Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №10225-д, що має легалізувати ринок віртуальних активів та встановлює правила їх оподаткування в Україні. Після доопрацювання і остаточного голосування закон дозволить власникам криптовалют офіційно задекларувати, продавати, купувати та обмінювати свої активи.
Зважаючи, що глобальне поширення цифрового капіталу швидко зростає, ухвалення такого закону стає питанням конкурентоздатності фінансового ринку та цифрової економіки України.
UA.News детальніше розповідає про законопроєкт, які зміни він передбачає для власників криптоактивів, та які його норми викликають найбільше питань у народних депутатів.
Що передбачає законопроєкт про криптоактиви
Законопроєкт про віртуальні активи підтримали за основу 246 народних депутатів. У проголосованій редакції документ встановлює загальну ставку оподаткування операцій з віртуальними активами на рівні 18% податку на прибуток та 5% військового збору. Також передбачається, що у перший рік після набуття чинності закону діятиме пільгова ставка у 5% для виведення коштів у фіат (звичайні гроші).
Загалом законопроєкт складається з двох частин: змін до Податкового кодексу України та регулювання криптовалют, яке є достатньо деталізованим і враховує відповідний Регламент Євросоюзу від 31 травня 2023 року.
Документ визначає віртуальний актив як особливий вид цифрового об'єкта (майна), що існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Водночас віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні.
Віртуальні активи мають три категорії: токени з прив'язкою до активів (їхня вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно); токени електронних грошей (прив’язані до однієї офіційної валюти); інші віртуальні активи, що не належать до перших двох типів.
Ключові пункти щодо оподаткування доходів від криптоактивів раніше оприлюднив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Фізособам пропонується наступне: вести окреме від іншого інвестиційного прибутку оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами; оподатковувати прибуток, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання; фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки. При цьому для активів, придбаних до набрання чинності законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право застосувати пільгову ставку ПДФО 5%.
Для юридичних осіб передбачені нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами). Перелік витрат визначатиме Міністерство фінансів за поданням регулятора.
Випуск, розміщення, продаж, обмін та погашення віртуальних активів не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ, за винятком операцій з NFT та активів, які підтверджують право вимагати передавання майна або надання послуги.
Також постачальники послуг, що пов’язані з оборотом віртуальних активів і надають послуги резидентам України, повинні стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами. За невиконання цих обов'язків будуть штрафи, які протягом перехідного періоду матимуть зменшені розміри: у 2026 році — 10% від встановленої суми, у 2027 - 2029 років — 25%.
Запропоновані зміни до Податкового кодексу мають запрацювати з 1 січня 2026 року.
Що мають доопрацювати у законопроєкті про криптоактиви до другого читання
Видання UA News раніше писало про дискусії навколо цього законопроєкту на етапі його погодження у профільному Комітеті. Дебати не вщухають і після його ухвалення у першій редакції.
До другого читання законопроєкт мають ще доопрацювати і внести «дуже багато змін», повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Насамперед мають визначити орган, який здійснюватиме нагляд за ринком, оскільки досі триває дискусія щодо надання таких повноважень Нацбанку чи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. «Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо», — зауважив Железняк.
Регулювання та нагляд за діяльністю на ринках віртуальних активів — перше, на що потрібно звернути увагу, переконана народна депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна.
«Їх здійснюватимуть Національний банк та ОКРЕМИЙ Регулятор. Так от ДОСІ НЕ ДОМОВИЛИСЬ-ХТО ЦЕ БУДЕ. Тут варто згадати Регулятора по азартним іграм. «Тягали» це питання протягом трьох років, поки не визначались, що створять ЩЕ ОДНУ ДЕРЖАГЕНЦІЮ в сфері управління Мінцифри. Тобто, повний ігнор Мінфіну —все, поступово переходить під відомство Федорова», — констатувала Южаніна.
Коментуючи законопроєкт про криптоактиви, опозиційна депутатка також вказала на прогалини щодо повноважень нового регулятора ринку.
«Як зрозуміти норму, крім права вимагати від будь-якої фізичної або юридичної особи надання інформації та документів, що можуть мати значення для здійснення державного регулювання та нагляду на ринку віртуальних активів, проводити ВИЇЗНІ ІНСПЕЦІЇ або РОЗСЛІДУВАННЯ та ОТРИМУВАТИ ДОСТУП ДО ПРИМІЩЕНЬ, крім житла чи іншого володіння фізичної особи, для ОТРИМАННЯ ДОСТУПУ ДО ДОКУМЕНТІВ та іншої інформації у будь-якій формі, а також за рішенням суду вимагати замороження активів та/або накладення арешту на майно та/або грошові кошти. ТУТ ВЖЕ ПОВНИЙ ПЕРЕБІР. Бо, якщо НЕ ВМІЄТЕ/НЕ ЗНАЄТЕ як здійснювати контроль/адміністрування БЕЗ ПЕРЕВІРОК/ОБШУКІВ -НЕ ПОЧИНАЙТЕ», — наголосила Южаніна.
За словами народної депутатки, недоопрацьовані норми створюють ризики, що законопроєкт може перетворитися на «антиреформу» в інтересах провладної партії.
Ефект для державного бюджету
В Україні дотепер операції з криптовалютою не заборонені, але й не легалізовані офіційно. А тому точного виміру українського ринку немає. За даними парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Україна входить до топ-6 країн зі 150 країн світу за рівнем поширення крипти серед населення і генерує 2,5 % світового трафіку криптовалют. За 2024-й рік глобальні централізовані біржі отримали прибуток, який згенерували українці, в розмірі $343 млн або 5,4% глобального прибутку.
Легалізація крипти потенційно може значно наповнити державний бюджет. Дослідження потенціалу оподаткування, проведене Global Ledger, показує: якби ринок крипти був легалізований раніше, то за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.
Тож, якщо держава й далі зволікатиме з легалізацією ринку криптоактивів, то продовжить втрачати податки у галузі, де щороку обертаються десятки мільярдів доларів.
Читайте також:
Криптовалюта в 2025 році: головні тенденції та прогнози
