Через неефективну політику щодо повернення з-за кордону вимушених переселенців Україна може втратити 113 мільярдів доларів ВВП протягом найближчих 10 років, а також недоотримати близько 45 мільярдів податкових надходжень. Про це свідчить дослідження, підготовлене Центром економічного відновлення та EasyBusiness за підтримки Western NIS Enterprise Fund.
На сьогодні близько 5,3 млн - 6,2 мільйона людей покинули Україну через війну. З них близько 1,5 млн - знаходяться у рф та білорусі. Понад 80% дорослих вимушених мігрантів - жінки, близько 65% біженців мають вищу освіту. Понад 2 млн українських біженців за кордоном належать до робочої сили.
“Повернення цих мігрантів є важливим з точку зору забезпечення швидкого і стійкого економічного зростання: аби зростати з темпом 7% на рік до 2032 року Україні потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили (навіть враховуючи припущення, що більша частина мігрантів планують повернутись).”
Але чим довше вимушені мігранти перебувають за кордоном, тим краще адаптуються, знаходять роботу, вивчають мову, влаштовують дітей до школи. І тим менше вони схиляються до того, щоб повертатись додому. Це підтверджують і опитування - від майже мільйона до 2,7 млн українців, які покинули батьківщину після війни, розглядають варіант залишитись за кордоном. Для України це означає втрату 113 млрд доларів ВВП за 10 років та недотримання 45 млрд доларів податків.
На плани вимушених мігрантів повернутись в Україну найбільше впливають питання безпеки, стабільної економіки та інфраструктури. Тому припинення війни, розвиток економіки, відбудова інфраструктури і житла є головними факторами, які сприятимуть поверненню людей.
Водночас для частини біженців безпека хоч і є важливим, але не єдиним чинником, який впливає на повернення в Україну. Низка вимушених переселенців готові повернутись за умови, якщо їм нададуть допомогу з житлом. Окрім того, наявність робочих місць також грає велику роль у бажанні повернутись до України. Близько 36% вимушених мігрантів не впевнені щодо працевлаштування після повернення додому.
Із плином часу все більше працездатних українців знаходять роботу за кордоном, що не сприяє їх намірам повернутись. Чим кращий рівень адаптації біженців у іншій країні, тим менша ймовірність їх повернення на Батьківщину - особливо, якщо у вимушеного переселенця за кордоном є родина, робота, можливість забезпечити освіту дітям, а також інтеграція у культуру іншої країни.
Для напрацювання ефективної політики повернення українців додому нашій державі слід аналізувати міжнародний досвід, зокрема Ізраїлю, а також Сирії та Югославії. Потрібно також застосовувати економічні стимули - доступне житло, якісна інфраструктура, полегшення підприємництваа. Але ці стимули мають бути запроваджені для усіх українців, а не лише тих, хто повертається.
Аналітики наполягають, що Україні потрібно уже сьогодні почати реалізовувати ефективну політику у сфері поверненні людей додому. Ця політика має включати співпрацю із країнами-реципієнтами, аналітичну роботу для виявлення потреб мігрантів, реалізація стимулів (базові потреби і додаткові стимули) та інформаційну роботу.
Головними принципами державної політики у сфері повернення українців з-за кордону мають виступати такі:
- Дипломатична співпраця із країнами-реципієнтами
- Формування політики на основі даних
- Координація зусиль (створення окремого органу)
- Орієнтація на міжнародний досвід
- Розподіленість у часі (аналітично-комунікаційна робота - до закінчення війни, а стимулюючі заходи - після перемоги)
