Про ключові кроки на шляху відновлення України після війни, проблеми з конфіскацією активів країни-агресора на користь України, а також механізми компенсації громадянам за зруйноване внаслідок агресії рф житло - в ексклюзивному інтерв'ю виданню UA.NEWS розповіла Олена Сукманова, голова судової практики Sayenko Kharenko Company, екс-перший заступник міністра юстиції України, член робочої групи при Міністерстві розвитку громад та територій України за програмою відновлення України.
Які кроки мають бути першочерговими у відновленні України?
Очевидно, що першими кроками України буде повне відновлення інфраструктури, яка є критично важливою не лише для бізнесу, а й для наших громадян. Відновлення інфраструктури буде відмінним показником та яскравим сигналом для інвесторів. Причому в даному випадку необхідно говорити не лише про інфраструктуру критичних об'єктів, а й усієї логістики.
Ще одним важливим завданням буде повернення наших людей та відновлення робочих місць. Для цього дуже важливо створити необхідні стимули для бізнесу, які дадуть можливість отримати доступ до недорогого фінансування, прозору, стабільну та у певний період пільгову податкову політику, можливість прозорої участі у програмах відновлення та будівництва.
Фото: Agropolit.com
Коли конфісковані російські активи працюватимуть на благо України?
Російські активи мають стати основним джерелом фінансування відновлення України. На жаль, уже зараз ми бачимо, що міжнародне законодавство не містить прямих та чітких механізмів та інструментів звернення стягнення на такі активи у всьому світі.
Практично з часів Другої світової війни суспільство не стикалося з такою масштабною військовою агресією на території Європи, а відповідно, не було до цього готове.
При цьому необхідно розуміти, що російські активи умовно можна поділити на три групи – державні активи, активи державних підприємств та приватні активи. До кожної з цих груп, швидше за все, буде застосовано різне регулювання.
Наразі найактуальнішим завданням для нас та наших міжнародних партнерів є створення такого механізму, який би раз і назавжди підтвердив, що жодна пряма агресія не може залишитися безкарною та справедлива компенсація гарантована кожній постраждалій стороні.
На жаль, ми не очікуємо появи такого механізму завтра чи за тиждень. Але у будь-якому разі запорукою успіху буде наш впевнений і поступальний рух уперед для відстоювання своїх інтересів на всіх фронтах.
Сьогодні тисячі українців втратили житло внаслідок російської агресії, багато хто лагодив будинки власним коштом. Як і коли відбуватиметься компенсація цим громадянам?
Компенсація громадянам за пошкоджене житло по суті також має бути частиною великого міжнародного компенсаторного механізму. Але тут треба розуміти, що для держави це також є важливою частиною соціальної функції стосовно своїх громадян.
Сьогодні всі дані про пошкодження держава намагається централізовано збирати до єдиних реєстрів. Разом із місцевими органами влади вишукуються джерела компенсації найкритичніших ушкоджень.
На жаль, ми поки що не можемо говорити про працюючий механізм таких компенсацій. Проте залишається сподіватися, що національні фонди зберуть достатньо коштів на відновлення житлової інфраструктури.
***
Нагадаємо, Олена Сукманова раніше виступила на міжнародній конференції у Варшаві «Україна під час війни. економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення», яку організували Atlantic Council, UAPS, МПС LEO та IBOX BANK.
На заході провідні українські, європейські та американські експерти обговорили економічну ситуацію в Україні та світі, важливість міжнародної підтримки для України, заходи щодо стабілізації банківської системи у період воєнного стану. А також питання енергетичної ситуації, відновлення України після війни та нової української економіки.
Зокрема, український fintech, який стрімко розвивається до агресії рф, зіткнувся з великими викликами. Про головні проблеми українського fintech під час війни, а також способи їх ефективного вирішення розповів радник голови правління IBOX BANK Євген Березовський. Це і спад безготівкових платежів, і попит на термінальні послуги, що зростає, що ускладнювало інкасацію готівки. І релокація бізнесу, а також безпека співробітників фінтех-компаній, поряд із забезпеченням потреб клієнтів.
Крім того, на міжнародній конференції у Варшаві «Україна під час війни. економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення» фахівці акцентували на особливостях українського фінтеху і чому Європа може повчитися в українських банків. Адже банки і фінансові компанії України довели свою стійкість і гнучкість в умовах повномасштабної війни, а у майбутньому мають великий потенціал стати драйвером розвитку української економіки.
Щодо майбутнього української енергетики, то Україна має бути у світовому тренді відмови від карбонізованої енергії, яка шкодить навколишньому середовищу. Нам варто розвивати декарбонізовані джерела. І найбільший потенціал сьогодні може реалізувати ядерна енергетика, вважає екс-голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. У рамках трансформації енергетичної галузі та відмови від карбонізованих джерел Україні слід сфокусуватися крім атомної енергії на двох напрямках: біоенергетика та збирання вуглецевого газу.
Також на конференції «Україна під час війни. економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення» виступив колишній посол США в Україні (2003-2006), голова Євразійського центру ім. Д.Патрічіу при Атлантичній раді США Джон Гербст.
Дипломат зазначив, що незважаючи на те, що Україна вистояла перед російською повномасштабною агресією, а наша армія продемонструвала безліч важливих досягнень на фронті, війна може тривати ще роками. І до цього слід бути готовими.
Джон Гербст наголосив, що через військові поразки в Україні під путіним захиталося крісло, російського диктатора критикують уже головні ідеологи рашизму. Через успіхи українського контрнаступу путін зараз виглядає як поц, вважає екс-посол США. Щоб виправити ситуацію, президент рф вдався до ядерного шантажу та часткової мобілізації. Але це навіть не зупинило український поступ на фронті.