Які виклики сьогодні стоять перед компаніями на українському ринку кредитування, яких трансформацій галузі чекати після зміни правил гри та посилення контролю, про останні світові тренди на ринку PDL та в регулюванні індустрії, а також поточний стан сектору і зміни за час повномасштабної війни - йшлось на Ukrainian Credit Conference, організаторами якої виступили Finance.ua та Всеукраїнська асоціація фінансових компаній за підтримки Мінфін та SalesDoubler.  

 

Що передбачає новий закон про мікрокредити

Незабаром в Україні буде ухвалено новий закон, який відчутно змінить правила гри на ринку мікрокредитування. Законопроект №9422, зокрема, передбачає поступове обмеження денної ставки за мікрокредитами до 1% від загального розміру позики. У договорі також має бути вказана інформація про денну процентну ставку. Усі не зазначені в договорі платежі за кредитом, які обтяжують ставку, будуть каратись штрафом. Також мікрокредити більше не зможуть отримати клієнти з поганою кредитною історією та люди з ігровою залежністю. Окрім того, кредитодавець повинен передавати дані про споживчі кредити до одного із бюро кредитних історій. Закон фактично наділяє НБУ повноваженнями встановлювати додаткові вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальника.. 

Авторка і ініціаторка законопроекту народна депутатка Ольга Василевська Смаглюк у ході виступу на Ukrainian Credit Conference наголосила, що її задача зробити так, щоб не страждали ані споживачі кредитів, ані ринок.

Парламентарій підкреслила, що небанківські установи забезпечують фінансову інклюзію у тих населених пунктах, де немає банківських відділень, тому не в її інтересах, щоб цей ринок обвалився або зник. Однак сьогодні в Україні склалась ситуація, що клієнти не розуміють, скільки фактично їм доведеться заплатити за кредит. 

“Моя основна задача залишити організації на ринку живими і неушкодженими і при цьому допомогти моїм виборцям і людям, які страждають від фінансового ярма. У першу чергу, страждають від своєї фінансової неграмотності, але ви самі не сприяєте фінграмотності. Тому важлива проблема - це справедлива реклама. Щоб ми не дезінформували людей, які позичають гроші, на скільки відсотків вони їх позичають. Я нікого не хочу вбивати. Моя задача забезпечити вашу присутність і адекватність населення і їхню дружбу з головою, коли вони підписують щось і беруть гроші”

Депутат зауважила, що обмеження кредитних ставок - це широко поширена історія.  Нині в 75 країнах світу існують подібні ініціативи. Мета законопроекту - зробити виправдану, справедливу і прозору ставку в Україні і допомогти зберегти баланс між інтересами споживачіві бізнесу.  Крім того, у законі виписано зобов'язання України перед МВФ, повідомила Ольга Василевська-Смаглюк. Нардепи нині працюють із експертами по цифрам, які дозволять оцінити втрати кредитних організацій після ухвалення закону. За словами парламентарійки, наприкінці серпня закон буде винесений на перше читання у Верховній Раді. 

 

Які порушення сьогодні фіксують під час видачі кредитів

Начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУ Ольга Лобайчук на івенті Ukrainian Credit Conference наголосила, що ухвалення жорстких мір на ринку кредитування - це останній механізм, який може застосувати НБУ, аби ринок дотримувався закону. 

“Для мене дуже велика проблема те, що ми бачимо зараз і те реагування, яке принципово прийняв на себе Нацбанк на сьогодні через 3 роки спліта. Це означає, що ми працюємо мало, недостатньо і неефективно прибираємо проблему, бо вона є. Ми бачимо проблему - і реагуємо усіма наявними механізмами. Нам не хочеться цього робити. Штрафи - це не самоціль, анулювання ліцензій - не самоціль. Це останній наявний механізм регулятора, щоб змотивувати ринок дослухатись і дотримуватись вимог законодавства”.

Представниця регулятора також розповіла про поточний стан дотримання учасниками ринку вимог законодавства про захист прав споживачів, а також пролила світло на типові порушення, які виявили інспектори НБУ під час перевірки організацій, які надають кредити. 

Ольга Лобайчук уточнила, що за останній рік громадяни найбільше скаржились на мікрофінансові організації, страховиків та колекторські компанії, а найменше - на банки. Головними порушеннями, згідно з даними НБУ, є незаконна посередницька діяльність, порушення щодо інформування споживачів до укладання кредитного договору, невідповідність умов договорів вимогам закону, порушення під час врегулювання простроченої заборгованості (етичної поведінки). Головною рекомендацією НБУ в цьому контексті є просто дотримуватись вимог закону та актів регулятора. 

 

Новий закон про фінпослуги і фінкомпанії: що чекає учасників ринку:

У лютому 2022 року в Україні набрав чинності Закон "Про фінансові послуги та фінансові компанії".. Закон вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім окремих норм та положень.

Головні новації закону про фінкомпанії і фінпослуги:

• Закон встановлює пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній і ломбардів залежно від послуг, що надаються. 


• Набуття істотної участі у фінкомпанії або ломбарді більше не потребуватиме попереднього погодження регулятора.


• Закон впроваджує ризик-орієнтовані регулювання та нагляд. Вимоги та правила нагляду за фінансовими установами залежатимуть від їх розміру, виду діяльності, значимості й ризиків. 


• Закон вводить нагляд за ринковою поведінкою установ: посилення контролю за дотриманням фінустановами вимог до захисту прав споживачів, розкриття достатньої інформації, прозорих структур власності, належної ділової репутації власників і керівників. 


• Спрощено процес виходу на ринок фінкомпаній і ломбардів та отримання ліцензій. Чинна процедура реєстрації компанії як фінансової установи скасовується.Фінансові компанії та ломбарди отримуватимуть одну ліцензію з повним переліком фінансових послуг, які вони мають право надавати. Фінустанова має право розширити обсяг своєї ліцензії. 


• Оновлюються вимоги до корпоративного управління надавачів фінансових послуг та встановлюються вимоги до системи внутрішнього контролю. 


• Фінансові компанії та ломбарди (крім емітентів цінних паперів, страховиків, недержавних пенсійних фондів, фінустанов та інших підприємств), можуть передавати на аутсорсинг низку своїх функцій (бухгалтерія, внутрішній аудит, управління ризиками, комплаєнс). 


• Закон передбачає застосування НБУ коригувальних заходів та заходів раннього втручання для запобігання порушенням. 


• НБУ може створити регуляторну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг.

Як підготуватись до набрання чинності закону про фінкомпанії і фінпослуги - на Ukrainian Credit Conference розповів заступник начальника Управління загальної методології регулювання ринків небанківських фінансових послуг НБУ Костянтин Приходько. Представник Нацбанку поділився, які нормативні акти планує схвалити регулятор, та що учасники ринку мають зробити для відповідності новим вимогам відповідно до законів про страхування та про кредитні спілки. 



Костянтин Приходько із НБУ уточнив, що регулятор планує схвалити нормативні акти на виконання вимог нового законодавства у галузях ліцензування, заходів впливу, інспекційних перевірок, безвиїзного нагляду і нагляду на консолідованій основі. Також регулятор працює над актами щодо розкриття інформації, системи управління, тимчасової адміністрації  та сертифікації, а також вимог до документів. Костянтин Приходько поділився детально новаціями, які будуть впроваджені у кожному зі згаданих сегментів. 

 

Трансформація ринку за новими правилами гри

Нардеп Ольга Василевська-Смаглюк зауважила, що необхідність схвалення цього закону саме зараз пов’язана із зниженням рівня доходу людей і їх добробуту, високим безробіттям, низьким рівнем відновлення бізнесу, значних витрат українців на відновлення своїх домівок від наслідків бойових дій - саме на це часто і беруть такі швидкі кредити.

“Тому доступність кредитів для населення має хоча б частково покрити необхідність позичати гроші. Якщо людина позичає 5 тисяч гривень на 2 тижні, а потім віддає 7 350, це не по-людськи. А якщо вона позичає 5 тисяч, а віддає 6 - це більш прийнятно. Робити доступними ці кошти і врегулювати інші питання, пов’язані з дезінформацією - ця необхідність зараз набагато гостріша, ніж до повномасштабного вторгнення”

Ольга Лобайчук із НБУ пояснила, що Нацбанк приймає нормативні регуляторні акти з 2020 року з певною логікою. Закон №9422 не виняток. Саме зараз постала необхідність його ухвалення, тому що НБУ не може питання мікрокредитів самостійно врегулювати. Особливості сегменту швидких кредитів та поведінки користувачів таких позик не дозволяють сподіватись, що у врегулюванні спрацюють ринкові механізми. 

Представниця НБУ зазначила, що сьогоднішні ставки по мікрокредитам (навіть з урахуванням неповернення) є необгрунтованою вартістю і з цим щось треба робити. Тому саме сьогодні є потреба привести українське законодавство до європейських практик цивілізованого кредитування. 

Ольга Лобайчук зауважила, що попит на мікрокредити навряд зміниться після ухвалення закону.  Однак фінустанови, які надають кредити, мають перебудувати свої бізнес-процеси, змінити скоринг, адже вартість кредитів зменшиться і вже не вийде так ефективно покривати дефолтні кредити за рахунок повернених. Тож кредитні організації будуть змушені прискіпливіше ставитись до того, кому і скільки вони видають. На думку регулятора, якщо маленькі гравці підуть з ринку, бо не зможуть вести бізнес за нових умов, це не так страшно і великого ефекту на економіку від цього не буде. 



Представники ринку зазначили, що влада розглядає позичальників як жертву, але є багато клієнтів, які беруть кредит і не планують його повертати, навіть не хочуть виконувати судові рішення, якщо кредитор доб’ється перемоги у тяганині.  І тут проблема не завжди у скорингу, адже людина може взяти десятки кредитів і повернути їх, але на наступний раз не захоче цього робити. Цьому сприяють масові оголошення в Україні, які пояснюють як нібито законно не повертати кредит. Тому потрібно, щоб влада захищала і права кредиторів. 

У Раді ж у відповідь порадили кредиторам більше дивитись на скоринг і особу, якій дають кредит. А також дотримуватись вимог закону, які зроблять цей ринок прозорим як для позичальника, так і кредитора. НБУ зазначив, що їх обов’язок - захищати саме населення і їх права. Але з іншого боку потрібно боротись за те, щоб судочинство для кредиторів було простішим і дешевшим. А також, щоб виконавчі органи працювали ефективно і могли стягнути заборгованість із боржника. 

Володимир Довгаль із “Авентус Україна” (бренд CreditPlus) наголосив, що усім учасникам ринку зараз дуже складно. Він заявив, що НБУ є унікальним регулятором, якщо подивитись на міжнародний досвід. Тому що Нацбанк контролює усі компанії фінансового ринку, напряму обробляє звернення споживачів та тримає у своїх руках усі важелі. У регулятора надзвичайні повноваження.  Це не поганий кейс, але цей нюанс потрібно враховувати, підкреслив Володимир Довгаль. Коли йдеться про відсоткову ставку по кредитам, то треба розуміти, що у світовій практиці (Європа, Азія) є компанії, які пропонують клієнтам додаткові послуги. В Україні ж додаткові послуги мають включатись у ставку. 

Директор “Авентус Україна” підкреслив, що нині український регулятор налагодив ефективну систему взаємодії зі споживачем. Відтак учасники ринку коригують свою поведінку і є тенденція до покращення у відносинах зі споживачами. Водночас у питанні обсягів ринку, то зараз ринок відновився на 55-65% від довоєнного рівня (4 квартал 2021 р). Сподіватись, що зі зниженням ставки почнеться бум і ринок почне рости, не варто, вважає Володимир Довгаль. Найкраще на стан клієнтів, споживчі настрої і ринок вплине завершення війни і наша перемога. 

“Ми бачимо, що НБУ послідовно рухається, є потужний регулятор. З іншого боку, бачимо, що ринок у стані досить складному. Щодо регулювання - ми бачимо все, що робить Нацбанк: відкликання ліцензій, штрафи, тенденція до зростання розміру штрафів. Усі компанії за цим стежать дуже уважно і трансформують свої процеси. Наша реальність така, що Нацбанк може дуже швидко, одним рішенням вплинути на виконання тих нормативно-правових актів, які він приймає. Ми маємо ситуацію, коли будь-яке рішення НБУ має безпосередній вплив на ринок і показники фінансових компаній”.

Що стосується оптимального розміру ставки, то Володимир Довгаль зауважив, що є дрібніші компанії, в яких менший поріг чутливості до ставки. Для менших компаній - це близько 2% в день, для більших - 1,5-1,6%, які вони теоретично можуть витримати. 

Директор “Авентус Україна” наголосив, що усім потрібно розуміти, що ставка - це не прибутковість. Це рівень доходу компанії, і жодна компанія сьогодні не заробляє прибуток 2% на день. Тому кожен відсоток зниження доходу є суттєвим і має драматичне значення для компанії. Краще, щоб зміни на ринку були еволюційними, і зниження ставок було б поступовим, як у Європі. Наприклад, в Польщі ставка знижується протягом 10 років. 

У випадку ухвалення закону і обмеження ставки 1%, складно спрогнозувати поведінку споживачів і як зміниться ринок. Не виключено повне перезавантаження ринку із появою нових бізнес-моделей, нових продуктів і нових брендів.  

Володимир Конік, GR Advisor of CEO Moneyveo, зазначив, що нові нормативи для мікрокредитів “буде не просто постріл в коліно, а в голову”. Він нагадав про досвід США, де зниження ставок було поступовим і тривало десятиліття. У Британії аналогічний процес ішов близько 10 років. При цьому в Британії регулювання стосувалось пониження річної ставки, а лише потім - денної. 

 GR Advisor of CEO Moneyveo наголосив, що потрібно добитись злагодженості між регулятором і ринком, щоб регулятор ішов на діалог із бізнесом. І від того, як НБУ навчить і підтримає бізнес у контексті впровадження нових правил, буде залежати робота ринку, заходи впливу та відповідно вплине на отримувача послуг. 

Адекватною Володимир Конік вважає ставку 1,5% в день, не більше, і впровадження цього рівня має бути не раніше, ніж через рік. Саме за такої ставки ринок зможе працювати. Якщо буде введена ставка в 1%, як передбачено законопроектом, багато компаній підуть з ринку, лишаться лише великі гравці, які виживуть за рахунок кількості клієнтів.  

“Компанії, які дискредитували ринок, мають його покинути, щоб дати нормальним гравцям працювати. Великі гравці зацікавлені у нормальному цивілізованому ринку, із чіткими правилами, зі збалансованим відношенням регулятора”

 

Як українські споживачі ставляться до фінпослуг і брендів 

Про актуальні потреби споживача та ставлення до фінансових брендів на Ukrainian Credit Conference розповів Кирило Єжов, директор із розвитку бізнесу Kantar. Він зазначив, що сьогодні споживачі шукають захищеності та легкості у взаємодії із фінбрендами. Тобто захисту коштів і персональних даних, а також мобільного банкінгу і онлайн-послуг. 



Кирило Єжов зауважив, що за останні роки в Україні (як і у всьому світі) зростають онлайн-покупки - 62% українців робили хоч одну покупку в інтернеті за останні три місяці, 95% робили онлайн-покупку хоч раз взагалі. Ще 52% громадян регулярно платять безконтактно. Водночас 78% українців упевнені, що банки є незамінними у повсякденному житті, але скоріше у негативній конотації. 

Що стосується цифрових фінансів, то тут обізнаність громадян на низькому рівні: лише 16% українців чули про запуск цифрової гривні, і 84% людей не можуть назвати плюси від е-гривні. 

Настрої українців впливають на фінансовий ринок і сьогодні ці настрої є досить негативними - 62% людей змушені відмовитись від життєвих планів, а 58% вважають, що економічне становище не буде поліпшуватись.Через війну половина українців вдались до економії і обмеження споживання і відзначають погіршення якості життя. Майже половина скаржиться на втрату роботи чи доходу. Четверта частина громадян змінили місце проживання вимушеною. 

Найчастіше українці економлять на розвагах і відпочинку, заняттях спортом, б’юті-послугах, хобі та одягу. Третина економить на освіті, 16% - на комунальних послугах та приблизно стільки ж - на продуктах харчування. 

Серед усіх банків найбільше відомі серед українців Приватбанк, Ощадбанк, Моно та Райффайзен. За такою ж пропорцією розподілилось і користування банками (але на 2 місці - Моно). Примітно, що третина не отримує зарплату на свій основний банк і лише в 38% українців зарплатний банк обраний самостійно. 

Головними факторами вибору банку для українців є фінансова стабільність та стійкість банку, зручний мобільний застосунок або онлайн-банкінг та продуктова цінність і швидкість реакції на зміни (впровадження релевантних послуг для користувачів). Найважливіші послуги для користувачів (функціонал): мобільний застосунок, зарплатна картка, поточний рахунок, кредитка, інтернет-банкінг, перекази грошей, дебетова картка, строковий депозит, ощадний рахунок та військові облігації. 

Фінансові застосунки, які найчастіше використовують українці, це: банківські застосунки (84% українські банки, 6% - закордонні) , програми для онлайн-платежів (37%), криптобіржа (6%), страховики та сервіси миттєвого кредитування по 3%.

 

Зміни на ринку кредитування у 2023 році

Як ринок кредитування в Україні змінився за 6 місяців 2023 року розповіла Олена Мала, голова департаменту маркетингу і продажів УБКІ (Українське бюро кредитних історій). 

Дані УБКІ показали, що динаміка запитів до бюро кредитних історій різко впала з початком повномасштабної війни. Відновлюватись ці показники почали у травні 2022 року і на сьогодні вони знаходяться на рівні близько 50% від довоєнного обсягу. 



З початком повномасштабного вторгнення рф знизилась і кількість клієнтів, які отримали кредит (майже удвічі в банках, та вдвічі в небанківських установах). Обсяги кредитування (сума та кількість) просіли по усім сегментам (кредитні картки, PDL, споживчі кредити). Лише з лютого 2023 року відбувається незначне відновлення по усім секторам. Водночас сегмент PDL зріс.

Найбільша заборгованість сьогодні спостерігається у Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Також великі борги - на Волині, Полтавщині, Хмельниччині, а також у Тернопільській та Запорізькій областях. Найменші борги - на Чернігівщині, Прикарпатті, Миколаївській області та Києві. 

В Україні є сильна тенденція до зростання непрацюючих кредитів. Починаючи з березня 2022 і до сьогодні рівень NPL (90 і більше днів неповернення) піднявся з майже 30% до понад 45%.

Олена Мала також розповіла про запуск із Мінцифри спільного проекту - сповіщення про кредитну історію у Дії. За час роботи ініціативи українцям відправили понад 26 млн сповіщень, а понад 4 тисячі кредитних історій були виправлені після сповіщення. Також УБКІ запустило проект з розвитку фінансової грамотності - освітній курс на тему “Кредитна історія і чому вона важлива”. 

 

Скоринг в умовах війни

На Ukrainian Credit Conference виступили Big Data Product Manager мобільного оператора Kyivstar Ігор Луценко та засновник БКІ Online і Risk Tools Денис Зікєєв, які розповіли про особливості кредитного скорингу в Україні в умовах війни та новітні інструменти, які для цього використовуються. 

Представник мобільного оператора Kyivstar Ігор Луценко заявив, що телеком-скоринг сьогодні - це маст-хев для кредиторів. Адже чим більше даних у скорингових моделях, тим краще результат. Телеком-скоринг дозволяє дізнатись характеристики пристрою позичальника, термін життя абонента, характер використання телеком-послуг, мобільність і витрати на телеком-послуги, а також використання кредитних продуктів, інтернет-трафіку і коло спілкування. Усі ці фактори можуть допомогти при визначенні платоспроможності клієнта. Завдяки телеком-скорингу можна зробити гео-перевірки, застосовувати ефективніше колекшн-інструменти, а також перевіряти на фрод.



Денис Зікєєв із БКІ Online і Risk Tools розповів про модель адаптивного скорингу в умовах війни. Він зазначив, що адаптивний скоринг слід використовувати через такі фактори як соціальні збурення, при запуску нових продуктів, під час виходу на нові ринки, а також задля адаптації до регуляторних змін. Класичний скоринг передбачає на великій кількості даних, визрілий портфель, на якому проводиться навчання, тривалий термін активності клієнта (для короткострокових і револьверних продуктів), стабільно-тривалі умови скорингу для оцінки результатів моделі, а також тривалий термін побудови моделі. Тоді як адаптивний скоринг дозволяє використовувати три рівня: класичні дані, далі - моделі автонавчання, а потім - моделі калібрування. 



 

Регулювання PDL у країнах Азії, Польщі та Україні

Про світові тренди регулювання сегменту PDL, а також досвід роботи компанії на ринках Шрі-Ланки, В’єтнаму, Польщі та України на Ukrainian Credit Conference розповів CEO MyCredit Владислав Білан. 



Він зазначив, що у Шрі-Ланці, де працює компанія, відсутній орган регулювання, а також нормативна база. Тож гравці ринку створюють власні асоціації для саморегулювання. Хоч ставка кредитна там обмежена, але бізнес може вводити додаткові комісії.  

На ринку В’єтнаму теж відсутня чітка схема роботи ринку PDL, але є регулятор. Це призводить до того, що компанії працюють по сірому, присутні зловживання як кредиторами, так і позичальниками.

У Польщі наявна досить жорстка регуляція на ринку, є обмеження ставки. Як наслідок - маленькі гравці ідуть з ринку, домінують великі компанії, тоді як невеликий бізнес або початківці знаходяться у режимі виживання. 

В Україні ж є регулятор, а також чіткі правила роботи і нормативна база, і поки немає жорсткої регуляції, як в країнах ЄС. Відповідно ринок керується здоровим глуздом і знаходиться в легальному полі і усі розуміють наслідки недотримання правил.

Владислав Білан зазначив, що головними складовими регуляції є як захист прав позичальників, так і захист прав кредиторів. 

На його думку, обмеження ставки кредиту до 0,8% (як пропонував НБУ) призведе до того, що маленькі і середні компанії підуть з ринку. З’явиться незакритий попит, який спричинить активізацію чорного ринку, адже 60% клієнтів отримують відмову від банків. А мікрофінансові організації будуть прискіпливіше ставитись до видачі позик.

CEO MyCredit додав, що регулювання клієнтського сегменту має стосуватись невідповідальних позичальників, які порушують умови кредитування - до них слід застосовувати санкційну політику. В цьому контексті важлива розбудова і доступність інфраструктури, яка допоможе відділити відповідальних клієнтів від потенційно дефолтних. 

 

Ринок PDL - ретроспектива та поточні тренди

Head of accounts team Sales Doubler Андрій Корюк поділився дослідженням ринку мікрокредитування в умовах воєнного стану, торкнувся ситуації в індустрії в 2022, розкрив тренди 2023 року та зробив огляд регуляції сегменту за час повномасштабної війни. 



У перші дні широкомасштабної російської агресії ринок мікрокредитування зупинився. Лише у квітні 2022 почалось легка активізація роботи із повторними клієнтами та м’який колекшн. У травні 2022 ринок почав перші спроби кредитування із залученням нових клієнтів із зовнішніми партнерами. З червня 2022 починає збільшуватись пропозиція на ринку мікрокредитування. Бізнес починає відновлювати роботу по залученню нових клієнтів через партнерів. Клієнт мікрофінансових організацій не змінився. Усі МФО напрацювали заходи, щоб дізнатись, де був клієнт. 

З середини літа 2022 спостерігається суттєве зростання пропозиції мікрокредитів,  робота МФО активніше відновлюється, починають зростати витрати на рекламу, скоринг-система адаптується до нових викликів. Зростання попиту на PDL і пропозиції фіксується до жовтня минулого року.

В останньому кварталі 2022 року ЗСУ звільняють Харківську та Херсонську області, відповідно зростає потенційна клієнтська база. МФО розширюють пропозицію, покривають деокуповані області. У жовтні 2022 року попит на мікрокредити починає зменшуватись через постійні блекаути і активні російські обстріли. 

На сьогодні провідною тенденцією на ринку кредитування є онлайн-видача кредитів, що підтверджують і дані НБУ. Найбільш популярним строком мікрокредиту є до 30 днів. Зараз також відновився обсяг кредитів, наданих від 93 днів до 1 року. Середня вартість залучення клієнта нині становить 850 грн, тоді як рік тому - 150 грн. Загалом у 2023 році ринок мікрокредитування відновився на 55-60% від довоєнного обсягу за оцінкою по кількості видач в порівнянні з 2021 роком за даними УБКІ. .