Яких збитків повномасштабна російська агресія завдала українському агросектору та глобальній продовольчій безпеці, які кроки у відновленні вітчизняного АПК мають бути першочерговими, а також що держава може зробити для аграріїв уже сьогодні - в ексклюзивному інтерв’ю UA.NEWS розповіла Владислава Магалецька, радник віце-прем’єр-міністра України, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства України, екс-голова державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Знищення сільськогосподарських виробництв, техніки, складів, худоби та врожаю в поєднанні з логістичними перепонами внаслідок військових дій вже завдало Україні збитків, які вираховуються мільярдами доларів США. Загальні потреби державного сектора у реконструкції та відновленні попередньо оцінюються в 18,7 мільярдів доларів, при цьому приватні фермери повинні будуть інвестувати значно більше власних ресурсів протягом наступних років
радник віце-прем’єр-міністра України, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства України, екс-голова державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Як має розвиватись український агросектор після війни?
Владислава Магалецька: Війна ще триває, тому оцінювати масштаби збитків, нанесених сільському господарству, та говорити про його розвиток предметно зможемо після нашої перемоги. Сьогодні ми констатуємо, що знищення сільськогосподарських виробництв, техніки, складів, худоби та врожаю в поєднанні з логістичними перепонами внаслідок військових дій вже завдало Україні збитків, які вираховуються мільярдами доларів США.
Загальні потреби державного сектора у реконструкції та відновленні попередньо оцінюються в 18,7 мільярдів доларів США, при цьому приватні фермери повинні будуть інвестувати значно більше власних ресурсів протягом наступних років. Найбільш термінові інвестиції мають спрямовуватись на відновлення пошкоджених активів.
Ще один напрямок, який потребуватиме нашої уваги – ліквідація збитків у секторі зрошення, дренажу та управління водними ресурсами. Мова йде про відновлення пошкоджених дамб, зрошувальних каналів, набережних, будівель тощо.
Загальні потреби державного сектора для відновлення кращої системи зрошення, дренажу та захисту від повеней оцінюються в 7,5 мільярдів доларів США. Необхідно буде відновлювати зруйновані гідротехнічні активи і водосховища на територіях, де було відновлено контроль. А також інвестувати в території, які не зазнавали бойових дій, щоб усунути головну прогалину — відсутність водопостачання та брак іригаційних послуг для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур.
Що може зробити держава для агропідприємств уже сьогодні?
Владислава Магалецька: Українські агропідприємства сьогодні дуже потребують фінансової підтримки. З боку держави це може бути пряма підтримка оборотного капіталу агровиробників, роздрібних торговців та трейдерів через державні комерційні банки.
Державні гарантії для банків мають базуватися на механізмах розподілу ризиків з фінансовими посередниками, призначеними для агробізнесу.
Крім того, держава може домовитися з МФО про вибіркове довгострокове фінансування агросховищ.
До війни сільське господарство України виробляло 10% ВВП, забезпечувало роботу 14% робочої сили та створювало 24% загального експорту. Україну історично вважали «житницею Європи» завдяки родючим землям та розвиненій сільськогосподарській інфраструктурі. Ми є одним з ключових постачальників харчових продуктів у світі й одним з лідерів за експортом таких критично важливих товарів як соняшникова олія, кукурудза, пшениця та борошно. Військові дії несуть світові проблеми з доступом до продовольства та цінами на нього.
радник віце-прем’єр-міністра України, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства України, екс-голова державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Фото: AnywellЯк війна вплинула на продовольчу безпеку в Україні та світі? Якою має бути нова парадигма продовольчої безпеки?
Владислава Магалецька: До війни сільське господарство України виробляло 10% ВВП, забезпечувало роботу 14% робочої сили та створювало 24% загального експорту. Україну історично вважали «житницею Європи» завдяки родючим землям та розвиненій сільськогосподарській інфраструктурі. Ми є одним з ключових постачальників харчових продуктів у світі й одним з лідерів за експортом таких критично важливих товарів як соняшникова олія, кукурудза, пшениця та борошно.
Війна прийшла в Україну перед початком весняної посівної, вдаривши по ній дуже боляче. Загальна посівна площа скоротилася на 20% порівняно з 2021 роком, а 15% основного фонду сільського господарства було пошкоджено вже після перших трьох місяців війни. Прогнозується, що врожай зернових та олійних культур у 2022 році впаде на 40% у річному обчисленні. Поряд із підвищенням цін на сировину, особливо на добрива та дизельне паливо, зниження сільськогосподарського виробництва значно зменшить доходи фермерів.
Експорт зерна скоротився через блокаду Чорного моря, яке забезпечувало 90% довоєнного сільськогосподарського експорту. У результаті відпускні ціни на пшеницю та кукурудзу на внутрішньому ринку впали на 30–35% із січня по червень 2022 року, тоді як у світі вони зросли на 42–60%. Новий урожай створює тиск на інфраструктуру зберігання зерна; дефіцит сховищ оцінюється в 10–15 млн. тонн. Низькі обсяги експорту агропродовольчої продукції можуть загострити глобальну продовольчу безпеку, спричинивши ризик того, що нинішня криза доступу до їжі перетвориться на кризу доступності їжі протягом наступних кількох років.
Таким чином, військові дії несуть світові проблеми з доступом до продовольства та цінами на нього. В Україні ж, поки триває війна, зростатиме інфляція та рівень бідності в найбільш постраждалих регіонах. Тому ми всі маємо докладати максимальні зусилля для скорішого завершення війни та наближення нашої перемоги.
Нагадаємо, українські аграрії в умовах повномасштабної війни зіштовхнулись із низкою проблем. Одна із них - дорогі добрива. Зростання цін на цю продукцію пов’язують у першу чергу зі збільшенням вартості газу.
Відтак Україні доведеться переформатовувати аграрний сектор та відмовитися від посівної озимих культур, розповіла радниця віце-прем’єр-міністра України Владислава Магалецька на міжнародній конференції «Україна під час війни. Економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення».
Проблема дорогих добрив впливає на те, скільки агропродукції Україна зможе експортувати у наступному році. Від цього залежить не лише наша валютна виручка, а і продовольча безпека країн Азії та Африки, наголосила радниця віце-прем’єр-міністра України.
