Історія Дмитра Вербицького: повна хронологія скандалів ексзаступника Генпрокурора з Одеси
У вересні 2022 року генеральний прокурор того часу Андрій Костін призначає своїм заступником Дмитра Вербицького, офіційна місія якого — боротьба з економічними злочинами, ухиленням від сплати податків та захист інвестицій.
До цього Вербицький будував кар'єру в Одеській та Миколаївській прокуратурах, де обріс зв'язками з місцевим бізнесом.
Історія скандалу Дмитра Вербицького щодо елітного містечка Коник
Однак уже за рік на новій посаді професійна діяльність Вербицького дивним чином переплелася з інтересами забудовників елітного містечка «Коник» у Києві. Саме в цей період Державне бюро розслідувань вело справу щодо незаконного відчуження земель під цим містечком, а процесуальне керівництво здійснював Офіс Генпрокурора. Невдовзі після призначення Вербицького активність у провадженні згасла, а Печерський суд скасував арешт майна забудовника, хоча сам посадовець згодом запевняв, що нагляд за ДБР не входив до його прямих обов’язків.
Фінансова магія навколо оселі прокурора почалася у жовтні 2023 року. Одеський бізнесмен Віктор Павільч, чий син Максим є давнім другом Вербицького, оформив довіреність на племінника заступника генпрокурора — Євгена Вербицького. Вже наступного дня племінник за цією довіреністю придбав двоповерховий таунхаус QDRO tetra площею 155 квадратних метрів. Сума угоди склала 2,8 мільйона гривень, що на той момент виглядало аномально дешево. Ринкова вартість аналогічного житла в «Конику» сягала 470 тисяч доларів, тобто понад 18,5 мільйонів гривень. Експерти однозначно назвали таку різницю в ціні класичним маркером схеми оптимізації оподаткування, проте Вербицький заявив, що йому відома лише цифра в договорі, а низька вартість нібито пояснюється технічними недоліками будівлі.
Присутність самого Дмитра Вербицького на підписанні угоди зафіксували камери спостереження містечка. Свою участь він пояснив дружнім проханням Максима Павільча, який перебував за кордоном і просив «приглянути», чи вірно оформлені документи для його літнього батька. Вже у листопаді 2023 року заступник генпрокурора офіційно вказав у декларації, що орендує цей будинок у Павільча, обґрунтувавши вибір безпекою території та близькістю до роботи. Ця ситуація виглядає ще гострішою на фоні бізнес-зв’язків родини власників будинку: Максим Павільч є партнером Дмитра Дімарського, фігуранта справи про хабар у вигляді квартири для колишнього очільника одеської прокуратури Олега Жученка, під керівництвом якого Вербицький працював роками.
Дмитро Вербицький та Христина Ільницька: історія стосунків
У 2024 році в епіцентрі розслідування опинилася Христина Ільницька, обраниця заступника генпрокурора. Протягом короткого часу вона стала власницею активів на суму понад 52 мільйони гривень, хоча її офіційний дохід за останнє десятиліття склав лише 360 тисяч гривень. Найгучнішим придбанням став будинок у вже знайомому містечку «Коник» площею 240 квадратних метрів. Попри ринкову вартість у 1,2 мільйона доларів (близько 48 млн грн), за документами Ільницька заплатила у 24 рази менше. Крім нерухомості, її парк поповнився кросовером Porsche Macan T 2023 року випуску за 100 тисяч доларів, а в соцмережах жінка почала хизуватися володінням власним салоном краси в столиці.
Сам Дмитро Вербицький, бувши офіційно розлученим, заперечив сімейний характер стосунків з Ільницькою. Така позиція дозволяла йому не відображати її мільйонні статки у власній декларації, попри те, що камери спостереження регулярно фіксували їхні спільні поїздки на новому Porsche. Посадовець підкреслив, що не допомагав обраниці фінансово, а сама Ільницька пояснила раптове багатство успішним «яхтовим бізнесом» у минулому та спадком від колишнього партнера-підприємця. За її словами, саме ці активи дозволили їй вести розкішне життя та купувати елітне майно під час війни.
Проте журналісти «Схем» швидко розвінчали версію про «заповіт мільйонера». Вдалося встановити особу згаданого підприємця, і його вдова в коментарі журналістам чітко заявила: чоловік скасував свій заповіт на Ільницьку ще за життя. Дані з офіційних реєстрів підтвердили, що документ ніколи не набирав законної сили. Таким чином, легальне походження 50 мільйонів гривень, витрачених на будинок та Porsche у 2024 році, залишилося без жодного документального підтвердження, що лише посилило підозри у використанні прокурорського впливу для легалізації тіньових коштів.
Історія звільнення Дмитра Вербицького з посади заступника Генпрокурора
Детективи НАБУ зареєстрували кримінальне провадження 13 травня – через тиждень після виходу першого матеріалу «Схем» (Радіо Свобода), щодо можливого незаконного збагачення заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького.
Пізніше проти Дмитра Вербицького з'явилися претензії у Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки набуття ним необґрунтованих активів на суму близько 29 мільйонів гривень.
Тоді ж, у липні 2024 року Дмитро Вербицький був звільнений з посади заступника Генерального прокурора за власним бажанням, коли скандал навколо його статків набув державного масштабу.
Як Христина Ільницька, дівчина Дмитра Вербицького, допомагала відмивати кошти
Звільнення з Офісу Генерального прокурора на тлі корупційного скандалу не стало фіналом кар’єри Дмитра Вербицького, навпаки, кардинально її змінило. Маючи тягар підозр у незаконному збагаченні, експрокурор повернувся до рідної Одеси, де активно інтегрувався в політичне життя. Справді, маючи «кримінальний» досвід, саме час торувати собі шлях в політику. І Дмитро Вербицький приєднався до місцевого осередку партії «Батьківщина», очолив Хаджибейську (Малинівську) районну організацію та почав готуватися до парламентських виборів. Політичний майданчик мав стати не лише інструментом відбілювання репутації, а й надійним щитом від подальших переслідувань антикорупційних органів.
У цій новій главі життя Вербицького ключову роль знову отримала Христина Ільницька. Вона не просто залишилася поруч, а очолила молодіжну організацію тієї ж партії, створюючи фасад активної громадської діяльності. Проте за партійними гаслами, ймовірно, ховалися значно приземленіші фінансові процеси. Розслідувачі вказують на те, що Ільницька могла бути безпосередньо залучена до легалізації сумнівних капіталів експрокурора через мережу сторонніх осіб.
Політична та благодійна активність Дмитра Вербицького
Паралельно з політичною активністю Вербицький і Ільницька розгорнули благодійну діяльність через фонди «Країна Добра» та «Життя єдине».
Варто відзначити, що для реалізації своїх доброчинних ініціатив Дмитро Вербицький відкрив не власний благодійний фонд, а скористався вже існуючим — БО «КД». Цей фонд був заснований у 2015 році одеським адвокатом Дмитром Кешкентієм. Тоді він називався БО «КД» за ініціалами засновника, а у листопаді змінив назву з «КД» на «Країна Добра», а підписантом і засновником 27 листопада 2024 року став Вербицький.
В якості перших реципієнтів своєї благодійної допомоги ексзаступник генпрокурора обрав внутрішньо переміщених осіб Одеської області. Також фонд планує надавати безкоштовну юридичну допомогу ветеранам і роздавати безплатні медичні сертифікати на лікування в одеській лікарні
Журналісти звертають увагу, що частина заявлених адрес фондів станом на зараз фактично не функціонує, а сама благодійність активно використовується у медіа для формування образу «мецената».
Гроші та бізнес Дмитра Вербицького
Втім, осередок «Батьківщина» сам себе не профінансує. Дмитро Вербицький та його давній друг і кум, колишній віцемер Одеси Дмитро Жеман зосередилися на компанії, де співвласниками виступили племінник Вербицького та дружина Жемана.
ТОВ «Балтік Авто Шиппінг Україна» — фірма, що спеціалізується на логістиці та торгівлі автозапчастинами, дивним чином пов'язана з кримінальним минулим Жемана: правоохоронці раніше розслідували схеми закупівлі деталей для одеських трамваїв за завищеними цінами на мільйони гривень. Цікаво, що поки Вербицький перебував на посаді заступника Генпрокурора, слідчі дії щодо цих епізодів блокувалися, і лише після його відставки в комунальних підприємствах Одеси пройшла серія обшуків. Тепер же прибутки від спільного бізнесу родичів експрокурора та ексвіцемера, ймовірно, конвертуються у партійні внески.
Проте справжнім «клондайком» для Вербицького залишається портова сфера. Розслідувачі пов'язують його з діяльністю ТОВ «Райдо Термінал», що оперує в порту «Південний». Компанія, яка офіційно має мінімальний штат працівників, демонструє обороти у сотні мільйонів гривень. Джерела припускають, що через цю структуру проходять фінансові потоки портової логістики, які Вербицький продовжує контролювати завдяки впливу, збереженому ще з часів роботи в обласній прокуратурі. Таким чином, «пенсія» експрокурора перетворилася на активне будівництво бізнес-імперії, де благодійність та партійні заходи слугують лише зручною ширмою для кришування стратегічних об'єктів Одещини.
Як триває розслідування щодо Дмитра Вербицького
Тим часом, Київський районний суд Одеси слухає справу щодо оскарження рішення про закриття кримінального провадження про перешкоджання журналістській діяльності UA.NEWS. Йдеться про висвітлення фактів розслідування щодо ймовірного незаконного збагачення колишнього заступника генпрокурора України Дмитра Вербицького.
Як повідомлялось попередньо, у зв’язку з висвітленням на рекламних носіях (білбордах) у різних містах України, зокрема в Одесі інформації щодо ексзаступника генерального прокурора Вербицького, починаючи з березня 2025 року журналістам UA.NEWS розпочали надходити телефонні дзвінки невідомих осіб. Ці особи вимагають припинити публікації та видалити інформацію щодо Вербицького.
Позаяк зовсім скоро виповниться рівно два роки, від моменту, як НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Дмитра Вербицького і за цей час у справі не відбулося жодних публічно відомих процесуальних дій, видання UA.NEWS продовжує власне розслідування та вже звернулося з офіційними запитами до НАБУ, САП, Офісу Генерального прокурора, Держфінмоніторингу.
А також, видання UA.NEWS офіційно запустило масштабну інформаційну кампанію про колишнього заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького, з метою нагадати суспільству та правоохоронцям, що статус «експосадовця» не означає індульгенцію.
