Зернова угода з присмаком газу: інфляція в ЄС посилює виклики поступок
Ми традиційно узагальнюємо економічні події, які упродовж тижня мали місце на шпальтах багатьох видань. З-поміж чисельних подій, які мають спільну тематику, такими є, безумовно, валютний ринок, зернова угода та газовий шантаж країни-агресора.
Якщо валютний ринок та курсові тренди висвітлювали, то наступні дві – газовий тиск та зернова угода, ми об’єднаємо в контексті інфляційних викликів для Європи, про що нижче у наших матеріалах.
Ватажок держави-спонсора тероризму путін розгорнув проти Європи свою економічну зброю — газову. Йдеться про загрозу зупинки чи істотного обмеження обсягів постачання трубопровідного природного газу.
З огляду на кроки з боку країни-агресора та послідуючі цінові піки стратегія газової війни довготривала, на виснаження. Після півтора тижня напруженого очікування «Північний потік» таки відновив роботу, однак на потужності 40%. Такий обсяг залишає росії важіль для подальшого тиску, водночас дозволяє Газпрому попри все нарощувати прибуток руйнуючи економічне відновлення Європи, створюючи серйозні проблеми щодо реалізації ухваленої стратегії зеленої енергетики.
Події останніх днів указують, що агресор активно використовує газовий шантаж. Стало відомо, російський «Газпром» з 27 липня скорочує постачання газу по «Північному потоку-1» до рівня не вище 20% від його пропускної здатності та не більше 33 млн кубометрів щодоби при плановому обсязі в 167 млн.
Газові ціни на європейському ринку різко зросли після заяви «Газпрому» щодо скорочення постачання сировини по «Північному потоку». Ціни на газ зросли до рекордних $2350 за тисячу кубометрів, свідчать дані лондонської біржі ICE.
Італійська компанія Eni заявила, що в середу отримає від російського «Газпрому» близько 27 млн кубометрів газу замість середньодобових 34 млн останніми днями.
Раніше повідомлялося, росія і далі буде скорочувати постачання газу в Євросоюз аж до повного припинення, поки європейці не скасують санкції та не припинять допомогу Україні.
За даними джерел агентства Bloomberg, росія не збирається відновлювати нормальні постачання газу до Європи, поки триває війна.
На тлі газової війни, ЄС запроваджує всеосяжні заходи економії. Глава Федерального мережевого агентства ФРН Клаус Мюллер заявив про перші результати економії споживання газу на тлі скорочення постачання російського газу до країни. У літній період приватним домогосподарствам та промисловим підприємствам вдалося скоротити споживання від 5% до 7%.
Зернова угода та поступки агресору
22 липня у Стамбулі Україна, росія, Туреччина і делегація ООН підписали угоду про розблокування трьох українських портів для вивезення на експорт українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Термін дії угоди 120 днів із можливістю продовження. Впродовж дії угоди, контроль за портами «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» повністю залишається за українською стороною.
Як стало відомо, росія добилася значних поступок підписавши угоду в Туреччині, водночас завдавши ракетного удару по одеському зерновому порту.
Водночас в останню хвилину ЄС заблокував пропозицію ввести санкції проти російської металургійної компанії ВСМПО-Авісма. Це сталося відразу після того, як Франція та інші держави-члени виступили проти цього кроку через побоювання можливої заборони у відповідь з боку росії на експорт титану в Євросоюз, повідомила Wall Street Journal.
Варто зазначити, ВСМПО-Авісма постачає матеріали для виробництва російських реактивних винищувачів, зокрема літаків, які беруть участь у війні проти України. Дана компанія також частково належить оборонній компанії Ростех, яка виробляє зброю і перебуває під санкціями. Ростех очолює олігарх Сергій Чемезов, який потрапив під санкції.
Що відбувається
Із самого початку війни було зрозуміло: якщо росія має економічну зброю проти ЄС, то це газова зброя. На відміну від нафти, від російського газу ЄС так просто відмовитися не здатна, а ризикнути газовими доходами бюджету росія може собі дозволити. Навіть у 2021 році, за умови рекордних цінах на європейському газовому ринку, на надходження від газу припала лише чверть сукупних нафтогазових доходів бюджету країни-агресора.
Слід зазначити, вартість експорту трубопровідного газу за підсумками 2022 року зросте на 50-60%, що навіть з урахуванням зміцнення рубля та скорочення попиту на газ на внутрішньому ринку, дозволить зрости виторгу «Газпрому» на 15-20% проти 2021 року.
У середині червня країна-агресор вперше за час кризи задіяла газову зброю проти Європи. Газовий монополіст заявив 14 червня про зниження обсягу прокачування через «Північний потік» до 60% від планової потужності, а вже наступного дня до 40%, посилаючись на затримку з постачанням турбіни, яка проходила обслуговування на заводі Siemens у Канаді. Весь наступний місяць, поки з турбіни знімали санкції, газопровід працював на зниженій потужності, а 11 липня його закрили на традиційне планове 10-денне техобслуговування, залишивши європейців у невизначеності щодо поновлення подачі газу взагалі (монополіст розіслав європейським покупцям повідомлення про форс-мажор з невизначеним терміном).
Як вище зазначено, 21 липня подача газу відновилася, але в тому ж таки звуженому режимі — на 40% потужності. Напередодні запуску путін знову пояснив зниження прокачування з турбіною, що застрягла, попередивши про нові ремонти обладнання, відтак на повний обсяг прокачування європейцям розраховувати не варто (натомість запропонував її збільшити, запустивши остаточно похований після початку війни «Північний потік-2»).
Заступник голови «Газпрому» Віталій Маркелов розповів, що росія не буде запускати «Північний потік» на повну потужність. На це є кілька причин.
Європейці почали терміново готуватися до лихоліття. Єврокомісія поширила серед членів ЄС рекомендації (поки що добровільні) щодо зниження споживання газу на 15% із серпня до наступної весни.
Варто зазначити, обмеження роботи Північного потоку-1 на 40% потужності загрожує Європі серйозними проблемами. Якщо обсяг прокачування залишиться без змін, через Україну прокачуватимуться поточні незначні обсяги, а газопровід «Ямал-Європа» залишатиметься сухим, імпорт газу до ЄС із росії в річному вираженні впаде втричі — зі 150 до 50 млрд кубометрів на рік.
Як Європа пройде зиму
Ситуація з попитом та пропозицією на газ у Європі «на волосині», зазначив керівник газової програми Оксфордського інституту енергетичних досліджень Деймс Хендерсон. У короткостроковій перспективі ключовим завданням є максимальне заповнення газових сховищ. Наразі сховища містять 65% газу. Щоб Європа пережила зиму, до 1 листопада потрібно заповнити сховища на 80% (досяжна за нинішнього прокачування «Північним потоком»). Ціль необхідна, однак недостатня в умовах таких обсягів, каже Хендерсон.
Але якщо росія відключить газ ближче до зими, сховища не врятують. Якщо одне з його найважливіших джерел – імпорт із росії – взимку обнулиться, це буде серйозною проблемою. В умовах прокачування на рівні 20-40%, ситуація буде керованою, однак якщо зима не виявиться занадто холодною, зазначив експерт. Погода є критично важливим чинником: холодна зима може додати до попиту 20-30 млрд кубометрів за пів року, і якщо постачання з росії припиняться, в Європі почнеться закриття промислових виробництв, попереджає Хендерсон.
Відтак показник 15% скорочення споживання, зазначена в рекомендаціях Єврокомісії, не випадкова — у річному вираженні це приблизно 60 млрд кубометрів.
Зазначається, розрахунковий дефіцит на газовому ринку ЄС у разі повного припинення постачання російського газу складе за період з четвертого кварталу 2022 року по перший квартал 2023 року близько 45-50 млрд кубометрів у випадку теплої зими та зросте до 70-80 млрд у разі холодної зими. Це означає, що теоретично продовження прокачування «Північним потоком» у скороченому режимі за збереження поточних обсягів прокачування іншими маршрутами теоретично дозволяє забезпечити баланс ринку — але тільки у разі «теплої» зими.
Європейські політики це розуміють. У середу, розповідаючи про переговори з Канадою щодо зняття санкцій з обладнання для «Газпрому», голова МЗС Німеччини Анналена Бербок сказала: «Якщо ми не отримаємо турбіну, у нас не буде газу, і тоді ми не зможемо підтримувати Україну, тому що натомість будемо зайняті народними повстаннями».
Перспектива відмови Європи від російського газу
У травні Єврокомісія затвердила план REPowerEU, який передбачає повну відмову від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року. Але скорочення постачання з боку росії в рамках газової війни може змусити ЄС діяти швидше, йдеться у червневому звіті МЕА.
Найближчий план Єврокомісії — добровільне скорочення країнами споживання палива, що вже згадувалося, на 15% з 1 серпня і до кінця березня 2023 року. У разі надзвичайного стану (повне відключення російського газу) скорочення стане обов'язковим. Втім, пропозиції Єврокомісії ще мають бути схвалені як мінімум 15 із 27 країн ЄС, де мешкає не менше 65% населення альянсу. Деякі країни вже виступають проти примусових заходів, вказуючи на власні зусилля щодо зниження споживання. Публічно проти висловлювалися меншою мірою залежать від російського газу Іспанія та Португалія.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан хоче до осені підписати з росією додатковий газовий контракт на 700 млн кубометрів. Про це він сказав у п'ятницю в ефірі угорського радіо.
Робота над пошуком альтернативних джерел енергії у Європі неабияка. Нідерланди, Німеччина та Австрія ще у червні перезапустили станції, що працюють на вугіллі, а в Німеччині правляча партія «зелених», яка виросла з руху проти атомної енергетики 1970-х років, розмірковує про продовження терміну роботи трьох останніх АЕС після грудня 2022 року.
У червневому звіті МЕА аналізуються перспективи відмови Європи від російського газу поза екстреними сценаріями. Базовий сценарій МЕА ґрунтується на тому, що довгострокові контракти «Газпрому», що поступово закінчуються, на постачання газу до Європи не продовжуватимуться. У цьому сценарії імпорт із Росії знизиться на 55% у порівнянні з 2021 роком, приблизно до 70 млрд кубометрів. У сценарії активнішого заміщення російський експорт до Європи може знизитися до 30 млрд кубометрів вже до 2025 року.
Причина поступок, або вплив на європейську економіку газової війни
Зниження завантаження газопроводу «Північного потоку-1» вже призвело до того, що Goldman Sachs знизив прогнози зростання економіки Європи: з 0,2% до 0,1% у третьому кварталі 2022 року і з 0,3% до 0% у четвертому. У 2023 році за збереження поточного рівня прокачування темпи зростання впадуть з 1,9% до 1,1%.
Імовірність рецесії в єврозоні найближчого року в інвестбанку тепер оцінюють у 50% (для порівняння, у США — лише 30%).
В ING вважають, що до кінця 2023 року Європа зануриться в рецесію незалежно від того, чи станеться повне відключення від російського газу. У Німеччині індекс PMI вперше за 25 місяців упав нижче 50, що свідчить про очікування скорочення економічної активності.
Повне відключення постачання газу з росії може призвести до того, що Німеччина та Італія, а разом із ними і єврозона опиняться в рецесії вже у 2022 році.
Зниження реального ВВП ЄС у цьому сценарії оцінюється в 1,2-2,7% до кінця першого кварталу 2023 року, Німеччини — в 1,7-3,2% та Італії — у 2,6-4,1%.
За оцінкою МВФ, Німеччина упродовж найближчих трьох років може сумарно втратити 4,8% ВВП.
Дефіцит газу призведе до прискорення і без того зростання інфляції. Це може вдарити по споживчій упевненості. Після зниження прокачування «Північним потоком-1» у червні Goldman Sachs підвищив прогноз щодо річної інфляції в єврозоні до 10,3%.
В підсумку варто зазначити, велика невизначеність пов'язана із впливом газової кризи в Європі на решту світу. Так, за оцінкою Goldman Sachs, на Європу, і насамперед Німеччину, припадає 28% експорту та 3% ВВП США. В цих умовах постачання газу, зростання ВВП США в річному вираженні може скоротитися на 0,25 відсоткового пункта у найближчі три квартали, а в умовах побоювань рецесії, що швидко зростають, це багато.