«Ми повинні зробити все, щоб 25-й рік став для України роком миру», – заявив президент Володимир Зеленський, виступаючи перед українськими дипломатами 22 грудня. Ця теза була лейтмотивом усієї міжнародної політики, яку провадив офіційний Київ у 2024-му році.
Україна разом із західними партнерами, по суті, будувала плацдарм для виходу із війни на виснаження. З одного боку - доводилося шукати шляхи до справедливого миру, з іншого - закликати Захід нарощувати оборонну силу на тлі небажання путіна йти на цивілізовані переговори. Про допомогу союзників у протистоянні агресору та основні меседжі України для світу - у другій частині огляду міжнародних подій 2024-го року.
Військова допомога союзників
Україна – НАТО: пошуки формату безпекових гарантій
9 липня у Вашингтоні пройшов 75-ювілейний Саміт НАТО, на якому зібралися 32 країни блоку. Разом з іншими партнерами у ньому брала участь Україна. На полях саміту Євросоюз та 21 держава підписали Український договір, який передбачає координацію та прискорення їхньої підтримки Києву. Також оголосили про відкриття у Німеччині штаб-квартири місії НАТО NSATU, яка відповідає за координацію військової допомоги Україні у довгостроковій перспективі.
Попри те, що очікуваного запрошення України до НАТО не відбулося, Зеленський оптимістично оцінив результати саміту у Вашингтоні: «Кожен крок дійсно наближає нас до членства. Ми робимо і будемо робити все для того, щоб настав день, коли Україна отримає запрошення і стане членом НАТО, і я впевнений, що ми цього досягнемо».
Упродовж року країни НАТО забезпечували стабільну підтримку Україні. Лише у першій половині 2024 року Північноатлантичний Альянс надав оборонних ресурсів на майже на 21 млрд євро. Загалом союзники по НАТО просуваються у виконанні фінансових зобов’язань щодо виділення Україні військової допомоги на суму 40 млрд євро. Про це генсек Альянсу Марк Рютте оголосив під час Ради Україна-НАТО, що проходила 17 жовтня у Брюсселі.
Загалом 2024 рік став роком зміцнення партнерства між НАТО та Україною, та ознаменувався пошуком варіантів гарантування безпеки Україні та європейському континенту.
Зброя від партнерів у форматі «Рамштайн»
Міністри оборони країн-союзниць в рамках «Контактної групи з питань оборони України» упродовж 2024-го року збиралися сім разів. Системно обговорювали ситуацію на полі бою, необхідність посилення ППО та постачання зброї, зокрема боєприпасів для ЗСУ.
Відмінністю 18-го «Рамштайну», який пройшов у січні, стала формалізація коаліцій спроможностей, які допомагають централізовано фінансувати та проводити закупівлі. Всього було створено 8 таких коаліцій з міжнародними партнерами, зокрема авіаційна, танкова, артилерійська, коаліція дронів, морської безпеки, наземних засобів протиповітряної оборони, коаліція з розмінування та IT.
24-те засідання контактної групи з оборони України відбулося 6 вересня на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині. Його ключовими підсумками стала об’ємна допомога Україні.
Крім того, було підписано Положення Коаліції морських спроможностей (КМС). Зазначалося, що у 2024 році Україна зробила особливий акцент на «морській обороні».
Санкційний тиск на росію
16 грудня 2024 року Рада Євросоюзу ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних санкцій у зв’язку з агресією рф, під які також потрапили чиновники з Північної Кореї та китайські компанії, які постачають комплектувальні для російського виробництва зброї.
Санкції поширили на 52 нових нафтових танкери з тіньового флоту росії, у «чорному списку» їхня чисельність збільшилася до 79. Цим суднам (не із ЄС) заборонено доступ до портів та надання послуг. Крім того, 15-й пакет містить 84 додаткові позиції фізичних та юросіб, відповідальних за діяльність, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
24 грудня до 15-го пакету санкцій, ухваленого Євросоюзом проти росії, приєдналася Швейцарія. Йдеться про заморожування активів та заборону до них доступу для 54 фізичних осіб та 30 компаній і організацій з рф. Санкційним особам також закрили в’їзд до Швейцарії та транзитний проїзд через її територію.
Ще більше обмежень для нафтового бізнесу країни-агресорки планують у Вашингтоні. Зокрема у новому санкційному пакеті фігурують понад 100 танкерів, якими доправляють нафту росіяни.
У Брюсселі вже кажуть про черговий, 16-й пакет санкцій проти росії, який мають оголосити 24 лютого 2025 року, у третю річницю війни. Європейські дипломати заявили, що пакет задумано як «чіткий сигнал» Москві. Це будуть «заходи проти конкретних секторів російської економіки, які ще не охоплені або охоплені недостатньо».
Комісія ЄС і Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) також планують запровадити заборони на в'їзд і активи для агентів, які шпигували для кремля та брали участь у дезінформації.
Наскільки швидким буде погодження складно прогнозувати. Оскільки прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже відмовився погодитися на подальші санкції проти росії та заявив, що хоче почекати, поки Дональд Трамп вступить на посаду президента США 20 січня.
Ключові запити України до партнерів
Далекобійні удари
Зволікання західних партнерів із далекобійністю де-факто стало чи не найбільш вагомою опорою російського наступального потенціалу. На цьому не раз наголошував президент Зеленський, говорячи про тяжкі бої на Донеччині. Заборона на дальні удари ATACMS та Storm Shadow так само обмежувала наступ ЗСУ у Курській області рф.
Тому Україна намагалася якомога швидше домогтися від партнерів вчасних поставок озброєння та дозволу на дальні удари, щоб Курська операція принесла бажаний ефект для фронту та можливих переговорів.
Певні зрушення у цьому питання сталися після того, як до російської агресії прямо долучилися Іран та Північна Корея. Так, 11 вересня до Києва прибули держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великої, якраз після отримання росією балістичних ракет від Ірану. На брифінгу держсекретар США пообіцяв «терміново» працювати над запитами України про послаблення обмежень на зброю, здатну завдати удару по території росії.
Західні ЗМІ припускали, що Блінкен вислухає українські аргументи і передасть їх президенту Байдену та команді національної безпеки США. А рішення про те, чи дозволяти внутрішні удари по росії, можуть ухвалити пізніше.
Хто саме має ухвалювати рішення про нанесення ударів по росії – роз’яснили у НАТО. На запит Києва там відповіли, що Україна має право на захист, але дозвіл на використання дальнобійних ракет повинна надавати кожна країна окремо, а не Альянс в цілому.
«Це не залежить від НАТО, вони залежать від кожної країни, які обмеження вона може накладати чи ні», — сказав генсек Марк Рютте.
Лише у листопаді Київ отримав ствердну відповідь на свій запит. Утім, дозвіл Білого дому бити американськими далекобійними ракетами по території рф поширювався лише на Курську область. Такі удари мали продемонструвати реакцію на появу у лавах російської армії північнокорейських солдатів.
План перемоги України
Протягом кількох місяців президент Зеленський анонсував План перемоги України, як Базовий для розгрому росії. Документ складався з п’яти пунктів – геополітичного, двох військових, економічного та безпекового – і трьох таємних додатків.
Перший пункт – запрошення України в НАТО.
Другий пункт – зміцнення української оборони, що базується на допомозі партнерів.
Третій пункт – розміщення на території України неядерного стратегічного пакету стримування для захисту від воєнної загрози з боку росії.
Четвертий пункт –пропозиція стратегічним партнерам укласти угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання економічного потенціалу.
П’ятий пункт – розрахований на післявоєнний час, пропонує заміщення військових контингентів США у Європі українськими підрозділами з досвідом сучасної війни.
У Плані перемоги України ключова роль була відведена допомозі західних союзників. Закономірно, що перша презентація документу відбулася у Вашингтоні під час засідання у Білому домі.
Утім, представлений Зеленським План перемоги не викликав захвату в американської влади. В адміністрації Байдена були занепокоєні, що документ «немає комплексної стратегії і являє собою не більше ніж перероблене прохання про надання більшої кількості озброєнь і зняття обмежень на ракети великої дальності».
17 жовтня Зеленський також презентував План перемоги на саміті лідерів ЄС. Але й там документ не отримав однозначних оцінок. Коментуючи План перемоги, глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель сказав, що у будь-якому разі ЄС не повинен допустити «продовження затяжної війни в Україні, а єдиний спосіб змусити путіна сісти за стіл переговорів – це перемогти на полі бою». Він також наголосив, що Україна потребує «потужніших безпекових гарантій».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи План перемоги України, сказав, що не може висловити повну підтримку, але його детально вивчатимуть. «Нам потрібно буде заглибитись, зрозуміти, що в ньому. Це відбуватиметься також за зачиненими дверима з союзниками. Я не буду коментувати кожен елемент у плані», - зазначив Рютте.
«Мир завдяки силі»
16 червня 2024 року у Швейцарії відбувся перший глобальний Саміт миру, ініційований Україною. Форум завершився спільним комюніке, яке підтримали близько 80 країн. Серед тих, хто не приєднався, були Бразилія, Індія і Південна Африка. Країни-підписанти зійшлися на трьох основних пунктах:
- Будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути безпечним, захищеним, надійно охоронятися та не шкодити довкіллю. Будь-яка загроза або використання ядерної зброї в контексті війни в Україні є недопустимими.
- Продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю. Українська агропродукція має безпечно та вільно постачатися третім країнам.
- Усі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти та інші цивільні мають бути повернуті в Україну.
У травні Китай та Бразилія, які не приєдналися до Саміту миру у Швейцарії, розробили власний спільний «мирний план» для «політичного врегулювання української кризи». Він став альтернативою українській Формулі миру і враховував насамперед російські інтереси.
27 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Бразилія та Китай провели зустріч, якій взяли участь 17 країн, зокрема Туреччина, Мексика, Індонезія, Замбія, Угорщина, Швейцарія та Франція. Представників України та росії не запрошували. Під час заходу оголосили про створення «Групи друзів», яка просуватиме китайсько-бразильські ініціативи. Європейські країни-учасниці не підтримали підсумкове комюніке цієї платформи.
За тиждень до проведення цієї зустрічі в Нью-Йорку Україна направила листи країнам-учасницям з проханням не брати у ній участі. Офіційний Київ розкритикував створення альтернативної дипломатичної платформи, яка просуватиме інтереси росії та порівнюватиме жертву і агресора.
На тлі альтернативних мирних ініціатив, які суперечать концепції «справедливого миру» для України та загрожують її цілісності, а також на тлі показових ультиматумів кремля про продовження агресії, позиція офіційного Києва щодо мирних переговорів трансформувалася за концепцією «мир завдяки силі».
Її сформулював 40-й президент США Рональд Рейган у роки Холодної війни. Один із початкових етапів цієї політики передбачав нарощування оборонних витрат країн Заходу для досягнення паритету військової сили з Радянським союзом. А вже потім - поступовий перехід до діалогу.
7 листопада 2024 року у своєму зверненні до саміту Європейської політичної спільноти у Будапешті, президент Зеленський наголосив, що «концепція «мир завдяки силі» вже не раз доводила свою реалістичність та ефективність. Зараз вона необхідна знову».
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.