Новий фінмоніторинг в дії: контроль за криптовалютами і блокування банківських рахунків

Новий фінмоніторинг в дії: контроль за криптовалютами і блокування банківських рахунків

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

За 2019 рік підрозділами Держфінмоніторингу в рамках протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлено матеріалів й направлено до відповідних органів на суму 134,3 млрд грн. За підсумками 2018 року в узагальнених матеріалах ДСФМУ, сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становила 347,4 млрд гривень, а кількість  переданих Держфінмоніторингом до правоохоронних органів узагальнених матеріалів у 2018 році порівнюючи з попереднім періодом 2017 року зросла на 31,2%.

Як бачимо, попри колосальні зусилля, рівень відмивання грошей в Україні вдалося знизити суттєво, але не достатньо. На заваді були законодавчі перепони, які команді відомства, очолюваного Ігорем Борисовичем Черкаським, таки вдалося подолати.

Отже, якими є законодавчі зміни, які піднімають національну систему фінансового моніторингу на новий рівень, що сприятиме забезпеченню виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

Зміни в правилах фінансового моніторингу

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у 2019 році прийнято ВР, а від 02.01.2020 року документ набув чинності.

Оновлений закон передусім можна охарактеризувати як полегшення життя для сумлінного бізнесу та законослухняних громадян, так і посилення контролю несумлінного бізнесу та осіб, які займаються злочинною діяльністю.

З цією метою було збільшено граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшено перелік ознак трансакцій, які обумовлюють обов’язкове повідомлення та процедурні дії.  Наразі їх чотири.

Варто зазначити, раніше серед підстав для цього було 17 ознак, і повідомляли ДКФМУ в обов’язковому порядку про операції від 150 тис. грн.

Бухгалтери перевірятимуть транзакції своїх клієнтів

Згідно з оновленим законом, суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають бухгалтери, які надають приватні послуги. Відтепер вони також мають перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі трансакції.

Якщо, наприклад, клієнт протягом значного періоду щось купував-продавав за «безготівку» і тут раптом йому знадобилося збільшити ліміт каси й провести стовідсоткову готівкову передоплату у великій сумі, то це і є саме той випадок, на який, згідно з законом, бухгалтери повинні реагувати.

Якщо звичайна людина чи підприємство із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі та передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.

А коли в банк приходить один ФОП з відомістю і паспортами багатьох інших ФОПів і намагається зняти готівку, то це підозріла операція і, ймовірно, по ній є порушення закону. Те ж стосується невідповідності статутної діяльності та характеру платежів.

Як зазначають в міністерстві фінансів, з 2003 по 2016 рік на перевірку до Держфінмоніторингу в середньому надходило біля 2,5 млн транзакцій на рік. У 2016-2018 роках – 8 млн. Наразі очікується, що кількість транзакцій, які підлягають перевірці, зменшиться, але покращиться якість.

Підозрілі операції

Потребу неординарної операції можна обґрунтувати як наслідок певних ринкових обставин, або нестандартної роботи з клієнтом. В таких транзакціях немає ніякого злочину. Але якщо клієнт через нестандартну операцію виводить готівку, якою фінансуються незаконні дії та це надалі можна довести, тоді він має нести відповідальність.

Бухгалтер, банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу, який супроводжував таку операцію і не зупинив її, отримає високі штрафи.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 24) передбачено в розмірі від 3000 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, йдеться про процедурні порушення. В цій же статті наголошується, що у разі вчинення суб’єктом первинного фінансового моніторингу (крім банків, філій іноземних банків) двох або більше порушень (у тому числі повторних порушень) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, штрафні санкції накладаються в межах більшого розміру штрафу, встановленого за вид порушення з-поміж вчинених.

Як зазначала Міністерка фінансів, раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) становив  34 тис. грн. Тепер законом передбачені розміри штрафу за конкретні види порушення. Максимальний штраф складає 204 тис. грн.

Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн, а для небанківських суб’єктів штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення.

Операції з криптовалютами

Згідно з законом, з нового року в Україні під дію фінансового моніторингу підпадають операції з віртуальними активами. Криптовалюти внесені в закон про фінансовий згідно з європейськими директивами та рекомендаціями FATF.

Якщо біржі, обмінні пункти, банки або інші компанії проводять платежі у криптовалютах на суму, що перевищує 30 тис. грн в еквіваленті, вони зобов’язані перевірити таку операцію та зібрати достеменну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.

Зупиняти операції з криптоактивами наразі неможливо, але можливо блокувати криптогаманці та вилучати незаконно здобуті криптоактиви. Це можливо за умови отримання доступу до приватних ключів крипто гаманця внаслідок здійснених комплексних розслідувань.

Варто зазначити, що клієнту, який проводить операції з криптовалютою потрібно раз пояснити, чим він займається, що він робить і указати на джерело віртуальних активів. Ця інформація збережеться в банку або в іншій фінансовій компанії, і допоки не виникне підозрілих дій з рахунком, клієнта не турбуватимуть.

Що зміниться у правилах фінмоніторингу для банків

Щоби збільшити ефективність фінансового моніторингу у банках, установам дозволено автоматично перевіряти податкову інформацію про клієнтів та їх контрагентів.

Наприклад, якщо клієнт проводить через банк розрахунки з певним підприємством, банк повинен розуміти, чи це підприємство реально діюче, а відтак вчасно здає звіти в податкові органи та сплачує всі податки, чи це просто фірма-примара, яку використовують для відмивання коштів.

Як фінмоніторинг діятиме у сфері азартних ігор

Відтепер функції первинного фінансового моніторингу покладаються на лотереї та азартний бізнес (букмекери, казино та інші) під час прийняття ставок та повернення виграшів клієнтам.

Порогова сума для моніторингу складає 30 тис. грн. Поріг низький, тому що сфера азартних ігор — це сама по собі високоризикова діяльність.

Тобто коли приймають ставку або видають виграш на суму 30 тис. грн і більше, букмекери, казино, лотереї та ін. зобов’язані зібрати про клієнта інформацію (паспорт, ІНН, банківські рахунки та інше) і передати це до Держфінмоніторингу. Така практика працює в усіх розвинутих країнах, де дозволені ті чи інші види грального бізнесу.

В підсумку зазначимо, що всі мають зрозуміти – сумлінному клієнту та суб’єкту первинного фінансового моніторингу немає чого боятися.

Нагадаємо, 20 грудня 2019 року у Державній службі фінансового моніторингу України, за участі Президента Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) Ельжбети Франкув-Яскевич та Координатора проєктів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні посла Генріка Вілладсена, представлено Звіт про проведення Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

До участі у заході долучилися понад 50 представників державних регуляторів і правоохоронних органів, інших державних органів, а також представники професійних об’єднань суб’єктів первинного фінансового моніторингу, провідних наукових установ та громадськості, що опікуються питаннями боротьби з відмиванням коштів або фінансуванню тероризму.

Крім того, до участі у заході залучено представників ряду міжнародних організацій: Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні, Консультативна місія Європейського Союзу, Проєкт EU-ACT в Україні, Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС, Офіс Ради Європи в Україні та Посольство США в Україні.

Глава Держфінмоніторингу Ігор Черкаський зазначив: «Звіт про проведення чергової Національної оцінки ризиків є підтвердженням ефективного впровадження та дотримання Україною міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, зокрема в частині виявлення, аналізу та оцінки національних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму та наслідків їх прояву».

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!