У Києві пройшов масштабний фестиваль малого та середнього бізнесу GET BUSINESS FEST. Понад 100 підприємців, фахівців з маркетингу, digital, PR, цифрових технологій, e-commerce та фінансів поділилися власним досвідом трансформації бізнесу та адаптації під час війни. Українські підприємці мали нагоду отримати практичні інсайди майже з будь-яких питань ведення та фінансування бізнесу.
Масштабний захід проходив одночасно на трьох платформах: "Розвиток бізнесу та інвестиції", "Маркетинг, PR, DIGITAL", "Сервіси для бізнесу, креатив, благодійність". Агентство UA.News зібрало ключові висновки та найцікавіші кейси фестивалю. Про нові напрямки для розвитку проєктів, мотивацію під час війни та цінний досвід підприємництва для волонтерського руху – читайте у матеріалі.
Нові можливості для розвитку бізнесу та інвестицій
Про нові можливості в епоху невизначеності розповів Дмитро Шимків, підприємець, інвестор, член наглядової ради "Київстар", ексочільник українського офісу Microsoft. Він акцентував на головних викликах, які зараз формують тренди для бізнесу.
Перший виклик - кількість військових напружень у різних регіонах світу буде тільки зростати, а це означає, що питання безпеки є одним із визначальних факторів, навколо якого будуються сучасні стратегії компаній. Ще одна проблема для людства – пандемія ковіду, під час якої офіційно загинуло 6 млн людей у світі, а неофіційно від 18-ти до 33 млн. І ця загроза не минула.
Відповідно, нові можливості виникають у двох основних напрямках – це безпека і медицина. Ще один напрямок – розвиток штучного інтелекту, вважає Шимків.
Топ-менеджер у галузі інновацій нагадав, що майже всі технології такі як інтернет , GPS, мобільний зв'язок, свого часу були військовими інвестиціями, ці проєкти фінансувалися Міністерством оборони США. З 1958 року там працює DARPA (Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів).
"Великі напрацювання, дослідження, розробки, які знаходяться у військовій сфері зрештою переходять на більш широкі ринки і відповідно розвиваються. Так відбувалося після Першої світової війни, так відбувалося після Другої світової війни. Так відбувається і зараз", - наголосив Шимків.
Детальніше він виділив перспективні напрямки: роботизовані платформи, високоточне озброєння, все що стосується точності враження (включно з оптичними системами, системами зв'язку , координації і автономного прийняття рішень). Ще один напрямок – кібербезпека наступаюча і оборонна.
Шимків зазначив, що Україна зараз є унікальним місцем, де ці технології розробляють і одразу ж випробують. Що скорочує цикл розробки і впровадження.
Ще одним цікавим трендом є космічні дослідження. Для прикладу - в Україні є компанії, що розробляють технології видобутку корисних копалин з астероїдів.
"Є також технології, які дозволяють змінювати електромагнітне поле і трансформувати його (тобто ви можете отримати плащ, який зробить вас невидимим, що дуже корисно для наших військових і техніки). Є технології, які можуть змінювати напрямок звуку, тощо. Все це стосується нових матеріалів, технологій, комп'ютерного моделювання", - розповів Шимків.
Тему нанотехнологій та інноваційних ідей продовжив Андрій Здесенко, засновник та СЕО корпорації "Біосфера". Напередодні він повернувся зі США, де побував на одному із інноваційних форумів, де ознайомився зі світовими трендами продуктів, упаковки, комунікації зі споживачами. Також Здесенко поділився враженнями після відвідин інноваційного офісу Google, де збирають таланти з усього світу. Цей досвід – важливий для України, як на міжнародних ринках конкурувати за спеціалістів.
Водночас досвід "Біосфери" показує, що український бізнес теж успішно просувається на міжнародних ринках. Нещодавно корпорація придбала австрійський бренд з 60-ти річною історією і має амбіції подальшого розширення бізнесу у країнах Європи. А також розвиває бізнес-напрямок на ринку фудтеху, зокрема, у сегменті продажу чаю.
Практичними інсайдами з підприємцями також поділився Ігор Сироватко, керівник департаменту клієнтського сервісу OLX в Україні та Центральній Азії, він розповів як штучний та людський інтелект опрацьовують величезні обсяги даних. Для прикладу - сервісами OLX користуються 22 млн клієнтів щомісяця. Крім того, компанія щомісяця отримує сто тисяч звернень від клієнтів, більшість з яких – термінові та складні.
"При великих об'ємах ще потрібно компенсувати ефективність і гонку за тим, щоб кожної секунди була максимальна віддача з кожної гривні, та балансувати з клієнто-орієнтованістю сервісу. Поєднання нових технологій та людського інтелекту, є запорукою того, що ми можемо досягти операційної ефективності і того, щоб клієнти були задоволені", - наголосив Сироватко.
Не менш цікавим є досвід оперування великими обсягами інформації енергопостачальної компанії YASNO, яка максимально діджиталізує свої сервіси та спілкування з клієнтами.
"Властивості, які ми самі собі поставили за мету, які ми хочемо досягти як компанія – це діджитальність, інноваційність, доступність, впізнаваність і дружність. Саме так ми хочемо зчитуватися, і саме так ми хочемо відбудовуватися, відрізнятися від конкурентів", - пояснив Сергій Радченко, маркетинг-директор YASNO.
Компанія розвивається як діжджитал-центрична і розробляє для впровадження новий застосунок.
"Це впровадження широкої діджитальної платформи, на базі якої ми плануємо відцифрувати сто відсотків каталогу всіх процесів, продуктів, сервісів, що є в доступі у клієнта. Таким чином, ми отримаємо повністю самодостатню систему, скажімо так, неопостачальника у смартфоні будь-якого українця", - розповів про інновацію Радченко.
Роль бізнесу у відновленні України
Під час GET BUSINESS FEST йшлося і про підготовку до повоєнного відновлення України з точки зору великого бізнесу та його очікування від держави. На цю тему дискутували: Анатолій Редер, генеральний директор фармацевтичної компанії "ІнтерХім"; Сергій Гришков, СЕО української ІТ-компанії Uklon; Олена Дуніна, фінансова керівниця Corteva Agriscience в Україні, країнах Центральної Азії та Кавказу; Олександр Водовіз, голова офісу СЕО Групи Метінвест; Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.
Учасники констатували, що для відновлення бізнесу в Україні мають бути чотири передумови: доступ до фінансів, достатня кількість робочої сили, функціонуючі логістичні шляхи, професійний державний апарат.
Як зауважив голова офісу СЕО Групи Метінвест, Олександр Водовіз, українському бізнесу не варто покладатися на якусь зовнішню допомогу. Зокрема, Метінвест, який внаслідок війни втратив майже 40% бізнесу, приблизно $15 млрд, перегрупувався і продовжує працювати.
"Ми бачимо, напевне, вже всі помітили, що градус дискусії про те, скільки грошей зайде в Україну, цей градус дуже сильно впав. І ви пам'ятаєте скільки конференцій було…це вже був такий бізнес – конференції з відновлення України, про те, скільки грошей нам всі мають дати. Як бачимо, немає тих грошей, і напевне розраховувати ми на них не будемо...Можливо, в недалекому майбутньому, щось зміниться, але кожній компанії доведеться самій думати, де їй брати гроші", - вважає Водовіз.
Водночас Анатолій Редер, гендиректор "ІнтерХім" заявив, що вітчизняний фармацевтичний бізнес, який забезпечує потреби України у ліках на 65-67% в упаковках, сподівається на зростання купівельної спроможності українців після завершення війни. Саме це може стати підґрунтям для зростання фармацевтичного бізнесу. Підприємства якого навіть під час війни утримують високі темпи виробництва у три зміни, працюють з фронтом та іншими потребуючими категоріями населення.
Щодо агросектору, то попри проблеми з логістикою, експорт не зупинився. Але значною проблемою для АПК є очищення земель від вибухових речовин, а це потребує часу і коштів. "За оцінками Кабінету міністрів, площа неочищених земель в Україні - 174 тис. кв. кілометрів", - наголосила Олена Дуніна, фінансова керівниця Corteva Agriscience в Україні.
Поступове відновлення бізнес-показників у 2023 році констатував Сергій Гришков, СЕО української ІТ-компанії Uklon. Водночас найбільшим викликом для компанії став відтік людей з України. І якщо не зупинити цей тренд, то він дедалі гірше впливатиме на економіку. "Йдеться не лише про персонал, а про те скільки людей зможуть генерувати товари та послуги, скільки людей зможуть споживати за конкретними цінами і тримати економіку", - наголосив Гришков.
Як держава готує підґрунтя для відновлення економіки доповів Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Головним пріоритетом він назвав євроінтеграцію, передусім, щодо розвитку інституцій і верховенства права.
"В цьому контексті у нас на порядку денному, по моїй сфері, це - перезавантаження БЕП, Митної служби, реформа Податкової служби, яка вже триває. Другий напрям – це ринки. Європейський ринок – найпотужніший взагалі у світі, тому розкриття цього ринку, зняття квот є найпотужнішим стимулом для нашого ринку і ключовим моментом для розвитку та відновлення економіки. Ще один напрям, якщо говорити про євроінтеграцію, – це дешеві гроші. Програма "5-7-9" незважаючи на те, що ми від початку війни видали більше 174 млрд грн. кредитів у межах цієї програми, безперечно, не вирішує усіх проблем з дешевим кредитуванням…Європейські дешеві кредитні гроші повинні бути відкриті для нашого бізнесу ", - наголосив Гетманцев.
Як українські банки кредитують малий та середній бізнес йшлося під час дискусії "Фінансування МСБ - великі гроші для малого бізнесу", у якій взяли участь: Олена Зубченко, в.о. голови правління Sense Bank; Володимир Мудрий; голова правління "ОТП БАНК"; Сергій Наумов, голова правління "Ощадбанку"; Михайло Медко, член правління "Укрексімбанку".
Учасники констатували, що попри кризу продовжують кредитувати, однак, є інша проблема – недостатньо якісних та цікавих проєктів від українського бізнесу. Водночас банки активно підтримують перспективні напрямки, наприклад, бізнеси, які розвивають експорт.
"Ми фінансуємо. Звертайтеся, але підготуйте нормальний бізнес-план, проєкт. Будемо розглядати і фінансувати", - звернувся до аудиторії голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов.
Детальніше зупинилися і на держпрограми "5-7-9", яка взяла на себе головне навантаження щодо підтримки підприємств з акцентом на малий та середній бізнес.
"Мені видається, тут є велика проблема, що не всі змогли до неї дотягнутися. Все-таки банки спочатку рятували свої портфелі, спочатку робили багато роботи з реструктуризаціями, щоб підтримати діючих клієнтів, щоб вони не впали. А для тих, кому потрібні були кредити, щоб вистояти, власне були періоди цих вузьких місць…Дійсно, у 2022 році ми активно кредитували посівну. У 2023-му – вже більше галузей", - зазначив Михайло Медко, член правління "Укрексімбанку"
За його словами, найбільше ресурсів отримали ті галузі, де активніше працювали міністерства. Наприклад, багато зусиль банківської системи було спрямовано в агросектор, отже, зараз було б важливим почути нові замовлення, як від бізнесу, так і від інших міністерств.
Інсайди у сфері маркетингу, PR, DIGITAL
На майданчиках GET BUSINESS FEST представники бізнесу також могли збагатити свій досвід практичними порадами для побудови сильного бренду та позиціонування на ринку. Цікаве дослідження щодо зміни діджитал поведінки споживачів під час війни презентувала Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research та агенції Corestone Group. Досвідом масштабування на закордонних ринках з учасниками поділився Валентин Гриценко, Chief Marketing Officer Ajax Systems. Як дизайн-система може допомогти з оновленим позиціонуванням бренду на прикладі кейсу "Meestяни" – продемонстрував Борис Цомая, маркетинг-директор Meest Пошта. Інформацією про Телеграм як нове середовище для комунікації та секретами побудови бренду на цій платформі поділилася Марія Лисиця, PR та SMM менеджер в OLX Україна, Казахстан, Узбекистан.
Ефективність та результативність комунікаційних проектів на конкретних кейсах пояснила Олена Плахова, директор із управління репутацією групи компаній Нова пошта. Для прикладу - проєкт "Гуманітарні сили України" став потужним інфоприводом для висвітлення соціальної роботи Нової пошти. З 2014 року компанія власним коштом пересилала гуманітарні вантажі благодійних фондів та волонтерських організацій в будь-яке відділенні по всій Україні. З 24 лютого 2022 року пересилки зросли в рази - щомісяця близько 1500 тонн вантажів для захисників та цивільного населення України.
Відтак, компанія зробила власний умовний рейтинг у різних номінаціях, де розподілили волонтерів та благодійні фонди за кількістю відправок, які вони зробили за рахунок Нової пошти. До того ж оголосили "народний рейтинг" волонтерів. Переможців відзначили та вручили додаткові промокоди на безкоштовне відправлення посилок. А сам захід провели в столичному метро, на станції "Майдан незалежності", де зібралися представники благодійних фондів та волонтери. Подія привернула увагу багатьох ЗМІ та блогерів. Загалом компанія отримала 3 млн. контактів зі своїми клієнтами завдяки реалізації цього комунікаційного проєкту.
Задля безпеки своїх відділень Нова пошта не привертає надмірну увагу своєю допомогою для ЗСУ. Та навіть за таких обставин компанії вдалося реалізувати кілька масштабних комунікаційних проєктів, важливих під час війни.
Сервіси для бізнесу, креатив, благодійність
Про відкритий банкінг для малого та середнього бізнесу та як скористатися його перевагами. учасникам GET BUSINESS FEST розповів Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, засновник та керівник Open API Group. Можливості та особливості роботи defense tech кластеру Brave1 та бізнесу презентувала Наталя Кушнерська, керівниця defense tech кластеру Brave1. Про кібербезпеку бізнесу під час війни для власників малого та середнього бізнесів розповів Артем Михайлов, директор з корпоративних рішень, ISSP. Ганна Дьяконова, керівник Vodafone Big Data Team поділилася кейсами щодо збору аналітичних геоданих для розвитку бізнесу. Так, для мережі Добробут було визначено потенціал для розбудови клініки у конкретних районах Києва, де ще не було конкурентів. Схожий проєкт реалізовали для мережі, яка доставляє суші. Для них визначили не лише перспективні точки росту у столиці, а й в інших обласних центрах.
Ефективно працює і модель схильності до наступної покупки. Такий проект Vodafone реалізував для відомої мережі автозаправок.
"Кейс на основі даних заправки про кількість літрів, яку заправляє клієнт, а також наших даних про кілометраж, який після заправки він проїжджає. Тобто, коли один і той самий клієнт буде готовий заправити свою автівку. Таким чином, ми можемо перед цим моментом комунікувати з клієнтом і сказати: "Ми знаємо, що ти готовий заправити свій бак. Приїжджай на нашу заправку…Ми тебе будемо раді бачити". Це дуже влучна і вчасна комунікація. Яка насправді показує, що смс-таргет – це вже не спам, а дуже класний інструмент, щоб зловити момент для продажу вашого товару чи послуг", - зазначила Дьяконова.
Під час GET BUSINESS FEST окремо обговорювався також унікальний досвід роботи благодійних фондів. Говорили про те, як бізнесу кваліфіковано допомагати ЗСУ та мобілізованим співробітникам, як викривати фейкові збори, як залучати співробітників донатити, як та навіщо бізнесу партнерство з фондами та як працювати з психічним відновленням ветеранів та волонтерів. У розмові взяли участь: Ганна Науменко, співзасновниця Асоціації родин захисників "Азовсталі"; Олена Ніколаєнко, президент FFU USA, волонтер куратор зі стратегії та розвитку фонду FFU; Анна Ковальова, співзасновниця Badoev ID, засновниця FFU; Валерія Татарчук, засновниця БФ "Твоя опора"; Анастасія Новобранець, менеджерка з партнерств фонду "Повернись живим"; Антон Семенов, психотерапевт, соціальний психолог, засновник проєкту "Як ти, брате?"
Під час короткої презентації роботи фондів з'ясувалося, що багато волонтерів раніше мали успішний досвід у бізнесі, який став рушійною силою в організації масштабної благодійної допомоги. Наприклад, Фонд FFU – об'єднання трьох фондів, у США, Польщі та Україні, створений від початку повномасштабного вторгнення рф. Фонд працює у трьох напрямках: допомога дітям-переселенцям, зокрема з розладами спектру аутизму; медичний напрямок – протезування надскладних випадків у військових; а також допомога жінкам, постраждалим від насилля російських солдатів. Фонд співпрацює з офісом омбудсмена та іншими організаціями.
Олена Ніколаєнко, президентка FFU USA, розповіла: "Нас 50 волонтерів, які до цього працювали активно, були власниками і топами в бізнесі. І ми створили благодійний фонд. Від самого початку ми будували фонд з великим рівнем транспарентності і довіри для того, щоби бізнеси могли легко розуміти, як можна легко включати допомогу через благодійний фонд".
Роль музики у розвитку бізнесу і країни
Яку роль у творенні держави відіграє культура споживання музичних творів та чому необхідно сплачувати винагороду за використання продуктів інтелектуальної праці обговорювали: Валерій Харчишин, генеральний директор ГО "УААСП", лідер гурту "Друга Ріка"; Євген Клопотенко, шеф-кухар, ресторатор, громадський активіст; Олександра Кольцова, вокалістка гурту "Крихітка"; Михайло Ватах, генеральний директор ТОВ "Проторія" (мережа магазинів Samsung Experience Store); Дмитро Ципердюк, лідер гурту LUIKU, продюсер, режисер, художник-постановник.
Чому треба платити українським музикантам за те, що їхня музика звучить у рамках невеликих бізнесів, і як це впливає на державу – пояснила Олександра Кольцова, вокалістка гурту "Крихітка".
"Це допомагає нам, українським артистам, вигравати конкуренцію у "пацанів". Тому що добре зроблений чужий продукт в особі молодих людей завжди буде бити дуже хороший, духовний, правильний, але погано зроблений український…Мої колеги вже два роки знімають такі собі кліпи на телефони, з хроніки, щоб не витрачати зайві кошти. При цьому їм дуже важко виглядати круто і подобатися молоді. Ще один рік чи два – і ми побачимо, як російська культура заповзає через планшети, ютюби в дитинство ваших дітей. Тому що вони дуже добре зроблені, тому що вони дуже добре розуміють, які інвестиції потрібні, щоб діти сусідньої країни полюбили це. Це дуже проста математика", - наголосила Кольцова.
За її словами, сплата роялті потрібна для інвестування у добре зроблений культурний продукт, який відвойовує українську ідентичність, зокрема ідентичність українських дітей.
Кольцова звернулася до підприємницької аудиторії: "Ви платите за те, щоб ваші діти не хотіли стати росіянами. Тому ви не платите за використання, ви не платите за атмосферу в магазині. Ви платите, щоб людей оточував український контекст".
