У Євросоюзі почалися дискусії щодо подальшого правового статусу українських біженців, понад 4 млн яких прибули до європейських країн після початку повномасштабного вторгнення рф. Нинішній статус тимчасового захисту діятиме для них до березня 2025 року і, згідно з директивами ЄС, продовжуватися не може. Які варіанти подальшого майбутнього для українських біженців розглядають в ЄС, і яку роль у цьому відіграє українська влада – детальніше у матеріалі.
Позиція ЄС щодо українських біженців
Як заявила Ніколь Де Мур, державний секретар з питань притулку і міграції Бельгії, що зараз головує у Раді ЄС, за потреби ЄС може продовжити українцям статус тимчасового захисту після березня 2025 року.
За словами посадовиці, міністри погодилися, що потрібно гармонізувати законодавство в цій сфері, тому що мати 27 різних правових підходів щодо українських біженців було б контрпродуктивно.
Єврокомісія та країни-члени блоку продовжать ці обговорення із залученням української влади, щоб ухвалити спільне рішення у недалекому майбутньому.
Свої остаточні пропозиції щодо подальшого юридичного статусу українських біженців Єврокомісія оприлюднить після того, як досягне одностайного погодження з урядами держав ЄС та Україною.
"Ми ще не готували ніяких проєктів рішень. У нас є час для цього. Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної "посадкової зони" разом із державами-членами і Україною… І Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що її підтримують як Україна, так і держави-члени", - сказала єврокомісар Ілва Йоганссон, передає "Радіо Свобода".
За словами посадовиці, її офіс перебуває на зв’язку з українськими компетентними органами щодо цього питання, а в Євросоюзі є "чітке бажання країн-членів продовжувати використовувати підхід ЄС, а не різні підходи різних держав".
Позиція України щодо біженців
Україна вже почала переговори з ЄС щодо подальших умов перебування українських біженців у європейських країнах, повідомило видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів.
Видання зазначило, що Україна хоче, аби нові міграційні правила ЄС сприяли поверненню українських біженців до України. При цьому наголошується, що українські дипломати проводять тільки попередню оцінку ситуації.
"Україна проводить попередні переговори з офіційними особами ЄС про майбутні міграційні правила блоку, щоб спробувати забезпечити повернення додому більшої кількості своїх громадян наступного року і підтримати економіку, тоді як військові дії створюють величезне навантаження на ресурси", - цитує двох європейських дипломатів видання.
Наявність дискусій з ЄС про майбунє українських біженців, але без жодного тиску з боку офіційного Києва, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Це одна з тих речей, які можуть підтвердити – звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців, як обговорювати питання повернення українців. Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – цитує віцепрем’єрку "Радіо Свобода".
Утім, поряд із офіційними дипломатичними заявами лунають і різкі заклики щодо повернення українських біженців. Із жорсткою заявою виступив радник Офіса президента Сергій Лешенко.
В інтерв'ю виданню Tagesanzeiger він заявив: "Країни, що приймають, мають припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому".
За його словами, повернення біженців могло б підтримати українську економіку.
"Тим, хто повернувся, не доведеться битися в окопах. А в Україні вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті і платити за квартиру в Києві, користуватися послугами клінік і аптек і платити податки, щоб ми могли фінансувати школи", - зазначив Лещенко.
Згодом радник Офісу президента заявив, що його слова неправильно трактували і опублікував пост подяки усім українцям в країні та за кордоном.
"Я хочу написати пост подяки. Подякувати українцям, які живуть в Україні, творять в Україні, платять податки в Україні, купують тут українські товари, книги, одяг, квіти та квитки - на потяг та в кіно. Це вже допомога Україні, це наша економіка, це наш ВВП, а значить - це кошти нашим військовим. Подяка яким від мене безмежна.
Також хочу подякувати українцям за кордоном, які працюють, вчать дітей та піклуються про старших, пересилають кошти додому, не забувають національну культуру, є амбасадорами України, донатять на потреби українського війська, українського суспільства, допомагають берегти українське за кордоном і памʼятають, що у нас є лише одна Україна – тут, куди ми всі маємо повернутись і повертаємось. Моя за це усім подяка". – написав він у Фейсбуці.
Лещенко також зазначив у своєму пості, що його словам про біженців в інтерв'ю Tagesanzeiger почали "давати токсичні інтерпретації".
Які варіанти можуть застосувати органи ЄС
Органи Євросоюзу і уряди країн-членів після 4 березня 2025 року насправді можуть застосувати для українців кілька варіантів, окрім продовження статусу тимчасового захисту. Їх детально проаналізувала Тетяна Богдан, директорка з наукової роботи Growford Institute в колонці для ЄП.
"Перший – застосування колективного підходу і спрощення процедур для отримання громадянами України юридичного статусу притулку (asylum) в ЄС.
Другий – надання українцям статусу довготермінового резидента, що дозволить їм залишатися в Євросоюзі постійно. Різновиди цього статусу включають громадянство та варіації, засновані на гуманітарних і сімейних міркуваннях, а також пов’язані із здобуттям освіти чи тривалим працевлаштуванням", - написала науковиця.
Вона наголошує, що особи, які скористалися статусом тимчасового захисту, і зараз можуть подати заяву на отримання постійного притулку в ЄС. Проте мільйони запитів можуть призвести до колапсу систем надання притулку в країнах, які прийняли найбільшу кількість українців.
Водночас, за словами Тетяни Богдан, низка авторитетних аналітичних центрів у ЄС (Шведський інститут досліджень Європейської політики, Королівський інститут міжнародних відносин у Брюсселі) уже окреслили своє бачення шляхів надання українцям довготермінового резидентства після березня 2025 року.
"Такий статус дає дозвіл на постійне проживання і гарантує ставлення як до громадян держав-членів ЄС у багатьох вимірах: доступ до ринку праці, можливість отримання освіти та професійної підготовки, визнання професійних дипломів, право на соціальне забезпечення і соціальну допомогу", - пояснила науковиця.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.