Тривала мобілізація спричиняє певні соціальні ризики, як-то відтік юнаків до 18 років за кордон. Проблему офіційно не визнають, але влада, схоже, вже не може її ігнорувати і намагається відповідати на соціальний запит новими законопроєктами.
Зокрема, Верховна Рада хоче дозволити вільний виїзд за кордон для чоловіків віком до 23−24 років. Такі зміни у законодавстві анонсував представник президента у парламенті Федір Веніславський. При цьому він зробив іншу важливу заяву про те, що закон про демобілізацію навряд чи ухвалять найближчим часом в реаліях війни.
UA.News розповідає про основні офіційні меседжі про мобілізацію в Україні та які шанси, що за нинішніх обставин молодим чоловікам дозволять вільно виїздити за кордон.
Верховна Рада планує пом’якшити обмеження для молоді
Зараз вільно виїжджати за кордон мають право лише чоловіки до 18 та понад 60 років, а також вилучені з військового обліку за станом здоров’я. Верховна Рада має намір розширити цей перелік, додавши до нього військовозобов’язаних чоловіків до 23−24 років. За словами члена парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, народні депутати активно обговорюють цю ініціативу.
«Це питання обговорюється серед народних депутатів, зокрема в нашому комітеті. Є певна консенсусна домовленість з різними фракціями і в парламенті, що це питання найближчим часом має бути поставлено на вирішення, для того, щоб ми не втрачали нашу молодь, яка їде за кордон і потім не може повернутися, оскільки з 18 до 60 років є обмеження, яке ми запровадили при запровадженні воєнного стану», — пояснив Веніславський.
Народний депутат наголосив, що законопроєкт націлений на збереження зв'язків із молоддю, яка здобуває іноземну освіту.
«Щоб ті молоді українці, які навчаються за кордоном, мали можливість приїжджати в Україну, спілкуватися з рідними і не були змушені залишатися за кордоном, а підтримували зв’язок з Україною», — зазначив Веніславський.
Водночас він визнав, що питання віку є досить чутливим, бо складно визначити вікові обмеження для вільного пересування чоловіків за кордон.
Ініціатива виникла на тлі повідомлень у ЗМІ про те, що батьки намагаються вивозити хлопчиків-підлітків, які не досягли 18-річного віку, на навчання за кордон. Хоча офіційно немає статистики, яка б підтвердила таку міграцію.
Про це в інтерв’ю UA.News розповів завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, Олексій Позняк.
«Мені відомі лише дані Державної прикордонної служби, але там немає диференціації за статтю та віком виїжджаючих. Із засобів масової інформації, із повідомлень знайомих, особливо із західних областей України, я знаю, що таке явище має місце», — сказав він.
27 травня міністр освіти і науки України Оксен Лісовий визнав, що є випадки, коли діти після завершення 11 класу виїжджають за кордон, однак це явище не масове.
«Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумок, як помʼякшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози», — заявив міністр, зауваживши, що міграція, і не лише старшокласників, насамперед пов’язана з безпекою в Україні.
Нагадаємо, в Україні юнаки від 16-ти років мають стати на військовий облік, доки їм ще немає 17-ти. Хлопців приписують до призовної дільниці і вносять їхні дані до реєстру «Оберіг».
Темпи мобілізації та перспективи демобілізації
Темпи мобілізації в Україні стабілізувалися і тримаються на приблизно однаковому рівні, розповів Федір Веніславський під час брифінгу.
«Конкретні цифри я не можу озвучити через обмежений доступ до таких даних, однак загалом картина виглядає так: одразу після ухвалення нової редакції закону ми спостерігали значне пожвавлення мобілізаційних процесів, потім динаміка знизилася й надалі зберігається на постійному рівні», — зазначив нардеп.
За його словами, нинішній рівень мобілізації дає змогу Силам оборони поповнювати бойові підрозділи та утримувати позиції на фронті.
Водночас Веніславський підтвердив, що закон про демобілізацію або про звільнення з військової служби окремих категорій осіб в Україні навряд чи ухвалять у короткостроковій перспективі.
Торік заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк пояснив, що законопроєкт про демобілізацію не можна передавати на голосування до парламенту, доки не будуть підготовлені резерви військовослужбовців.
А в квітні 2025 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що демобілізація неможлива через ситуацію на фронті, оскільки довелося б звільнити близько 350 тис. військовослужбовців.
Коментарі експертів
Андрій Павловський, експерт з соціальної політики, вважає ініціативу про виїзд молодих чоловіків за кордон непродуманою і такою, що може «розхитати» суспільство.
«Це несправедливо буде відносно тих, хто вже четвертий рік на війні, хто пішов на війну добровольцем, а зараз не може звільнитися і фактично пожиттєво служить у військах. А тим паче, що 23-24 роки — це вік, який підходить для початку мобілізації. Тобто з наступного року вони повинні мобілізуватися. Виходить якось нелогічно.
Можливо, треба було би прописати умови: якщо певна кількість мобілізується, то така ж кількість демобілізується, наприклад. А так незрозуміло: на яких умовах і для чого? Це тільки людей дратуватиме. Тим паче, де гарантія, що всі ті, хто поїде за кордон у 24 роки, у 25-ть повернуться назад, щоб мобілізуватися?», — зауважує Павловський.
Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа» не бачить перспектив ухвалення законопроєкту про вільний виїзд за кордон для чоловіків до 23−24 років.
«Я не знаю, хто є автором законопроєкту. Одна справа, що озвучив Веніславський. А інша справа, чи дійсно за цим стоїть Офіс президента, бо Веніславський представляє провладну команду «Слуг народу». Але враховуючи, що мобілізація не зупиняється, а буде навіть нарощуватися найближчим часом, то я поки що не бачу перспективи надання права виїзду чоловікам не зовсім мобілізаційного, але перед призовного віку.
Ми не знаємо, наскільки затягнеться війна… Це питання надскладне. Тому я не бачу перспективи ухвалення такого рішення зараз. Це більше схоже на політичну заяву»,— вважає Валерій Клочок.
На думку аналітика, загалом логіка таких заяв про можливість виїзду за кордон досить суперечлива.
«Якщо, наприклад, ви дозволяєте виїжджати всім, хто стоїть на обліку — це одна історія. Натомість зараз, наприклад, часто навіть інвалідам складно виїхати: то в нього якогось документу немає, або ще чогось… Абсолютно зрозуміло, що є негласна вказівка не випускати. Якщо ти виїжджав раніше, то тобі легше виїхати. А якщо в тебе є всі законні підстави, але раніше не виїжджав, то можуть навіть і не випустити. І таких випадків маса. В умовах війни я в перспективі реально не бачу, як можуть втілити таку ініціативу. Навіть після, якщо буде досягнуто якесь перемир'я, на сьогоднішній день багато ходить розмов про те, що виїзд буде все одно обмежений», — переконаний Клочок.
У цьому контексті експерт звернув увагу на суперечливу ситуацію з обмежено придатними. Натепер 99% обмежено придатних, які мали цей статус до змін у законодавстві, визнані військово-лікарськими комісіями придатними до служби.
«Веніславський відзвітував: 99% тепер військово придатних. Це не зовсім правда. Тому що ці чоловіки за станом здоров’я мають категорії Б або В — для служби в тилових частинах. Якщо детальніше розглянути перелік хвороб, то відверто кажучи, мені складно зрозуміти, як встановлювали ці критерії. Але вже як є. Утім, призвати велику кількість з обмежено придатних також не зможуть. І це треба визнати, тому що багато з них — реально хворі. Якщо ти потрапляєш з категорією Б до військової частини, тебе не відправлять на першу лінію фронту. Це загальновідомі факти. Тому запитання, а для чого нездорові люди в армії?
Це відповідь щодо заяв Веніславського. Він, дійсно, говорить: «Демобілізації не буде найближчим часом». Бо треба, щоб люди у війську були. І одночасно з’являється заява «про 23-24 роки». Тобто логіки у цьому процесі я не бачу», — зауважує керівник Центру громадської аналітики «Вежа».
Валерій Клочок переконаний, що питання має стояти по-іншому. Якщо у війську є хворі, то наскільки вони можуть скористатися своїм правом на лікування, наскільки організована ця процедура у Збройних Силах України? Або варто вирішити хоча б питання системної ротації бойових підрозділів.
Читайте також:
Основи оборони: в Україні все цивільне населення готуватимуть до війни
