Київське метро за час великої війни втратило половину пасажирів
Пасажиропотік Київського метрополітену за останні шість років скоротився майже вдвічі, що безпосередньо спровокувало стрімке зростання собівартості підземних перевезень у столиці.
Про це йдеться у аналітичному матеріалі «Главкома».
Головними причинами фінансової кризи комунального підприємства фахівці називають наслідки пандемії, фактор повномасштабної війни та суттєве погіршення загальної якості роботи міського транспорту.
Динаміка падіння обсягів перевезень виглядає критичною для економіки комунальної установи.
У довоєнному 2019 році столичне метро перевезло 495,3 млн пасажирів. У 2024 році цей показник упав до 241 млн, а у 2025 році зріс незначно — до 249,1 млн.
Попри це, за оцінками фахівців, населення Києва фактично повернулося до довоєнного рівня, а маятникова міграція з передмість — Броварів, Вишгорода, Борисполя, Обухова та Фастова — залишається стабільною.
Тобто потенційні пасажири в місті є, але вони все рідше користуються послугами підземки.
Експерти наголошують: така динаміка безпосередньо впливає на економіку метрополітену, адже значна частина витрат є фіксованою і не залежить від кількості пасажирів.
Склалася ситуація, коли витрати на утримання інфраструктури залишаються незмінно високими, а доходи від продажу квитків постійно зменшуються.
«Зменшення пасажиропотоку вдвічі – це фактично збільшення вартості перевезення вдвічі. Якби зараз була така сама кількість пасажирів, як у 2019 році, собівартість перевезення одного пасажира з урахуванням реальних витрат складала би близько 10 гривень», — пояснює експерт з містобудування Георгій Могильний.
За його словами, міська влада не робить достатньо для відновлення довіри до метро, натомість реагує підвищенням тарифів.
«Якщо метро не довіряють, то треба спочатку повернути людей, а не підвищувати тариф для тих, хто лишився», — додає він.
Першим етапом відтоку клієнтів стала пандемія COVID-19 у 2020—2021 роках, коли частина містян масово перейшла на альтернативні види пересування, а сформовані тоді звички міцно закріпилися.
Другим чинником стала повномасштабна війна з 2022 року: регулярні зупинки руху під час повітряних тривог знизили передбачуваність метро, через що частина пасажирів відмовилася від нього у щоденних маршрутах, розповідає експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Станція метро Лук’янівська відновила роботу після атаки рф
Петиція про перейменування станції метро «Почайна» на «Бандерівську» не набрала голосів
