Весь учорашній день у Джидді, що в Саудівській Аравії, тривали переговори між делегаціями України та США. Вони стосувалися мирного процесу та загальних перспектив врегулювання війни. Ширше ж можна сказати, що це була фінальна спроба Києва налагодити стосунки зі Сполученими Штатами, які в останні тижні перебували в стані глибокої кризи та непорозуміння.
Варто визнати, що зустріч пройшла успішно. Результати для України поки що виглядають як переможні, а основні цілі – досягнутими. Обидві сторони дуже ввічливо та компліментарно відкоментували розмову, а пресрелізи дають привід для обережного оптимізму.
Окрім оптимізму, фінальні заяви сторін також повні сенсацій. Наприклад, стосовно готовності України до 30-денного повного припинення вогню з можливістю пролонгації. А також щодо відновлення поставок американської допомоги та обміну розвідувальними даними. Головне ж те, що Україна таким чином ламає наратив стосовно свого небажання завершувати війну.
То про що ж змогли домовитися у Саудівській Аравії, у чому велика важливість і успіх цих переговорів та чи став ближчим довгоочікуваний мир у нашій державі? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Україна готова припинити вогонь: підсумки зустрічі в Джидді
Головною сенсацією дев’ятигодинних перемовин стала готовність Києва припинити вогонь. Причому не у половинчастому форматі, як це пропонував президент Франції Макрон, а саме повноцінно: на морі, на суходолі, у повітрі тощо. Така риторика прозвучала вперше за понад три роки війни і вона різко контрастує з усіма заявами, які були до того. Та що там казати, якщо буквально зранку перед переговорами вийшла стаття голови ОП Андрія Єрмака у виданні The Guardian, де він писав, що просто так Київ на припинення вогню не піде.
«Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією. Сполучені Штати доведуть до відома Росії, що взаємність з боку Росії є ключем до досягнення миру», - зазначили в підсумковому пресрелізі ОП після завершення переговорів.
Пізніше це підтвердив і підтримав президент Володимир Зеленський.
«Сьогодні була пропозиція США на 30 днів спробувати встановити повне припинення вогню, не тільки щодо ракет, дронів і бомб, не тільки в Чорному морі, а також по всій лінії фронту. Ми готові зробити такий крок», - заявив голова держави.
Нагадаємо, що саме питання припинення вогню було «каменем спотикання» у переговорах із США та відносинах з Дональдом Трампом. Американський лідер наполягав на реалізації свого плану: спершу припинення вогню, а далі все інше. У Києві на це не погоджувалися та вимагали гарантій безпеки. Однак, як ми бачимо, американці все ж змогли дотиснути згоду на план Трампа.
Також в ОП заявили, що настав час для початку діалогу щодо встановлення в Україні повноцінного миру. А ще Трамп і Зеленський домовилися «якнайскоріше» підписати угоду про корисні копалини. Згодом президент США сказав, що знову чекає Зеленського у Білому домі.
Взамін на всі ці поступки американці також пішли назустріч. Вашингтон негайно відновив допомогу Україні, а також почав ділитися розвідувальними даними.
Всі ці речі здавалися неймовірними ще буквально добу назад. За 9 годин переговорів американці досягли повної зміни риторики Києва всіх останніх років. Однак треба розуміти, що наразі йдеться про риторику та дипломатичну гру, а не про якісь реальні дії. Останніх ще не було.
Заяви Банкової – в будь-якому разі дипломатичний прорив. Україна таким чином знімає з себе звинувачення у небажанні миру та затягуванні війни. Це ефективний з технологічної точки зору хід: Київ без якихось умов погоджується повністю припинити вогонь усюди, де це можливо. Тож наразі все залежить від РФ.
«М’яч тепер на стороні Росії», - влучно заявив держсекретар США Марко Рубіо.
І це дійсно так. Поки що складно сказати, чи погодиться Москва на висунуті пропозиції. Скоріше за все, у відповідь росіяни озвучать власні зустрічні вимоги. Також вони, ймовірно, забажають обговорити, що буде, якщо домовленості зірвуться. Однак врешті Путін може і погодитися – на це є всі шанси. А якщо він погодиться, то в Україні вперше за понад три роки перестануть масово гинути люди: як військові, так і цивільні. І це вже буде великим успіхом та великою перемогою.
Успіх для України
Як вже зазначалося вище, сподівання на зустріч у Джидді були великими. Для України це був ледь не останній шанс порозумітися з Америкою, відновити стосунки з Білим домом та особисто президентом Трампом після скандалів останніх тижнів. І можна констатувати, що Києву все це вдалося.
Чому те, що відбулося вчора – значний успіх для української держави та народу? Є декілька причин.
- Україна погодилися на всі ключові вимоги США, зокрема на припинення вогню. Таким чином Київ не словами, а справами вибачився перед американським президентом за конфлікт у Білому домі – ми знаємо, що для Трампа це було важливо. Тепер він знову готовий взаємодіяти.
- Україна відтепер отримує американську допомогу та розвідувальні дані. Це дуже важливо для стійкості та обороноздатності країни.
- Будь-яке перемир’я піде на користь державі та армії. Воно дозволить «видихнути», оцінити збитки, зібратися з силами, підготувати резерви, перегрупувати війська, зупинити постійний відступ з позицій та втрату територій, полагодити пошкоджену техніку, краще захистити енергооб’єкти, тощо – список можна продовжувати дуже довго.
- Перемир’я вигідне кожному мешканцю України без винятку – тому що кожен день, коли хтось не загине чи не скалічиться внаслідок обстрілу, та кожна ніч, коли українці зможуть спокійно спати в своїх домівках, не чуючи вибухи та деренчання «шахедів» – це вже велика перемога та щастя.
Однак важливо розуміти: поки що не варто тішити себе ілюзіями та святкувати мир. Тому що ніякого миру ще й близько немає. Кремль не дав своєї принципової згоди: ані на словах, а ні у справах. Якщо він це і зробить, то необхідно буде обговорити всі деталі, узгодити позиції, тощо. Загалом же поки що ситуація рухається по треку складної дипломатичної гри, а не реальних кроків до миру. Однак і це вже є значним проривом, який дарує певну надію.
Думка експертів
Відомий український політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також оцінює результати зустрічі позитивно. Щобільше: за словами експерта, вони перевершили навіть найбільш оптимістичні очікування.
«Перш за все, йдеться про рішення щодо постачання допомоги та обміну розвідданими. Ну і те, що вдалося знайти порозуміння з американською стороною, виробити спільну позицію щодо припинення вогню — це дуже важливо. Бо наявність спільної позиції — це вже проблема для Росії. М'яч на їхньому боці, як сказав держсекретар Рубіо. Нам потрібно було досягти порозуміння з США і зруйнувати стереотип, що Україна проти припинення вогню. Це вдалося зробити, і це позитив. Також я бачу позитив у тому, що не підтвердилася побоювання, що США будуть тиснути, примушуючи до миру на російських умовах. Я маю на увазі територіальні поступки. У спільній заяві ні про які територіальні поступки не йдеться, таких формулювань немає. Тож у сукупності це безумовно позитивні результати», - зазначає Фесенко.
Однак щодо перспектив завершення війни політолог не є настільки оптимістичним. Він не має впевненості у тому, чи погодиться на пропозиції України та США Володимир Путін.
«Справа не в тому, хоче він війни чи ні. Безумовно він хоче, хоче отримати Україну, зруйнувати її. Але для Путіна виникає інша проблема: він теж дуже зацікавлений у домовленостях із Трампом. Не тільки по Україні, а загалом. І от у Путіна є вибір: або зберігати перспективу домовленостей з Трампом — і тоді треба йти на припинення вогню і втратити можливість дотиснути США і Україну до капітуляції. Або треба продовжувати війну та тиск на Україну, але тоді руйнується перспектива домовленостей з Трампом.
Трамп точно хоче швидкого завершення війни. А це можливо виключно через припинення вогню. Тож Трамп явно буде тиснути на Путіна. Але Росія, як мені здається, не дасть прямої відповіді. Вона може погодитися на переговори, але висуватиме зустрічні вимоги. Подивимося… Думаю, щоб не руйнувати переговорний трек з Трампом, вони можуть погодитися. І ми зараз побачимо різку інтенсифікацію переговорного процесу», - резюмував Володимир Фесенко.
Експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська вважає, що для росіян зараз настала складна ситуація. Україна чітко сказала свою позицію: ми готові на повне припинення вогню. При цьому жодних попередніх умов в офіційних коментарях українська сторона не зазначала. Офіційної точки зору Кремля ще не було оприлюднено, хоча деякі експерти та медіа натякають, що для Росії буде складно на це погодитися.
«З точки зору офіційних переговорів у стилі Росії остання опинилася в складній ситуації. Одна справа — Україна, а інша — взаємодія з американцями. Адже ініціатива про припинення вогню йде безпосередньо від американців. Для Росії це великий статусний партнер, і важелів впливу на РФ у Америки більше. У таких випадках росіяни, коли не мають переваги в переговорах, вдаються до стратегії маневрування. Тобто вони висуватимуть свої вимоги та будуть тестувати, наскільки ці вимоги можуть бути врахованими.
Втім, у цій ситуації росіяни намагатимуться отримати для себе більше вигоди за своїми інтересами. Один з їхніх аргументів, чому вони проти перемир'я — вони хочуть отримати гарантії безпеки, і, до прикладу, присутність європейських військ на українській території для них — червона лінія. І другий момент, складний для росіян — це безпосередня залученість президента США та його персональної репутації. Трамп чітко зазначив інтерес досягти негайного перемир'я. І він вважає це можливим, тому що росіяни неодноразово зазначали у переговорах з американцями, що вони готові розглядати політико-дипломатичний шлях припинення вогню», — пояснює експертка.
За словами Осмоловської, тут для РФ виникає пастка. Якщо зараз Москва почне пручатися — це означатиме демонстрацію повної відсутності намірів досягти мир.
«Це буде знак того, що вони зацікавлені далі продовжувати війну, бо вважають, що в них є перевага. І головне — так вони фактично дискредитують та зневажають позицію лідера США. Тому що він під це підписався особисто, це його бажання — досягнути швидкого перемир'я... Тож зараз на кону — репутація США та їхнього президента. Трамп уже сказав: якщо росіяни говорять «ні», то ми продовжуємо війну далі. Отже, переговорна конфігурація для росіян зараз дуже важка. Втім, остаточні висновки, як Росія гратиме далі, можна буде зробити, коли ми почуємо офіційну позицію Кремля», — резюмувала Юлія Осмоловська.
В якості висновків можна стверджувати, що переговори в Саудівській Аравії насправді стали серйозним та в якомусь сенсі неочікуваним успіхом України. Вперше за всі роки війни Київ готовий на реальні мирні кроки, нехай і під великим тиском Вашингтону, але головне – це результат. Окрім цього, нам вдалося швидко відновити стосунки з ключовим партнером – США, що також дуже важливо та гарно.
Тепер все дійсно залежить від Росії. Якщо агресор таки піде на компроміс, якщо Трамп зможе дотиснути Путіна, якщо кремлівський лідер отримає від американців щось взамін – бодай на якийсь час в Україні запанує тиша, що вже саме по собі стане великим досягненням. Однак поки що у цій ситуації занадто багато «якщо».
Тож чекати, що вже завтра настане мир, однозначно не варто. Втім, на нього з’явилася нехай і дуже крихка, але надія. Леся Українка писала про необхідність «сподіватися без надії» – а у нас, схоже, ця сама надія зародилася. І це однозначно позитивний підсумок переговорів.
Микита Трачук
