Безпека та охорона праці під час війни – один із найбільших викликів з яким зіштовхнувся енергосектор України. Часті випадки, коли енергетикам, насамперед у прифронтових регіонах, доводиться працювати в екстремальних умовах. Як подолати ці та інші виклики фахівці ділилися досвідом під час галузевого Форуму "Безпека та охорона праці в енергетиці 2023", що пройшов у Києві. У ньому взяли участь представники компаній ДТЕК, "Укртрансгаз", Держслужби з питань праці та керівники департаментів з охорони праці обленерго.
Актуальну ситуацію з охороною та безпекою праці у галузі демонструє аналітичне дослідження ENERGY CLUB. Дані показують, що більшості енергокомпаній – близько 61% - довелося розширити витрати на безпеку працівників через війну. Крім того, майже половина компаній – 47,80% - планують впроваджувати нові технології або ініціативи задля покращення безпеки праці своїх співробітників, що також є додатковим тягарем для бізнесу.
Анатолій Гончаренко: Форум дуже актуальний. Він проводився під егідою "Українські розподільні мережі", куди входить 5 компаній: "Запоріжжяобленерго", "Черкасиобленерго", "Миколаївобленерго", "Хмельницькобленерго" та "Тернопільобленерго". Розглядалися питання взаємодії та відпрацювання чинного законодавства, що стосується безпечної організації виконання робіт в діючих електроустановках. Також на Форумі піднімалося питання невідповідності нашого чинного законодавства сьогоденню, і внесення відповідних змін, які натепер плануються в енергетичній галузі.
Про які зміни у законодавстві йдеться?
Анатолій Гончаренко: Питання в тому, що у нас з 1992 року діє Закон "Про охорону праці", і ми багато років працюємо над ним. 13. 10.2023. до Комітету Верховної Ради України був внесений законопроєкт "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який фактично скасовує закон України "Про охорону праці". Але норми цього закону, на нашу точку зору, не є коректними. І в даному випадку – не покращать безпеку організації виконання робіт у діючих енергоустановках.
До того ж норми цього закону протирічать закону України "Про основні засади державного нагляду контролю в сфері господарської діяльності", закону України "Про екстрену медичну допомогу", закону України "Про ліцензування" і закону України "Про безпеку населення".
Якщо нове законодавство запровадять, як це практично позначиться на роботі та безпеці персоналу в енергосекторі?
Анатолій Гончаренко: З нашої точки зору - негативно. В даному випадку закон охорони праці базується на основних моментах, а саме - визначає систему фінансування. Стаття закону України "Про охорону праці" передбачає - 0,5 % від фонду заробітної плати за попередній рік. Проєкт нового закону такого не передбачає. Він каже, що роботодавець повинен фінансувати всі заходи питань безпеки у повному обсязі, не визначаючи джерел ні інших моментів. Тобто можна говорити, що в умовах війни – охорона праці це є досить затратна справа. Немає коштів - не буде й безпеки.
Друге питання принципове – державним органам надаються не відповідні їм повноваження. А саме - державні органи повинні вести нагляд і контроль за виконанням законодавства, а їм надають такі повноваження, які на сьогоднішній день можуть призвести до корупції. Одна із цих статей, 32 стаття проєкту закону, передбачає, що державний інспектор на свій розсуд ухвалює рішення щодо накладання штрафу. Що можна про це сказати? Це узаконена корупція?
Ми відверто говоримо сьогодні – новий законопроєкт не відповідає європейському законодавству. Європейські партнери говорять, контролюючий орган – це нагляд і контроль. А нова редакція закону говорить, що новий орган, який засновується на основі Державної служби з питань праці, буде визначати систему страхування. При чому система страхування – до наглядового органу?
Додам, що на основі Форуму "Безпека та охорона праці в енергетиці 2023", від усіх учасників буде подане звернення до Верховної Ради України. Ми сподіваємося, що нас почують.
Які найбільші виклики, пов'язані з війною, відчуваються у галузі?
Анатолій Гончаренко: Йде війна, і багато питань, які на сьогодні виникають на рівні самих компаній, вони вирішуються горизонтально - керівництвом цих компаній. Непроста річ. Наприклад, сапери провели розмінування охорони зони повітряної лінії. Сапери відверто кажуть - ніякого документа не дамо. Ми не можемо сказати, що там немає вибухових речовин - прилади, якими ми користуємося, цього не показують. Але ці вибухові речовини там можуть бути. А нам туди треба посилати персонал. Отже, ми відпрацьовуємо наші дії на рівні компаній разом із саперами: йдуть наші люди, які проводять огляд ліній, визначають межі робочого місця і т.і.
Ще один приклад. Минулої зими були масові відключення споживачів. Тривога. Що повинен робити наш персонал? Якщо ми на сьогодні виконаємо вимоги повітряної тривоги, і персонал сховається у бомбосховище, то вчасно не будуть підключені споживачі першої та другої категорій. Це призведе до ще гірших наслідків. Війна. Викликів дуже багато. І на них ми реагуємо.
Але найбільше акцентуємо увагу на тому, що нам потрібне чітке законодавство, яке визначає межі нашої роботи.
До того ж треба враховувати, що науково-технічний прогрес розвивається так швидко, що догматична система правил вже не проходить. Тобто метр вліво- метр вправо – такого вже немає. На сьогоднішній день норми щодо запровадження нових технологій і нових апаратів повинні бути набагато простішими. І все це повинно бути на роботодавці. Але роботодавця треба підтримувати з боку держави, а також забезпечувати захист від надмірного тиску контролюючих органів.