Погіршення кредитних рейтингів суверенних позичальників: МВФ про нові виклики
Руйнівні наслідки аномально спекотних погодних умов, посух, ураганів та прибережних повеней не обмежуються втратами людських життів та шкодою для добробуту людей. Безумовно, це далеко не весь перелік наслідків погодних катаклізмів, які також здатні глибоко позначитися на фінансах країни. Про це йдеться в матеріалах Міжнародного валютного фонду.
Варто зазначити, у недавньому дослідженні персоналу МВФ робиться висновок, що уразливість або стійкість країни стосовно до зміни клімату може безпосередньо позначатися на її кредитоспроможності, вартості позикових коштів для неї та, як наслідок, на ймовірності її дефолту за суверенними борговими зобов'язаннями.
Отримані висновки є свідченням взаємозв'язку між зміною клімату й суверенними кредитними рейтингами. Проведене дослідження базується на вже проробленій аналітичній роботі, в якій вперше розглядалася зв'язок уразливості стосовно зміни клімату й ризику суверенного дефолту. У нашому дослідженні також виявлено зв'язок між кліматичними потрясіннями й прибутковістю за суверенними облігаціями.
Однією з найбільш дискусійних тем в рамках цих висновків є те, що фінансові ризики, обумовлені зміною клімату, більш істотно проявляються в країнах, що розвиваються, особливо в тих, які недостатньо підготовлені до розв’язання проблем кліматичних потрясінь, в тому числі внаслідок відсутності простору для маневру в політиці.
Кліматичний кредитний рейтинг
Розширення розуміння проблеми впливу кліматичних змін на суверенні кредитні рейтинги, може стати важливим орієнтиром щодо обсягів позикових коштів, які державні органи та фірми можуть безпечно залучати та розмірів пов'язаних з цим витрат.
Для вимірювання уразливості й стійкості в МВФ пропонують використовувати набір даних щодо уразливості й стійкості стосовно зміни клімату, сформованого Notre Dame Global Adaptation Initiative. Дані відображають загальну схильність країни до порушень в нормальної діяльності, пов'язаних з кліматичними факторами, та її потенціалу у подоланні наслідків зміни клімату.
Рисунок 1 – Індекс стійкості та вразливості (від 0 до 100)
Джерело: МВФ.
Використовуючи вибірку з 67 країн за період 1995-2017 років, в МВФ виявили, що уразливість стосовно до зміни клімату негативно впливає на суверенні кредитні рейтинги, навіть якщо брати до уваги традиційні макроекономічні показники, що визначають спреди по суверенних облігаціях й кредитоспроможність.
У використаній вибірці країн підвищення уразливості стосовно до зміни клімату на 10 в.п. пов'язано зі збільшенням спредів за довгостроковими (10-річним) державними облігаціями щодо контрольного показника США приблизно на 30 б. п. З іншого боку, в МВФ виявили, що підвищення стійкості до зміни клімату на 10 в. п. пов'язано зі скороченням спредів за довгостроковими державними облігаціями на 7,5 б. п.
Однак при поділі вибірки на різні групи країн виявляються значні розбіжності в результатах для країн з розвиненою економікою і країн, що розвиваються.
Уразливість під впливом зміни клімату не обумовлює істотного впливу на спреди за облігаціями та на кредитні рейтинги в країнах з розвиненою економікою, тоді як у випадку країн з ринками, що формуються й країн, що розвиваються їх наслідки набагато сильніші, що значною мірою пояснюється меншими можливостями цих країн щодо адаптації до зміни клімату й пом'якшення його впливу. Збільшення вразливості в умовах зміни клімату на 10 в.п. пов'язано зі збільшенням спредів за довгостроковими державними облігаціями країн з ринком, що формується і країнах, що розвиваються більш ніж на 150 базисних пунктів, в той час, як підвищення стійкості до зміни клімату на 10 в.п. пов'язано зі скороченням спредів за облігаціями на 37,5 базисного пункту. В середньому це в п'ять разів більше, ніж для всієї вибірки країн. Більш того, різниця між країнами 25-го та 75-ого квантиля становить 233 базисних пунктів щодо вразливості до зміни клімату й 56 базисних пунктів стосовно стійкості до зміни клімату.
Дефолт за борговими зобов'язаннями
Використовуючи ті ж пов'язані з конкретними країнами дані про уразливість та стійкості стосовно зміни клімату, аналогічна закономірність була виявлена при розгляді зв'язку між зміною клімату й дефолтами за суверенним боргом.
На базі вибірки зі 116 країн за той же період 1995-2017 років було виявлено, що країни з більшою вразливістю стосовно зміни клімату мають вищу ймовірність дефолту за борговими зобов'язаннями в порівнянні з країнами, котрі характеризуються більшою стійкістю до кліматичних зрушень.
Результати емпіричного дослідження МВФ також вказують на те, що стійкість стосовно зміни клімату може зменшувати ймовірність дефолту суверенних позичальників у порівнянні з тими країнами, які більш уразливі стосовно зміни клімату, при інших рівних традиційних факторах, що визначають вірогідність дефолту суверенних позичальників.
Посилення стійкості
Якщо не буде вжито належних заходів, зміна клімату у всьому світі неминуче перетвориться на реальність. Підвищення температури, зміна усталених погодних умов, танення льодовиків, посилення штормових явищ й підвищення рівня моря, без сумнівів, створює фактори уразливості, особливо в країнах з низькими доходами.
В міру того, як країни вибирають шляхи стійкого відновлення економіки, що постраждала від пандемії COVID-19, стають очевидними вигоди стійкості стосовно кліматичних умов. Зокрема, для країн, що розвиваються з обмеженим бюджетним потенціалом могли б стати корисними альтернативні інструменти, в тому числі страхування від катастроф й схеми обміну боргу на екологічні програми, покликані мобілізувати ресурси на інвестиції в стійку інфраструктуру й на заходи з охорони навколишнього середовища, які водночас здатні зменшувати тягар боргу.
Такий підхід може зменшити напругу у сфері державних фінансів внаслідок зміни клімату та знизити вартість позикових коштів, пов'язаних з нижчими кредитними рейтингами, внаслідок таких заходів, як здійснення економічно ефективних стратегій пом'якшення змін клімату та адаптації до них. Це також дозволить сформувати структурну стійкість до кліматичних ризиків, в тому числі за допомогою невразливої до потрясінь інфраструктури, зміцнення фінансової стійкості коштом бюджетних резервів й програм страхування та підвищення економічної диверсифікації для зменшення надмірної залежності від чутливих до кліматичних умов секторів.