Державною службою фінансового моніторингу України, як підрозділом фінансової розвідки України, вживаються посилені заходи практичного характеру щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, йдеться в повідомленні прес-служби Держфінмоніторингу.
І в цьому з легкістю можна переконатися розкривши звіт ДСФМУ. Свідченням кропіткої роботи та професіоналізму команди відомства, очолюваного Ігорем Борисовичем Черкаським є оприлюднені цифри: за 2019 рік підрозділами Держфінмоніторингу підготовлено матеріалів й направлено до відповідних органів на суму 134,3 млрд грн.
Основною метою Держфінмоніторингу є руйнування схем відмивання коштів, а ще більше – недопущення їх створення. І в цьому контексті, можна стверджувати, що ДКФМУ забезпечує належний рівень, як практичного так і регуляторного характеру.
Зокрема, за 2019 рік Держфінмоніторингом підготовлено 893 матеріали (з них 503 узагальнених матеріалів та 390 додаткових узагальнених матеріалів), які направлено до відповідних органів (таблиця 1).
Таблиця 1 - Кількість матеріалів в справах які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів за 2019 рік
Джерело: ДСФМУ
Слід наголосити, що у вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 92,2 млрд гривень.
Легалізація коштів, одержаних від корупційних діянь
Особлива увага приділяється розслідуванню фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна.
Так, протягом 2019 року ДСФМУ направлено до правоохоронних органів 211 матеріалів (47 узагальнених матеріалів та 164 додаткових узагальнених матеріалів), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях (таблиця 2).
Таблиця 2 – Кількість матеріалів в справах відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна за 2019 рік
Джерело: ДСФМУ
У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 41,8 млрд гривень.
Варто зазначити, використовуючи власну практику та з урахуванням інформації інших учасників національної системи фінансового моніторингу, Держфінмоніторингом підготовлено та оприлюднено типологічне дослідження на тему «Відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб’єктів, які фінансуються коштом державного та місцевих бюджетів».
Попередження та протидію фінансуванню терористичної діяльності, сепаратизму
Згідно з законодавством України, Держфінмоніторинг спільно із правоохоронними органами здійснює заходи, направлені на попередження та протидію фінансуванню терористичної діяльності, сепаратизму.
Так, протягом 2019 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 106 матеріалів (з них – 38 узагальнених матеріалів та 68 додаткових узагальнених матеріалів) стосовно фінансових операцій осіб, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, сепаратизму та/або проведених за участю осіб, які публічно закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України.
У відомстві зазначають, що зі 106-ти переданих матеріалів, 32 матеріали містили інформацію щодо виявлених зв’язків з Російською Федерацією.
Зазначені матеріали направлено до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань.
У 48 випадках (матеріалах) заблоковано кошти стосовно фінансових операцій осіб, які за інформацією правоохоронних органів можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, сепаратизму, на загальну суму в еквіваленті 27,7 млн гривень.
Нагадаємо, за підсумками 2018 року в узагальнених матеріалах ДСФМУ, сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становила 347,4 млрд гривень, а кількість переданих Держфінмоніторингом до правоохоронних органів узагальнених матеріалів у 2018 році порівнюючи з попереднім періодом 2017 року зросла на 31,2%.
Окрім практичних заходів, значних зусиль ДСФМУ протягом року було прикладено в аспекті удосконалення національного законодавства у сфері протидії відмиванню незаконно здобутих капіталів. Нагадаємо, 1 листопада 2019 року прийнято за основу проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Змінами передбачено, що розмір суми фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4, що суттєво полегшує життя суб’єктам первинного фінансового моніторингу в аспекті управління комплаєнс-ризиками фінансового моніторингу.
В законі детально показано механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилено вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній.
Законодавець зробив акцент на масштабності вчиненого порушення, а не на розмірі статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як це було раніше.
Прийняття Закону є початком змін спрямованих на удосконалення положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що сприятиме забезпеченню виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у 2019 році прийнято ВР, а від 02.01.2020 року він набув чинності.
В підсумку зазначимо, важливість сфери фінансового моніторингу у безпеці держави було підтверджено уведенням до персонального складу Ради національної безпеки та оборони України Голови Держфінмоніторингу І.Б. Черкаського.
