Поступ України в реформах: рейтингові оцінки перетворень та їх вплив на економіку
Економічні підсумки 2020 року свідчать, що економіка України гідно витримала виклики коронакризи, з якими зіткнулася торік, й таких було не мало.
Разом з тим усі види економічної діяльності, за винятком «Фінансова та страхова діяльність», відобразили тенденцію до зростання рівня тіньової економіки на тлі збільшення обсягу збитків підприємств за підсумком минулого року в умовах вимушеного обмеження їх виробничої активності. Зростання тіньової економіки торік насамперед є наслідком складних, неординарних умов, з яких функціонували економічні агенти під час коронакризи.
Ми вирішили висвітлити економічні підсумки 2020 року й просування України в міжнародних рейтингах, визначених провідними міжнародними організаціями.
Високий рівень корупції в Україні
Експерти рейтингу «Індекс сприйняття корупції 2020» оцінили рівень корупції в Україні у 33 бали, що на 3 бали більше ніж у рейтингу 2019 року (за шкалою від 0 до 100, де 0 означає найвищий рівень корупції відповідно до сприйняття респондентів, а 100 – найнижчий), що відповідає 117 місцю серед 180 країн, які увійшли до рейтингу (126 місце серед 180 країн у рейтингу 2019 року).
Згідно з висновками експертів рейтингу, в Україні гальмується імплементація повноцінної судової реформи. Упродовж 2020 року спостерігався постійний тиск на антикорупційні інституції.
Наприкінці 2020 року країна опинилась у кризі конституційного правосуддя, що супроводжувалася неспроможністю керівництва держави подолати її цілком.
Спостерігалися також спроби порушити й нівелювати антикорупційні досягнення у сфері публічних закупівель (шляхом запровадження локалізації в публічних закупівлях, що суперечить міжнародним зобов’язанням України).
За висновками експертів, якщо вже зараз не зупинити окреслені тенденції, наступного року в Індексі сприйняття корупції позиція України може значно погіршитись.
Недосконалість судової системи країни
Основними вадами судової системи України експерти визначають недостатню ефективність гілок судової системи, як наслідок, низький рівень довіри суспільства та інвесторів до неї.
Згідно з результатами рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021) експерти зробили висновок про необхідність реформування судової системи з метою поліпшення її ефективності та оцінили її поточний стан на рівні 41,1 бала (зі 100 можливих) із погіршенням позиції України на 1,1 бала у порівнянні з попереднім рейтингом.
Низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів
Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-грудні 2020 року, становив 113,4 млрд грн, що менше на 79 млн. грн. у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі упродовж цього періоду зафіксовано з ОВДП – 328,7 млрд грн (98% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-грудня 2020 року).
Український фондовий індекс ПФТС за грудень 2020 року зменшився на 1,5 % (після збільшення на 1,5 % у листопаді) до 499,75 пункту станом на 31.12.2020 року. Впродовж квітня-жовтня 2020 року значення показника на кінець кожного місяця становило близько 500 пунктів.
У цілому за 2020 рік індекс ПФТС втратив 1,9 %, що, зокрема, відбулося на тлі занепокоєнь інвесторів щодо наслідків пандемії коронавірусу та здійснення ними поодиноких угод з індексо-утворюючими акціями.
Недостатній рівень захисту інтелектуальної власності
У розвинених країнах соціально-економічне зростання забезпечують інновації та система охорони інтелектуальної власності. Проте в Україні останніми роками намітилася стабільна спадна тенденція.
Згідно з Міжнародним індексом прав власності (International Property Rights Index) 2020, в Україні, попри відносно високий рівень захисту патентів (40 місце у світі), незадовільними є сприйняття захисту інтелектуальної власності (107 місце) та рівень піратства (89 місце).
Україна була і залишається у переліку країн, які не забезпечують захисту прав інтелектуальної власності та щодо яких ведеться спостереження Управлінням торгового представника США — країна перебуває у групі країн Priority Watch List, пише Голос України.
З поміж ключових проблемних питань вирізняють несправедливе, непрозоре адміністрування системи організацій колективного управління, які відповідають за збір і розподіл роялті власникам прав. Проблемним явищем є також широке використання неліцензійного програмного забезпечення українськими державними установами, а також невиконання ефективних засобів боротьби із широкомасштабним порушенням авторських прав в Інтернеті.
Низький рівень захисту прав власності
Експерти рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021), що формується Heritage Foundation, визнали рівень захисту прав власності в Україні недостатньо ефективним, оцінивши його на рівні 48,5 балів (за 100 можливих) із незнаним покращенням ситуації – на 1,0 балів у порівнянні з попереднім рейтингом. Про це повідомляє Мінекономіки.
Індекс соціального поступу
У 2020 році Україна у світовому рейтингу за значенням індексу соціального прогресу (Social Progress Index) посіла 63 місце зі значенням індексу 73,38 з-поміж 163 країн. Про це повідомляє Урядовий портал.
Проти показників 2019 року Україна піднялась на 17 позицій з 80 місця (значення індексу було 66,97), випередивши Шрі-Ланку, Македонію, Казахстан, Молдову, РФ, Парагвай, Кабо-Верде, які роком раніше мали кращі показники індексу, ніж Україна. Середнє значення індексу за всіма країнами, що увійшли до дослідження, - 64,24 бала.
При цьому, торік кількість країн, які входять до перших трьох груп, – з дуже викою якістю життя, високою якістю життя та помірно високою якістю життя – скоротилась зі 104 до 71. Це сталось переважно через пандемію, погіршення доступу до необхідних медичних послуг та навантаження на системи охорони здоров’я країн. Україна не лише залишилась у третій групі, але й покращила свої результати, йдеться у повідомленні.
Економічні тенденції України у 2020 році
Швидке поширення по всьому світу пандемії COVID-19 спровокувало глобальне сповільнення економічної активності, коливання на традиційних для українського експорту сировинних ринках та суттєві обмеження на авіа сполучення у всьому світі.
Ці фактори поєдналися з негативними наслідками вимушених карантинних обмежень в Україні, з впливом погіршення погодних умов, що значно нашкодили отриманню очікуваного рекордного врожаю, з досить тривалою інвестиційною паузою, що обумовило одну з ключових особливостей коронакризи на тлі глобальної невизначеності та мінливості розвитку подій.
Загалом кризовий минулий рік можна поділити на два етапи: перший – період високої невизначеності обумовленої епідеміологічною ситуацією. Це той час, коли дії зовнішніх чинників глобального падіння попиту та цін на світових ринках сировинних товарів додався вплив запровадження жорстких обмежувальних заходів (з 12.03.2020 року) і режиму надзвичайної ситуації по всій території України (з 25.03.2020), що поступово змістилося на квітень.
Саме у квітні 2020 року спостерігалося найбільше переважання песимістичних настроїв, свідченням чого було значне погіршення індексу ділових очікувань, який становив 29,9 п. (у порівнянні з 40,3 п. у січні та 45,5 п. у грудні 2020 року).
Карантинні обмеження понад усе негативно вплинули на розвиток галузей, які передбачають або допускають скупчення великої кількості людей в одному приміщенні, або їх тривале спілкування та працю на небезпечній, з точки зору зараження, відстані. Крім іншого, суттєвий вплив на низку галузей мало також зниження попиту на продукцію й послуги не першої необхідності та обмеження міграції. Як наслідок, стрімке падіння виробничої сфери спостерігалося до червня, коли зведений індекс мав максимальне по року зменшення – на «мінус» 7,7%.
Другий – це період набуття досвіду боротьби із захворюванням та наслідками обмежень для економіки, що характеризувався певною пристосованістю та стабілізацією ситуації, пом’якшенням карантину.
Державна підтримка економіки, а також пом’якшення карантинних обмежень в середині країни, стали тими чинниками, які дозволили економіці перейти до поступового економічного відновлення, хоча динаміка галузей й була нерівномірною. Результатом цього стало поступове зменшення глибини падіння та отримання зведеного індексу виробництва за підсумком 2020 року на рівні мінус 4,4%.
У підсумку варто зазначити, економічна деградація, а також досить високий рівень тіньової економіки значною мірою обумовлені недостатньо сприятливим інституційним середовищем. Просування реформування стимулює населення та суб'єктів господарювання до розширення діяльності в легальному секторі за умови поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату в країні. Сприятливі умови та інституційне середовище неможливо створити до того часу, допоки не будуть подолані системні фактори, зокрема: низький рівень захисту прав власності, недостатній рівень захисту інтелектуальної власності, низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів, недосконалість судової системи країни, високий рівень корупції в країні, наявність територій, непідконтрольних владі.