Опір системи: НАБУ та САП розповіли, що відбувається із справою «Мідас»
26 Лютого 2026 20:00Системний спротив детективам НАБУ, які розслідують справу «Мідас», обговорювали на черговому засіданні антикорупційного Комітету Верховної Ради, яке відбулося 26 лютого. Народні депутати зібралися, щоб почути, як просувається розслідування масштабних розкрадань в «Енергоатомі», та з’ясувати нові подробиці, що відкрилися у справі після затримання Германа Галущенка.
На засідання Комітету прийшли представники НАБУ, САП та заступник міністра юстиції Євген Пікалов, який домовлявся про «камеру з неприємними сусідами» для детектива Руслана Магамедрасулова. Заслухати у цій справі представників Служби безпеки не вдалося — в СБУ засідання Комітету проігнорували. Ключові тези учасників антикорупційного засідання в матеріалі UA.News.
Прослушка та стеження за детективами
Про тиск на детективів НАБУ, які розслідують діяльність злочинного угруповання Тимура Міндіча, йшлося і на попередніх засіданнях Комітету. Цього разу керівники НАБУ і САП оприлюднили прізвища та посади правоохоронців, які, за їхніми даними, стежили за оперативним пересуванням автомобілів НАБУ під час активної фази операції «Мідас». У списку фігурували працівники ДБР, СБУ та Офісу генпрокурора. Нині з’ясовують, діяли ці правоохоронці самостійно чи за наказом тих, хто міг незаконно передавати інформацію злочинному угрупованню Міндіча.
Наступний елемент протидії детективам — відстеження судових ухвал, що дає можливість наперед знати про подальший хід розслідування. За словами очільників НАБУ та САП, посадовці СБУ, Офісу генпрокурора та Нацполіції проводили пошук в Єдиному реєстрі судових рішень за іменами окремих фігурантів справи «Мідас». Зараз триває розслідування, з якою метою це відбувалося. Принаймні деякі учасники корупційної схеми Міндіча завчасно знали про оперативні заходи антикорупційних органів.
Керівник департаменту НАБУ Олександр Абакумов уточнив, що до ухвал суду за справами НАБУ можуть мати доступ близько 10 тис. посадовців: прокурори, судді, працівники СБУ, ДБР та інші. За таких обставин неможливо зберегти таємницю досудового слідства.
«Це ненормальна історія, в якій всі особи, які мають повний доступ, можуть переглядати наявність чи відсутність відповідних рішень у Єдиному реєстрі. Питання в тому, що ми вже неодноразово говорили про цю проблему... Цю прогалину потрібно усувати на законодавчому рівні. Тому що це ж проблема не тільки НАБУ і САП. Це проблема взагалі всієї правоохоронної системи. Але чомусь це не зрушується з місця. Мабуть, тому що деякі люди взагалі будують на цих речах бізнес», — зауважив директор НАБУ Семен Кривонос.
Проблема не лише у тому, що доступ до ухвал може розкрити інформацію про потенційні обшуки чи інші оперативні дії. Небезпечним є також надання тимчасових доступів до Єдиного реєстру судових рішень, наголосив керівник САП Олександр Клименко.
«Ці тимчасові доступи отримуються, перекладаються і направляються як міжнародна правова допомога до інших країн. Це дає можливість відстежувати кожен крок слідства, куди ми рухаємося, який в нас наступний крок буде, куди ми направимо «міжнародку», тим самим протидіяти нам покроково. Тобто, фактично, це така системна протидія самому розслідуванню, якщо ти маєш доступ до цього реєстру», — пояснив Клименко.
За словами представників антикорупційних органів, додатково розслідувати такі випадки внутрішнього стеження стає складніше, оскільки інформацію у системі почали «підчищати». Припускають, що до справи може бути дотичне КП «Інформатика», підпорядковане КМДА, у володінні якого перебуває весь масив такої інформації. Детективи встановлюють, чи є можливість видаляти інформацію із такої системи та входити до неї без «логування».
Загальну картину протидії слідству яскраво доповнив той факт, що у кабінеті детективки НАБУ виявили прослушку. Слідча версія — це обладнання правоохоронного органу, але встановлене без належного дозволу. Сама ж детективка входить до двох слідчих груп, які ведуть різні антикорупційні справи: «Енергоатому» та одного з виробників дронів.
Умови утримання Магамедрасулова
Нові подробиці про те, як «вирішувалося» питання утримання у СІЗО детектива НАБУ, з’явилися після затримання ексміністра юстиції Германа Галущенка. На засідання антикорупційного Комітету запросили заступника глави Мінʼюсту Євгена Пікалова, відповідального за контроль за дотриманням прав осіб, узятих під варту. Судячи з переписки та запису телефонних розмов, саме йому доручили організувати «безкоштовну камеру з неприємними сусідами» для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого співробітники СБУ затримали 21 липня 2025 року.
На претензії депутатів, що Пікалов виконав незаконне «прохання», той заявив, що у Лук’янівському СІЗО таких камер 95%. А Магамедрасулова тримали у «не найгіршій камері».
«Він був поміщений у камеру, яка не є найгіршою, далеко не найгіршою. Так, по фотографіях це може виглядати дуже погано, але це правда — це не найгірше. По-друге, там не було ніяких сусідів. Вони могли бути, але ми не зобов’язані садити окремо. Він перебував серед усіх інших, по 10 людей у камері. Ми могли б так зробити. Якби я керував… я чудово розумію весь контекст», — висловився високопосадовець.
Пікалов також намагався виправдатися за фотозвіт із «безкоштовної камери». За його словами, він надіслав ці фото тодішньому міністру юстиції Герману Галущенку, щоб загалом інформувати його про те, як виглядає безкоштовна камера.
На що народна депутатка Анастасія Радіна зауважила, що Галущенко поставив у відповідь «плюс», що означає погодження таких умов, а значить, «прохання» було виконане. Під час засідання антикорупційного Комітету також наголошувалося, що утримання детектива у погіршених умовах можна розцінювати як метод тиску на нього.
Блокування екстрадицій та нові атаки
Історія з ув’язненням детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та триманням його у погіршених умовах має ширший контекст і грає на користь корупціонерів, які встигли втекти з країни. Очільники НАБУ та САП наголосили, що це «не точкова ситуація».
«Вже кілька років ми намагаємося якимось чином зрушити з мертвої точки питання екстрадиції в Україну. Нам до війни відмовляли, посилаючись на те, що у нас неналежні умови утримання. Зараз вже дві причини: неналежні умови утримання та війна. Тепер, коли будь-який адвокат в судових засіданнях за кордоном скаже: «Дивіться, у них міністр, який має гарантувати належні умови утримання, безпосередньо займається їх погіршенням», жодна притомна країна нам не видасть людей. Тому ми ці наслідки, ці есемески і ці прохання СБУ будемо ще дуже-дуже довго відкашлювати», — сказав керівник САП Олександр Клименко.
Очільники НАБУ і САП також зазначили, що очікують нового тиску на антикорупційні органи, оскільки учасники попередньої атаки не понесли жодної відповідальності, а навпаки отримали заохочення — підвищення по службі та нові звання.
«Всі вразливості та слабкості системи, які були використані проти нас, а також ключові особи, які використовувалися проти Національного антикорупційного бюро, фактично залишаються на своїх позиціях — у правоохоронних органах. Чи здатна система оздоровитися, і ці атаки стануть потенційно неможливими? У мене є великі сумніви», — констатував директор НАБУ Семен Кривонос.
Він не виключив, що зараз може йти підготовка найближчої атаки або поступове «нагрівання» інформаційного поля та вичікування вигідного моменту. Це все можливо, тому що не усунута ключова передумова — політична залежність правоохоронних органів та судів.
Коли завершать розслідування
Представники антикорупційних органів не озвучили нових деталей у розслідуванні «Міндічгейту». Не назвали і точної дати його завершення. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов пояснив: «Це як похід у темряві. Коли ти хочеш знайти докази, ти їх знаходиш один, а за ним тягнеться ще один, і ще один, і ще один».
За законом проводити розслідування можна протягом року. Тобто, НАБУ ще має час до листопада, але сподівається завершити його до кінця літа.
«Ми намагаємося зробити це максимально швидко. Впевнений, що ми не будемо тягнути до листопада. Але до кінця літа нам точно треба буде час», — припустив Абакумов.
Операція «Мідас» — що викрили НАБУ і САП
НАБУ та САП у листопаді 2025 року викрили високорівневу злочинну організацію, яку очолював колишній бізнес-партнер президента Тимур Міндіч. В основі операції «Мідас» були так звані «плівки Міндіча», аудіозаписи документували корупціонерів з літа 2024 року. За цей час детективи зафіксували обговорення мільйонних «відкатів» в «Енергоатомі» та подальше їх «відбілювання». Йдеться про суму у $100 млн.
За версією слідства, Тимур Міндіч використовував неформальний вплив на міністра енергетики Германа Галущенка («Сигізмунд»), щоб поставити на ключові посади в «Енергоатомі» своїх людей — Ігоря Миронюка («Рокет») та Дмитра Басова («Тенор»). Разом вони створили систему «Шлагбаум»:
Підрядники «Енергоатома» мали платити 15% відкату з кожного контракту.
Тим, хто відмовлявся, блокували виплати (навіть за судовими рішеннями) або погрожували «чорними списками» та негайною мобілізацією персоналу.
Лише за один доведений епізод із компанією «Еласт Атом» фігуранти отримали $53 тисячі за розблокування платежів.
Легалізацією «брудного кешу» займався партнер Міндіча — Олександр Цукерман («Шугармен»). Він організував у квартирі втікача Деркача підпільний офіс-«пральню». Детективи задокументували, як через цей офіс транзитом пройшло щонайменше $100 млн.
Гроші приносили сумками. У розмовах фігуранти використовували шифр: мільйон — «одиничка», накопичена готівка — «хачапурі».
У листопаді 2025 року, за кілька годин до масштабних обшуків, Міндіч та Цукерман покинули Україну.
Читайте також:
Повернули з польського кордону: Галущенко втратив «захист» Банкової?
Від Вербицького до Міндіча: ТОП корупційних зашкварів великої війни
