Поступ фінсектору України: деталі змін, які Нацбанк підготував для українців

Поступ фінсектору України: деталі змін, які Нацбанк підготував для українців

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України запрошує учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів нашої держави доєднатися до обговорення проєкту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, повідомляє прес-служба на веб-порталі НБУ.

Отже, які зміни у секторі фінансів чекають на українців протягом п’яти наступних років.

Бачення майбутнього: візія та місія фінансового сектору України 2025 року

Розвиток фінсектору передусім буде розвиватися відповідно до потреб споживачів послуг. Саме кінцеві споживачі фінансових послуг перебувають у центрі уваги всіх учасників фінансової екосистеми, адже створення умов для ефективної роботи економічних суб’єктів є основним завданням усього фінансового сектору.

Стратегія 2025 враховує поточні та майбутні потреби представників усіх груп екосистеми як споживачів послуг, так і ключових гравців, що беруть участь у створенні цих послуг, а також сприяють реалізації місії фінансового сектору України.

Місія фінансового сектору України

Місія полягає у тому, що  фінансовий сектор України передусім є драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України, сприяючи підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці (рис. 1).

Рисунок 1 – Ключові стратегічні цілі розвитку фінсектору

Джерело: НБУ.

В НБУ наголошують, що реалізація Стратегії 2025 створить умови для сталого зростання фінансового ринку України, його конкурентоспроможності в умовах інтеграції у світовий фінансовий простір. Реалізація Стратегії 2025 забезпечить:

  • задоволення потреб споживачів у якісних та доступних фінансових послугах;
  • зменшення вартості та подовження строковості фінансового ресурсу для держави та підприємств;
  • підвищення конкурентоспроможності економіки України в цілому.

Стратегія розвитку фінансового сектору буде зосереджена на реалізації п’яти стратегічних напрямів: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток. Кожен аспект має свої стратегічні цілі та індикатори виконання.

Візія фінансового сектору України

Візія фінансового сектору України – це інтегрований у міжнародний простір, ефективний, стійкий та конкурентоспроможний фінансовий сектор, який динамічно розвивається та забезпечує вагомий внесок у стале та інклюзивне економічне зростання України.

Ключові засади її реалізації є забезпечення фінансової стабільності, ефективно функціонуюча система протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також інноваційний розвиток платіжного простору країни.

Фінансова стабільність

Фінансова стабільність забезпечується шляхом упровадження ефективної системи раннього діагностування, запровадженню нагляду за фінансовими групами, оцінки ризиків капіталу відповідно до Постанови SREP та пруденційних показників, приведених у відповідність до вимог таких актів ЄС як CRD IV/CRR, впровадження поліпшених механізмів врегулювання неплатоспроможності учасників ринку та процедур їх виведення з ринку, у тому числі шляхом імплементації акту ЄС BRRD, доступу регуляторів до державних реєстрів для цілей нагляду, спеціальних вимог до системно важливих фінансових установ, посилення повноважень НБУ, ФГВФО та НКЦПФР та поліпшення їх взаємодії, запобіганню розвитку системних ризиків, оцінюванню дії реальних і потенційних шоків на фінансовий сектор та учасників.

Фінансовий сектор України прозорий, конкурентний, стабільний, високотехнологічний, прибутковий та різноманітний. Також забезпечено відповідність стандартам ЄС у частині захисту прав споживачів, ліцензування, нагляду та контролю.

Корпоративне управління та інвестиційний клімат

В Україні удосконалено корпоративне управління, зокрема процедури злиття та приєднання акціонерних товариств.  Корпоративне управління вітчизняних компаній, зокрема в капіталі яких держава має значну частку, узгіднювати з найкращими стандартами. Вітчизняні компанії залучають інвестиції шляхом здійснення публічних пропозицій своїх цінних паперів.

Інвестиційна привабливість України та легкість ведення бізнесу істотно поліпшилась. Започатковано ІІ рівень системи накопичувального пенсійного забезпечення, упровадження якого в поєднанні з І та ІІІ рівнями пенсійної системи забезпечив соціальні гарантії та фінансову стабільність пенсійної системи України.

Комплексно врегульовано питання функціонування ринку деривативів, що дало змогу запровадити повноцінні механізми хеджування. Завдяки реалізації зазначених реформ зросли кількісні показники, що характеризують стан ринків капіталу, зокрема збільшився обсяг торгів «класичними» корпоративними цінними паперами, у тому числі на організованому ринку, збільшилася кількість емітентів, цінні папери яких було включено до лістинга організованих ринків.

Реформи проведені в усіх сегментах фінансового сектору – у банківському секторі, секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу: усі сегменти фінансового ринку очищені від проблемних установ, підвищена платоспроможність учасників, зміцнена стійкість фінансової системи, відновлена довіра клієнтів до учасників ринку.

Сільськогосподарських товаровиробників забезпечено якісним страховим захистом, запроваджено державне планування та регулярне фінансування програм субсидованого агрострахування в Україні. Створено прозорий та стабільний ринок взаємного кредитування, удосконалено та розширено напрямки господарської діяльності кредитних спілок. Імплементовано акти ЄС, зокрема EMIR, CSDR та MIFID II, MIFIR, з метою забезпечення розвитку торгової, депозитарної, розрахункової та клірингової інфраструктури ринків капіталу. Для мінімізації ризиків на фінансових ринках та захисту прав інвесторів на законодавчому рівні забезпечено регулювання діяльності рейтингових агентств та адміністраторів бенчмарків відповідно до стандартів ЄС.

Фінансові інструменти в гривні інтегровані в глобальні фінансові ринки. Проведено реформу податкової системи, у тому числі добровільне декларування, впроваджено План дій BEPS за Програмою розширеного співробітництва в рамках ОЕСР.

Створено правове поле для розвитку ринку вторинних кредитів, визначення засад діяльності з управління заборгованістю за грошовими зобов’язаннями, механізмів роботи з правами вимоги, викупом проблемних активів.

Обсяги кредитування малого та середнього бізнесу наблизились до середнього рівня країн ЦСЄ завдяки здешевленню кредитних ресурсів, підвищенню прозорості діяльності та звітності. Впроваджено механізм сек’юритизації фінансових та інших активів, а також вдосконалено механізм сек’юритизації іпотечних активів.

Ринки капіталу є прозорими – в публічному доступі є агрегована інформація про всі операції з фінансовими інструментами, зокрема створені торговий репозиторій та «data warehouse». Біржова, розрахункова та клірингова інфраструктури обслуговують всі основні ринки базових активів, як ринків капіталу так і організованих товарних ринків, зокрема енергоносіїв, зерна, металів, продукції хімічної промисловості, деревини тощо. Діяльність щодо колективного інвестування здійснюється відповідно до європейських стандартів. Запроваджено «класичні» інвестиційні фонди – UCITS, money market funds, venture capital funds та hedge funds.

Система протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

Регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється з урахуванням Міжнародних стандартів з протидії відмиванню доходів, зокрема виконання рекомендацій FATF, МВФ, MONEYVAL, а також гармонізовано з потребами розвитку вільного підприємництва.

Варто зазначити, що Україна приєдналась до Меморандуму IOSCO, що сприяло інтеграції вітчизняного ринку у глобальні фінансові ринки та дало можливість використовувати міжнародну допомогу для боротьби зі зловживанням на ринках капіталу, у тому числі дало змогу зменшити збитки інвесторів і втрати держави від транскордонних правопорушень.

Побудовано систему протидії та запобігання правопорушенням на ринках капіталу відповідно до вимог актів ЄС, зокрема MAR та MAD, яка ефективно попереджає та припиняє шахрайства на ринках капіталу, зокрема використання «схем Понці», інсайдерської інформації та маніпулювання на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Платіжний ринок

З розвитком нових технологій зростає конкуренція як на банківському, так і небанківському сегментах фінансового ринку. Операторам поштового зв’язку надано право на здійснення переказу коштів в національній валюті, що сприятиме конкуренції на платіжному ринку та розширенню доступу населення до фінансових послуг та збільшенню користувачів таких послуг.

Розвиток технологій, електронної комерції, використання смартфонів, цифрових валют привели до переходу традиційного банківського обслуговування та операцій з фінансовими інструментами у віртуальний простір. Вдосконалення регулювання інфраструктури платіжного ринку відповідно до стандартів ЄС сприяло до розвитку та здешевленню безготівкових платежів та створенню великої кількості FinTech-компаній в Україні.

У Національному банку створено Sandbox для стимулювання розвитку FinTech-компаній. Запроваджено регулювання діяльності краудфандингу та операцій з віртуальними активами. Завдяки стрімкій зміні потреб учасників фінансового ринку здійснено перебудову традиційної платіжної діяльності у цифровий формат, зросли обсяги безготівкових розрахунків (співвідношення безготівкових операцій до загального обсягу транзакцій – 75%), стали доступними фінансові послуги у форматі 24/7 незалежно від місцезнаходження клієнта, використання різноманітних методів віддаленої ідентифікації, посилилася конкуренція на фінансовому ринку з боку FinTech-компаній та появи нових ІТ-рішень та інструментів у фінансовому секторі, у тому числі регулятивні та наглядові технології.

Щодо безпеки кіберпростору, то одним із пріоритетних напрямів діяльності регуляторів фінансового сектору є забезпечення кібербезпеки платіжної, депозитарної та біржової інфраструктури.

Діджиталізація у фінансовому секторі стимулює розвиток цифрового суспільства в Україні. Використання цифрових технологій дало змогу збільшити кількість громадян, які мають базовий поточний рахунок у банку та здійснюють операції з фінансовими інструментами (кількість АР/ кількість дорослого населення – 80% у 2025 році).

Регуляторами фінансового ринку запроваджено регулювання нових і сучасних напрямів FinTech – InsurTech, WealthTech та платформ кредитування, запроваджено регулювання діяльності і краудфандингу. Завдяки цьому сучасні міжнародні тренди щодо технологій Machine Learning та Artificial Intelligence представлені та безпосередньо використовуються у напрямах FinTech. Упроваджені стандарти ЄС щодо директиви PSD2, стандарту ISO20022 та миттєвих платежів, що дало змогу підвищити конкурентоспроможність на фінансовому ринку, забезпечити розширення спектра 13 фінансових послуг. Розроблена концепція використання е-гривні (CBDC – Central Bank Digital Currency) на національному рівні.

У Стратегії 2025 закладені принципи використання е-гривні як заміни фіатної валюти (гривні). У частині SupTech та RegTech запроваджено більш легке, швидке або ефективне виконання регуляторних вимог учасниками фінансових ринків. З боку регулятора визначені вектори розвитку та використовуються інноваційні інструменти для збору, обробки та візуалізації даних, одержаних від підзвітних суб’єктів.

На сучасному етапі створено відкриті консолідовані реєстри, які нараз функціонують та поєднують інформацію з різних джерел. Такі реєстри широко використовуються гравцями фінансового ринку для ідентифікації клієнтів, автоматизації бізнес-процесів. На законодавчому рівні встановлені правила використання відкритих API та затверджена стратегія використання для всіх учасників фінансового ринку. Створене законодавче поле для розвитку BigTech, діяльність таких гравців врегульована та забезпечує належний захист конфіденційних даних споживачів та кібербезпеку.

 

загрузка...
Поділитись:
Loading...

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!