Із введенням воєнного стану в Україні почалися питання та розробки законодавчих документів щодо бронювання працівників конкретних підприємств і галузей від мобілізації.
Цей процес постійно зазнає змін: змінюються умови бронювання, переліки спеціальностей. А днями стало відомо, що Кабмін планує бронювати військовозобовʼязаних ще й за рівнем заробітньої платні.
Як в Україні бронюють від мобілізації?
Перші кроки щодо бронювання військовозобовʼязаних в умовах воєнного стану почали робити восени 2022 року. Зокрема, 20 вересня Верховна Рада прийняла за основу зі скороченням строку підготовки урядовий проєкт закону № 7687.
Документ пропонував внесення двох ключових позицій, необхідних для організації прозорої та зрозумілої процедури бронювання військовозобов'язаних:
- дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
- надати повноваження уряду розробити новий порядок бронювання, який має включати критерії віднесення підприємств до критичних.
Ці норми мали забезпечити нормальне функціонування економіки у період воєнного стану, зокрема, шляхом збереження кадрів.
Згодом, 4 листопада 2022 року, Верховна Рада ухвалила закон, який регулює бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Як повідомив заступник голови комітету з питань фінансів Ярослав Железняк, документ підтримали 290 народних депутатів.
Закон мав дві ключові новації для організації прозорої процедури бронювання:
- надання повноважень Уряду розробці нового порядку бронювання. Цей порядок має включати критерії віднесення підприємств до критичних;
- дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Згідно з цим законом особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану за своєю згодою.
Цей порядок бронювання військовозобовʼязаних було затверджено Кабміном 27 січня 2023 року.
У грудні 2022 року почав діяти ще один документ – Закон 2732-ІX, який регулює організацію процесу бронювання і надає пояснення щодо подання списку військовозобов'язаних Кабінету Міністрів.
Згідно з ним, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
При цьому можливості «забронюватися» були позбавлені працівники, які:
- не бронюються через свою військову спеціальність, вказану у списку Головнокомандувача ЗСУ, який він подав Мінобороні;
- мають відстрочку від мобілізації за статтею 23 Закону про Мобілізаційну підготовку і мобілізацію.
12 липня 2023 року Кабінет міністрів України розширив перелік галузей, працівники яких можуть бути заброньовані від мобілізації. Також встановили чіткі терміни розгляду звернень щодо визначення критичної важливості підприємств. Відповідні зміни внесли до постанови № 76 від 27 січня 2023 року.
16 січня 2024 року уряд вніс черговий пул змін щодо порядку бронювання військовозобов'язаних працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.
Як повідомив Урядовий портал, працівники критично важливих підприємств у сфері ОПК отримають свою бронь незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Зняли обмеження і з кількості осіб, які підлягають бронюванню.
«Відтепер підприємства оборонно-промислового комплексу зможуть бронювати своїх військовозобов'язаних працівників без обмежень за кількістю та без урахування рівня дефіцитності їхньої військової спеціальності. Це дасть змогу посилити потенціал оборонно-промислового комплексу та забезпечити оборонним підприємствам можливість стабільно працювати і нарощувати обсяги виробництва», — заявив заступник міністра економіки України Ігор Фоменко.
Значного розпорошення у суспільстві викликав проєкт закону №10449 (більш відомого як закон про мобілізацію). Сам документ спочатку написали, потім не ухвалили, внесли понад 4 тисячі правок і все ніяк не можуть остаточно ухвалити.
Документ пропонував скасувати бронювання для студентів денної форми навчання, викладачів, родичів військовослужбовців, які загинули на війні. Але, очевидно, поки ці норми не вводять, бо і правок щодо цього було, і проєкт закону досі не винесений на розгляд.
«Зарплатне» бронювання: що це і в чому проблема
2 січня видання Forbes, із посиланням на власні джерела в Офісі Президента, повідомило про намір ОП змінити правила бронювання від мобілізації і додати ще один критерій – розмір сплачених податків.
У Центрі економічної стратегії тоді зазначали, що остаточної концепції немає, але попередньо може йтися про такий варіант: забронювати можна буде працівника, який сплачує 6000 грн ПДФО на місяць. Також 22% від окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Варто звернути увагу, що для сплати податку на такому рівні зарплата співробітника має складати щонайменше 33 400 грн. Ще один варіант – щомісячна «біла» зарплатня військовозобов'язаного у розмірі від 35 000 грн.
А вже 11 березня народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що Кабмін розглядає можливість бронювання від мобілізації осіб, які отримують зарплату у розмірі більше 35 тис. гривень, а також сплачують ПДФО більше ніж 6,3 тисячі гривень та ЄСВ більше ніж 7,7 тисячі гривень.
За його словами, бронь отримають:
- чиновники категорії А,
- працівники оборонно-промислового комплексу та постачальники для ЗСУ,
- співробітники поліції,
- працівники паливно-енергетичного комплексу,
- оператори зв’язку.
«Подібне за змістом рішення вже виносили на обговорення щодо ОП місяць тому. Але тоді його завернули саме через критику норми про зарплату від 35 тисяч гривень», – зазначив Гончаренко.
Голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначає, що законопроєкт про економічне бронювання від мобілізації має дві моделі.
«Одна модель – це, власне, модель, яка народилася в Офісі президента, про 35 тисяч. І друга модель – це та, над якою ми працюємо з командою. Це модель про сплату додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від її посади, заробітної плати чи якихось інших критерій», – сказав нардеп.
За словами Наталухи, розмір цього військового збору становить 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу. Але, мовляв, таку пропозицію спільнота може сприйняти неоднозначно, тому робота над нею триває.
Ініціативу про «зарплатне» бронювання прокоментував заступник командира третьої ОШБр Максим Жорін. Ситуацію з мобілізацією військовослужбовець назвав «цирком».
«Цей цирк навколо мобілізації досі продовжується. В законопроєкт таки збираються додати норму про бронь для окремих категорій, в тому числі для тих, хто заробляє від 35 тисяч гривень. Замість того, щоб змінити підхід до рекрутингу та підготовки – вирішили узаконити принцип "війна тільки для бідних"», – зазначив Жорін.
Авторка: Даша Шерстюк
