Компанія grc.ua презентувала дослідження "Барометр ринку праці 2023. Прогнози 2024". У системному дослідженні представлені дві цільові аудиторії – співробітники/пошукачі роботи та роботодавці. Провівши онлайн-опитування, аналітики зібрали інформацію про головні проблеми на ринку праці та основні тенденції в управлінні персоналом під час війни. А також визначили дефіцитні професії та фактори, що впливатимуть на успішну розбудову країни. Основні тези дослідження, та що кажуть про виклики на ринку праці HR-директори великих українських компаній - у матеріалі UA.News.
Ринок праці з погляду працівників та пошукачів роботи
До опитування grc.ua було залучено понад 2400 респондентів – майже половина з них працює в українських компаніях та має 10 і більше років досвіду. Найбільше працівників відгукнулося із галузей інформаційних технологій, бухгалтерії, фінансів, банківської справи, а також FMCG. 68% опитаних – мають роботу, решта - непрацевлаштовані.
Як з'ясувалося, не планують змінювати роботу тільки 25% респондентів. 45% - зараз у пошуку нового місця, ще 20 % - планують його шукати. За словами експертів, це говорить про загальний стан незадоволення співробітників своєю роботою.
Водночас на працевлаштування пошукачі витрачають від 3 до 6 місяців, роблять це здебільшого через спеціалізовані сайти, а не через рекомендації знайомих, як це було раніше. Можливо тому, що багато українців змінили місце проживання і не можуть спиратися на коло знайомств, пояснюють аналітики.
Головні проблеми з якими стикаються під час пошуку роботи:
- 41% респондентів заявили, що не можуть знайти роботу з гідною оплатою
- 29% заявили про зменшення кількості вакансій у професії.
- 23 % не можуть знайти роботу через дискримінацію за віком.
Зменшення кількості вакансій в окремих галузях свідчить про наявність в Україні структурного безробіття, зазначають експерти.
"Коли на ринку є попит на професії на які не вистачає професіоналів. Не можна сказати, що у нас немає зовсім людей, але у нас не вистачає тих експертів, які потрібні роботодавцю. І є надлишок представників тих професій, які попитом зараз не користуються", - пояснює Наталія Слинько, керівник напряму рекрутингу та Executive search компанії grc.ua.
Щодо умов праці, то одне з ключових питань – розмір оплати: 28% респондентів відповіли, що отримують повну зарплатню, як і до війни; 12 % сказали про її скорочення на 10-30 %; 9% - про збільшення на 10-30%; 8% повідомили, що їм скоротили зарплату більш ніж на 50%.
"Ситуація на ринку нерівномірна, не можна сказати, що всім скоротили або збільшили зарплату. Здебільшого вона витримується і знаходиться приблизно в одному й тому ж коридорі: від +/- 5% до +/- 10%", -коментує показники Наталія Слинько.
Щодо скорочень, то 63 % українців не бояться втратити роботу у найближчі півроку, 17% - очікують скорочення. Окремо аналітики дослідили готовність до змін пошукачів роботи. Виявилося, що 62% українців не готові знизити свої зарплатні побажання, навіть якщо виникнуть проблеми з пошуком роботи. 15% готові знизити вимоги до зарплати лише на 5%.
Водночас експерти помітили високу готовність до перепрофілювання українців. 55% респондентів заявили, що готові здобувати нові професії. Найбільше – 27% респондентів - хотіли би стати психологами, 19% - соцпрацівниками, 18 % - інженерами і 14% - водіями.
Той факт, що майже 30% українців готові стати психологами, з одного боку - говорить про те, що професія набуває популярності, а її репутація зростає. З іншого боку – є нерозуміння, як багато треба навчатися професії психолога, вважають експерти.
Затребувані навички. 28% респондентів-співробітників сказали, що їм недостатньо навичок високого рівня тайм-менеджменту, ще 22% заявили, що їм не вистачає навичок перемовин. Цікаво, що у роботодавців в пріоритеті дещо інші вимоги. 36% роботодавців вважають, що працівникам не вистачає критичного мислення. Серед співробітників про критичне мислення сказали лише 7%.
Навички, які будуть найбільш затребувані роботодавцями у найближчі 2-3 роки: витривалість, стресостійкість та гнучкість, а також критичне та аналітичне мислення, інноваційність співробітників.
Запорука відновлення країни з точки зору роботодавців та співробітників. На першому місці для обох аудиторій - боротьба з корупцією. На другому місці – створення привабливих умов праці для молоді. Щодо інших факторів думки розходяться. Зокрема, державна політика збереження людського капіталу для співробітників має більшу цінність, ніж для роботодавців. Створення привабливих умов для інвесторів – так само має більше значення для співробітників. При цьому найменше значення для відновлення країни з точки зору обох аудиторій має страхування воєнних ризиків.
Як роботодавці оцінюють ринок праці
Друга частина дослідження grc.ua стосувалася роботодавців та охоплювала 15 галузей по всій Україні. Серед них – 24% малий та середній бізнес (до 50 працівників), 17% компаній ( від 51 до 100 працівників), 25% (від 100 до 500 працівників).
Дослідження підтвердило відновлення ділової активності. 80% бізнесу заявили, що працюють майже у такому режимі, як і до війни, 12% - частково, а 4 % не працюють, але планують працювати. При цьому 28% компаній сказали про зростання доходу, 23% - про дохід без змін, 19% - про його зменшення на 20-50%.
Ситуація з кадрами виглядає так: 44% компаній зберегли 70-99% персоналу, 29% втримали свої команди повністю, а 4% роботодавців зберегли лише 30% працівників. При цьому увесь бізнес адаптувався як до роботи в офісі, так і до віддаленого формату, враховуючи специфіку своєї діяльності. Ще один позитивний тренд – 88% компаній вели набір персоналу впродовж усього року.
Зміни в оплаті праці: 42% компаній збільшили зарплату на 10-30%, 24% виплачують повну зарплату і 9% збільшили її з урахуванням індивідуальної ефективності співробітників. Водночас 5% роботодавців скоротили зарплату на 10-30%.
Щодо викликів для роботодавців у цьому та наступних роках. У пріоритеті - утримання та залучення молодих талантів, повернення працівників в Україну та підвищення продуктивності співробітників та команд. Це - фокус роботодавців на 2-3 роки вперед, зазначають експерти. Крім того, на перший план виходить управління ризиками, що пов'язані з персоналом, його взаємозамінністю та безпековими ситуаціями. Окремо також звертають увагу на виклики створення інклюзивного середовища для працівників.
Пріоритети бізнесу зараз. Майже половина компаній стверджують, що для них важливо повністю зберегти команду, втримати поточні ринки збуту та клієнтів, знайти нові ринки та зберегти оплату працівникам на максимальному рівні. Це завдання, щоб бути конкурентоспроможними не тільки у своїй галузі, а й мати можливість конкурувати за людей, враховуючи виклики, пов'язані з євроінтеграцією.
Крім того, зауважують експерти, 7% компаній цього року відкривали нові офіси в інших країнах, а 2% компаній релокували бізнес за кордон. Серед тих, хто готовий релокуватися - 12% компаній розглядають Польщу, Болгарію, Іспанію, Німеччину, Естонію, Чехію, Румунію та Молдову.
Окремий виклик – тема інклюзивності, робота з вразливими категоріями та ветеранами. 37% компаній ще не працюють над вирішенням цієї проблеми. 36% працевлаштовують людей з інвалідністю. 36% надають підтримку працівникам із деокупованих територій. 35% реалізують можливості працевлаштування для ВПО.
Плани бізнесу на 2024 рік. 56% бізнесу планує масштабуватися. З них - 43% готові це робити в Україні, 13% - за кордоном. При цьому об'єми найму зберігатимуться, компанії продовжать шукати нову робочу силу.
41% роботодавців готові збільшити зарплату на 10-30%, 19% планують провести індексацію зарплат, ще 15% компаній залишать зарплату без змін. Водночас у 2024 році 60% роботодавців планують виплачувати бонуси та премії, як і до війни, а 14% планують збільшувати доплати, щоб мотивувати команду до продуктивної роботи. Тренд на продуктивність зберігатиметься і в наступному році, зазначається у дослідженні grc.ua.
HR-директори про виклики пов'язані з дефіцитом кадрів
Наталія Теряхіна, HR-директор Kernel: Ми також відчуваємо нестачу кандидатів на ринку праці. Перша категорія – це вузькі робочі спеціальності, технічні, здебільшого електрики та слюсарі, а також вузькопрофільні експерти, фахові, зі знанням англійської. Це стосується усіх сфер - фінансів, HR, маркетингу, виконання контрактів. Зрозуміло, що емігрували дуже багато людей зі знанням мов і тих, хто має високу експертизу.
Враховуючи складність ринку праці, ми працюємо з адаптацією ветеранів та підготовкою до цього команд, розуміючи, що робота з ветеранами – це не тільки питання соціальної відповідальності компанії та бізнесу. Тому що ці люди нас захищають і дають можливість взагалі нам працювати. Це також велика складова ринку праці, і питання адаптації та інтеграції цих людей у суспільство, в робоче середовище, буде поставати дедалі більше.
Ми працюємо над балансом умов, які можемо запропонувати людям, враховуючи бізнес-ситуацію. Тому що в агробізнесу зараз не найкращі часи, враховуючи складність з роботою зернового коридору, з тим, що глибока вода частково все одно закрита. І навіть той коридор, який зараз працює, він досить ризикований. Це суттєві складності бізнесу. При цьому треба забезпечувати для поточних команд утримання, стабільність, залучення, певний рівень фінансової винагороди. Тому баланс ціннісної пропозиції, яку компанія може запропоновувати поточним працівникам і кандидатам з ринку враховуючи бізнес-ситуацію, - це і є основний виклик.
Надія Савченко, СЕО HR Agency Key People: У нас почали з'являтися запити з тих галузей, звідки ми ніколи їх не очікували. Часто нам дзвонять клієнти і запитують, чи можемо ми масово допомогти наймати людей саме на масові позиції. Така нестача відчувається в певних галузях, там де потрібні, саме блакитні комірці, офісні працівники і роздрібний персонал.
Але я скажу, що є галузі, які менше постраждали. На мою думку, краще проходять цей важкий період ті, хто вже налаштувався працювати з відсутністю стереотипів. Тобто, готові до віддаленої роботи, готові до того, що частина працівників ще довго буде залишатися за кордоном. І потрібно якось дуже змінювати бізнес-процеси – це з одного боку. З іншого боку – налаштовувати свої команди, що це не сегрегація якась, а люди обирають, де їм безпечніше. Насправді такі люди можуть бути більш ефективними, працюючи у безпечних умовах, знаючи, наприклад, що їхні діти в безпеці.
Інша справа, що роботодавцям потрібно працювати з подоланням стереотипів щодо чоловічих і жіночих професій, вікового стереотипного мислення. На жаль, ми досі дуже часто бачимо вимоги до кандидатів з обмеженням певного вікового критерію. З іншого боку - це підтверджує дослідження (grc.ua – ред) - люди хочуть змін, працювати у нових галузях, у нових професіях. Так, я згодна, що є багато фантазій на тему "я стану психологом, фотографом, у якусь творчу професію піду". Це реалізація дитячих мрій, якщо хочете… Але люди готові мінятися. З іншого боку – роботодавець хоче фахівця вже з досвідом саме у своїй галузі. І досі багато компаній наполягають на цьому.
Інша річ, про яку варто сказати, зростання заробітних плат. Ми точно повернемося до очікувань кандидатів, як це було до повномасштабного вторгнення. Це точно буде. Макроекономісти кажуть: будьте готові, що робоча сила буде зростати у вартості. Не через економічне зростання, а просто через брак людей.
Ольга Цапро, HR-директор корпорації "Артеріум": Дійсно, зараз є певні стереотипи щодо жіночих і чоловічих професій. Але, на жаль, інколи вони обґрунтовані. У фармі є багато професій технічних, наприклад, наладка досить важкого обладнання, яке потребує пересування. На ці наладки, ці сервісні професії, ми переважно беремо чоловіків. Зараз ми відкриваємо можливості і будемо готувати програми для запрошення ветеранів, які бажають отримати другу професію, або були вже у виробництві, але не у фармі. Ми будемо залучати ветеранів до таких професій, які можуть виконувати тільки чоловіки. Ми вже почали співпрацю з Київською спілкою ветеранів.
Друге джерело – це студенти, випускники. І в цьому році ми не тільки працюємо зі студентами, ми вже працюємо у школі. З нашим багаторічним партнером, Київським університетом харчових технологій, ми зробили проект для талановитих учнів старших класів. Їх запрошували приїхати до Києва на екскурсію по виробництву, по місту. Там були цікаві лабораторні роботи, ціла низка заходів, які для старшокласників були недосяжні, будемо чесно говорити, у тих малих містах, де вони живуть.
Чому це важливо. Якщо ми не будемо показувати сьогоднішнім дітям, старшокласникам, або тим хто навчається у вищих навчальних закладах, що в Україні є виробництво, що в Україні є бізнес, що є компанії, які готові їх брати, вкладатися в них, то вони теж поїдуть. Вони не будуть бачити тут майбутнього, вони теж поїдуть за кордон.
Антоніна Жебровська, HR-директор компанії "Фора": Хочу сказати про статистику, яка вразила мене і мою команду. За оцінками футурологів, кожен навчальний рік за кордоном зменшує ймовірність повернення українців на 30%. Тож, що можна сказати. Що ми маємо розраховувати виключно на власні сили, і наш основний капітал – це люди, які залишилися зараз в Україні. Це – наша сила і надія. Ми можемо вигадати купу інструментів для повернення тих, хто виїхав. Але точно потрібно більше сфокусуватися на залученості тих, хто пліч-о-пліч тримає Україну зараз, і хоче працювати в Україні зараз. А вже як наслідок - будуть створені умови для повернення тих, хто виїхав.
Варто також пам'ятати, що прості рішення не лікують складних проблем. І просто повернути людей до України буде не достатньо. Після перемоги нас чекатиме не лише відбудова. Україну буде чекати велика хвиля глобалізації. Саме тоді складні проблеми будуть потребувати складних рішень. Це колаборація бізнесів між собою, колаборація бізнесів із державою – вона вже зараз потрібна, як ніколи. Ми вже зараз повинні готуватися до євроконкуренції, до інтеграції європейських підходів до нашого КЗоТу. Ми вже зараз маємо ставати привабливими для тих, хто поруч. Потім станемо привабливими для тих, хто повернеться. І знову ж таки станемо привабливими та конкурентоздатними для залучення іноземної експертизи до нашої країни.
