«Є багато простору, щоб розвивати кіберспорт в Україні»: інтерв'ю зі снайпером команди з CS2 B8 Даніїлом headtr1ck Валітовим

Українська кіберспортивна команда з CS2 B8 увірвалась на 31 сходинку світового рейтингу HLTV та нині входить у ТОП-найкращих колективів України. Медіа UA.NEWS поспілкувалось зі снайпером B8 Даніїлом headtr1ck Валітовим про розвиток кіберспорту в Україні, секрети командної зіграності та плани B8 вийти на Major у Шанхаї восени 2024 року. Даніїл також розповів нам, як почав цікавитись кіберспортом, дав поради новачкам, як вийти на pro-рівень, та поділився, як війна впливає на розвиток індустрії e-sports.   

Даніїл Валітов - український кіберспортсмен, дисципліни CS:GO та CS2, амплуа - снайпер. З весни 2024 року виступає за команду B8 (на сьогодні ТОП-32 світу та ТОП-2 команда України). До переходу в B8 грав за легендарних Ninjas in Pyjamas, де виступав на BLAST.tv Paris Major 2023 (9-11 місце). До NiP Даніїл три роки провів у молодіжці Natus Vincere NAVI Junior, встиг зіграти кілька матчів і за основний склад (замінював Boombl4 на ESL Pro League Season 15 та s1mple на на BLAST Premier Fall Groups). До молодіжки NAVI виступав за колективи HauntedFamily, Bring Me The Horizon. 

 

Як ви почали цікавитись кіберспортом? 

Даніїл Валітов: Кіберспортом почав захоплюватись, коли мені було десь 10-11 років у 2014-2015 році. В той час я почав дивитись на ютубі відеоблоги NaVi. І мені дуже сподобалася вся ця атмосфера кіберспорту. Я почав більше грати та активніше слідкувати за кіберспортом, різними турнірами.

Чому серед багатьох шутерів обрали саме Counter-Strike?

Даніїл Валітов: У Counter-Strike було одразу багато екшену, тому мені було цікаво грати. 

Я намагався грати в Dota, але мені чомусь не сподобалось, якщо порівнювати з Counter-Strike. У CS більш важлива реакція та швидкість прийняття рішень в моменті - тож я обрав Counter-Strike.

Як вдалось потрапити у pro-сферу? 

Даніїл Валітов: На pro-рівень мені вдалося вийти не одразу. Це був поступовий шлях. Спочатку я грав на локальних турнірах у Києві. Це була Кіберзона, якісь турніри для аматорів. 

Поступово я знайомився із професійними гравцями, які грали на якихось турнірах, і так потрапив у більш досвідчену компанію.

У кожного свій шлях, але конкретно я намагався завжди себе гарно проявляти та знайомитись з людьми, які вже в цьому шарять, і які вже тоді були професіоналами.

Коли зрозуміли, що кіберспорт це більше ніж хобі? 

Даніїл Валітов: Я зрозумів, що кіберспорт - це більше, ніж хобі, мабуть, років у 15. Тоді я підписав свій перший контракт. До цього я все-таки грав більше на semi-pro рівні.

Але коли я тільки починав грати, в мене не було мети стати кіберспортсменом. Це вже якось саме вилилось із хобі до професійного спорту. І я цьому безмежно радий.

Які поради можете дати новачкам, які хочуть вийти на pro-рівень? 

Даніїл Валітов: Новачкам завжди потрібно гарно сприймати критику, бо її буде багато на шляху. Також потрібно постійно намагатися себе розвивати, як в індивідуальному плані, так і в плані комунікації, щоб вміти знайти одну мову зі своїми тімейтами та з командами з організації, в якій ти граєш. Суперважливо завжди імпрувитись і не зупинятись! 



Зараз бути кіберспортсменом дуже престижно і круто. А чи стикались ви колись із упередженим відношенням чи стереотипами через те, що ви кіберспортсмен? 

Даніїл Валітов: Як кіберспортсмен, звісно, я стикався із певними стереотипами, як мабуть, багато інших кіберспортсменів. Подібні упереджені судження в моменті можуть звучати не дуже приємно, але насправді це не важливо. 

Звісно, років 5-6 тому міг бути стереотип, що якщо хтось багато грає, то він буцімто не вчиться, ледарює, нічого не робить, тільки сидить за комп'ютером, або погано фізично виглядає. Але зараз це уже не так. Насправді дуже багато кіберспортсменів приділяють увагу спорту, займаються собою фізично.

Я переконаний, що спорт і фізичні навантаження дуже важливі, щоб бути гарним кіберспортсменом! Адже коли у тебе гарне здоров’я та фізична підготовка, ти себе значно краще почуваєш. Тому раджу усім гравцям, які багато грають, не забувати про своє фізичне здоров’я.

Нещодавно B8 потрапила на 31 місце в рейтингу HLTV та стала ТОП-командою України. Завдяки чому це вдалось? 

Даніїл Валітов: Ми змогли досягти успіху, тому що усі в команді гарно зійшлися характерами. Ми один одного доповнюємо і у нас вийшла гарна хімія всередині колективу. 



В B8 заведено одразу казати якусь критику один одному, коли це потрібно. І це те, про що я казав: дуже важливо правильно сприймати критику. Цьому я навчився у командах, в яких я грав до цього, з досвідченими гравцями.  

Мені подобається, як у B8 усі сприймають один одного, всі один одного поважають - у нас чудовий командний вайб. Ми можемо гарно спілкуватися та шуткувати, але це все треба балансувати з професійним ставленням до гри.

Коли ми граємо офіційні матчі, завжди намагаємось викладатися на максимум, якнайшвидше виправляти якісь локальні або глобальні помилки.

Які матчі та суперники за останні два сезони (минулий і поточний) вам запам’ятались найбільше? 

Даніїл Валітов: Мені дуже запам’ятався фінал CCT Season 2 Europe Series 2 - наша перша перемога проти команди BetBoom.

Це був складний матч. Я пам'ятаю, що ми грали Mirage, це вже була третя карта, ми камбекнули. І це насправді було дуже приємно, тому що це була наша перша така колективна перемога. Плюс ми тоді виграли доволі непогану команду, яка грала проти сильних команд і інколи навіть перемагала. 

Для нас це був знак, що ми можемо грати гарно і стабільно вигравати сильні колективи.



У поточному складі B8 виступає з квітня 2024 року. Як команда справлялась із замінами? Як відновлюєте свою зіграність та командну синергію? Скільки часу потрібно, щоб знову зігратись? 

Даніїл Валітов: Спочатку це було не дуже легко, бо ми не могли визначитись із останнім гравцем. Але потім ми визначились - коли alex666 (Олексій Ярмощук) до нас потрапив, то у нього була гарна синергія з командою, плюс з кількома людьми він до цього вже грав в B8. Тому співпало так, що у нас одразу була гарна атмосфера в команді - це дуже важливо для молодого колективу.  

Щодо того, скільки часу потрібно, щоб знову зігратись, думаю, це займає десь тижня два, щоб повернути менталітет, який був до цього. Бо навіть зараз, якщо ми грали якісь офіційні ігри, то видно, що до Players Break ми такі помилки не робили. І нам треба повертатись в той менталітет, який в нас був - суворий менталітет у тому сенсі, що нам не треба допускати дрібних помилок занадто багато. Тому що дрібні помилки можуть вилитись у одну велику і це вже буде, можливо, програшний матч, тож треба сфокусуватись на цьому. 

Чи змінився ваш особистий стиль гри після переходу в B8? 

Даніїл Валітов: Я вважаю, що мій індивідуальний стиль змінився. Зараз я відчуваю, що в мене більше свободи на карті, я можу більше грати на своїй “чуйці”. І те що команда мені довіряє також додає впевненості. 

Як гравець я зараз більш впевнений і частіше беру ініціативи в матчах, більше щось кажу команді, що потрібно зробити, щось командую під себе, де це важливо. 

У якихось моментах я став дещо агресивніше, ніж до цього. В моментах це необхідно, щоб була впевненість і щоб командувати гравцями біля себе, тому що для снайпера це дуже важливо. Однак я намагаюся знайти баланс, де потрібно зіграти більш агресивніше, а де навпаки більш пасивно (наприклад, коли в нас гарна перевага у грі, у ситуації). 

Я вважаю, що найкраще - коли є баланс між агресивним та поміркованим стилем гри. Якщо дивитися за найкращими снайперами світу, то ті, у кого найкращий баланс, показують найвпевненішу гру.

Загалом я радий, як це все проходить для мене, буду йти далі та розвиватися, намагатимусь покращувати свою гру.



У яких турнірах зараз команда бере участь та які цілі стоять в них? 

Даніїл Валітов: Зараз ми граємо у RES Regional Series 6 Europe, далі буде CCT Playoff, потім планується ще один турнір.

Але наша головна ціль — це вийти на RMR до мейджору в Китаї (Perfect World Shanghai Major 2024). Тому усі наші сили зараз спрямовані на те, щоб проаналізувати помилки та підійти максимально підготовленими до закритих кваліфікацій мейджору.

Які плани на найближчий гральний сезон? В яких змаганнях плануєте виступати? 

Даніїл Валітов: В ідеальному світі, звісно, це вийти на мейджор. Усі розуміють, що це складна ціль, яку потрібно заслужити. Нам потрібно провести ще дуже-дуже багато роботи та прикласти багато зусиль. Але я впевнений, що ми здатні на це і потрібно всім викладатися щоденно на максимум. 

Тож наша головна ціль - це мейджор. Однак потрібно розуміти, що все може трапитись, це змагання, тож потрібно адекватно ставитись до всього. Втім, ми намагаємося грати матч за матчем та думати в моменті, як нам краще зіграти, а не, наприклад, що нам треба виграти. Нам треба виграти спочатку раунди, а потім вже виграти матч. Тож ми так граємо, раунд за раундом, і я вважаю, що це непогана схема. 

Розкажіть, як зараз проходять тренування у B8, індивідуальні та командні? 

Даніїл Валітов: Зазвичай ми збираємось, якщо це тренувальний день, о 12 годині. У нас обов’язково є розбір з командою, спілкування. Потім у нас два тренувальні матчі, два прака. Далі перерва на обід і знову два прака, два тренувальні матчі. 

Що стосується індивідуальних тренувань, то кожен доповнює свою гру, як відчуває.

Чи змінились ваші тренування після переходу на CS2?

Даніїл Валітов: Мабуть, ні. Я продовжую індивідуально тренуватись. Для мене це завжди було більше пограти в FaceIt, 5 на 5 якихось матчів, які проектують реальну гру. Також я більше почав грати Deathmatch. Це базові речі. 

Але загалом я вважаю, що потрібно багато грати та бути в меті, бачити, що відбувається, яка зараз схема гри. 

Гравці CS досі сперечаються про те, яка версія гри краща, починаючи від 1.6 до GO та CS2. А яку версію найбільше полюбляєте ви та чому? 

Даніїл Валітов: Яка CS найкраща за всі? Я вважаю, на етапі, який ми зараз маємо - це CS:GO. Бо вона була дуже близька до ідеалу.



Але в CS2 набагато більше потенціалу, бо тут є якісь нові системи, яких не було в CS:GO. Це, наприклад, як працюють гранати зараз. 

Я не вважаю, що коли розробники додають щось нове, це погано. Я навпаки переконаний, що гравці потрібні адаптуватися до новацій. І це також важлива робота, щоб адаптуватися у новій грі. Хто найбільше цього хоче - той і досягне найбільше.

Загалом CS2 зараз рухається в правильному напрямку. Думаю, що через декілька років це буде майже ідеальна гра.

Чи релокувалась команда після початку повномасштабної війни за кордон або у межах країни? 

Даніїл Валітов: Коли почалася повномасштабна війна, мене ще не було в організації B8. Але я можу розповісти про себе.

На початку повномасштабної війни мені було 17 років. І тоді мої батьки хотіли, щоб ми виїхали за кордон, бо вони не знали, чого очікувати. Але я, звісно, не хотів їхати, бо все дитинство і життя мешкав у Києві. Тож для мене було майже дико виїжджати кудись, особливо в місця, де немає жодних знайомих. 

Виїхав я, моя мама, бабуся і сестра. Ми не знали, куди ми їдемо; не знали, як воно далі буде, не знали людей тут, який у них тут менталітет, і це було дуже важко. Потім сестра і бабуся повернулись назад в Україну. А мама також живе в Чехії зараз.

 Чи правда, що організатори турнірів і інші команди уже не так активно сприяють і йдуть на зустріч українським колективам під час блекаутів (переноси матчів і тд)? 

Даніїл Валітов: Усе залежить від людей та наскільки вони людяні загалом. Якщо адекватні люди і організатори, то вони вислуховують і допомагають. Але якщо є команда, яка не хоче переносити матч, щоб отримати технічну перемогу, то вона не йде на зустріч.



Як оціните рівень українських команд та українського кіберспорту сьогодні? 

Даніїл Валітов: Є багато простору, щоб розвивати кіберспорт в Україні. Існує багато українських сильних команд, українські гравці розвиваються і грають і на високому рівні. Є багато талановитих гравців-початківців. Я бажаю їм успіхів, терпіння і старанності! 

Як вважаєте, чи може Україна після війни приймати масштабні кіберспортивні змагання, мейджори? 

Даніїл Валітов: Так, звісно, я вважаю, що це можливо. У нас і до повномасштабної війни проводились великі турніри в Києві. Я навіть відвідував їх як глядач років вісім тому, у 2016-2017 роках. 

В Україні, думаю, є дуже багато фанатів кіберспорту. І загалом в Україні гарна інфраструктура, щоб проводити змагання. Є, наприклад, НСК Олімпійський, який потенційно може прийняти у себе мейджор, якщо все це правильно організувати. 

Багато що залежить від бажання організаторів і від того, наскільки сильно вони хочуть у це вкладатися. Адже провести мейджор коштує немалих грошей.