Платіжний баланс України: зовнішні фактори економічного відновлення

Платіжний баланс України: зовнішні фактори економічного відновлення

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Попри збереження високих світових цін на експортні товари дефіцит торгівлі товарами в III кварталі збільшився насамперед через зростання імпорту енергоносіїв шляхом зростання як цін, так і обсягів. Разом зі значними виплатами дивідендів та обсягами реінвестованих доходів це призвело до формування від’ємного сальдо поточного рахунку.

Про це повідомляють у Нацбанку. У IV кварталі дефіцит поточного рахунку збережеться, попри рекордний урожай. У цілому за рік дефіцит буде незначним (1% ВВП) завдяки високим експортним цінам. Надалі від’ємне сальдо рахунку поточних операцій поступово розширюватиметься до 3–4% ВВП унаслідок погіршення умов торгівлі, зростання внутрішнього попиту та зміцнення РЕОКу гривні.

Після відпливу капіталу в III кварталі очікується відновлення припливу внаслідок інтересу нерезидентів до ОВДП та надходжень ПІІ в акціонерний капітал завдяки поліпшенню макроекономічної ситуації. Приплив капіталу повністю фінансуватиме дефіцит поточного рахунку, що разом із надходженнями від МВФ підтримуватиме резерви на рівні 30-31 млрд доларів.

Поточний рахунок

Поточний рахунок буде зведено з невеликим дефіцитом у 2021 році завдяки високим експортним цінам та рекордному врожаю. У 2022–2023 роках дефіцит розшириться, але залишиться помірним, зазначають в Нацбанку.

Рисунок 1 – Сальдо рахунку поточних операцій, плинна за чотири квартали, млрд дол.

Джерело: НБУ.

У III кварталі поточний рахунок повернувся до дефіциту. Це зумовлювалося збільшенням імпорту енергоносіїв, а також збереженням значних обсягів виплат дивідендів та реінвестованих доходів з огляду на високі фінансові результати підприємств, забезпечені сприятливою кон’юнктурою на сировинних ринках. Також незначно звузився профіцит торгівлі послугами: швидке відновлення імпорту послуг за статтею «подорожі» та скорочення транзиту газу перевищило подальше нарощування експорту ІТ і толінгових послуг.

За 9 місяців дефіцит поточного рахунку сягнув 1.4 млрд дол. Високі ціни на енергоресурси, а також зростання імпорту хімічної продукції призведуть до розширення дефіциту торгівлі товарами в IV кварталі. Однак завдяки рекордному врожаю зернових дефіцит поточного рахунку в цілому за рік буде незначним (1% ВВП).

У 2022–2023 роках дефіцит поступово розширюватиметься до 4% ВВП, передусім унаслідок погіршення умов торгівлі та зростання споживчого та інвестиційного імпорту. Також очікуються зниження транзиту газу, відновлення закордонного туризму та високі обсяги доходів від інвестицій. Попри розширення дефіцит поточного рахунку, за оцінками Нацбанку, залишатиметься помірним. У порівнянні з попереднім прогнозом сальдо поточного рахунку погіршено у 2021 році, водночас у 2022–2023 роках – майже не змінилося.

Рисунок 2 – Торговельний баланс, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Зокрема, зменшено дефіцит торгівлі внаслідок очікуваного більшого врожаю зернових та олійних, а також вищих цін на пшеницю та металургійну продукцію. Крім того, підвищено оцінки переказів від трудових мігрантів через більший попит на робочу силу за кордоном. Однак позитивні ефекти нівельовані вищими цінами на енергоресурси, більшим імпортом хімічної продукції, а також вищими виплатами дивідендів та реінвестованих доходів.

Експорт товарів

Зростання експорту товарів сповільниться до кінця 2021 року, а надалі під впливом корекції цін експорт знижуватиметься, йдеться у повідомленні Нацбанку.

У III кварталі 2021 року погіршення цінової кон’юнктури на світових сировинних ринках майже не вплинуло на український експорт товарів через лагові ефекти. Зростання вартісних обсягів експорту надалі визначав ціновий фактор, хоча збільшилися й обсяги постачання.

Рисунок 3 – Внески в річну зміну експорту товарів, в.п.

Джерело: НБУ.

Рекордний урожай ранніх зернових культур забезпечив суттєве прискорення зростання експорту продовольчих товарів у III кварталі. Постачання пшениці та ячменю сягнули найбільшого для цього періоду значення на тлі значного зовнішнього попиту та високих світових цін. Нарощування постачання ріпаку сприяло прискоренню зростання експорту насіння олійних культур. Експорт олій та олійних шротів також збільшився: скорочення постачання соняшникової олії та шроту частково компенсувалося вищими постачання ріпакової олії. Водночас зростання експорту продовольства стримувалося вичікувальною позицією агроекспортерів щодо подальшого зростання світових цін.

Експорт продукції ГМК надалі зростав високими темпами внаслідок збільшення цін, тоді як послаблення попиту з боку Китаю позначилося на її постачаннях. Так, експорт металургійної продукції зріс більше ніж удвічі в річному вимірі та сягнув найбільшого значення з 2012 року, попри скорочення постачання чорних металів до Китаю. Натомість зростання експорту залізної руди сповільнилося і через зменшення поставок, і стрімке падіння цін у вересні.

Зростання експорту хімічної продукції прискорилося внаслідок подальшого подорожчання добрив. Водночас постачання добрив скоротилися через високий попит з боку українських аграріїв та зупинку окремих хімічних заводів. Також суттєво сповільнилося зростання експорту продукції машинобудування через скорочення поставок турбореактивних двигунів до окремих країн Азії. Активізація продажів пшениці та очікуваний гарний урожай пізніх культур сприятимуть зростанню експорту товарів протягом найближчих кварталів. Однак реалізація лагового ефекту від зниження цін у IV кварталі призведе до сповільнення зростання експорту товарів уже наприкінці поточного року. А подальша корекція світових цін зумовлюватиме його скорочення протягом 2022–2023 років.

Поступове зниження світових цін та посилення конкуренції на зовнішніх ринках обмежуватимуть зростання експорту продукції ГМК у 2022–2023 роках. Крім того, після рекордів 2021 року в наступних роках очікуються нижчі врожаї та експорт основних с/г культур. Висока вартість імпортного газу знижуватиме конкурентоспроможність українських виробників добрив та пластмас, що позначиться на скороченні експорту хімічної продукції у 2022 році. Однак упродовж 2023 року він відновлюватиметься під впливом зниження цін на природний газ.

Імпорт товарів

У III кварталі основним чинником зростання імпорту були енергоносії, проте надалі основну роль відіграватиме неенергетичний імпорт, йдеться в повідомленні.

У III кварталі суттєво прискорилося зростання енергетичного імпорту внаслідок збільшення як цін, так і обсягів. Передусім збільшилися закупівлі природного газу для закачування до ПСГ. Імпорт нафти та продуктів її перероблення зростав унаслідок високого попиту з боку аграріїв і нафтопереробних заводів, а також масштабного будівництва доріг. Збільшився й імпорт вугілля через необхідність поповнення низьких запасів на складах ТЕС.

Рисунок 4 – Імпорт товарів, млрд дол

Джерело: НБУ.

Через високу інвестиційну активність підприємств тривало нарощування закупівель легкових та вантажних авто, сільськогосподарської техніки та промислового обладнання. Додатковим фактором збільшення імпорту транспортних засобів був черговий етап розмитнення легкових авто з іноземною реєстрацією. Водночас на імпорті продукції машинобудування почав позначатися глобальний дефіцит напівпровідників. Нарощування закупівель комплектуючих для екологічної модернізації підприємств, а також окремої продукції напередодні можливого введення антидемпінгових мит на неї зумовили прискорення зростання імпорту металургійної продукції. Збільшилися закупівлі добрив за вищими цінами на тлі скорочення внутрішнього виробництва.

Стійкий споживчий попит підтримував високі обсяги імпорту продовольчих та промислових товарів, побутової техніки. Високі ціни на енергоносії до кінця опалювального сезону, а також низький рівень запасів вугілля стимулюватимуть зростання енергетичного імпорту та імпорту хімічної продукції, а також погіршуватимуть умови торгівлі наприкінці 2021 року та у 2022 році. Крім того, рекордні ціни на природний газ визначатимуть підвищення цін та обсягів імпорту добрив. У 2023 році енергетичний імпорт знизиться завдяки корекції світових цін.

Тож на прогнозному горизонті саме неенергетичний імпорт, підтримуваний зростанням внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, визначатиме динаміку імпорту товарів. Цьому також сприятимуть ефекти від зміцнення РЕОКу гривні та високий попит на фармацевтичні товари на тлі продовження боротьби з коронавірусом.

Потоки капіталу

Унаслідок поліпшення макроекономічної ситуації приплив капіталу відновиться, зазначають у Нацбанку.

Відплив капіталу за фінансовим рахунком у III кварталі зумовлений насамперед значними плановими виплатами за борговими зобов’язаннями державного сектору. Крім того, тривало зниження обсягів ОВДП у власності нерезидентів через загальносвітове послаблення інтересу інвесторів до ризикових активів. Очікується, що інтерес нерезидентів до ОВДП поступово відновиться наприкінці року на тлі поліпшення макроекономічної ситуації та продовження співпраці з МВФ. Крім того, уже в III кварталі сформувався приплив капіталу до приватного сектору. Високі реінвестовані доходи підприємств продовжували забезпечувати значні надходження ПІІ (2.1 млрд дол.). Також було залучено 0.3 млрд дол. внаслідок випуску єврооблігацій реальним сектором. Це переважило зростання готівки поза банками та виплати за торговими кредитами.

Упродовж наступних двох років очікується пожвавлення припливу капіталу, як боргового, так і у формі ПІІ в акціонерний капітал. Він повністю покриватиме дефіцит поточного рахунку. Крім того, поступово зменшуватиметься відплив готівкової валюти поза банки на тлі низької волатильності обмінного курсу та зниження інфляції. Це сприятиме розширенню профіциту фінансового рахунку на всьому прогнозному горизонті.

В підсумку варто зазначити, ризики для зовнішньої стійкості України не матеріалізувалися. Завдяки проходженню кризи без валютних шоків та збереженню доступу до зовнішнього фінансування, у тому числі завдяки співпраці з МВФ, зовнішній борг держави відносно ВВП на кінець першого півріччя 2021 року скоротився до мінімального рівня з 2014 року (75.2%), а короткострокового – з 2009 року (28.4%). Завдяки подальшому економічному зростанню та виваженим макроекономічній та фіскальній політикам очікується подальше зниження цього співвідношення.

Достатній рівень резервів продовжуватиме відігравати роль буфера безпеки та забезпечить ліквідність для обслуговування зовнішнього боргу. Зокрема, протягом 2022 – 2023 років Україна має сплатити близько 14 млрд дол. за зовнішніми зобов’язаннями. Тож продовження співпраці з МВФ і проведення структурних реформ дасть змогу підтримувати інтерес інвесторів та залучати необхідне фінансування для проведення виплат, зазначають в Нацбанку.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!