У 2024 році економіка України продовжила свій шлях поступового відновлення після років економічних потрясінь, викликаних повномасштабною агресією Росії, енергетичною кризою та глобальними економічними викликами. Цей рік можна охарактеризувати як період стабілізації, хоча він також залишив по собі низку невирішених проблем, які впливатимуть на подальший розвиток країни. Відновлення супроводжувалося як позитивними досягненнями, так і ризиками, що їх треба врахувати при плануванні політики на 2025 рік.
Якими є підсумки 2024 року для української економіки? Якими були виклики та проблеми? Що нас може чекати в 2025 році? Агентство UA.News розібралося в питанні.
Економічні підсумки 2024 року
Головним показником відносно позитивної економічної динаміки у 2024 році стало зростання ВВП. Згідно з оцінками Міністерства економіки України, реальний валовий внутрішній продукт зріс на 4,3% порівняно з 2023 роком за перші два квартали. Очікується, що завершить цей рік наша держава з приростом ВВП не менш як 3,5%. В цілому це непоганий показник – авжеж як для країни, яка воює.
Це означає, що економіка поступово відновлюється після критичних втрат, спричинених війною, але все ще залишається сильно нижче довоєнного рівня. Адже за офіційними даними, в 2022 році наш ВВП впав на 30%. І економіку все ще чекає довгий та важкий шлях відновлення.
Основними економічними рушіями зростання стали:
- збільшення експорту аграрної продукції,
- відновлення промислового виробництва у регіонах, що не постраждали від бойових дій,
- підтримка міжнародних партнерів у вигляді грантів і кредитів.
Важливим фактором також стало поступове збільшення споживчої активності всередині країни, адже населення поступово адаптувалося до нових умов життя. Хоча, звичайно, про довоєнні обсяги споживання зараз, як правило, не йдеться.
Водночас варто підмітити, що структура українського ВВП залишається вкрай вразливою. Значну частину економіки займає сировинний сектор, а саме експорт зернових та металів. Така залежність робить країну вразливою до зовнішніх шоків, зокрема змін світових цін на сировину. Протягом 2024 року Україна експортувала товарів на суму близько $35-36 мільярдів, що перевищує показники минулого року на майже 13%. Але структура експорту свідчить про збереження залежності від традиційних ринків і товарів. ІТ-галузь також продовжила зростати, хоча темпи її розширення сповільнилися порівняно з попередніми роками.
Курс гривні до долара у 2024 році залишався порівняно стабільним, коливаючись у межах 40-42 гривень за долар. Це стало можливим завдяки активним діям Національного банку України, який продовжував політику валютних інтервенцій, а також надходженням міжнародної фінансової допомоги. З іншого боку, зростання попиту на валюту через потреби імпорту енергоносіїв та деякі структурні проблеми могли створювати додатковий тиск на гривню. Проте в цілому валютний ринок залишився керованим, що стало важливим досягненням у складних умовах.
Інфляція у 2024 році склала 9,5-10%, що в цілому відповідало прогнозам Національного банку. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, збільшення вартості послуг та продуктів харчування. Проте уряду вдалося уникнути різкого стрибка цін, зокрема завдяки продовженню політики субсидування окремих категорій населення та контролю за цінами на базові продукти харчування. Інфляційний тиск також був стриманий завдяки відносно низьким цінам на світових ринках нафти та газу.
Попри позитивні тенденції, економіка України все ще стикається з численними проблемами. Перш за все, ми маємо ситуацію, коли в цифрах економіка демонструє хай невелике, але зростання – та при цьому більшість населення не бачить позитивних зрушень в ситуації. Адже інфляція, девальвація та зростання цін «з’їдають» підвищення зарплат та індексацію соціальних виплат.
Одним з найбільших залишається безпекова ситуація. Триваючі військові дії та постійні російські обстріли всієї території України створюють стратегічну невизначеність, яка сильно стримує інвестиційну активність. Прямі іноземні інвестиції у 2024 році залишалися на вкрай низькому рівні, адже інвестори просто бояться вкладати кошти в умовах нестабільності.
Більшість інвестицій були спрямовані в західні області країни, які залишаються порівняно безпечними. Через це виникає внутрішній дисбаланс: окремі регіони під час війни примудряються багатіти, у той час як інші фактично економічно «вимирають». І хоча це пояснюється абсолютно об’єктивними факторами (тобто ніякої змови чи «зради» тут нема, лише нові економічні реалії) – це все одно в майбутньому може скласти велику проблему та призвести не тільки до економічних проблем, але й до соціального напруження.
Дефіцит державного бюджету також залишається значною проблемою. У 2024 році він досяг близько 20 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників у світі, якщо рахувати в процентах від ВВП. Це потребує значної підтримки з боку міжнародних партнерів, а також жорсткої фіскальної політики. Зростання державного боргу створює додатковий тиск на економіку, оскільки значна частина бюджету спрямовується на обслуговування боргових зобов’язань.
Україна вже пішла на жорсткі та непопулярні фіскальні рішення. Зокрема, президентом вже підписаний закон про історичне підвищення податків. Агентство UA.News робило докладний аналіз цієї теми, і якщо коротко: навіть такі дії, на думку експертів, далеко не обов’язково призведуть до позитивних зрушень в економіці. Щобільше, вони можуть досить негативно відобразитися на діловій активності та боляче вдарити по бізнесу. І таким чином бюджет лише втратить гроші у вигляді податків.
Думки експертів
Економічний експерт, кандидат економічних наук Вадим Сирота вважає, що глобально перед вітчизняною економікою лежать три виклики. Від їхнього подолання залежатиме успіх чи неуспіх у майбутньому.
«Перше, що я би виділив – надмірна залежність від фінансової допомоги від західних партнерів. Фактично через це наша економіка перебуває у стані коми. Бо вона дуже сильно залежить від західної підтримки. Своїми власними надходженнями ми покриваємо лише близько половини видатків, не більше 50%. І через в нас постійно є великий дефіцит бюджету. Це перший масштабний виклик.
Другий – цікавий фактор Дональда Трампа. Як поведе себе новий американський президент? Чи будуть американцями прийняті рішення про припинення фінансування або його мінімізацію? Це поки що не зрозуміло. І це такий собі ризик невизначеності, і він дуже колосальний, на жаль. Невизначеність щодо обсягів західної підтримки. Якщо не буде західної підтримки, доведеться якось покривати всі витрати за рахунок інших ресурсів, в тому числі й внутрішніх, яких не так багато.
Третє — інфраструктурні проблеми. Такі масштабні удари по енергетиці впливають на все: і на бізнес, і на громадян. Вони повністю паралізують економічну діяльність, економічну активність України. Через це особливо страждають промислові кластери: Харків, Дніпро, Кривий Ріг», - каже експерт.
Окремо Сирота згадав демографію як ще один надважливий виклик для економіки. Він навів приклад, коли через мобілізацію чоловіків як би «забирають» з економіки. І вже зараз триває інформаційне накачування, аби жінки виконували чоловічу роботу, поки останні воюють. Але це «ненормальна ситуація» і «піррова перемога», впевнений економіст.
Вийти з цієї ситуації Вадим Сирота пропонує завдяки застосуванню політики, заснованої на кейнсіанських принципах. Тобто потрібна більша регуляторна роль. Окрім цього, необхідно активно розвивати промисловість та ліквідовувати «сірі» економічні схеми, резюмував експерт.
Економічний експерт Юрій Гаврилечко головним успіхом 2024 року називає той факт, що економіка в нашій державі досі існує. При цьому її активно намагаються зруйнувати, впевнений економіст.
«Якщо підбивати підсумки, то почну з позитиву. Попри скоординовану діяльність Верховної Ради, уряду та Нацбанку зі знищення економіки України, вона все ще тримається. Парламент продовжує свою дестабілізуючу діяльність, порушуючи законодавство та вводячи нові податки заднім числом. Цей закон вже підписаний президентом.
Другий момент, на який я би звернув особливу увагу: парламент ухвалив закон, який дозволяє без будь-яких підстав блокувати роботу будь-яких компаній. Це позасудове блокування діяльності бізнесу. В цивілізованих країнах це вважається кримінальним злочином. А в нас це законодавчо дозволили. Відповідно в нас вчергове ускладнюються регуляторні процедури. Але ж якщо в нас регуляторна система складніша за структуру економіки — то ця економіка приречена на падіння в прірву в будь-якому випадку.
Ну і ще хочу сказати про діяльність Нацбанку. Який чомусь так опікується переводами фізичних осіб з картку на картку. Фактично наш Національний банк бореться з неіснуючими проблемами. Але при цьому ускладнює життя всім іншим. Наприклад, обмежуючи використання власних коштів громадян. Це або шахрайство, або вже крадіжка. Бо на якій підставі нам забороняють використовувати власні кошти? Якщо є якась підозра, то звертайтеся до суду.... Це перш за все стосуватиметься ФОПів. 27% ФОПів вже планують закритися в найближчий час. От це і є наслідком діяльності парламенту щодо збільшення оподаткування та уряду щодо ускладнення звітності, і НБУ щодо обмеження з фінансових операцій», - вважає Гаврилечко.
На наступний рік експерт прогнозує збільшення рівня корупції, подальше поглиблення структурних проблем в економіці та зростання фінансової залежності України від західних партнерів. Оптимістичних сценаріїв, за словами Гаврилечка, він не бачить.
Прогноз на 2025 рік
Перспективи на 2025 рік залишаються змішаними. Економісти прогнозують зростання ВВП у межах 2,7-3,5%, залежно від розвитку ситуації на фронті, зовнішньоекономічної кон’юнктури та ефективності економічної політики уряду. Очікується, що головним драйвером зростання залишиться агропромисловий сектор, а також експорт послуг у сфері ІТ. Водночас, для досягнення вищих темпів економічного розвитку уряд має сприяти диверсифікації економіки, зокрема через підтримку високотехнологічних галузей.
Ще гостріше, ніж торік, встане проблема дефіциту бюджету. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на 2025 рік дефіцит складає аж 35 мільярдів доларів. Голова уряду стверджує, що приблизно 20 мільярдів з цієї суми зможе покрити Україна. Однак де взяти ще 15 мільярдів, поки що незрозуміло. Над цим питанням буде вестися активна робота.
Інфляція у 2025 році може триматися десь на рівні 9,5% через очікуване підвищення тарифів на енергоносії, а також зростання витрат виробників. Це, скоріше за все, негативно вплине на і так загалом досить низький рівень життя населення, особливо вразливих категорій, які відчують найбільший удар.
Уряд мав плани посилити програми соціального захисту, але їхня ефективність залежатиме від доступності ресурсів. Окрім цього, Україна витрачає майже все, що заробляє сама, на війну та сектор оборони. На жаль, в таких умовах соціальні програми часто йдуть «під ніж».
Курс гривні до долара, за оцінками аналітиків, може складати до 43-45 гривень за долар. Урядовий макропрогноз курсу також складає 45 гривень за долар.
Це пояснюється очікуваним зростанням дефіциту торгового балансу, який у 2025 році може досягти рекордного рівня. Девальвація також може бути спричинена високим попитом на валюту для закупівлі енергоносіїв. Водночас, збереження міжнародної фінансової допомоги та контрольована монетарна політика НБУ допоможуть уникнути різких коливань.
Одним із ключових викликів 2025 року залишатиметься залучення інвестицій. Уряд планує запровадити нові інвестиційні стимули, включаючи податкові пільги та програми державного страхування для іноземних інвесторів. Проте успіх цих ініціатив залежатиме від актуальної ситуації на фронті, а також від забезпечення верховенства права та подолання корупції. А з цим в нашій країні досі фіксуються масштабні та системні проблеми.
Резюмуючи, можна зробити висновок, що 2024 рік став важливим кроком на шляху до відновлення української економіки, хоча цей процес залишається тривалим і складним. Успіх залежатиме від здатності уряду ефективно реагувати на виклики, які стоять перед країною, та використовувати наявні можливості для модернізації економіки. А 2025-й може стати вирішальним у багатьох аспектах, адже Україна має шанс закласти основи для сталого розвитку в майбутньому. Але для цього необхідна злагоджена та скоординована робота всіх гілок влади, бізнесу і суспільства, і активна участь міжнародних партнерів.
Микита Трачук