В останній місяць цього року Україна чекає від західних союзників та міжнародних донорів рішень, що допоможуть забезпечити стійкість фінансової системи у 2024 році. Насамперед йдеться про макрофінансову підтримку від Євросоюзу та США, де дотепер тривають дебати у Конгресі. Попри невизначеність з деяких позицій, Україна все ж таки отримує позитивні сигнали від партнерів. Один з них – продовження програми розширеного фінансування від МВФ. На які гроші союзників може розраховувати Україна для наповнення бюджету, і чому партнери закликають уряд посилити мобілізацію внутрішні ресурсів – у матеріалі UA.News.
Що маємо на кінець 2023 року
Як показує графік Міністерства фінансів (станом на 23 листопада 2023 року) найбільшими ресурсами для України у поточному році є:
▪️макрофінансова допомога від Європейського Союзу - 17,9 млрд доларів США;
▪️ОВДП - 14,1 млрд доларів США;
▪️гранти від Сполучених Штатів Америки - 10,9 млрд доларів США;
▪️кошти від МВФ у рамках програми розширеного фінансування - 3,6 млрд доларів США;
▪️пільгове фінансування від Канади - 1,8 млрд доларів США.
Загальний обсяг зовнішнього фінансування у 2023 році складає 37,4 млрд доларів США.
Водночас, за даними Національного банку України, загальний обсяг фінансової підтримки у формі кредитів і грантів цьогоріч сягне близько $45 млрд. Ці надходження залишаються основним джерелом покриття високого дефіциту державного бюджету, який цього року розшириться до майже 29% ВВП.
Позиція ключових фінансових донорів
Найбільшої фінансової допомоги Україна очікує від США. Адміністрація президента Джо Байдена просить у Конгресу виділити для України близько $60 млрд, зокрема $11,8 млрд – прямої бюджетної підтримки.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф Україна стала найбільшим одержувачем іноземної допомоги США.
Це перший випадок, коли європейська країна посіла перше місце відтоді, як адміністрація Гаррі Трумена спрямувала величезні суми на відновлення континенту в рамках плану Маршалла після Другої світової війни.
Від лютого 2022 року адміністрація Джо Байдена і Конгрес США направили Україні допомогу на суму понад $75 млрд, яка включає гуманітарну, фінансову та військову підтримку. Це найбільш масштабна допомога, якщо порівнювати з іншими країнами, що їх підтримують США.
Не беручи до уваги військову допомогу, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) лише цього року надало Україні гуманітарної та економічної допомоги на суму понад $23 млрд. Понад $20 млрд цих коштів призначені для підтримки української економіки, зміцнення промисловості, створення робочих місць та експорт.
Утім, продовження історичної за масштабами допомоги США залишається під питанням. Представники Республіканської партії у Конгресі блокують запитаний адміністрацією Байдена пакет допомоги в розмірі $106 млрд, який включає близько $60 млрд для України (зокрема $11,8 млрд для бюджету), інша частина піде на війну Ізраїлю з ХАМАС, гарантування безпеки на Тайвані та фінансування посилення кордону між США та Мексикою.
Якщо Конгрес не досягне угоди до канікул, команді Байдена доведеться зробити важкий вибір щодо поставок зброї Україні, на шкоду потенційній військовій готовності США. Вищі чиновники адміністрації Байдена вже кілька тижнів б'ють на сполох з приводу вичерпання фінансування України та можливих наслідків. Однак, поки що дебати у Конгресі тривають.
Крім того, за даними опитувань, серед американців помічається ослаблення бажання фінансово підтримувати Україну. На це впливає кілька чинників, зокрема зменшення зацікавленості до новин про війну, зниження відчуття загрози з боку росії, зростаюче відчуття того, що Україна не змогла отримати перевагу в конфлікті.
Водночас лідери Європейського Союзу заявляють, що підтримуватимуть Україну за будь-яких обставин. Від Євросоюзу Україна у грудні чекає виділення макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро. Крім того, Київ розраховує на Фонд Ukraine Facility, в межах якого упродовж 4 років Україні можуть виділити траншами 50 млрд євро.
Загалом, за даними Міністерства фінансів України, від початку повномасштабної війни ЄС направив до українського бюджету 23,7 млрд євро. За рахунок цих коштів фінансуються пріоритетні соціальні видатки.
У 2023 році до держбюджету України надійшло вже 16,5 млрд євро пільгових позикових коштів МФД+. Загальний обсяг фінансування в рамках програми передбачено у 18 млрд євро, зазначають у Мінфіні.
Щоправда, перспективи фінансування України Євросоюзом у 2024 році теж мають ризики. Зокрема, розрахований на чотири роки пакет підтримки на 50 млрд євро дотепер ветує Угорщина. Прем'єр-міністр Віктор Орбан вимагає вдвічі скоротити цю суму та залишити невизначеним термін надання цих коштів.
Щоб обійти ветування Орбана, у Брюсселі розглядають можливість екстреного фінансування України за межами загального бюджету блоку. Про перемовини щодо плану "Б" написало американське видання The Financial Times.
Опосередковано такий варіант "Б" не виключила і віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю провідним європейським ЗМІ напередодні саміту лідерів ЄС 14-15 грудня.
"У разі відсутності рішення щодо 50 мільярдів євро, може бути ухвалене проміжне рішення. Однак воно залишить Україну на межі виживання з нульовою фінансовою прогнозованістю на наступний рік", – зазначила Стефанішина.
МВФ продовжив фінансування, але рекомендує мобілізувати внутрішні ресурси
Рада директорів МВФ 11 грудня затвердила другий перегляд програми розширеного фінансування (EFF), який дозволяє Україні залучити близько до $900 млн. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку бюджету, йдеться на сайті МВФ.
Про подальшу підтримку України заявила Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ.
"МВФ прагне підтримувати Україну в будівництві фундаменту міцної економіки", - написала вона у соцмережі X після зустрічі з президентом Зеленським у США.
Велика честь вітати Президента України @ZelenskyyUa сьогодні в МВФ. Ми говорили про видатну стійкість українців та майстерне формування політики його командою, попри надзвичайний тягар війни. МВФ прагне підтримувати Україну в розбудові фундаменту міцної економіки. pic.twitter.com/FnuBTC4egO
— Kristalina Georgieva (@KGeorgieva) December 11, 2023
З Крісталіною Георгієвою президент Зеленський обговорив залучення в Україну міжнародного фінансування у 2024 році, повідомило агентство UA.News. Вони також обмінялися думками, як разом із міжнародними партнерами продовжити роботу щодо мобілізації фінансової підтримки для України.
"Тепер будемо працювати над підготовкою до третього перегляду навесні. Не перемикайтесь - цей тиждень дуже важливий для нас і нашого майбутнього", - наголосив заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован.
Попри загальну позитивну оцінку дій влади та стійкість української економіки, в офіційній заяві МВФ наголошується на високих ризиках для стабільного відновлення.
"Базовий прогноз зростання реального ВВП у 2023 році було переглянуто до 4,5 відсотка. Очікується, що у 2024 році зростання дещо знизиться до 3-4 відсотків у міру продовження війни. Перспективи, як і раніше, схильні до значних ризиків, пов'язаних з винятково високою невизначеністю, спричиненою війною, потенційними прорахунками в політиці, а також затримками або нестачею зовнішнього фінансування", - йдеться у заяві.
Про ризики для фінансового сектору у своїй заяві також нагадала Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ: "Хоча фінансовий сектор є стабільним і працездатним, потрібна підвищена пильність, і слід продовжувати зусилля щодо посилення банківської діагностики, нагляду, управління та планування на випадок непередбачених обставин".
У своїй заяві Георгієвої також наголосила, що для подальшої фінансової стійкості України "мобілізація доходів є найважливішим елементом", а також на необхідності запуску Національної стратегії доходів та уникнення заходів, що підривають податкову базу.
Як передавало агентство UA.News, 11 грудня, Міжнародний валютний фонд оприлюднив оновлений меморандум про економічну та фінансову політику в межах другого перегляду кредитної програми, відповідно до якої, Україна взяла на себе зобов'язання виконати ще 12 додаткових вимог.
В оновлених умовах співпраці МВФ з Україною, окрім традиційних вимог боротьби з корупцією, також є вимога у найкоротший термін мобілізувати внутрішні ресурси. Це зауважив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, Ярослав Железняк.
"До лютого 2024. На найближчу перспективу додалася лише одна умова: знайти джерела для збільшення власних надходжень бюджету 2024 на 0,5% ВВП мінімум за потреби. Це десь +38 млрд грн", - написав він у своєму Телеграм-каналі.
Прогноз на 2024-2025 роки
Державний бюджет України затверджений на наступний рік з доходами 1,768 трлн грн та видатками на рівні 3,355 трлн грн. Передбачається, що наступного року Україна потребуватиме близько $42 млрд фінансової підтримки, щоб закрити дефіцит бюджету. Таку суму озвучив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму виступі на щорічних осінніх зборах Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку.
Водночас українська влада не має гарантій високої та стабільної підтримки з боку міжнародних донорів. А також занепокоєна, що донори починають втомлюватися, оскільки наближається третій рік війни, а США переключаються на підтримку Ізраїлю у війні з ХАМАС у Секторі Газа. Про це зазначається в інтерв'ю голови НБУ Андрія Пишного, опублікованому виданням The Globe and Mail у листопаді.
"Влада уже занепокоєна тим, що часи легкого доступу до фінансування можуть минути, незважаючи на те, що Україна ще довго потребуватиме величезних коштів, навіть якщо війна закінчиться наступного року, що зараз видається малоймовірним. У березні МВФ заявив, що в період із 2023 до 2027 року дефіцит зовнішнього фінансування України становитиме від 123,5 млрд дол. США до 148,7 млрд дол. США", - наголошується у публікації.
У грудні тривожні сигнали щодо скорочення міжнародного фінансування почали фіксувати і рейтингові агентства. Зокрема Fitch Ratings прогнозує, що міжнародна допомога Україні на 2024 рік буде нижчою за 2023 рік. Як повідомляло агентство UA.NEWS зменшення допомоги буде незначним. А от у 2025 році все може бути гірше.
"Ми бачимо більшу невизначеність фінансування з 2025 року, почасти через виборчий цикл у США, потенційну втому донорів, залишкові ризики щодо планів фінансування ЄС і можливість того, що внутрішній банківський сектор не буде продовжувати збільшувати частку державного боргу", - наголошується у висновках агентства.
Водночас Fitch прогнозує, що борг сектору державного управління зросте до 94,5% ВВП на кінець 2024 р. з 84,1% на кінець 2023 р.
Щодо міжнародних резервів України, то за розрахунками Fitch Ratings, "дефіцит поточного рахунку неухильно збільшуватиметься з 4,1% ВВП 2023 року до 7,1% ВВП 2025 року (з профіциту в 5% 2022 року), що зумовлено відновленням імпорту та логістичними бар'єрами для експорту".
