Облікова ставка НБУ без змін: фактори впливу на рішення в монетарній політиці

Облікова ставка НБУ без змін: фактори впливу на рішення в монетарній політиці

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Вчора керівництвом центробанку ухвалено рішення залишити облікову ставку НБУ без змін на рівні 6% річних, йдеться в повідомленні пресслужби регулятора.  Водночас певна кількість прогнозистів припускали зменшення ставки, а відтак пом’якшення політики. Проте в НБУ натякають на ризики для макроекономічної стабільності, повідомляючи, що збереження м’якої монетарної політики підтримає економічне відновлення в умовах помірної інфляції та високої невизначеності щодо подальшого перебігу пандемії в Україні та світі.

Утримання ключової ставки на рівні нижче нейтрального свідчить про стимулюючий характер монетарної політики й залишає простір для подальшого зниження відсоткових ставок в економіці. Адже, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів.

Ми вирішили висвітлити сукупність факторів, які обумовлюють ключові ризики для макроекономічної стабільності й вплинули на зупинення циклу пом’якшення монетарної політики НБУ.

Інфляційна динаміка

У липні-серпні інфляція не перевищувала цільовий діапазон 5%+/-1 в.п. Динаміка базової інфляції була такою стриманою. Пожвавлення споживчого попиту, а також подорожчання енергоносіїв (палива та природного газу), яке відображає тенденції світових ринків, врівноважувалися сезонною корекцією цін на сирі харчові продукти.

Показники роздрібного товарообігу, імпорту, витрат населення на туристичні послуги всередині країни, нерухомість та автівки свідчать про відновлення споживчого попиту, яке, ймовірно, триватиме й наділі впродовж найближчих місяців. М’яка монетарна політика НБУ та фіскальні стимули уряду для економіки, зокрема зміна соціальних стандартів, підтримають цей тренд.

Водночас поступове відновлення світової економіки від коронакризи та надалі штовхатиме ціни на енергоносії вгору. Низка цих факторів створює ґрунт для входження інфляції у цільовий діапазон наприкінці 2020 року.

Подальша динаміка інфляції залежатиме від темпів економічного відновлення, зазначають в НБУ.

Макроекономічні тенденції та прогноз

Як результат пандемії COVID-19, Уряд України очікує зниження ВВП на 4,8% у 2020 році.  Безробіття  очікується  на  рівні  9,4%,  а  середньомісячна  заробітна  плата  зросте  на  4,3%.

Наразі економіка почала відновлення, проте далека від рівня докарантинного періоду.

Таблиця 1 – Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ), % р/р

 

Джерело: НБУ.

Очікується, що ці та інші макроекономічні тенденції призведуть до 5% – 10% падіння обсягу  чистих кредитів та на приблизно 5% – падіння обсягу депозитів, деномінованих у гривні, в річному  обчислені. При цьому вартість ризику в фінансовому сектору значно зросте, що призведе до зростання ціни кредитів.

Уряд очікує, що відновлення розпочнеться наприкінці 2020 року (зростання очікується у IV кварталі  2020 року),  зі  зростанням ВВП на  4,3% – 5,0% протягом наступних – 2021-2024 років.

Під  час відновлення  уряд України  очікує,  що  український  банківський  сектор  демонструватиме  здорове зростання,  коли  кредитування  зростатиме  швидше  за  номінальний  ВВП  внаслідок кредитування  роздрібного  бізнесу  (фізичних  осіб)  та  малого  та  середнього  бізнесу.

Нагадаємо, в НБУ зазначають, на  відміну від попередніх двох криз, очікується, що банківська система уникне значних втрат і,  тому,  в  постпандемічний  період  виступить  каталізатором  позитивних  змін.

Це зростання  кредитування  буде  підтримуватися  низькою  інфляцією  та  зниженням процентних ставок.

Одночасно, зниження чистої відсоткової маржі, зростання операційних витрат та вартість ризику призведе до зниження показника ROE в банківському секторі з рекордно високих 31% у 2019 році до 15% – 20% у 2024 – 2025 роках.

Існують  й  інші  негативні  сценарії  макроекономічного  розвитку  України  (наприклад,  у травні  поточного  року  МВФ  прогнозував,  що  у  2020  році  падіння  ВВП  складе  8,2%  та  рівень безробіття – 12,6%, річний приріст ВВП в середньому становитиме 2,8% протягом 2021-2024 років, а кредитування недержавних установ зменшиться на чверть протягом 2020-2021 років, перш ніж зрости впродовж наступних років).

За негативним сценарієм  Міністерства  розвитку  економіки,  торгівлі  та  сільського  господарства  України, прогнозується падіння ВВП у 2021 році на рівні 4% – 5% з подальшим помірним зростанням  в  середньому  за  період  2022-2023  роки  на  рівні  1,8%  щороку.

Ключові ризики для макрофінансової стабільності

Враховуючи основні фактори макроекономічних тенденцій, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів.

Зростання захворюваності на COVID-19  в країні упродовж останніх місяців не вплинуло на темпи відновлення економічної активності. Утім, нова хвиля коронавірусу здатна стримати споживчий попит й загальмувати пожвавлення в секторах, орієнтованих насамперед на сектор послуг.

Актуальними залишаються також інші ризики, зокрема, негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність.

Нагадаємо, нещодавно Печерський районний суд Києва задовольнив позов офшорних компаній братів Суркісів до державного «ПриватБанку» на загальну суму $350 мільйонів. Йдеться про позов щодо зобов’язань банку обслуговувати депозити Суркісів, розміщені у 2012-2014 роках на кіпрських рахунках. Окрім цього, наразі Печерський районний суд Києва відновив виконавче провадження за заявою двох компаній братів Суркісів про стягнення з державного «ПриватБанку» на користь останніх ще $164,5 мільйона.

На тлі внутрішніх викликів, НБУ наголошує на існуванні зовнішніх, зокрема ескалації військового конфлікту на сході країни чи її кордонах, а також збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

З огляду на зазначений баланс ризиків та стійкий тренд відновлення споживчого попиту Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні  6%.

В підсумку варто зазначити, основним припущенням, яке Правління НБУ бере до уваги, є продовження співпраці з МВФ. Адже, співпраця з Фондом є важливою не лише з точки зору фінансування дефіциту держбюджету, але й підтримки з боку інших міжнародних партнерів та інвесторів. Кошти від них спрямовуватимуться як на підтримку сфери охорони здоров’я в умовах пандемії, так і на інфраструктурні проєкти, які пожвавлять усе ще слабку інвестиційну активність, наголошують в НБУ. Проте, як бачимо, останні судові ухвали Печерського районного суду на користь олігархів, є повним протиріччям базових умов співпраці з МВФ, а саме забезпечення судової реформи.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!