Протягом майже трьох років повномасштабної війни в Україні постійно відбувається міграція. З кожним роком вона набуває нової динаміки та особливостей. Зокрема, поширені випадки, коли батьки вивозять хлопців-підлітків за кордон, оскільки побоюються, що держава знизить мобілізаційний вік.
В Україні вже зараз юнаки від 16-ти років зобов’язані стати на військовий облік, доки їм ще немає 17-ти. Хлопців приписують до призовної дільниці і вносять їхні дані до реєстру «Оберіг».
UA.News розповідає, як організована міграція 16-17-річних хлопців, чи помічає цю тенденцію держава, та які ризики загрожують дітям, які змушені мігрувати без батьків.
Що каже офіційна статистика про виїзд старшокласників
Понад 30 млн разів українці перетнули кордон у 2024 році. За даними Державної прикордонної служби, 2% громадян, які виїхали торік, не повернулися назад — це близько 443 тис. Що утричі більше, ніж у 2023-му.
Офіційна міграційна статистика не розкриває вік та стать тих, хто виїхав. На прямі запитання про виїзд старшокласників державні посадовці теж не дають чітких відповідей.
27 травня міністр освіти і науки України Оксен Лісовий визнав, що є випадки, коли діти після завершення 11 класу виїжджають за кордон, однак це явище не масове.
«Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумок, як помʼякшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози», — заявив міністр, зауваживши, що міграція, і не лише старшокласників, насамперед пов’язана з безпекою в Україні.
Освітня омбудсменка Надія Лещик також каже, що точної статистики виїзду дітей немає, але це питання періодично обговорюють з освітянами на рівні областей та громад. Йдеться про те, що у 10-11 класах починає навчатися одна кількість дітей, а закінчує класи зовсім інша. При цьому діти не відраховуються зі шкіл, а переходять на дистанційне навчання.
«За статистикою, цього року на НМТ зареєструвалося 312 490 осіб. Це на 18% менше, ніж торік. 20 071 дитина складає тест за кордоном. Більшість країн, куди їде наша молодь, не потребує тесту НМТ. Частіше рішення виїхати з дитиною приймають саме батьки. Я говорила з батьками, які такі рішення приймали, і вони звертали увагу на неоднозначність заяв про мобілізацію з 18-річного віку. Але виїжджають за кордон не лише 17-річні хлопці, а й дівчата», — зауважила в інтерв’ю Надія Лещик.
За її словами, зростає оплата за контрактне навчання в закладах вищої освіти, що теж може сприяти виїзду за кордон.
Що показують дослідження серед підлітків
Певну тенденцію щодо виїзду юнаків за кордон спостерігають у міжнародній мережі благодійних організацій «Карітас», яка допомагає внутрішнім переселенцям та людям, які шукають захисту в інших країнах.
«Батьки переживають за своїх дітей, адже ситуація в Україні продовжує лишатися нестабільною і ніхто не має точної відповіді скільки часу ще може продовжуватися війна. Тому, спостерігаємо таку тенденцію, що здебільшого для хлопців 15-16 років починають підшукувати школу, коледж чи університет за кордоном. В основному обирають Словаччину, Чехію, Польщу, для тих хто знає німецьку мову – Німеччину, Австрію, Угорщину», — розповідає Ірина Маєвська, керівниця програми «Безпечна міграція та протидія торгівлі людьми» Карітасу України.
Щоб з’ясувати, скільки підлітків думають про виїзд за кордон та які фактори впливають на таке рішення, благодійна організація провела дослідження в мережі своїх представництв у 14 областях України. У період з 6 до 26 квітня 2025 року волонтери опитали 622 респондентів: дітей 14-17 років, які раніше отримали різні види допомоги від Карітас, та батьків, які виховують підлітків.
Опитування показало, що майже половина підлітків (45%) розглядає можливість виїзду за кордон:
10% — планують це найближчим часом.
35% — у більш віддаленій перспективі.
29% — наразі не замислюються про переїзд.
26% — не мають такого наміру взагалі.
При цьому хлопці виявляють більшу готовність до міграції, ніж дівчата, — як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі. Вищу за середню схильність до планування виїзду демонструють внутрішньо переміщені підлітки.
Найбільше бажаючих виїхати найближчим часом, проживає у Сумській (28%), Івано-Франківській (26%), Чернівецькій (16%) та Харківській (15%) областях.
Серед респондентів, які розглядають переїзд у майбутньому, лідирують підлітки з Харківської (65%), Одеської (56%), Хмельницької (50%) та Житомирської (40%) областей.
Найвищий рівень відмови від виїзду зафіксовано у Чернігівській, Волинській (по 44%) та Чернівецькій (40%) областях.
До виїзду дітей мотивують: безпекова ситуація (48%), бажання здобути освіту за кордоном (34%), кращі умови життя (16%), возз’єднання з родиною (5%) та інші причини (війна, мобілізація, подорожі, туризм, працевлаштування та психологічне розвантаження, становлять 7%).
На рішення виїхати найбільше впливають особисті бажання та плани дітей (66%), думка родини (47%). Інформація з соціальних мереж або новин впливає на 8%, ще 6% орієнтуються на друзів.
Історія міграції Артема
Редакції UA.News вдалося поспілкуватися з 17-річним Артемом, який виїхав з України рік тому. Кордон перетнув без батьків і зараз самостійно живе та навчається у Польщі. Ось, його розповідь:
«Це було рішення мами. Вона сказала: «Тут для тебе майбутнього немає. Їдь». Залишилась в Україні, а я поїхав у Польщу, до Вроцлава. Спочатку було страшно — сам, інша країна, інша мова. Але я не мав вибору.
Тут мене тимчасово прихистила знайома мами. Живу у неї в кімнаті, допомагаю по дому. Вчуся в ліцеї, паралельно підпрацьовую — доставляю їжу. Побут налагодив більш-менш: готую сам, пранням займаюсь сам, сам вирішую, як жити далі.
Найважче — це відчуття, що ти чужий. Навіть коли все нормально зовні, всередині — порожнеча. Дуже не вистачає сім’ї, звичних речей, своїх людей.
Про Україну думаю постійно. Хочу, щоб усе змінилось. Але поки війна — залишаюсь тут. Навчаюсь, щоб мати шанс. Мрію вступити в політех і повернутись додому — але вже з досвідом і знаннями, які справді потрібні.
Я не жаліюсь. Просто борюсь. Щодня».
Правозахисники попереджають про ризики для дітей
Якщо батьки самі не можуть вивезти дитину за кордон, то намагаються організувати міграцію за допомогою знайомих, або шукають інші способи. Наприклад, такі послуги пропонують деякі туристичні агенції: неповнолітній син їде з мамою за кордон, залишається там, а мама повертається до України. Або ж хлопчика відправляють у «тур до Європи» одного. Такі варіанти міграції є найбільш ризикованими.
Волонтери «Карітас», які приймають українських шукачів притулку у кількох країнах Європи, підтверджують, що почастішали випадки, коли юнаки прибувають без супроводу дорослих.
«Колеги з Карітасів Румунії, Чехії та Словаччини розповідають, що…почастішали випадки, коли приїжджають групками хлопці 16-17 років без супроводу дорослих, оформляють тимчасовий захист, а далі зникають. Куди, наразі невідомо. Можливо, їм пообіцяли роботу, оскільки в Чехії з 16 років вже необов’язково вчитися», – розповідає Ірина Маєвська, керівниця програми «Безпечна міграція та протидія торгівлі людьми» Карітасу України.
За її словами, за кордоном такі юнаки залишаються з обіцянками, але не знаючи мови та законодавства країни, перебувають під загрозою експлуатації.
«Колеги зі Словаччини зазначають, що у них часто зустрічаються на вулицях діти без супроводу дорослих з України. Переважно йдеться про молодих людей віком від 15 до 18 років, часто це хлопці. Офіційно вони приїжджають через агентства – як українські, так і словацькі – і є випадки, коли перебувають в Словаччині місяцями чи навіть роками, офіційно не реєструючись. Приїхавши в Словаччину, частина агенцій «забуває про них», тож офіційно ці діти не мають куратора, який міг би їх представляти, супроводжувати, вирішувати проблеми з житлом, медичним забезпеченням та іншими потребами. Мені відомо, що вже минулого місяця Карітас Словаччини почав залучати різні міністерства та іноземну поліцію, щоб хоча б зрозуміти скільки таких дітей в країні і як боротися з цією проблемою», — наголошує очільниця програми Карітасу України.
Ірина Маєвська також додає, що в інших країнах Європи такої проблеми не спостерігалося.
«Там навчання є обов’язковим, соціальні служби працюють добре, перевіряють інформацію про дітей, ставлячи їх право на захист на перше місце. Це Австрія, Німеччина, Данія, Норвегія, Нідерланди, Бельгія. За таких умов можна бути більш впевненими, що діти отримають належну освіту та не потраплять до нелегального трудового ринку», — вважає Маєвська.
У благодійній організації Карітас закликають батьків дбати про безпеку дітей під час виїзду за кордон, зокрема слід:
Завчасно ознайомитися з правовими вимогами та процедурами перетину кордону, тонкощами законодавства щодо неповнолітніх в країні призначення, дізнатись актуальні правила, обмеження та вимоги щодо проживання в гуртожитках, і багато іншого.
Навчити підлітків основним правилам безпеки, особливо під час пошуку підробітку.
Зберігати копії всіх важливих документів у безпечному місці та в електронному форматі.
Використовувати лише офіційні джерела інформації та звертатися до перевірених організацій та уповноважених органів влади для отримання допомоги.
Правозахисники Карітасу наголошують, що їхнє завдання – не переконувати залишатися чи виїжджати, а зробити так, щоб жодна дитина не їхала в невідоме: без захисту, без знань, без розуміння наслідків. Кожна людина має право на вибір, і важливо, щоб цей вибір був усвідомленим, зваженим і безпечним.
Як реагує держава на проблему виїзду молоді за кордон
Критичне погіршення демографічної ситуації в країні, все ж таки змушує державу реагувати на проблему із виїздом 16-17-річних хлопців. Поки що, чи не єдиною такою спробою вплинути на міграцію юнаків, був анонсований законопроєкт про дозвіл виїзду за кордон чоловіків до 23-24-х років.
За словами члена парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, народні депутати активно обговорюють цю ініціативу. Він наголосив, що законопроєкт націлений на збереження зв'язків із молоддю, яка здобуває іноземну освіту.
«Щоб ті молоді українці, які навчаються за кордоном, мали можливість приїжджати в Україну, спілкуватися з рідними і не були змушені залишатися за кордоном, а підтримували зв’язок з Україною», — зазначив Веніславський.
Водночас він визнав, що питання віку є досить чутливим, бо складно визначити вікові обмеження для вільного пересування чоловіків за кордон. Низка експертів у коментарях UA.News висловили сумнів у тому, що цей проєкт найближчим часом може реалізуватися.
«Можливо, треба було би прописати умови: якщо певна кількість мобілізується, то така ж кількість демобілізується, наприклад. А так незрозуміло: на яких умовах і для чого? Це тільки людей дратуватиме. Тим паче, де гарантія, що всі ті, хто поїде за кордон у 24 роки, у 25-ть повернуться назад, щоб мобілізуватися?», — зауважив експерт з соціальної політики Андрій Павловський.
Читайте також:
Мобілізація: які шанси, що чоловіків до 24 років випускатимуть за кордон
