$ 38.05 € 41.2 zł 9.54
+2° Київ +7° Варшава +8° Вашингтон
Безпека праці під час війни: чому це важливо для енергетиків та чи можливо унормувати ризики

Безпека праці під час війни: чому це важливо для енергетиків та чи можливо унормувати ризики

30 Листопада 2023 19:33

Попри руйнування окремих об'єктів російськими обстрілами та високі безпекові ризики для персоналу – підприємства енергосектора утримують стабільність системи та готуються до нової складної зими. За таких умов нагальним для них є питання безпеки співробітників. Як покращити роботу вже налагодженої системи охорони праці та вдосконалити законодавчу базу обговорювали під час Форуму "Безпека та охорона праці в енергетиці 2023", що пройшов у Києві. Детальніше про виклики для енергетичних підприємств агентству UA.News розповіла Тетяна Арістова, начальниця Служби охорони праці ПрАТ "Укргідроенерго".

 

Наскільки ускладнилася робота Служби охорони праці "Укргідроенерго" після початку повномасштабного вторгнення рф?

Тетяна Арістова: Найперше, що пов'язано з війною. Наша філія - Каховська гідроелектростанція – зруйнована. Персонал ГЕС – дехто залишився на території України і влаштувався на роботу в інших філіях. Дехто – виїхав, люди залишилися без житла. Загалом Україна втратила велику потужну гідроелектростанцію. Хоча свого часу у нас було заплановане розширення Каховського гідровузла, пов'язане з будівництвом Каховської ГЕС-2.

Щодо інших філій. У нас постраждало обладнання, ми його відновлюємо. Але така ж ситуація - у багатьох енергетиків.

Важче стало працювати з точки зору тривог, небезпеки. Справжніх бомбосховищ по всій Україні не було і немає. Ми облаштували пристосовані приміщення, але це не вирішує проблеми. Крім того, під час повітряної тривоги роботи припиняються, а дуже багато термінових завдань, які треба виконувати. Разом з тим ми дбаємо про людей і у нас, згідно з наказом нашого генерального директора, однозначно всі повинні залишати свої робочі місця і йти в укриття.

І на тлі обстрілів та інших воєнних небезпек ми зобов'язані виконувати всі вимоги охорони праці та техніки безпеки, щоб не було травматизму. Як би ми не поспішали усунути зауваження та відновити обладнання - ми зобов'язані робити це з дотриманням вимог охорони праці.



Тобто під час війни у Вас - надскладне завдання…

Тетяна Арістова: Так, тому що будь-яка травма на виробництві - це розслідування. Це дуже великий обсяг роботи, оформлення актів. Ну, і наслідки для тих через кого стався нещасний випадок, хто порушив певну підготовку і виконання роботи. За цих людей ми теж хвилюємося…

Тому з одного боку - ми маємо швидше зробити, а з іншого – дбати про безпеку не тільки того, хто постраждав, а й тих, хто відповідає за постраждалих.

Які ще виклики постали перед енергетичним сектором?

Тетяна Арістова: Виклики законодавчої бази. Закон "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який зараз хочуть запровадити, на мій погляд, дуже недосконалий. До нього дуже багато запитань, на які ми не можемо знайти відповіді. Дуже багато не доопрацьованого, багато підзаконних актів ще передбачається розробити, на сьогоднішній день їх поки що немає.

Хочу зауважити, що ми, як фахівці, готові працювати. Але ми повинні чітко знати, як і що робити. А на це запитання мені ніхто не зміг відповісти. Навіть ті, хто брав участь у розробці цього законопроєкту.

Як сталося, що законопроєкт вийшов такий недосконалий?

Тетяна Арістова: На мій погляд, ці документи розробляють люди, які не перебували безпосередньо на виробництві.



Тобто якісне законодавство можуть розробити лише фахівці, які реально працювали у цій сфері у нинішніх умовах?

Тетяна Арістова: Після того, як я прочитала цей законопроєкт, коли його подали до Верховної Ради на затвердження, я виходила на Міністерство, на більш вузьке коло людей, які брали участь в його обговоренні. Але вони не змогли відповісти на мої запитання. Навіть більше – вони також мають запитання та зауваження. Загалом - недосконалий законопроєкт. Там дуже багато питань.



Якщо детальніше – у чому суперечність? У розподілі відповідальності?

Тетяна Арістова: Це теж питання…Можна розділити відповідальність. Частина відповідальності там передбачається не тільки на роботодавця, але, наприклад, на структури Держпраці та інші структури у вигляді підзаконних актів. Але їх треба розробити в такий спосіб, щоб було розуміння у виконанні, була послідовність дій. Щоб у результаті ми прийшли до того, що ми хочемо отримати. А поки що виходить - ми шукаємо шляхи для виконання закону, щоб не потрапити під божевільні штрафні санкції, розумієте?

Як Служба охорони праці, як ті, хто контролює і багато в чому організовує заходи, ми не знаємо, як організувати роботу, куди направити людей та як їх переконати. Структурно - не організовано.

Фахові представники енергосектора планують впливати на цей законотворчий процес?

Тетяна Арістова: Ми беремо участь у підготовці зауважень до законопроєкту, щодо перегляду нормативів і правил, але це відбувається досить повільно. Це - дуже великий обсяг роботи, на який ми маємо відволікатися.

Корисним для нас був Форум "Безпека та охорона праці в енергетиці 2023", де ми зустрілися з колегами і побачили, що наші проблеми із вдосконаленням законодавства – це наша спільна проблема для усіх підприємств енергосектора.



Як саме мають змінитися підходи в організації охорони праці?

Тетяна Арістова: У нас організована структура безпечного виконання робіт, контролю, навчання. Ця структура складалася багато років, у нас є послідовність заходів, оформлення нарядних систем, кого куди допускати або не допускати. Цю структуру на сьогодні організовано. Згідно з новим законом, якщо він набуде чинності, ми будемо зобов'язані, орієнтуючись на Європу, впроваджувати систему охорони праці з ризикоорієнтовним підходом.

Ми з колегами не раз намагалися ознайомитися із методиками розрахунку цих ризиків в інших країнах. Ці методики - дуже різні. Впровадження нової системи, можливо, дасть якийсь результат, але на це потрібен не один рік і не два роки. Потрібні додаткові дії для її впровадження, залучення додаткових людей. І що найважче – при впровадженні європейської системи треба змінювати психологію колективу починаючи з робітника і закінчуючи керівником підприємства. Це – поетапний процес, досить тривалий і складний.



А що саме в психології колективу треба змінити?

Тетяна Арістова: Перший керівник підприємства повинен знати і розуміти важливість питань охорони праці та роботи служб охорони праці. А робітник має розуміти, що від його активної участі у виявленні якихось недоліків може щось змінитися. Тобто він не дарма виявляє ризики і про них говорить. Повинна бути відповідна реакція щодо усунення цих недоліків.