Національний банк України 29 липня посилив вимоги до небанківських установ та заборонив обмінникам показувати курс валют на вуличних табло. Рішення викликало великий резонанс як серед пересічних українців, так і у експертних колах.
Розбираємось, що мотивувало сховати обмінний курс, та чи дійсно ця заборона за два тижні зуміла стабілізувати ситуацію на валютному ринку і сприяла укріпленню гривні.
Заборона показувати курс валют: як усе починалось
Якщо коротко: коли НБУ у липні послабив курс гривні на 25%, зафіксувавши його на рівні 36,5 гривень за долар, обмінники вирішили, що це гарна можливість для заробітку і почали спекулювали на паніці населення, накручуючи обмінний курс до 42 гривень. Такі неочікувані цифри, які ще й гойдались по кілька разів на день, створювали ажіотажний попит на валюту і спонукали українців до спонтанних покупок доларів, що розхитувало ситуацію на готівковому ринку.
Докладно:
Від початку повномасштабного вторгнення рф Нацбанк України зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн/долар США, а також вжив інших заходів на валютному ринку, серед яких була і заборона покупки безготівкової та готівкової валюти. Фіксація курсу себе виправдала - це стримувало зростання собівартості товарів та послуг, гальмувало тиск на інфляційні й курсові очікування громадян і бізнесу, а також допомогло зберегти заощадження і гроші усередині країни.
Улітку в НБУ констатували, що встановлений на 24 лютого офіційний курс гривні уже не відповідає економічній ситуації й «поступово втрачає роль якоря для очікувань». Тож 21 липня Національний банк України скоригував офіційний курс гривні до долара США на рівні 36,5686 гривень/долар - зростання склало 25% порівняно з кінцем лютого.
Новий курс мав додати стійкості українській економіці, збільшити приплив і продаж валютної виручки експортерами, зменшити спекуляції на ринку та стабілізувати курсові очікування. Як і раніше, курс лишили фіксованим, аби НБУ міг зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи.
Разом із послабленням гривні Нацбанк дозволив банкам продавати населенню безготівкову валюту із подальшим розміщенням її на депозит на строк від 3 місяців без права дострокового розірвання у межах ліміту 50 тис. грн на місяць. Це мало зменшити попит на готівкову валюту та відповідно стримати тиск на обмінний курс у готівковому сегменті.
Після стрибка офіційного курсу, валюта очікувано різко підскочила і в обмінниках, де долар торгувався по 40-42 гривні, а подекуди і більше. Населення кинулось скуповувати долари і євро, аби зафіксувати свої гривневі заощадження та уберегти їх від знецінення. У НБУ ж стверджували, що підстав для настільки різкого підвищення курсу немає, а обмінники займаються спекуляцією та сприяють банкоматному туризму, із яким і боровся регулятор.
Чому долар прямував угору
У Нацбанку підкреслили, що певна дестабілізація на ринку готівкової валюти після ослаблення офіційного курсу нормальна і носить тимчасовий характер. Саме неможливість миттєво підкріпити обмінні каси готівковою валютою стала однією з причин ситуації із доларом по 42.
В Україні немає проблем з безготівковим доларом, на міжбанківському ринку є профіцит валюти, який дозволяє НБУ поповнювати ЗВР. Тому питання наближення безготівкового і готівкового курсу носить технічний характер, який впирається в логістичні процеси, пов’язані з завезенням готівкової валюти в Україну та з підкріпленням кас в Києві та в регіонах
Голова Ради НБУДля боротьби із валютними коливаннями на готівковому ринку 29 липня Нацбанк посилив вимоги до роботи обмінників, та ухвалив своє епічне рішення.
Пунктам обміну заборонили «здійснювати інформування про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют поза межами кас установ та їх структурних підрозділів, привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами».
Фактично небанківським установам дозволили показувати курс валют лише біля каси і лише у вигляді наказу (розпорядження), а не на яскравих табло.
Зміни стосувались тільки обмінників, адже у банках практично не було зафіксовано зловживань у сфері торгівлі готівковою валютою. Утім НБУ пригрозив, що у разі виявлення порушень, аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ.
Заступник Голови Правління IBOX BANK Ростислав Наконечний розповів редакції, що такий захід регулятора відстоює національні інтереси та чинить тиск на несумлінних учасників ринку.
Інтерес спекулянтів – заробляти на коливаннях вартості активів. Для них валюта – лише товар. У рамках функцій НБУ стабільне курсоутворення під час війни – це один з інструментів для виживання України
Заступник Голови Правління IBOX BANK Експерт також зазначив, що спекулянти виявили бізнес-нішу й змогли суттєво заробити на страхах бізнесу та населення.
Один із головних чинників тиску на гривню під час війни – це психологічний. І він залишатиметься таким до завершення війни. Будь-які дії, спрямовані на протидію паніці населення, дестабілізації економіки є виправданим вибором, навіть якщо це комусь не подобається. Ми всі, тією чи іншою мірою, знаходимося на фронті, де кожен по-своєму протидіє агресору
Заступник Голови Правління IBOX BANK Як відреагували українці
Українців рішення НБУ «дати у табло обмінникам» здивувало, розвеселило та навіть обурило.
У соцмережах люди пропонували за аналогією прибрати цінники у магазинах та на АЗС,«аби не сіяти паніку» та «не лякати».
А також радили не друкувати назви книжок на обкладинках, «щоб не привертати ажіотажу до слів».
Деякі громадяни журилися щодо долі виробників табло для обмінників.
Хтось жартував, що міняти валюту для українця - така ж звична річ, як попити води чи зайти у магазин за продуктами.
Так натякали на те, що увага до теми із закриттям табло обмінників дещо перебільшена.
Крім того, українці доволі серйозно закликали узагалі заборонити обмін валют в країні, а також просили провести реформу обмінників, аби вони не наживались на людях.
Користувачі також порівнювали рішення НБУ із методами Північної Кореї, і знайшли російський слід, справедливо згадавши, що аналогічну практику було запроваджено у рф.
Іноземний досвід: не тільки рф
Дійсно, росія - найвідоміший приклад заборони на показ курсу валют на вулицях. На фоні тривалої війни проти України на Донбасі, санкційного тиску та інших проблем в економіці, наприкінці 2018 року президент рф путін схвалив поправки, які надають Центробанку право забороняти вуличні табло з інформацією про курси валют.
Рішення тоді мотивували боротьбою із незаконними обмінниками. «Інформацію про курси обміну іноземних валют за межами приміщень найчастіше розміщують так звані незаконні «точки обміну валют», - пояснили у Центробанку рф.
Уже за півроку - навесні 2019-го заборона розміщення відомостей про обмінні курси за межами приміщень фінустанов набула чинності. Утім, російські пункти обміну швидко знайшли спосіб обійти заборону - курс валют показували на яскравих табло всередині офісу через прозорі двері чи вікно, аби інформацію можна було бачити із вулиці. Додамо, що у росії, на відміну від України, заборона була спрямована не лише на обмінники, а і на банківські установи.
НБУ стверджує, що рішення із валютними табло запозичили не у північного сусіда - такі практики уже давно використовуються у Європі, їх регулює, наприклад, Директива ЄС про недобросовісну комерційну практику.
Країни Європейського Союзу та Великобританія спочатку врегулювали проблеми непрямого впливу на курс на рівні Директиви № 2005/29/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про недобросовісну комерційну практику по відношенню до споживачів на внутрішньому ринку. Далі принципи цієї Директиви знайшли своє відображення у регулюванні кожної з країн. Наприклад, у Великобританії було ухвалено Unfair Trading Regulations 2008 (SI 2008/1277) та пізніше Уряд підготував відповідні роз’яснення для надавачів послуги з обміну валют. Ці практики і були корисними для врегулювання ситуації, що склалася на українському ринку обміну валют.
начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУАналітик ICU Михайло Демків теж нагадує, що вуличних табло курсів зазвичай немає у країнах з hard currency, де обмін валют, як такий не потрібен. А регулювання обмінників, зокрема, реклами, існує у багатьох країнах, зазначив керівний партнер чеської компанії OG Research Девід Варва.
Зазвичай таким чином регулятори намагаються запобігти ситуаціям, коли готівковий ринок вводить суспільство в оману стосовно реального курсу
керівний партнер OG ResearchЧому обмінникам заборонили демонструвати курс на вуличних табло: пояснення НБУ
Спекуляції на готівковому валютному ринку з боку обмінників
В НБУ наголосили, що головними причинами заборони яскравих вивісок із курсом валют на вулиці стали численні порушення, спекуляції та неринкова поведінка багатьох обмінників.
Що стосується безпосередньо вивісок, чи табло, то тут все просто. Коли банки збільшили пропозицію готівкової валюти, небанківські фінустанови наввипередки почали підвищувати курс попри відносну стабілізацію попиту і пропозиції. Це точно неринкова поведінка, а скоріше штучне розхитування ситуації. Хочеться, щоб всі розуміли, що війна – це не час для спекуляцій, тим паче, коли це шкодить звичайним громадянам.
Перша заступниця голови НБУ 
Які порушення в обмінниках зафіксував НБУ
- Штучне розхитування попиту на валюту
Після рішення НБУ про послаблення гривні, багато обмінних пунктів почали використовувати ситуацію у спекулятивних цілях, розганяючи курс, хоча підстав для таких сильних коливань не було, підкреслили у Нацбанку.
Про це свідчить як те, що більшість операцій з купівлі валюти у цьому сегменті ринку проводиться за курсом, що є ближчим до офіційного, ніж до верхньої межі коридору (офіційний +1%). А також те, що НБУ з 21 липня більше купує валюти, ніж продає – уперше з другого тижня березня. Перманентне підвищення курсу небанківськими установами у готівковому сегменті валютного ринку може свідчити про спробу заробітку на панічних настроях населення, які самі і провокують підвищенням курсу інколи по кілька разів на день
начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУОбмінники застосовують агресивні торгові практики, які впливають на рішення українців придбати чи продати валюту. Це, наприклад, різке коливання курсу на табло біля обмінника протягом дня, що стимулює людей купувати долари і євро, навіть коли вони цього не планували.
Нечесна комерційна практика завдає шкоди або може завдати шкоди економічним інтересам пересічного споживача, впливаючи на ухвалення ним рішень. Наприклад, коли споживач бачить, що за день в одній і тій же точці продажу вартість валюти зростає по кілька разів, це може бути фактором купівлі, навіть якщо такого наміру у споживача не було
начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУ- Омана клієнтів
Часто в обмінниках клієнти зіштовхуються із ситуацією, коли курси обміну валют, які вивішені біля входу, не співпадають з тими, за якими продавець фактично готовий продавати або купувати валюту - а це є введення споживачів в оману, зазначили у НБУ.
Це відбувається внаслідок чергової зміни курсу валют, коли дані на електронному чи паперовому табло не встигають замінити, умисно чи випадково. Це також можна вважати оманливою практикою, оскільки споживач, зацікавлений у валюті, найімовірніше, вирішить увійти до приміщення та обміняти валюту, керуючись недостовірною інформацією
начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУВідмінність між курсом валют на табло біля обмінника і фактичним курсом продажу/покупки валюти підтвердили і перевірки, проведені регулятором.
Наші перевірки засвідчили, що в ряді випадків курси, які відображаються на вивісках, не співпадають з курсами, за якими реально відбуваються операції з обміну готівкової валюти. А це вже точно не про прозорість і чесне інформування споживачів.
Перша заступниця голови НБУ Приховування курсу валют: що кажуть експерти
Економісти переконані, що рішення НБУ про заборону валютних табло ніяк не вплине на українців, які цілеспрямовано хотіли купити чи продати валюту. Воно спрямоване у першу чергу на те, аби утримати громадян від імпульсивних покупок доларів, тим самим обмеживши ажіотажний попит на валюту, та вирівнявши готівковий курс.
Питання в тому, що обмінники нагнітають обстановку - коли людина щодня бачить, як змінюється курс, у неї виникає тривожність через те, що курс рухається, а тому їй потрібно взяти в цьому участь
інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Курс валют, психологія і спонтанні покупки долара
Аналітик валютних ринків Андрій Шевчишин солідарний із думкою, що заборона показувати курс валют на вулицях спрямована у першу чергу не на боротьбу зі спекулянтами, а на зменшення тривоги у громадян.
Воно спрямовано на народні маси і схоже на гасіння паніки, а не проти самих спекуляцій. Спекуляції збиваються через урізання гривневого ресурсу, щоб він не виходив на ринок, та інші обмеження
Аналітик валютних ринків Обмінники зацікавлені, аби валютний курс постійно гойдався, оскільки у таких умовах, які посилюються панікою населення, сильно зростає маржа і збільшується потенціал для заробітку, нагадують фахівці.
Вважаю рішення НБУ правильним. Воно захищає багатьох українців від втрат на тому, що вони, піддавшись ажіотажу, купують валюту дорожче, ніж потім зможуть продати
Виконавчий директор Центру економічної стратегіїЗаборона показувати курс валют та привертати до нього увагу і мала на меті зниження ваги психологічного чинника у формуванні обмінного курсу на готівковому ринку та водночас зменшення потенціалу для спекуляцій, підтвердили представники Нацбанку
Відсутність табло "на кожному кроці" запобігатиме агресивному підштовхуванню населення до користування фінансовими послугами, яких вони можуть насправді не потребувати і за наслідками необдуманого спонтанного користування якими можуть нести фінансові втрати. Отже, відповідне рішення має зменшити вплив психологічного чинника на обмінний курс, а відтак – сприяти зменшенню коливання на ринку. А комплекс запроваджених заходів сприятиме відповідальнішій участі небанківських фінансових установ на валютному ринку
начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУПриховування курсу привернуло увагу до курсу?
Утім, психологи кажуть, що більшість громадян не звертали уваги на валютні табло та не цікавились курсом валют, для людей актуальнішими були ціни на пальне, продукти, промислові товари, тощо.
На ці табло більшість громадян не звертали уваги. Цікавляться цим 10-20% наших співвітчизників. Бо якби зацікавленість була справді масовою, то ми б мали постійні черги біля обмінників. Вони ж бувають лише тоді, коли на валютному ринку виникають збурення, щось різко міняється
доктор психологічних наук професорНа думку доктора психологічних наук професора Вадима Васютинського, рішення про обмеження рекламування послуг обмінників слід було зробити непублічним. Бо НБУ своєю забороною і резонансом, який вона посіяла, навпаки привернув інтерес українців, які раніше не цікавились курсом долара.
Якби ухвалу не виносили в публічний простір, то на неї, мабуть, також більшість людей не звернула б увагу. Хіба лиш тоді, коли “зацікавлені” почали б активно обговорювати це в соцмережах. А позаяк заборона прозвучала досить “голосно”, вона й викликала дві реакції: іронію та роздратування. Значна частина громадян звернула увагу на тему, якою раніше не надто цікавилась. А тому люди хоча б якоюсь мірою задумалися: чому це Нацбанк вирішив вдатися до заборони? Може, і правда, не вдається стримати долар... Замість того, щоб заспокоїти, рішення регулятора привернуло до ситуації на готівковому валютному ринку ще більшу увагу, багатьох стривоживши
доктор психологічних наук професорВодночас деякі фахівці критикують НБУ через недостатньо якісну комунікацію із населенням про закриття валютних табло. Брак зрозумілих і своєчасних пояснень від регулятора цілком серйозно рознервував людей, вважають у Торгово-промисловій палаті України.
Сьогодні український інтернет-простір заповнений різними мемами про заборону обмінникам вивішувати курс на вулиці. Рішення дуже суперечливе, активно коментоване. Такі дії, без адекватного та переконливого пояснення викликають критику, насмішку, дратують людей. Тим більше в нервовій ситуації війни. Хоча для заспокоєння ринку обміну аргументований виступ голови Нацбанку з доступним поясненням, яка ситуація, що робиться, на який результат очікується була б набагато ефективніше, ніж такі заборони
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Заборона валютних табло - найбільш правильне рішення в умовах війни
Експерт з банків та банківського нагляду Євген Дубогриз вважає ж, що рішення НБУ навпаки збило паніку населення та ускладнило спонтанні купівлі валюти. Він констатував, що подібна валютна політика Нацбанку є не лише цілком логічною в умовах війни, а і досить ліберальною.
В нашій ситуації логічною була б взагалі заборона на всі валютні операції фізосіб, та й юріками максимальні обмеженння, і обмеження на імпорт, крім того, що для армії, та газу на опалення взимку. І це все. А в перспективі, недалекій, взагалі мораторій на зняття валюти та/або примусова конвертація.. Це те, що варто було б очікувати в нашій економічній реальності. Але поки що цього не робиться, і тут, повторюся, варто б подякувати
Експерт з банків та банківського нагляду Дубогриз підкреслив, що стандартні економічні механізми мирного часу не діють в умовах війни, тому усі економічні рішення слід оцінювати лише з точки зору, чи вирішують вони актуальні проблеми тут і зараз, а саме - залучення коштів для війни та збереження валюти в Україні.
Які результати політики НБУ
Як аналітики, так і Нацбанк солідарні, що рішення про обмеження реклами курсу валют обмінниками уже принесло свої плоди. Зауважимо, що після 29 липня (а саме тоді запрацювала ініціатива) курс долара в пунктах почав падати, 3 серпня навіть сягнув 39,2 грн за долар, 11 серпня тримався на рівні 39,8 грн у Києві та 39,6- 39,7 грн/долар в інших містах. І лише після вихідних гривня дещо ослабла - 39,91 - 40,18 грн за долар.
На думку виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, політика НБУ щодо приховування курсу стабілізувала ситуацію на готівковому ринку та показала, що регулятор ретельно слідкує за небанківським сегментом та дотриманням обмінниками встановлених правил.
Рішення фактично спрацювало навіть вихідними 30-31 липня. Адже відбулося посилення нашої валюти щодо долара на дві гривні. При тому, що попередніми вихідними гривня послаблювалася. Як на мене, частково стабілізація пов’язана з реакцією на те, що НБУ продемонстрував своїм рішенням: він не має наміру залишати ситуацію на готівковому ринку зовсім безконтрольною. І це вплинуло на очікування та поведінку учасників ринку. Тому що фактично у тому, що відбувалося останнім часом у готівковому сегменті, є зацікавлена сторона – оператори ринку, які мають великі мережі обмінних пунктів
Виконавчий директор Центру економічної стратегіїОкрім того, Нацбанк своїм втручанням намагався запобігти надмірній інфляції, адже сильні курсові коливання призводять до того, що імпортери встановлюють ціни, виходячи з вищих точок валютних гойдалок, попри реальный баланс на ринку.
При тому, що більшість подібних операцій у нас здійснюється не у готівковому, а в безготівковому сегменті, де Нацбанк переважно скуповував, а не продавав іноземну валюту. На міжбанку існував її надлишок. Тоді як на готівковому ринку долар “чомусь” зростав із 39 до 42 гривень
Виконавчий директор Центру економічної стратегіїУ НБУ теж уже побачили позитивний ефект від заборони демонструвати курс долара на вулицях. Перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова 9 серпня зазначила, що ситуація на готівковому валютному ринку потрохи нормалізується.
Заборона публікувати курс було одним із рішень в комплексі, коли ми підійшли до регулювання готівкового валютного ринку. Наше рішення має цілий комплекс вимог до небанківських обмінних пунктів, зокрема вимоги, які мають убезпечити клієнтів і касирів, щодо проведення операцій з обов'язковим використанням РРО
Перша заступниця голови НБУ У регуляторі вважають, що завдяки комплексній політиці щодо обмінників гривня найближчими тижнями продовжить зміцнюватись. Адже послаблення національної валюти останнім часом здебільшого відбувалось саме через спекуляції з боку небанківських установ.
З економічної точки зору причин для її послаблення немає. До цього вона послаблювалася, головним чином, через спекулятивні дії продавців – особливо в небанківському фінансовому секторі – і психологічний фактор з боку покупців. Макроекономічних же підстав для послаблення гривні після того, як Нацбанк підняв і зафіксував на новому рівні (36,60) курс долара, немає
заступник голови Ради НБУФінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків каже, що головним фактором зниження курсу долара стало зменшення паніки. А ефект від заборони виставляти курс для небанківських обмінок якщо і буде, то лише з часом.
Мені здається, вдалося задовольнити частину попиту на валюту. Варто додати сюди і можливість безготівкової купівлі валюти на депозит – частина людей обирає цей варіант, адже це дешевше за готівковий курс
Фінансовий аналітик групи ICU Економіст Борис Кушнірук натомість радить не пов’язувати приховування курсу і певне зміцнення гривні.
«Питання в тому, що завжди такі підвищення курсу мають маятникову тенденцію – тобто спочатку вони дуже суттєво підіймаються, а потім опускаються, але все одно курс залишається вищим, ніж був до цього «маятника». От зараз курс не зупинився на рівні 38 грн/долар, а на рівні близько 40 грн. Курс зробив маятниковий стрибок вгору, а потім вийшов на новий рівень»
Економіст Наразі обстановка на валютному ринку нормалізується, і заборона на демонстрацію курсу біля обмінників є адекватною ситуації, у якій знаходиться воююча країна, наголошують у Раді Національного банку
Монетарний регулятор в умовах війни зацікавлений в дисципліні на валютному ринку, дотриманні норм валютного законодавства та регуляторних актів НБУ. Національний банк вважає, що розхитування ситуації з готівковим курсом під час війни задля отримання додаткової маржі в сегменті, де купує валюту населення, є неприпустимим… В даних умовах це виправданий крок. Жодних підстав для валютної паніки нині немає. Ситуація поступово нормалізується, баланси вирівнюються. Економіка отримала фундаментально адекватний рівень обмінного курсу, який посилить стійкість фінансових ринків
Голова Ради НБУ