Повоєнне відновлення України обійдеться у сотні мільярдів доларів, при чому левова частка коштів буде спрямована не стільки на будівництво інфраструктури, скільки на трансформацію нашої економіки. Єдиного плану модернізації і відбудови України наразі не існує. Різні моделі відновлення були представлені та обговорювались на майданчиках у Лугано, Берліні, Давосі, Люксембурзі та Парижі, а у 2023 році конференція із відбудови України пройде у Лондоні.
Катерина Одарченко, президент Інституту Демократії та Розвитку «PolitA», засновниця партії «Національна платформа» та агенції «SIC-Group» поговорила із провідними українськими аналітиками, економістами та банкірами про існуючі плани відбудови країни, недоліки цих моделей та стратегії трансформації й інструменти, які можна застосувати для модернізації уже сьогодні. Пані Катерина у ході зустрічей із топ-чиновниками США з’ясувала, що вони не зовсім коректно розуміють ситуацію всередині України, тож запис розмови буде надано американським високопосадовцям для розробки спільних стратегій по відновленню України.
У дискусії взяли участь:
Галина Хейло, президент Міжнародної платіжної асоціації «МПА» (раніше Українська асоціація платіжних систем, УАПС), віце-президент Асоціації Українських банків
Володимир Ланда, економіст, заступник головного редактора Forbes Україна, консультант Світового банку (2015-2020).
Андрій Длігач, співзасновник громадянської платформи «Нова Країна», доктор економічних наук, голова Advanter Group, засновник бізнес-спільноти «Board» співзасновник Центру економічного відновлення.
Віктор Андрусів, голова і CEO Київської школи державного управління ім. С. Нижного, аналітик, публіцист, кандидат політичних наук.
Павло Себастьянович, член координаційної ради платформи «Нова Країна», співзасновник руху «Україна 30+», підприємець, письменник.
Анатолій Яровий, адвокат, партнер АО «Радзієвський та Яровий», представляв інтереси потерпілих у справах Майдану та опікувався справами потерпілих від агресії рф до ЄСПЛ.
Галина Хейло: в Україну варто інвестувати уже зараз
Президент Міжнародної платіжної асоціації Галина Хейло закликала міжнародну аудиторію не чекати на закінчення війни та вкладати в Україну уже зараз. Тому що український бізнес, зокрема фінансова спільнота, банківський сектор та фінтех-індустрія показали, як можна продовжувати працювати в екстремальних умовах повномасштабної війни та стабільно і якісно надавати усі послуги. Наші банки відновили кредитування бізнесу за лічені тижні після початку широкомасштабної агресії рф, а сьогодні - активізують і споживче кредитування. Значна частка позик для бізнесу, це кредити за держпрограмою “5-7-9”, у якій до сьогодні державний сектор.
Але український бюджет сьогодні надзвичайно обмежений. І складно забезпечити належну підтримку завдяки лише внутрішнім коштам - нам потрібна допомога міжнародної спільноти. Наші партнери можуть підтримувати український бізнес цільовими грантами або іншими механізмами розподілу коштів, наголосила Галина Хейло.
Інвестори, які зважаться вкладати кошти в Україну уже сьогодні, не чекаючи завершення війни, тільки виграють, підкреслила очільниця Міжнародної платіжної асоціації Галина Хейло. Інвестувати в Україну зараз варто хоча б з прагматичних причин. По-перше, не уся територія України охоплена бойовими діями, більшість регіонів хоч і страждають від російських ракетних атак, але усе ж знаходяться далеко від лінії зіткнення. Друге, сьогодні в Україні як ніколи низька конкуренція. Третє, компанії, які ризикнуть вкладати зараз, отримають велику вигоду та фору у поствоєнний період.
“Не чекайте закінчення війни. Україна потребує відновлення уже зараз, тут і сьогодні. Ми хочемо, щоб іноземні інвестори брали приклад з відваги та хоробрості українців. Які попри війну продовжують жити в Україні, інвестувати та вести тут свій бізнес. Інвестори, які зможуть врахувати ризики і вийти на ринок в умовах низької конкуренції, матимуть найкращі перспективи у часи економічного відновлення у поствоєнний період. Можливо, усі інвестори мають бути такими ж хоробрими як Україна, тому сердечно запрошуємо їх до нас”
президент Міжнародної платіжної асоціації «МПА» Володимир Ланда: про втрати, інструменти відновлення та корупцію
Економіст та заступник головного редактора Forbes Україна Володимир Ланда у ході розмови з Катериною Одарченко наголосив, що головним результатом минулого 2022 року для економіки України стало те, що вона змогла встояти у непростих умовах війни. А прогнози зростання ВВП України на сьогодні є більш оптимістичними, ніж торік.
Володимир Ланда зазначив, що оцінка урядом втрат України унаслідок війни у розмірі 500-600 мільярдів доларів, може бути перебільшеною через подвійні підрахунки. Проте ясно, що загальний збиток складає сотні мільярдів доларів, і ця цифра зростає щодня, поки продовжуються бойові дії.
Джерелами відновлення України можуть бути механізми залучення приватного капіталу із США (наприклад, ініціатива US International Development Finance Corporation). Ще одне джерело - російські компенсації. Що стосується інструментів відновлення, то ефективними могли б стати дешевші кредити, а також страхування військових і кредитних ризиків. Це механізми, які могли б допомогти українській економіці уже сьогодні не чекаючи завершення війни, пояснив експерт.
Хоч на Заході популярна думка про високу корумпованість України, але з початком повномасштабної війни сприйняття корупції в Україні змінилось різко у негативну сторону, зауважив економіст.
“Кожен долар, який надходить в Україну, зараз відслідковується, і громадянське суспільство контролює це”
Економіст, заступник головного редактора Forbes УкраїнаАндрій Длігач: про модернізацію економіки України та бачення бізнес-спільноти
Андрій Длігач, засновник Центру економічного відновлення та бізнес-спільноти Board у розмові із Катериною Одарченко зазначив, що через війну український бізнес втратив понад 60 мільярдів доларів (прямі втрати), а третина українських підприємств зупинили діяльність.
Аналітик розкритикував наявні плани відновлення України, зокрема план Лугано, заявивши, що це скоріше портфоліо проектів, аніж план із політиками. Длігач наголосив, що Україні потрібно не відновлення, а саме модернізація. І в її основу має бути покладена економічна свобода. Він запропонував тристоронню модель контролю використання коштів на модернізацію країни.
“Наша пропозиція іноземним партнерам - змінити цю модель на тристоронню модель, де суспільство та міжнародні партнери будуть реалізувати антикорупційну стратегію. І суспільство разом із українським бізнесом та владою будуть відстоювати українське бачення як пріоритетне”.
засновник Центру економічного відновлення та бізнес-спільноти BoardЕксперт також поділився, яким бачить майбутнє України бізнес-спільнота. Це привабливе економічне середовище для інвестицій та ведення бізнесу, зростання економіки через інновації, стійка економіка, яка здатна відповідати на військові виклики, а також найкраще середовище для розвитку креативу та розвитку людського капіталу.
Віктор Андрусів: проблеми українських планів відновлення та страхування корупційних ризиків
Аналітик, CEO Київської школи державного управління ім. С. Нижного Віктор Андрусів у розмові із Катериною Одарченко розповів, що головна проблема різних українських планів відновлення у тому, що вони не відповідають реаліям і є скоріше планами бажань, аніж дій чи кроків.
Андрусів зауважив, що найбільша проблема України - вибір, як використовувати гроші. І невірний шлях - просто відбудовувати міста, будувати дороги та інфраструктуру, адже туди ніхто не повернеться, якщо людям не буде де працювати. Влада також має визначити, яку модель перемоги ми матимемо, чи варто відбудовувати старі населені пункти, або ж логічніше буде збудувати абсолютно нові міста та індустріальні регіони. Також нам слід придумати, як після війни привести в економіку всіх тих людей, які залучені до Сил оборони, а також, як дати роботу переселенцям, які повернуться з-за кордону.
Експерт нагадав, що ми знаємо про німецьке та італійське економічне диво - але не британське чи французьке, тому що Італія і Німеччина не роздавали кошти просто так, вони це робили через спецполітику кредитування бізнесу.
Що стосується корупції, то Віктор Андрусів не вважає її перешкодою для інвестицій і сумнівається, що Україні вдастся повністю викорінити це явище. Він нагадав, що, наприклад, у Китаї велика корупція, але вони не мають проблем із притоком грошей. Тому слід більше опікуватись тим, як інвесторам дати гарантії, що корупція не вб’є їх прибуток. Тут можна застосувати інструменти страхування інвестицій, зокрема, за державний кошт - коли держава платитиме за корупцію, а значить і втрачатиме від неї.
Павло Себастьянович: допомога на відновлення має надаватись Україні тільки після перезавантаження влади та реформ
Павло Себастьянович у ході спілкування із Катериною Одарченко зазначив, що українці та наші західні партнери хочуть бачити Україну як країну ліберальної демократії, надійну економіку та безпекового партнера. Але сьогодні усе виглядає так, що наш правлячий клас хоче просто отримати кошти від Заходу і залишити усе як є.
Експерт зауважив, що з 2014 до 2022 року Україна отримала 47 мільярдів доларів у допомозі та кредитах. Але результат використання цих коштів - 4 тисячі доларів ВВП на людину та 130 місце в індексі економічних свобод. За цей час Україна майже не просунулась у різних економічних індексах, а також у рейтингах неприйняття корупції. Мета існування більшості українських чиновників сьогодні - це персональне збагачення, зазначив Себастьянович. Тоді як люди, які хочуть модернізувати країну, не можуть дістатись влади та впливати на державне управління.
Тому аналітик вважає, що Захід має надавати нам допомогу на відновлення лише за виконання низки умов, які приведуть країну до ліберальної демократії. Перше: зміна еліт. Захід має допомогти Україні провести вибори за демократичними правилами, із низьким бар’єром участі, рівним доступом до медіа та захистом соцмереж кандидатів. Друга умова - впровадження реформ із фокусом на міжнародних індексах, тобто реформи мають бути підтвердженні рухом у цих індексах.
“І тільки після перезавантаження влади, після проведення усіх важливих реформ, можна надавати економічну допомогу. Українці повинні змінити автократію на ліберальну демократію. І українці потребують допомоги для встановлення справедливості, верховенства права та економічної свободи. Але ця робота має бути зроблена до виділення коштів на відновлення”
член координаційної ради платформи «Нова Країна», співзасновник руху «Україна 30+», підприємецьАнатолій Яровий: механізм конфіскації російських активів для відновлення України уже є
Адвокат та партнер АО "Радзієвський та Яровий" Анатолій Яровий у розмові із Катериною Одарченко зауважив, що на сьогодні немає міцних та ефективних законодавчих міжнародних механізмів, які допоможуть притягнути до відповідальності найвищу російську еліту, а також верховне командування агресора.
Юрист підкреслив, що факт російського вторгнення в Україну, який є злочином, має розслідуватись окремо від військових злочинів окупантів, вчинених в Україні та проти українців. Яровий також скептично ставиться до створення спеціального трибуналу для агресора, як наприклад було щодо Югославії. Однак ефективний метод притягнути рф до відповідальності - виключити її як постійного члена Ради Безпеки ООН, зазначив адвокат.
На сьогодні, утім, є підхід і шлях, як створити механізми, щоб конфіскувати російські активи по усьому світу і використати їх, щоб заплатити за вартість руйнувань в Україні. Початкова точка - у рішенні ЄСПЛ від 25 січня 2023 року. Тоді ЄСПЛ визнав міждержавну справу «Україна та Нідерланди проти росії» прийнятною та перейшов до її розгляду по суті. Суд фактично визнав, що рф окупувала частину Донбасу з травня 2014 року. У цьому контексті Україні слід, опираючись на це рішення ЄСПЛ, організовувати тиск на уряди країн, де є російські активи, та змушувати прийняти законодавство, яке б дозволило заморозити та конфіскувати активи агресора. Яровий підкреслив, що такий прецедент уже існує у світі - аналогічним чином США робили щодо Ірану. Штати можуть показати приклад іншим державам у цьому контексті, але важливо, щоб до цього долучився увесь світ.
“Це не так складно із точки зору закону, тому що уже є прецедент. Це не просто теоретичні розмови, на кшталт, чи рф винна, чи має вона там юрисдикцію, нюанси міжнародного права, різні заплутані питання зі спеціальними трибуналами. Нам це не потрібно. Бо ми уже маємо прецедент. Нам потрібно, щоб країни Європи та інші країни світу прийняли спеціальне законодавство, яке дозволить конфіскувати російські активи після заморозки. І я думаю, що це реалістично.”
Адвокат, партнер АО "Радзієвський та Яровий" 