Голові Конституційного Суду загрожує 15 років за держзраду та захоплення землі

Державне бюро розслідувань порушило справу щодо голови КСУ Олександра Тупицького про держзраду і незаконне відчуження земельної ділянки в Криму.

Про це заявив виконуючий обов’язки директора ДБР Олексій Сухачов. «Слідчими Державного бюро розслідувань розпочато досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненому групою осіб, а також державної зради головою Конституційного Суду України», - розповів він.

Йдеться про купівлю Тупицьким земельної ділянки під Ялтою, яку він оформив за російським законодавством, таким чином визнавши легітимність окупаційної влади РФ у Криму. Також він не вказав цю покупку у своїй декларації.

Таким чином він вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, державній та економічній безпеці України, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 197−1 та ч. 1 ст. 111 КК України. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Також до Єдиного реєстру судових розслідувань було внесено кримінальне провадження у справі про «захоплення державної влади суддями Конституційного суду». Справу направлено до Державного бюро розслідувань.

Нагадаємо, Конституційний суд на закритому засіданні 27 жовтня проголосував за скасування статті 366-1 Кримінального кодексу, скасувавши таким чином покарання за недостовірне декларування чиновників, і позбавивши повноважень НАЗК.

Також КСУ направив звернення президенту Володимиру Зеленському в зв’язку з тривалим тиском з боку антикорупційних органів. У відомстві зазначили, що вплинути на його роботу намагаються також політики.

Зеленський заявив, що підірвана Конституційним судом система електронного декларування буде працювати. Для цього у Раду будуть направлені відповідні законопроекти. Також Зеленський доручив правоохоронцям розслідувати дії Конституційного Суду.

Глава держави наголосив, що Конституційний суд у своєму теперішньому вигляді становить небезпеку для країни. Тому Рада має законодавчо «відновити доброчесність конституційного судочинства в Україні».

В КСУ прокоментували рішення про заборону публічного декларування доходів, заявивши, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.