27 жовтня у Києві до Дня української писемності та мови в Києві відбувся форум «Українська – мова Перемоги!». Всеукраїнський рух «Єдині» зібрав керівників профільних освітніх міністерств, представників української спільноти за кордоном, лідерів громадських думок, щоб поговорити про те, як перехід на українську мову може наблизити Перемогу.
Детальніше про форум «Українська – мова Перемоги!» розповідають UA.NEWS.
Диктант національної єдності
Розпочався форум із уже традиційного Радіодиктанту національної єдності – у День української писемності та мови, який у 2023 році його вперше відзначають саме 27 жовтня.
Авторкою тексту диктанту «Дороги України» стала поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. Читав його актор, театральний режисер, виконавець ролі Івана Довбуша у популярному фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.
На форумі диктант писали усі присутні. Зокрема, до написання долучилися і засновники Руху «Єдині»: Іван Капелюшник, Наталка Федечко, Іванна Кобєлєва.
30 жовтня об 11:00 буде оприлюднено текст радіодиктанту. Крім того, Якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, можете: надіслати ваш диктант паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата 27, 28 або 29 жовтня; сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати.
Комунікація в Україні
На форумі відбулися панельні дискусії із запрошеними експертами, посадовцями, спікерами. Перша – була на тему «Комунікація в Україні. Як покращити взаєморозуміння, довіру та стійкість українців з допомогою спільної мови?»
Модератором розмови стала Наталка Федечко, керівниця проєкту «Єдині», співзасновниця Всеукраїнського руху «Єдині» та Ініціативи «Навчай українською». Серед учасників дискусії, зокрема були:
- Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук. Доцент. Доктор філософії. Автор близько 100 наукових праць, присвячених історії української літератури. Уповноважений з захисту державної мови.
- Людмила Таболіна, учителька української мови та літератури, директорка Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №73, входить в топ-50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize.
- Олексій Суханов, журналіст, телеведучий, актор.
- Ірма Вітовська-Ванца, акторка театру і кіно, продюсерка, громадська діячка, заслужена артистка України.
- Андрій Шимановський, актор, блогер, популяризатор української мови в соцмережах, автор мовних марафонів.
Тарас Кремінь заявив, що фінансова підтримка учителів – один із найбільш важливих векторів розвитку освіти.
Важливо фінансово підтримувати вчителів, які працюють у населених пунктах прифронтових та деокупованих територій під обстрілами. Це змотивує.
Наталка Федечко зазначила, що російську мову в школах взагалі варто заборонити.
У дитячих садочках потрібно поширювати серед батьків і дітей матеріали, де будуть YouTube-канали з українськомовним контентом, а сам медійний продукт треба робити різноманітним. Також варто заборонити в школі розмовляти російською.
Ганна Старостенко, заступниця голови Київської міської державної адміністрації, зазначила, що варто розробити та впровадити дієву процедуру відповідальності за недотримання мовного законодавства в Києві.
Плануємо розробити в Києві мовну концепцію, яка зможе запропонувати кожному мешканцю, включаючи переселенців, у не нав‘язливій, а спонукальній формі, змінити мову спілкування.
Ірма Вітовська зауважила, що українці мають створити українськомовний простір до завершення повномасштабної війни.
Всі військові хочуть повернутися в україномовний простір, тож ми маємо його створити: ті, хто в тилу. Зробити емоційну прив'язку до мови. Крім того, потрібно розробити для кожної вікової групи вивчення історії, починаючи від історії рідного краю до загальної історії України.
Людмила Таболіна зазначила, що починати процес українізації не з 1 вересня, а ще на етапі дошкільнят.
Треба здати всі російськомовні підручники, методички тощо на макулатуру. Створити при кожній школі та садочку розмовні клуби української, збільшувати їхню кількість.
Андрій Шимановський зауважив, що для дітей створювати живу українську.
Варто скасувати канонізацію української мови, щоб більше дітей нею користувалося та не боялося. Впровадити українську не як офіційну, а як повсякденну. Також треба робити переклади, особливо популярних ігор українською мовою.
Олексій Суханов наголосив, що Україна має постійно публічно та медійно демонструвати усьому світу відчайдушну наполегливість просування української мови. Починати вчити українську потрібно ще з дитинства.
Не обійтися без великих фінансових витрат, тому що треба збільшити виробництво медіапродукту: YouTube, мультфільми для дітей. І робити це з віку, коли діти ще тільки починають вчитися говорити. Ці фінанси будуть витрачені на майбутнє і безпеку.
Повернення додому
Друга панельна дискусія висвітлювала тему «Повернення додому. Збереження української культури та мови серед українців за кордоном.»
Модератором дискусії став Артур Пройдаков. Серед спікерів, зокрема:
- Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, директор Національного центру «Мала академія наук України».
- Іван Капелюшник, співзасновник Руху «Єдині».
- Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, експерт з культурної дипломатії.
- Ірена Карпа, письменниця, сценаристка, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції (2015-2019).
- Ростислав Карандєєв, тимчасовий виконувач обовʼязків Міністра культури та інформаційної політики України.
- Юлія Паєвська військовослужбовець, парамедик, волонтер та доброволець.
Оксан Лісовий наголосив, що потрібно заохочувати дітей, які навчаються за кордоном, обирати в пріоритеті українську школу, і загалом допомагати українцям зберегти ідентичність за кордоном для подальшої роботи цих людей на користь України.
Є ідея створювати дистанційні класи школи, які працюватимуть саме на український компонент (мова, література) для дітей, що виїхали за кордон.
Іван Капелюшник продовжив тему інтеграції українців, що інтегрувалися за кордон.
Потрібно працювати з українськими осередками за кордоном через поглиблення співпраці на рівні міністерства освіти України, організувати прямі контакти держави з організаціями за кордоном.
Юлія Паєвська заявила, що треба використовувати мову як зброю проти російської агресії.
Потрібно вчитися протистояти російським наративам. Треба дати росії належну відповідь на їхню мовну та культурну провокацію, стаорити стратегію формування образу модернованого українського суспільства під гаслом «Українське - це модно».
Ростислав Карандєєв додав, що не менш важливо працювати над достовірністю інформаційних джерел щодо українських митців.
Важливо привертати увагу до видатних українських художників за допомогою фільмів, серіалів, розважальних та інформаційних шоу.
Амбасадори мови
Під час форуму відбулося і відзначення подякою «Амбасадор мови» тих, хто зробив найбільший вклад у розвиток української мови, культури та їх просування. Наприклад, відзначили Остапа Українця, письменника, автора чотирьох романів, перекладача і одного із співтворців YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка».
«Остап Українець багато говорить про розвиток та стимулює цікавість саме до живої української мови», – зазначили організатори.
Результатом форуму стали напрацьовані «дорожні мапи» про те, як мотивувати українців переходити на українську мову, як забезпечити просування культури та історії України в країні та за кордоном.
Авторка: Надія Кибукевич