Із законом про НАБУ і САП найближчим часом Україна не потрапить до Євросоюзу: Галина Хейло, президентка МПА

Закон про фактичне позбавлення незалежності НАБУ і САП, підписаний президентом Володимиром Зеленським 22 липня, може заморозити процес вступу України до Євросоюзу. А також призвести до зупинки деяких фінансових траншів від західних партнерів.

Ці та інші наслідки для громадян України усвідомлювали 263 народні депутати, які проголосували за закон №12414. Згідно з ним, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) стають залежними від генерального прокурора. Генпрокурор, наприклад, може забирати справи у НАБУ, передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам або самостійно закривати справи, в яких фігурують топ-чиновники.

Як Україна втратила шанс на євроінтеграцію? Чому помилково думати, що західні партнери повинні тиснути на українську владу в питаннях боротьби з корупцією? І чому втрата довіри суспільства стає головною проблемою для державного керівництва? Про це в інтерв'ю UA.News розповіла Галина Хейло, президент Міжнародної платіжної асоціації (МПА), заступник голови Комітету з питань фінансів Польсько-української господарської палати (PUIG).

Про проблематичність закону №12414 про НАБУ та САП

Спочатку цей законопроект стосувався безвісти зниклих та загиблих. Тобто він взагалі жодним чином не стосувався НАБУ та САП. Ніщо в ньому не віщувало біди. Однак потім, коли вносилися правки, які потрапили в текст (про антикорупційні органи), автора законопроекту та заступника голови правоохоронного Комітету навіть не запросили на засідання. Вони про це писали в соцмережах. По суті, зміни вносили таємно.

Окремо варто відзначити, як голосували депутати. Взагалі не факт, що вони навіть читали цей законопроект. Умовно кажучи, їм сказали проголосувати — вони і проголосували. Тому все погано: і сам текст закону, і те, як парламент його ухвалив. 

Ну і, звичайно, найголовніші моменти стосуються незалежності НАБУ і САП, це підриває дуже багато аспектів для України.

Про передумови та несподівану появу законопроекту про НАБУ і САП

Я не очікувала, що це станеться саме так. Але те, що настають якісь негативні зміни, було очікуваним.

Оскільки НАБУ останнім часом провело низку гучних розслідувань і зробило низку гучних заяв, було оголошено про підозру досить високопоставленому чиновнику. Як зазначають багато хто, з часів Павла Лазаренка — це найбільший корупційний скандал саме на топ-рівні. Було зрозуміло, що це не дуже подобається владі, і вона мала намір щось змінювати. Проте, певна несподіванка є в тому, що все відбувалося саме так.

Також виникає питання про те, що під час обшуків у представників НАБУ було вилучено безліч документів, «прослуховувань» та інших матеріалів. Це означає, що тепер корупціонери, щодо яких велися справи, можуть бути попереджені, а деякі справи неможливо буде відновити.

Я не є прихильником НАБУ та САП. Я розумію, що вони багато чого зробили не так, як слід. До цих органів є досить багато об'єктивних претензій. Але, за словами багатьох авторитетних юристів, які стикалися в процесі роботи з НАБУ, їхні справи були найвищого рівня. З вищим рівнем доказової бази, слідства і самих фахівців. І це кажуть адвокати, які є опонентами НАБУ з якихось питань. Однак, замість того, щоб інші антикорупційні органи підтягувалися до рівня НАБУ, вирішили його знищити.
 

Україна втратила останній аргумент на переговорах із західними союзниками

Я досить часто буваю в Брюсселі, спілкуюся з європарламентарями. Під час поїздок до Сполучених Штатів також спілкуюся з досить високопоставленими чиновниками. Вони всі в один голос на кожне моє твердження про те, що Україна потребує підтримки, і на всі мої аргументи, чому їм вигідно нас підтримувати, скрізь і завжди відповідають: «У вас корупція, у вас корупція, у вас корупція...».

Західні партнери погоджуються, що можна багато чого зробити, і пропозиції хороші, і умови цікаві, але їх зупиняє корупція. І настільки часто згадують на Заході про нашу корупцію, що мені іноді доводилося зазначати, що насправді її не так багато, як про неї говорять. Як аргумент я завжди згадувала, що у нас почала працювати незалежна антикорупційна система. У нас є НАБУ, у нас є САП і так далі. Це був, по суті, єдиний аргумент.

Варто визнати, що практично щотижня у нас якийсь корупційний скандал. І все це бачать, все це чують, і всі про це пишуть. І, по суті, єдине, чим можна було апелювати — це наявність системи, яка ці проблеми стримує. А зараз цей останній аргумент зруйнований, просто зруйнований. І що далі говорити нашим іноземним колегам?

Про наслідки для українського бізнесу та економіки

Можна забути про інвестиції. Не буде жодних інвестицій, доки не буде незалежних антикорупційних органів. А без інвестицій бізнесу буде ще складніше. З огляду на те, що в умовах війни він і так страждає.

Інвестиції дозволяють бізнесу залишатися на плаву, створювати робочі місця, платити податки, щоб були пенсії і так далі. Це все взаємопов'язано. Тому конкретно для бізнесу це дуже погано. А якщо погано для бізнесу, то погано і для українських громадян.

Чому в Брюсселі різко не критикували українську владу

Чомусь весь час ми чогось очікуємо від європейців. Чому ми це очікуємо? Взагалі незрозуміло. За великим рахунком вони нам нічого не винні. Вони висловили свою стурбованість і живуть собі далі. Просто «намотали собі на вуса»: «В Україні відбувається щось неприйнятне. Все. Ми туди грошей давати не будемо». Військову допомогу я розглядаю окремо, тому що в їхніх інтересах підтримувати нашу оборону.

Чому ми чекаємо цих реакцій? Ми самі повинні реагувати. Ми ж суспільство, ми ж нормальні люди, ми можемо критично мислити. І ми бачимо, що люди відреагували вже 22 липня. За півдня зібралося дуже багато громадян, які вийшли на протести. Це здорова реакція суспільства. А чекати, що хтось якось відреагує і змусить нашу владу задуматися і змінити свою позицію — це інфантилізм.

Чи можна відіграти назад ситуацію з законом про НАБУ і САП
 

Щоб скасувати норми цього закону через Конституційний суд, необхідно, щоб 45 депутатів підписали петицію. На мій погляд, це можливо, з огляду на резонанс у суспільстві. Депутати, які не голосували за цей закон, перебувають у більш вигідній позиції і могли б підписати таку петицію. Виглядає це реально.

Але будь-яка судова справа, по-перше, розглядається дуже довго. Тобто, існує часовий таймінг. По-друге, багато що залежить від того, як і хто розглядатиме цю справу. І по-третє, навіть якщо справу розглянуть і Конституційний суд ухвалить рішення не на користь влади, до того часу вони щось уже придумають. У цій ситуації важливо не втрачати час. А час, на жаль, працює не на користь нашого українського суспільства.
 

Головне про реакцію суспільства на закон і наслідки для України 

Необхідно враховувати, що закон викликав певні розбіжності в суспільстві. Є люди, які його підтримують і розповідають, що утримання Національного антикорупційного бюро коштує кілька мільярдів, при цьому НАБУ повернуло набагато менше, ніж витрачає.

Багато людей вийшли на Майдан проти ліквідації незалежності антикорупційних органів. У відповідь у Фейсбуці бачимо критику: «Звідки стільки молоді? Це ж все куплено, їм проплатили». Така ж риторика була під час Революції гідності, коли соратники Януковича писали: «Там же все проплачено. Там же американці платять».

А що стосується активності молоді, варто відзначити наступне. По-перше, чоловіки старшого віку в більшості своїй зараз на фронті. А по-друге, вийшли діти людей, які загинули. І вони загинули не за те, щоб хтось узурпував владу в Україні. Вони ж не за це загинули.

Найдивовижніше в цій історії те, що на словах всі наші депутати і влада виступають проти корупції і хочуть, щоб Україна потрапила до Євросоюзу. Вони переконують нас, що роблять все можливе, щоб ми отримали допомогу від європейців і американців. Це все на словах. А на ділі — 263 народних депутати беруть і голосують за закон, який руйнує все це.

Мені дуже шкода, що наша влада не вивчає і не відстежує історію, тому що всі події циклічні. Іноді повторюються давні події, а ось зараз повторюються недавні — події 2013-2014 року. Тоді також стояло питання євроінтеграції. І коли Янукович заблокував євроінтеграційну угоду — люди вийшли на Майдан. А потім з'явилися диктаторські закони. І складається враження, що ця ситуація один в один повторюється.

Але різниця в тому, що тоді ми не знали, які наслідки можуть бути. А зараз ми вже знаємо. До речі, тоді набагато менше депутатів проголосували за диктаторські закони, ніж зараз голосували за закон про ліквідацію незалежності антикорупційних органів. Дивуюся, як вони зможуть дивитися в очі своїм виборцям.

Читайте також: 
Маємо бути готові до того, що у різних країн ЄС є власні інтереси: Галина Хейло, президентка МПА, про рух України до Євросоюзу