересня 2017 року). Причиною зниження цін в минулому місяці була активізація найбільших експортерів на початку чергового маркетингового року. Логічно припустити, що в жовтні-листопаді ціни стабілізуються. Враховуючи підсумки по урожаю цього року, експорт пшениці з України буде стабільно високим, що повинно позитивно позначитися на величині валютної виручки та її пропозиції на валютному ринку. Відносно цін на кукурудзу - очікується їх невелике зниження, але для валютного ринку це буде компенсовано високим обсягом її експорту. Щодо ще однієї найважливішої для нашої країни експортної торгової позиції - соняшникової олії: ціни на неї дещо знижуються вже давно, однак обсяги експорту дозволяють сподіватися на серйозні обсяги надходжень валютної виручки (Україна займає 55% світового ринку «сирої» соняшникової олії, потенціал галузі - в збільшенні виробництва рафінованої продукції). https: //www.indexmundi.com/commodities/? Commodity = potassium-chloride & months = 120
Досить важливий аналітичний аспект - ціни на основну продукцію, що імпортується. Світові ціни на нафту з початку року знаходяться на порівняно високому рівні, коливаючись в районі 80 доларів за барель. Оскільки часовий лаг між зміною світових цін нафту і роздрібних цін на паливо в Україні досить короткий (1-2 місяці), ця вартість нафти вже врахована в цінниках на українських АЗС, а зростання вартості бензину в серпні-вересні було пов'язане з ослабленням курсу гривні.
Середня ціна імпортованого газу в 2018 році
Та якщо подивитися на графік ціни газу, що склався в кінці вересня-першій половині жовтня на найближчих до України європейських хабах - голландському TTF і німецьких NCG і GASPOOL - помітна тенденція до зниження котирувань (за останні два тижні ціни впали в середньому на 13%). Обсяг газу, закачаного Україною в підземні сховища за станом на кінець вересня, склав 16 млрд. куб. м. Отже, період активної закупівлі близький до завершення, газу достатньо для забезпечення транзиту і проходження опалювального сезону (він буде масштабно закуповуватися лише у разі негативних погодних умов). Тобто, ситуація серйозного тиску на валютний ринок вона надати не повинна.
Щодо імпорту вугілля ситуація відносно сприятлива - з початку року середні ціни енергетичного вугілля знизилися з 77 до 68 доларів за тонну. Ймовірно, у міру наближення зими вугілля буде дорожчати, але навряд чи ціни перевищать минулорічні.
Статистика споживчого кредитування свідчить про те, що попит населення на імпортні товари зростає - його обсяг за 8 місяців цього року збільшився на 20,5% (на жаль, левова частка коштів йде на покупку товарів іноземного виробництва). У загальних масштабах імпорту вплив цього фактору на майбутню курсову динаміку не такий великий. Втім, до кінця року зазвичай імпорт споживчих товарів різко зростає, що може надати ситуативний вплив на курс гривні.
За даними Міністерства фінансів, платежі за зовнішнім боргом в четвертому кварталі повинні скласти 17,25 млрд. гривень або близько 616 млн. доларів (з них 429 млн. доларів - погашення кредитів МВФ). Цей фактор, поряд з невизначеністю щодо отримання чергового траншу кредиту від МВФ, найбільш проблемний. Варто сподіватися, що у разі ускладнень Мінфін зможе організувати залучення боргового фінансування (бажано з меншою прибутковістю, ніж це було в серпні). Та надзвичайно важливим все ж є успіх у переговорах з Фондом, принаймні НБУ робить для цього все необхідне. Продовження кредитування МВФ важливо ще й тому, що від цього залежить отримання в цьому році макрофінансової допомоги від Євросоюзу.
Нагадаємо, що підсумовуючи візит місії МВФ в Київ, Голова Національного банку зауважив, що діалог в цілому був конструктивним. «Переговори тривають. Питань до Національного банку немає, чекаємо на необхідні кроки – приведення тарифів на газ до ринкового рівня, а також на остаточне врегулювання окремих питань Державного бюджету. Ми налаштовані оптимістично!» - наголосив Яків Смолій.
