Навчання за кордоном — це спочатку серйозний виклик, а вже згодом престижний диплом. Адаптація в новому середовищі, без зрозумілих орієнтирів, підтримки та спільноти, побудова кар'єри у світі високої конкуренції, та ще сотні нових випробувань. Аби українські студенти не залишалися сам на сам із цими питаннями, а ставали частиною впливової інтелектуальної спільноти, чотири роки тому у Великій Британії виник Союз українських студентів (Ukrainian Students Union) — мережа українських студентських осередків, що об’єднує десятки університетів і тисячі молодих людей.
Те, що починалося як ініціатива п'яти першокурсників у Лондоні, сьогодні перетворилося на масштабну мережу, яка охоплює 56 університетів Великої Британії та співпрацює з міжнародними гігантами рівня Deloitte та IBM.
Журналісти UA.News поговорили із засновником та лідером USU Данилом Нікіфоровим — про те, як із невеликої ініціативи кількох студентів виросла міжнародна організація, що поєднує освіту, кар’єрні можливості та зв’язок із Україною.
Про першу мотивацію: «Нас було п’ятеро, і про Україну треба було пояснювати»
Я в Британії вже 10 років, але все почалося у 2019-му, коли я вступив до London School of Economics. Це був ковідний рік, і нас, українців, на курсі було всього п’ятеро. Ми знайшли один одного випадково і вирішили, що треба гуртуватися, аби робити події, цікаві нашому ком’юніті. Хоча на той момент «військом» нас назвати було важко — всього п’ять людей.Та й Україна ще не була настільки відома світу: іноді доводилося буквально на пальцях пояснювати, що це за країна.
Тому ми вирішили гуртуватися. Наш перший захід був про антикорупційні реформи. Запросили директора Deutsche Bank, експертів із Chatham House... А прийшло лише нас п’ятеро, ще кілька міжнародних студентів, яких ми буквально затягли за руки, та пара випадкових слухачів. І так ми зрозуміли: просто вести дискусії — мало, Україна тоді не була в глобальному порядку денному. Саме тоді я вирішив йти в сусідні університети, шукати знайомих і пропонувати їм ставати президентами своїх українських спільнот, щоб ми могли ходити в гості один до одного.
Що означає USU сьогодні
До повномасштабного вторгнення, до нашого USU доєдналися вже п’ять–шість університетів — близько 60 людей, що для Лондона тоді здавалося великою силою. Ми робили все: від походів у бари до лекцій. А потім почався лютий 2022-го. Одразу провели великий фандрайзер, зібрали 40 тисяч фунтів на дрони. Це помітив Борис Джонсон, надіслав нам лист подяки. І з того моменту все закрутилося неймовірно швидко.
Сьогодні USU — це 56 університетів по всій Великій Британії. Ми покриваємо майже всі регіони, навіть Північну Ірландію. Це спільнота з 2000 студентів та випускників лише в UK. А також маємо партнерів у Нідерландах, Ірландський Республіці, Італії, Франції, Штатах, Люксембурзі та авжеж в самій Україні.
Ми працюємо як «парасолькова організація»: кожен осередок автономний, зі своєю командою патріотичних та талановитих студентів, а ми — координаційний форум, що вирішує масштабні питання та запускає глобальні програми.
Для мене це передусім інвестиція в молодий потенціал України. Це система, де український студент не відчуває себе самотнім чи слабшим за конкурентів — британців чи китайців. Це про сильні інституції, які ми будуємо за межами країни, щоб потім принести цей досвід додому.
Стажування в Європарламенті та Private Track: як ми готуємо кадри
Ми не HR-агентство, але наша флагманська програма — це стажування в інституціях ЄС: Європарламенті, Раді Європи, Сенаті Італії та схожих установах Європи. Ми також організовували практику в Британському парламенті та зараз працюємо над Сенатом у Вашингтоні.
Окремий напрямок — Private Track, співпраця з гігантами на кшталт Deloitte, IBM чи BCG. Наприклад, у проекті з BCG брали участь 50 наших студентів та 50 топ-менеджерів і власників компаній з усієї Європи. Це був «one-to-one mentorship». Моїм ментором, наприклад, був керуючий директор великого хімічного заводу. Такі люди беруть наших студентів під крило, пояснюють, як працює бізнес, і допомагають стати «ідеальним аплікантом» для світових банків та установ.
Місія: інвестувати в молодь, яка повернеться в Україну
Наша мета — збільшувати потенціал України через її молодь. У Британії шалена конкуренція, і карта «я просто українець» працює не завжди. Ми даємо інструменти, щоб наші люди були найкращими фахівцями.
Важливо: це не механізм для виїзду. Більшість наших стажерів після програм у Європі повертаються в Україну. Вони вже працюють радниками депутатів, юніор-спеціалістами в уряді чи посольствах. Ми хочемо, щоб студент, приїхавши сюди, не почувався самотнім серед британців чи китайців, а мав варіанти вибору та підтримку спільноти.
Про фінансування: «Ніхто в команді не отримує зарплату»
Організація повністю незалежна. Ми не є державною структурою, хоча активно співпрацюємо з МЗС, Міносвіти та Посольством. Пан Залужний часто записує нам звернення, допомагає активним студентам. Пан Вадим Пристайко, посол котрий підтримав нашу діяльність з самих перших днів, із вдячністю хочу згадати дипломатів, котрі допомагали нам встати на ноги.
Але ми принципово тримаємо нейтральність, щоб бути органом суспільного нагляду в майбутньому.
Фінансово USU спирається на приватний бізнес. Збираємо спонсорські кошти в один пул. У нас є умова: бізнесмен не знає, на що конкретно пішли його гроші — на фуршет чи на стипендію стажеру. Це виключає лобізм. Жоден член нашої команди, включно зі мною, не отримує зарплати. Часто навіть докладаємо свої ресурси, бо віримо в ідею.
«BuddyUp» по-українськи: чому випускники повертаються
Членом нашої спільноти вважаємо кожного українця від 18 до 28 років, який навчається за кордоном і поділяє нашу візію. Але єднання — це не просто патріотичне гасло. Щоб утримувати інтерес 2000 людей протягом чотирьох років, треба давати свою цінність.
У Британії є система BuddyUp — коли старші допомагають молодшим. Ми впроваджуємо це в себе. Коли ти був першокурсником і тобі допомогли з резюме чи житлом, то на третьому курсі чи вже працюючи в банку, ти повертаєшся в USU як ментор. У нас уже є власний «пул випускників», які очолюють департаменти у великих компаніях і тепер самі приходять до нас: «Я колись був у вас студентом, тепер хочу взяти ваших студентів до себе на стажування».
Міжнародний дивізіон: від Лондона до Парижа
USU не обмежується Британією. Нещодавно підписали меморандум з аналогічною організацією у Франції — це ще 20 університетів та понад 1000 студентів. Загалом ми присутні у семи країнах Європи. Наш загальний нетворк — це близько 4000 осіб. Ми допомагаємо європейським колегам використовувати наше ім’я та досвід, щоб вони могли запрошувати до себе топ-спікерів: від Зеленського та Порошенка до британських лордів і військових чинів.
Працюємо через заходи — від лекцій до формальних вечерь. Один із яскравих прикладів був цього року в Кембриджі. Ми організували першу масштабну українську вечерю в одному з коледжів: 3-course meal, гості у вечірніх сукнях та фраках, а в меню — борщ та голубці, які Кембридж готував чи не вперше. Це найкраще працює в академічному середовищі, де через такі традиції ми показуємо суб’єктність України.
Війна і діяльність USU
Повномасштабне вторгнення стало каталізатором. Якщо до 2022 року ми були радше клубом за інтересами, то після вторгнення стали потужним центром допомоги. Весь наш нетворк включився в адвокацію України. Це зблизило нас із Посольством та МЗС. Важливо, що попри війну, ми не стали просто фондом — ми залишилися освітньо-кар’єрним хабом, який готує кадри для відбудови.
Створюючи умови для того, щоб українська молодь ставала конкурентною на світовому рівні, організація закладає фундамент для якісного оновлення кадрового потенціалу самої України. USU сьогодні — це приклад того, як студентська самоорганізація може перерости у стійку інституцію з міжнародним впливом. І водночас — нагадування, що сильні спільноти починаються з ініціативи всього кількох людей.
