Єврокомісія вимагає в України відновити незалежність у медіа: у чому суть вимоги і наскільки це доцільно в умовах війни

Європейська комісія опублікувала звіт щодо виконання Україною умов для початку переговорів про вступ до Євросоюзу. У одному з розділів йдеться про необхідність відновлення «незалежного плюралістичного медіаландшафту».

Зокрема, в Єврокомісії згадали про те, що у березні 2022 року, в умовах воєнного стану, президент Зеленський підписав указ про єдину інформаційну політику шляхом об'єднання мовлення всіх загальнонаціональних телеканалів в єдину інформаційну платформу. А також про «виключення трьох приватних (опозиційних) телеканалів з ефіру (тоді як канали продовжують працювати та залишаються доступними іншими способами)». 

Агентство UA News зібрало актуальну інформацію про цю вимогу, а також думки експертів про ситуацію з медійним простором України та можливим впливом приватних інтересів на новини.

 

Коротко про суть вимоги

На тлі новин про перемовини з Україною щодо її подальшого вступу в ЄС почали виникати ще більше вимог до української сторони. Крім 7 обовʼязкових критеріїв, мова про які йдеться вже декілька місяців, Єврокомісія порушила питання необхідності відновити незалежний плюралістичний медіаландшафт. І це при тому, що Україна ще не всі обовʼязкові виконала.

«У наступному році Україна має розробити дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіаландшафту», – зазначається у звіті Єврокомісії.

 Згадали автори звіту і про те, що указом президента України Володимира Зеленського нині в Україні існує єдине затверджене джерело поширення інформації на телебаченні – марафон «Єдині новини».

«Це рішення призвело до розширення державного контролю над мовленням та деяких обмежень. Деякі ЗМІ вважають ці обмеження непропорційними. Аналогічним чином, виключення трьох приватних (опозиційних) телеканалів з ефіру (тоді як канали продовжують працювати та залишаються доступними іншими способами) критикувалося опозицією з тих самих підстав», – пише Єврокомісія у звіті. 

Найімовірніше, під опозиційними каналами мають на увазі телеканали з «пулу Порошенка» – Прямий, Еспресо та 5 канал.

Нині Єврокомісія зазначає, що пріоритетом уряду має бути забезпечення відновлення повного медіаплюралізму та чіткої прозорості медіавласності, беручи до уваги міркування безпеки.

 

«Єдині новини»: плюси, мінуси, підводне каміння

Відгуки про марафон «Єдині новини» зараз не найбільш схвальні. Охоплення падають і, як свідчать дослідження, все менше українців довіряють інформації, яку поширюють в марафоні.

Експерт Львівського медіафоруму Отар Довженко у коментарі UA News зазначив, що «Єдині новини» є абсолютно неприродною формою медіа, що наразі не є актуальною.

«Немає гарантії, що марафон завершиться, коли припиняться бойові дії; владі явно подобається контролювати медіапростір, і вона захоче зберегти цей контроль якомога довше. Марафон потрібно якнайшвидше згортати — він не потрібен аудиторії. Він знищив конкуренцію в інформаційному просторі, знівелював цінність брендів окремих команд, які виробляють для нього продукт, і став однією з причин, із яких традиційна аудиторія теленовин поступово переповзає в Telegram і Youtube» 

 

Довженко також зазначає, що небезпеку несе не лише марафон, але й ситуація навколо нього. Зокрема, розпорядження президента від березня 2022 року. Воно, фактично, є забороною будь-яких інформаційних телеканалів, які не входять до «Єдиних новин». 

«Наслідком цього рішення було вимкнення ефіру «Еспресо», 5 каналу і Прямого каналу. І воно веде до знелюднення і переродження українського телепростору. Навіщо їх відключили, можу тільки припускати: важливо було, щоб інфопростір був повністю контрольований. Але зараз немає жодної об’єктивної потреби тримати його аж під таким контролем. Безперечно, каналам «Європейської солідарності» потрібно повернути їхнє мовлення», – зазначив Довженко. 

Експерт також звернув увагу, що в Україні є проблема не лише з власністю українських медіа, але й із зовнішніми впливами на редакційну політику.

І якщо з олігархами, які завжди фігурували як власники українських телеканалів, проблема зазнала змін через повномасштабне вторгнення, то державний вплив у медіа поширився разюче. 

«Україна зобов’язалась звести кількість державних медіа до необхідного мінімуму, але війна і необхідність протистояти російським інформаційним впливам стали приводом, аби відродити і посилити державний сегмент. Частина цього сегменту – канал  "Рада" зокрема – використовується владою в найгірший спосіб: для піару й формування позитивного іміджу окремих політиків. Це те, що неможливо виправдати воєнною необхідністю. Також обґрунтовані сумніви в доцільності і прозорості використання викликає іномовлення – російськомовний "FreeДом" і не зрозуміло яким біженцям адресований "Дім"», – зазначає Отар Довженко. 

Довженко також звертає увагу на те, що війна може тривати ще дуже довго і, якщо не змінити підходи до інформаційного мовлення України, то цілком можливе «повернення до часів УТ-1». А авдиторія, своєю чергою, буде шукати інформацію в тих джерелах, де влада ще не встановила свій контроль.

«Я думаю, що повертатися до нормальної моделі, коли держава комунікує з медіа, але не контролює медіа, потрібно негайно, не чекаючи на перемогу» 

 

Як медіаландшафт впливає на ситуацію в країні

Здається логічним: якщо держава втручається в роботу медіа, то і медійний ландшафт впливає на ситуацію в країні. І, як можна побачити зараз, цей вплив поширюється і на зовнішньополітичні відносини.

Політтехнолог Олег Постернак зазначає, що оптимізація українських медіа – це ключ до успішної євроінтеграції.

«Одна з головних попередніх умов – впровадження нових правил функціонування медіа і оптимізація українського медійного законодавства до європейських норм – нами була виконана. Зі скрипом, незадоволенням медійної спільноти, але цей закон зараз є чинним і його впровадження пішло на користь медійному ринку. Тому, ухвалюючи рішення щодо початку перемовин між Україною та ЄС, Єврокомісія та єврокомісари будуть розглядати наявність свободи слова та прозорість медіа як одні з найважливіших і основних при виконанні Україною своїх зобов'язань», – зазначає Постернак.

Щодо «Єдиних новин» думка в політтехнолога така: марафон себе віджив і став певним подразником для українців та міжнародної спільноти.

«Марафон не може задовольнити інформаційний запит в демократичному плюралістичному суспільстві. Одноманітна сітка контенту і інтерпретацій виглядає як спроба за допомогою цього інструменту підпорядкувати інтереси приватних телеканалів до інтересів держави. І не лише в системі національної безпеки і оборони. Можна, наприклад, на час воєнного часу сформувати певні обмеження щодо висвітлення, наприклад, бойових дій або цензури на певні питання. Тобто це має бути внормовано» 

 

Політолог Петро Олещук вважає, що Україні у будь-якому випадку треба змінювати медіаландшафт.

«Зникли медіаімперії Медведчука, Ахметова. Але я не думаю, що, наприклад, медійний простір України до початку широкомасштабного вторгнення, в якій абсолютно домінували олігархічні ЗМІ, що це щось таке більш демократичне, ніж те, що існує зараз. Тому я думаю, що дорожня карта, вона повинна містити не просто, наприклад, те, що прибрати державу із медіапростору, але і поєднати цей процес із деолігархізацією», – зазначив Олещук.

Також політолог відзначив важливість цензури під час воєнного часу. 

«Під час війни, взагалі то, впроваджується військова цензура. З метою обмеження, наприклад, поширення інформації. Тому що будь-яка інформація зараз є об'єктом для використання. Я бачив нещодавно такі цікаві дослідження, які показують, що зараз росія більшу частину розвідданих одержують завдяки OSINT, тобто аналізу відкритих джерел» 

 

Політолог Євген Магда зазначає, що рішення про покращення медіаландшафту в Україні зумовлене подальшою демократизацією України.

«Ми побачили, що звіти української влади про те, що все виконали і все добре, вони не дуже відповідають дійсності. Але Європейська комісія пішла на старт перемовин, розуміючи, що для ЄС зараз демонструвати свою субʼєктність через початок перемовин набагато важливіше, ніж капризувати і шукати різні особливості. Тому на місці української влади я б намагався зрозуміти те, що не там з українським медіаландшафтом, чому глядачі не дивляться тою мірою Єдині новини, в якій на це розраховує влада і хто ж несе відповідальність, що три опозиційні телеканали були виключені із загальної сітки телевізійного мовлення навесні 2022 року», – зазначив Магда.

Насправді шукати відповіді на ці питання українська влада має максимально оперативно. Адже все у грудні може розпочатися новий етап розвитку відносин між Україною та ЄС. 

Поки наші партнери виявляють помітну лояльність до виконання вимог щодо вступу до ЄС. Але чи буде це тривати завжди? Думаю, краще не перевіряти на власному досвіді і бути свідомими важливості процесу євроінтеграції.



Авторка: Даша Шерстюк