Українські підприємці заявляють про посилення на них тиску правоохоронців. Цинізм у тому, що "кошмарять" бізнес якраз ті, хто мав би його захищати – антикорупційні органи, які повинні боротися із здирниками серед правоохоронців, суддів та чиновників. Головним інструментом такого тиску стають кримінальні справи, які безуспішно розслідуються роками. У будь-який момент їх можуть поновити і паралізувати роботу бізнесу.
Тяжкі часи для підприємців та свавілля силовиків активно обговорювали на різноманітних івентах починаючи з травня минулого року. Однак усі розмови звелися до того, що врешті-решт було затримано інвестиційного банкіра Ігоря Мазепу, який активно виступав і навіть згуртував бізнес-спільноту проти тиску силовиків.
Бізнес офіційно заявив про свавілля правоохоронців
20 січня, через два дні після затримання засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, Українська Рада Бізнесу направила офіційне звернення до влади, у якому поставила запитання щодо самого затримання, а також застерегла від посилення протиправних дій правоохоронців.
Зокрема, щодо справи проти Мазепи у заяві наголошується: "Незрозуміло, чому протягом 10 років з моменту відкриття кримінального провадження Державне бюро розслідувань не мало можливості або бажання розслідувати цю справу, але саме у цей складний для країни час, коли кожне підприємство, яке сплачує податки та приводить інвестиції в Україну і є “на вагу золота” для держави, правоохоронці проявили настільки різку реакцію щодо української інвестиційної компанії та відомого українського підприємця, що призвело до його свавільного затримання без ухвали слідчого судді".
Таким чином, йшлося у заяві, "інвестиції в національну економіку підлягають захисту не лише від свавілля третіх осіб, а й від свавілля правоохоронних органів та органів державної влади, в іншому випадку розбудова правової держави та залучення іноземних інвестицій неможливі".
Члени Української Ради Бізнесу закликали президента, генпрокурора і Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів – дати оцінку діям силовиків, посприяти негайному відновленню законних прав постраждалих підприємців і усуненню протиправних дій силових органів. А також якнайшвидше реалізувати необхідні інституційні реформи – реформу органів Прокуратури, перезавантаження Бюро економічної безпеки, завершення судової реформи – для запобігання таким діям у майбутньому.
Адже дотепер випадків тиску силовиків ставало тільки більше.
Обшуки у виробника тепловізійних прицілів Archer
У жовтні минулого року Олександр Яременко, керівник компанії Archer, яка єдина в Україні виробляє охолоджені тепловізійні приціли, повідомив, що в офісах виробника проводить обшуки НАБУ.
"Провели обшуки в офісах та в будинках співробітників, вилучили телефони, комп’ютери та документи, що стосуються виконання державних контрактів. Це мій перший обшук з 1992 року, коли я став керівником компанії….Ми добровільно передали техніку, всі паролі і документи. Але що викликало здивування…
По-перше, сама Ухвала суду, з якою прийшли слідчі, містить 90% брехні! Суд виносив рішення, не перевіривши інформацію.
По-друге. Чомусь копіюються конструкторські креслення і документація, програмні продукти, які є інтелектуальною власністю компанії і держави... Дуже сподіваюсь, що ця документація не потрапить закордон до наших конкурентів", - написав він у Фейсбук.
Крім того, Яременко зауважив, що "слідчі не підготовлені, і не знають, що ми виконали всі державні контракти, не дивлячись на всі перепони і складнощі. Не розуміють до кого прийшли і що взагалі ми виробляємо".
Зокрема, він нагадав, що компанія Archer з 2014 року виконала загалом 71 контракт для оборонного сектору, зокрема 8 з яких – з Міністерством оборони України, і продовжує виконувати нові контракти 2023 року з силовими структурами України (Національна гвардія України, Національна поліція України, Служба безпеки України та ін.).
Щоправда, пізніше у НАБУ пояснили, що проводили розшуки у приватних компаніях, пов'язаних з оборонною промисловістю, у межах кримінального провадження щодо можливої розтрати державних коштів в особливо великих розмірах при держзакупівлі продукції оборонного призначення.
Зрештою, компанія вийшла із цієї ситуації завдяки тому, що на її підтримку став Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. А Міністерство оборони надало Інформацію про виконання компанією усіх контрактів. Зокрема, ефективне застосування прицілів на фронті не раз підтверджували учасники бойових дій.
Блокування роботи ресторанного холдингу !FEST
Ще одна гучна справа, яка теж стала публічною торік у жовтні, стосувалася ресторанного бізнесу. Бюро економічної безпеки проводило обшуки в приміщеннях ресторанного холдингу !FEST.
"Здавалось, що під час війни - всі на одній стороні, бо ворог один. Але є й ще інші сторони й війни. Маємо сьогодні на FESTrepublic класичні маски-шоу. В шоломах з автоматами, броніках- все як на фронт відправляли", - написав співзасновник !FEST Юрій Назарук на своїй сторінці у Фейсбук.
За його словами, діяльність закладу була тимчасово паралізована. "Реально дежавю. ... у цей час коли на іншому боці країни зовсім інше", - наголосив він.
За словами Назарука, правоохоронці заявляли про порушену кримінальну справу, хоча у самому холдингу про це чули вперше.
"Насправді нічого нового - діяльність ФОПів в ресторанах, зарплати - господарська діяльність. Нібито кримінальна справа. Хоча досі жодного запита, звернення", - зазначив співзасновник !FEST.
"На жаль до цього часу - ми залишаємось бізнесово невільницькою країною. Доки держава зі зброєю штурмує підприємців, а не захищає їх - ми залишаємось країною не для цивілізованих інвесторів", - додав він.
Згодом у БЕБ пояснили обшуки тим, що викрили у холдингу схему виплати зарплат "у конвертах" та отримання грошей від клієнтів готівкою.
"Маски-шоу" у ІТ-компанії MacPaw
Ще на початку минулого року слідчі нагрянули до офісу ІТ-компанії MacPaw , а також обшукали будинок її засновника Олександра Косована. Завдяки публічному розголосу обшуки згорнули раніше, ніж очікувалося, і техніку не вилучали.
"Обшуки проводили Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора, Головне слідче управління національної поліції та оперативні працівники. До роботи національної поліції не маю зауважень, вели себе професійно та стримано. Слідчі зазначили, що прийшли з обшуками тому, що правоохоронні органи не отримали від нас відповідь на запит прокуратури. Але ми відповіли абсолютно на всі запити і надали всі необхідні документи", - пояснив Олександр Косован.
Нацполіція заявила, що веде досудове розслідування "за фактом збільшення без спеціального дозволу берегової лінії, яка межує із земельними ділянками, де ведеться будівництво комплексу відпочинку. У результаті таких дій державі завдано збитків на понад 12,5 млн грн".
"Усі земельні ділянки ми придбали законно…Ми будемо продовжувати вирішувати дану ситуацію виключно у правовому полі. Ми не брали і не братимемо участь у корупційних схемах. Наші адвокати готують заперечення та скарги на дії слідчих під час проведених обшуків", - зазначив Косован.
Зрештою, у жовтні 2023 року, Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі, таким чином вирішивши його, нібито на користь ІТ-компанії MacPaw. Утім, як пояснив її засновник, ситуація лише ускладнилася.
"Для нас, на жаль, це "Піррова перемога". Уся справа, по якій було винесено рішення ВС — це інструмент прокуратури для тиску на власників земель. Фактично Верховний Суд своїм рішенням поставив крапку в цій справі. Проте ми очікуємо, що прокуратура і надалі буде подавати позови щодо власності ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" з посиланням на це прийняте рішення", - пояснив Косован.
Тобто, правоохоронці, як і в багатьох схожих випадках, залишили у себе важіль впливу на бізнес, щоб тримати його "на гачку".
Вибіркова справедливість та відсутність довіри
Після розголосу про тиск силовиків на MacPaw показовою була реакція міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Він пообіцяв розібратися у справі, а вже влітку 2023 року презентував об'єднання задля захисту інтересів ІТ-спільноти, яке створили резиденти Дія.City.
"Це допоможе представляти інтереси ІТ-компаній при взаємодії з держорганами. Також Обʼєднання популяризуватиме Дія.City в Україні та у світі й підсилить цифрову економіку. Долучилися вже 16 топових компаній. Серед них — Reface, Monobank, Ajax Systems, MacPaw, Mate academy, NP Digital, Genesis, Roosh тощо", - написав міністр.
В обох випадках - пов'язаних з обшуками в Archer та MacPaw - висловлював своє занепокоєння і голова фракції "Слуга народу" у парламенті Давид Арахамія.
Зокрема, він ініціював розгляд ситуації з обшуками IT-компанії MacPaw у комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
"Цей інцидент не можна залишати без реакції. Тому я направляю звернення до голови комітету ВР із питань правоохоронної діяльності з проханням у межах демократичного парламентського контролю розглянути цей випадок на засіданні комітету за участю правоохоронців та представників ІТ-компанії. І за його результатами запропонувати можливі варіанти реагування для того, щоб такі випадки більше не повторювалися", – написав він в Телеграм-каналі.
Однак, випадки з тиском силовиків на бізнес не зупинилися. Навпаки - напруга навколо таких справ лише зростає, а довіра до правоохоронців – падає. Це підтвердила реакція бізнес-спільноти на затримання Ігоря Мазепи.
"Звідки ця проблема виникла? Бо ДБР, як і БЕБ, були нещодавно сформовані, але не як незалежні інституції. Не було чесних і прозорих конкурсів. Не було контролю громадськості та наших західних партнерів. Ці інституції будувались як продовження чиїхось рук. У найгірших традиціях українського інституційного будівництва. І зараз, навіть якщо пальчики на цих руках діють самостійно, всі завжди очікують, що вони виконують поставлене завдання", - написав інвестбанкір Сергій Фурса у колонці для NV.
Наслідки таких процесів можуть бути просто нищівними для побудови правової демократичної держами, вважає Роман Сульжик, експерт фінансового ринку з досвідом роботи у JP Morgan, Deutsche Bank.
"Так, в країні є величезний попит на справедливість, незадоволений ще з часів Майдану. І мудрому народу взагалі все одно кого їм сьогодні кидають в якості жертви - якщо людина заможна, вона ж не може бути чесною. Але є люди які добре розуміють різницю між, наприклад, Льовочкіним та Мазепою, чи Коболєвим та Бойко, список можна продовжувати безкінечно…Вибіркова справедливість гірша навіть за її відсутність", - написав фінансист у соцмережі.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.