Три великі економічні потрясіння: війна в Україні, Китай, ФРС
Світовий банк прогнозує для країн Азії, що їм доведеться зіткнутися із трьома великими економічними потрясіннями цього року — наслідками війни в Україні, різким економічним спадом у Китаї та підвищенням ставок Федеральною резервною системою США.
Наслідки війни матимуть структурні зміни, зокрема, вплив на глобалізацію, зниження ролі долара та посилення криптовалют. Прогнозується також відхід на другий план ESG. З початком війни приплив коштів інвесторів до ESG-фондів різко сповільнився, писав Reuters з посиланням на дані Refinitiv. Енергетична безпека виявляється важливішою за викиди вуглекислого газу, цитує видання одного з аналітиків. Причому як у політичному порядку (продовження використання вугілля ще кілька тижнів тому здавалося немислимим, а тепер це активно обговорюють у Європі), так і серед інвесторів, які звертають все більше уваги на енергетичний сектор через зростання цін на енергоносії. Ймовірно, у найближчому майбутньому інвестори менш суворо будуть ставитися до капітальних витрат енергетичних компаній, що дозволить збільшити інвестиції в викопне паливо.
Три великі економічні потрясіння для Азії
Світовий банк заявив у вівторок, що країнам Азії, можливо, доведеться зіткнутися з трьома великими економічними потрясіннями цього року — викликами продовольчої та енергетичної безпеки через війну в Україні, різким спадом у Китаї та підвищенням ставок Федеральною резервною системою США.
Про це повідомляє CNN Business. Банк розвитку знизив свій прогноз зростання на 2022 рік для Східної Азії та Тихоокеанського регіону (EAP) до 5% з 5,4% і попередив, що зростання може впасти до 4%, якщо умови ще більше погіршуватимуться, внаслідок чого ще 6 мільйонів осіб опиняться за межею бідності.
Світовий банк також знизив прогноз зростання Китаю, оцінивши, що друга за величиною економіка світу цього року зросте лише на 5%, що різко нижче торішніх 8,1%. Це також нижче за офіційний цільовий показник Китаю, що становить близько 5,5%.
«У той час, як регіон Східної Азії пережив періодичні шторми Covid-19, над економічним горизонтом згустилися три хмари, що означатиме нижче економічне зростання і вищий рівень бідності», - йдеться в останньому звіт Світового банку по регіону.
Світовий банк заявив, що вищі ставки в США, ймовірно, спровокують відтік капіталу з країн, що розвиваються, і вплинуть на їхні валюти, що викликатиме «передчасне» посилення фінансового стану і завдасть збитків зростанню.
Тим часом відродження Covid-19 у Китаї, його підхід абсолютної нетерпимості до контролю за поширенням вірусу та проблеми у величезному секторі нерухомості країни можуть зменшити регіональний експорт.
«Конкретні потрясіння для економічної активності в Китаї, ймовірно, також торкнуться країн ВП, торгівля яких дедалі більше орієнтується на ринки Китаю», — йдеться у повідомленні банку.
У Китаї спостерігається найсильніший сплеск випадків Covid-19 з моменту початкового спалаху в Вухані у 2020 році, і це призвело до суворих обмежень у великих містах. Влада Шанхая, де знаходиться фінансовий центр країни й найбільший у світі контейнерний порт, минулого тижня ввела поетапний карантин для 25 мільйонів мешканців. Бордюри привели до закриття магазинів та ресторанів, закриття заводів та переповненню портів кораблями.
В організації додали, що потрясіння, викликані війною в Україні, можуть вплинути на регіон «найконкретніше» через перебої з постачанням товарів та посилення фінансового стресу.
«Війна та санкції, ймовірно, призведуть до зростання світових цін на харчові продукти та паливо, що завдасть збитків споживачам та зростання», — йдеться у повідомленні, додаючи, що кількість бідних на Філіппінах, наприклад, може збільшитися на 1,1 мільйона людей, якщо ціни на зернові зростуть на 10%, у порівнянні з попереднім роком.
Вплив війни в Україні на світ
У короткостроковій перспективі розв'язана війна Росії проти України призведе до зростання глобальної інфляції та уповільнення економічного зростання — це консенсус серед аналітиків та міжнародних організацій: МВФ знизить прогноз зростання світової економіки у 2022 році, вказуючи на ризики рецесії в окремих країнах. Але будуть і довгострокові структурні зміни, пов'язані зі зростанням видатків на оборону.
У зв'язку зі зростанням військової загрози з боку країни-агресора, європейські країни збільшують витрати на оборону до цільового для країн-членів НАТО рівня (2% ВВП).
Про це повідомляє The Economist. У Citigroup вважають, що 2% ВВП стане де-факто мінімальним значенням для країн НАТО, а в Jeffries підрахували, що щорічні витрати на оборону країн альянсу без урахування США можуть зрости на 25% - до $400 млрд.
Перший сигнал надійшов через кілька днів після початку «операції»: 27 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив про збільшення військових витрат країни у 2022 році на €100 млрд, пише Reuters. Важливо зазначити для порівняння, 2021 року військовий бюджет країни становив 47 млрд євро. До 2024 року Німеччина планує збільшити витрати на оборону з нинішніх 1,5% до 2% ВВП.
Акції європейських компаній з оборонного сектору після заяв канцлера різко зросли, пише Bloomberg. У довгостроковій перспективі зростання військових витрат може створити нові галузі та технології (дрони, робототехніка та ін.), які згодом перейдуть зі спонсорованих державою лабораторій у сферу побуту (як свого часу інтернет під час холодної війни), відзначає The Telegraph. Але це призведе і до зростання податків та частки держави в економіці, а також до зниження соціальної підтримки населення, пише Bloomberg.
Зниження енергетичної залежності країни-агресора
«Вони використовують нафту і газ як політичну та економічну зброю, тому Європа має діяти швидко, знижуючи залежність від експорту з росії», — говориться у заяві виконавчого директора Міжнародної енергетичної агенції (МЕА) Фатіха Берола. На початку березня в МЕА розробили план зі скорочення постачання російського газу на континент з нинішніх 155 млрд кубометрів на рік (близько 45% всього імпорту) до 55 млрд, відзначає The Wall Street Journal.
Головний захід — збільшення імпорту зрідженого газу (на 50 млрд. кубометрів) із США. Але тут є проблема — СПГ-термінали з вільними потужностями розташовані в Іспанії, Франції та Італії, а отже, доставка газу до Німеччини, яка є найбільшим споживачем російського газу, збільшить його вартість. Будівництво нових терміналів триватиме роки. Серед інших заходів — нові відновлювані джерела енергії (24 млрд. кубометрів), збільшення енергоефективності (14 млрд. кубометрів), збільшення поставок СПГ з інших регіонів та ін.
Єврокомісія опублікувала дорожню карту повної відмови від російських енергоресурсів (нафти, газу та вугілля) до 2027 року. План має бути представлений до травня. На горизонті наступних 5-7 років можливостей для скорочення покупок російського газу, звичайно, набагато більше, оскільки потужності СПГ, орієнтовані на європейський ринок, можуть бути розширені.
Деглобалізація
Ще до настання пандемії, між 2008 та 2019 роками, розмір світової торгівлі знизився з 61% до 56% глобального ВВП, а міжнародні інвестиції у своїй зменшувалися. Серед причин — зростання мит), що випереджає зростання споживання послуг у порівнянні з товарами, неможливість подальшого зниження витрат на перевезення, та ін.
Війна росії може стати ще одним ударом по глобалізації, пише The Economist. Світова економіка може стати більш фрагментованою: у демократичних системах тиск виборців на уряди, а споживачів на компанії може призвести до обмеження торгівлі з недемократичними країнами.
Зниження ролі долара та посилення криптовалют
Домінуюче становище долара у світовій фінансовій системі, яке почало затверджуватись після закінчення Другої світової війни, поки що незаперечне, проте в окремих сферах його роль може знижуватися, відзначала Гіта Гопінат, перший заступник директора-розпорядника МВФ. На її думку, деякі країни переглянуть валютний склад своїх резервів. Зараз на долар доводиться 59% запасів світових центробанків, на євро лише 20,5%, пише Bloomberg. Таке становище долара пов'язане з ліквідністю ринку держборгу США: обсяг випущених в обіг казначейських облігацій становить $23 трлн, і багато з них доступні міжнародним інвесторам.
У торгівлі енергоресурсами роль долара знизиться назавжди, вважає Гопінат. Після санкцій проти росії Саудівська Аравія почала обговорювати оплату поставок своєї нафти до Китаю в юанях
Війна росії проти України актуалізувала дискусію про роль криптовалют у світовій фінансовій системі, зазначає Bloomberg. Обсяг обмінних операцій з використанням рублів та гривень різко зріс. Це може свідчити, що криптовалюта сприймається як захисний актив і засіб транзакцій в умовах, коли банківська система працює з перебоями, пише Bloomberg.
На Заході активно обговорюється і можливість ухилення за допомогою криптовалют від персональних санкцій заможних громадян: про це, наприклад, заявляла впливовий американський сенатор Елізабет Уоррен, йдеться в повідомленні Bloomberg. Проте представники криптоіндустрії з цим не згодні: наприклад, голова найбільшої криптобіржі Binance Чанпен Чжао вважає, що публічний блокчейн, який лежить в основі криптовалют, полегшує їх відстеження. Але, мабуть, нам у будь-якому разі варто очікувати зрушень у глобальному регулюванні індустрії, наприклад, пов'язаних із можливістю криптобірж блокувати рахунки, зазначає Bloomberg.
Вплив війни може мати довгострокові наслідки для криптовалют. Глава Blackrock — найбільшого у світі керуючого активами, зазначив, що цифрові валюти, у тому числі стейблкоїни, активніше використовуватимуться для міжнародних транзакцій, пише Reuters.
Нагадаємо, США попереджають усіх, хто допомагає росії в обході санкцій: «Ми знайдемо вас і прийдемо», – заявив CNBC у вівторок заступник міністра фінансів США Уоллі Адейемо.