На тлі всіх останніх новин дещо губиться ситуація на фронтах російсько-української війни. Зокрема, у Курській області, яка зараз має першочергове значення для переговорного процесу.
На Курщині весь минулий тиждень відбувалися важливі та, схоже, вирішальні події для майбутнього всієї операції. Наразі виглядає так, що ця військова кампанія наближається до свого фіналу. Українські бійці, за багатьма повідомленнями, перебувають у скрутній ситуації, а росіяни постійно наступають, використовуючи свої найкращі сили.
Що наразі відбувається в Курській області, чого чекати і що можна сказати про цю операцію загалом? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в ситуації.
Поточна ситуація на Курщині
Україна неодноразово заявляла про те, що метою Курської операції не є захоплення земель як таке. Тобто Київ не буде поводити себе так, як це робить РФ: проводити якісь «референдуми», здійснювати анексії, тощо. З самого початку було ясно, що плацдарм на Курщині буде тимчасовим, що він потрібний для локальних цілей.
Все це ми проговорюємо для розуміння: Курська операція – a priori тимчасове явище. Рано чи пізно ЗСУ мали почати звідти виходити, тож ніякої катастрофи чи здачі українських інтересів у цьому процесі немає.
Однак за останній тиждень події стали розгортатися занадто швидко, що підтверджується як зведеннями Генштабу, так і картою порталу DeepState. За період з 10 по 16 березня Україна втратила на Курщині понад 260 км² площі контрольованої території. В масштабах нашої війни це досить велике досягнення для ЗС РФ.
При цьому важливо наголосити, що такий успіх дається Росії великою ціною. На даній ділянці фронту працюють найкращі частини ворожої армії. При цьому майже на всіх інших напрямках в Україні наступ росіян або сильно вповільнився, або взагалі фактично припинився.
Станом на 18 березня під контролем Києва залишається близько 220 км² території на Курщині. За даними США та РФ, ЗСУ перебувають під загрозою оточення. Хоча карти та офіційні заяви кажуть, що ці заяви як мінімум перебільшені, як максимум – взагалі не відповідають дійсності. Але складність ситуації очевидна, і вона підкреслюється тим, що весь Курський виступ росіяни майже «розрізали» навпіл на дві частини з вузенькою смугою зони українського контролю вже прямо біля нашого державного кордону.
Разом із тим, з’являються повідомлення, що російські війська вже зайшли в Сумську область. Вони створили щось по типу плацдарму в районі Новенького-Басівки, площею біля 60 км². Тепер від передових позицій РФ до околиць міста Суми залишається по прямій близько 30 км. А кремлівський очільник Путін, який нещодавно відвідав війська в Курській області, знову, як і рік тому, заговорив про «буферну зону» вздовж українських кордонів.
Складність ситуації визнає і президент Зеленський. Нещодавно він фактично сказав про те, що кампанія близька до завершення. Зокрема, голова держави подякував воїнам та заявив, що «задачі виконані», що можна трактувати як сигнал до скорого завершення операції.
«Я можу тільки подякувати нашим воїнам за Курську операцію. Я вважаю, що вона своє завдання виконала», – заявив Зеленський.
При цьому прямого наказу згортати бойові дії та повністю залишати Курщину поки ще не було. Хоча вже майже очевидно, що в найближчі тижні ЗСУ, скоріше за все, вийдуть з території РФ.
В цьому контексті надзвичайно цікаво спостерігати за абсолютно скоординованою риторикою президентів США та Росії. І Трамп, і Путін синхронно кажуть про складне становище Сил оборони, що є правдою. Обидва заявляють, що українцям необхідно здаватися в полон – хоча після чергових кадрів з розстрілами наших беззбройних полонених військових така ідея виглядає як відверте знущання. Також обидва кажуть про «котел» та оточення, хоча нічого такого наразі об’єктивно немає.
Все це змушує задуматися. Скоріше за все, між РФ та США існує негласний консенсус по Курщині. І допоки ЗСУ перебуватимуть на цій території, між Москвою та Вашингтоном не буде предметних перемовин стосовно миру.
При цьому обидві сторони (особливо Трамп) у цих переговорах зацікавлені. Через що ми бачимо, як Америка та Росія синхронно давлять на Київ, змушуючи його завершити Курську кампанію. Можна припустити, що цей тиск, вірогідніше за все, стане успішним.
Курська операція: чи мала вона успіх
На це питання немає однозначної відповіді. Все залежить від того, що вважати за цілі вторгнення на Курщину, яке триває вже понад 8 місяців.
Фундаментально ситуацію у війні ця операція не змінила. Хоча явно була спроба це зробити.
Також у медіа та експертному середовищі не раз проговорювалося, що Україна хотіла би обміняти території Курської області на якісь інші. Це підтверджував згодом і президент. У Росії ж рішуче відкидали будь-яку можливість подібних обмінів.
Ходили чутки, що Київ може обміняти Курський плацдарм на окуповані росіянами Запорізьку АЕС та Енергодар. Хоча це явно було задачею-максимум, а реалізація стала би можливою виключно у випадку «дзеркального» захоплення Курської АЕС та, в ідеалі, міста Курчатов, де вона розташована. Але туди ЗСУ не дійшли.
Ще однією метою операції називалося прагнення зупинити чи сповільнити наступ РФ, змусивши ворога перекинути частину своїх військ на Курський напрямок. І ось тут вже можна стверджувати, що принаймні частково цілі однозначно досягнуті.
Останнім часом південний напрямок «застигнув», хоча буквально в останні дні почав розморожуватися в районі Оріхова. Майже зупинилося просування росіян на Харківщині: близько 16 км² за останній тиждень – це буквально ні про що, «топталися на місці». Схожа ситуація і на Донеччині. Щобільше: там українські сили навіть пішли у локальні контратаки.
При цьому під Курськ дійсно перекинуті найкращі та найбільш боєздатні російські частини. Також туди залучали війська КНДР. Тож якщо це було метою операції, то можна констатувати, що цілі досягнуті.
Втім, для однозначних підсумкових оцінок бажано знати точні цифри втрат обох сторін. Кількість поранених та вбитих, а також обсяги втраченої техніки з боку ЗСУ ми не знаємо, оскільки ця інформація під час війни є військовою таємницею. Втрати окупантів однозначно великі, але вони, скоріше за все, завищуються, що також абсолютно зрозуміло у воєнний час.
А от ті втрати України, про які кажуть росіяни, точно не відповідають дійсності. Бо лише цифри нібито знищеної техніки та загиблих (сотні танків, тисячі бронемашин, десятки тисяч убитих, тощо) явно космічно далекі від реальності.
Думки експертів
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що цілі Курської операції були виконані частково. Не можна сказати ані про однозначний успіх, а ні про однозначний провал.
«Стосовно цілей операції – вони виконані частково. Найближчим часом, якщо нам не вдасться утримати бодай невелику частину території Курщини, ми звідти підемо. Воєнні цілі в плані сковування російських військ операція виконала. А от політичні цілі, на жаль, ні… Якщо росіяни зможуть видавити нас з Курщини, то Путін стовідсотково повернеться до питання «мир в обмін на території». Сьогодні наша присутність у Курській області позбавляє його такої можливості.
Судячи з обстановки, наше військове керівництво знову не впоралося із завданням планування і організації ведення бойових дій. Я маю на увазі хаотичний відхід, несподіваний наступ російських військ — він знову став для нас несподіваним. І тому, скоріше за все, ми довго там не протримаємося і будемо виводити наші з’єднання», - каже Жданов.
За його словами, росіяни вже зайшли в Сумську область та починають закріплюватися там. Але експерт заспокоює: він не очікує походу РФ на Суми.
«Походу на Суми точно не буде. В них немає стільки сил і засобів. А от створити кілька плацдармів, як у районі тої ж Басівки, вони точно спробують… Росіяни спробують реалізувати «харківський захід». Вони створили на Харківщині два плацдарми і фактично зупинилися. Ось такий варіант дуже можливий тепер у Сумській області. Але можливо, нам вдасться втриматися вздовж кордону. Якщо ми вирішимо проблему Басівки і не дамо там закріпитися росіянам, то ми можемо залишитися в прикордонні», - резюмував Олег Жданов.
А от капітан ВМС США у відставці Гарі Табах вважає, що поки що зарано обговорювати підсумки Курської операції. На його думку, в цьому питанні ще досі немає ясності.
«Чесно кажучи, у мене досі немає думок з цього приводу. Там не все ясно, обговорювати та робити висновки поки що зарано. І взагалі це все не по-військовому: тут не має бути якихось здогадок. Тут повинна бути ціль та бойове завдання. Виконано чи не виконано. Ніхто, окрім 2-3 командуючих, цього знати не може… Для родин загиблих і поранених ніяких успіхів, звичайно, немає. А іншої сторони ми не знаємо. Все це розсудить історія. Але загалом будь-яка війна – це вже провал», - вважає Табах.
В якості висновків можна зазначити, що в публічному просторі присутні абсолютно полярні та радикальні оцінки Курської операції. Хтось каже, що це був однозначний успіх. Хтось заявляє про повний провал. Цікаво, що немало українських військових в цілому оцінюють кампанію позитивно.
Хоча тут скоріше буде доречним епітет «неоднозначна». Курська операція була неоднозначною. Частина її задач не виконана, і це не дає змогу заявити про успіх. Однак інша частина цілей однозначно досягнута, що не дозволяє сказати про якийсь провал. Загалом це просто ще одна важлива сторінка цієї війни, яку згодом аналізуватимуть історики: важка, кривава і неоднозначна.
Микита Трачук
