Офіс Президента почав активно просувати ідею масштабної підготовки українців до затяжної війни. Ближчим часом на законодавчому рівні планують перезапуск системи національного спротиву, що передбачає навчання всього цивільного населення основам оборони та зміцнення патріотичних настроїв.
Відповідну законотворчу стратегію вже обговорювали на Банковій за участю представників Міністерства оборони, Командування та Генштабу ЗСУ, а також представників Міносвіти та громадського сектору. Останні взялися допомогти владі у підготовці проєктів законів і підзаконних актів.
Очікується, що ці ініціативи посилять систему, яка вже діє в країні, згідно із законом «Про основи національного спротиву». Його Верховна Рада ухвалила ще в липні 2021 року.
UA.News розповідає що на практиці означає підготовка всього суспільства до оборони, а також публікує роз’яснення експертів про важливість системи нацспротиву під час війни та ризики популізму у цьому питанні.
Ініціатива влади
«Готовність суспільства до війни. Тепер це буде умовою існування нашої держави», — написала заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук у соцмережі. За її словами, вже у травні до Верховної Ради мають направити низку важливих законопроєктів та розраховують на підтримку народних депутатів.
Наскільки жорсткими щодо мобілізації суспільства будуть ці законопроєкти можна буде оцінити після того, як їх оприлюднять. Однак вже зараз влада дає зрозуміти, що програма мілітарного та патріотичного навчання буде масштабною. Ще у квітні президент Володимир Зеленський доручив відкрити центри підготовки громадян до національного спротиву у кожному регіоні України. Порядок створення та роботи таких центрів, а також вимоги до їхньої діяльності затвердив Кабінет міністрів.
Згідно з постановою, керівників центрів призначатимуть облради за поданням обласних військових адміністрацій, передбачається, що це будуть здебільшого ветерани. ОВА також контролюватиме діяльність центрів та щоквартально звітуватиме Міноборони. Водночас Сили тероборони затверджуватимуть програму підготовки громадян.
Фото: Суспільне ЧернігівСтруктура національного спротиву України
Система національного спротиву — це комплексна оборонна концепція, запроваджена в Україні з 1 січня 2022 року відповідно до закону України «Про основи національного спротиву». Документ регулює розвиток територіальної оборони, організації Руху опору і відповідної підготовки громадян до нацспротиву — усі ці елементи є невід'ємною складової всеохоплюючої оборони держави.
Територіальна оборона (ТрО) — підрозділи Збройних Сил України, які захищають свої регіони та громади, виконують завдання оборони, охорони стратегічних об'єктів, підтримки громадського порядку.
Рух опору — формування, які діють на тимчасово окупованих територіях, координуючись із Силами спеціальних операцій ЗСУ.
Підготовка громадян до національного спротиву — система навчання, тренувань, підвищення обізнаності населення щодо дій у кризових ситуаціях.
Закон визначає, що основою навчання цивільних громадян для протидії агресору є «загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом та ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості».
Вже у перші місяці існування система національного спротиву довела свою ефективність під час повномасштабного нападу росії, особливо під час оборони Київщини та інших регіонів на початку вторгнення.
Модель національного спротиву інших країн
Система національного спротиву є важливою у гарантуванні державної безпеки, особливо в країнах, які зазнають нападу або історично обрали модель «озброєного нейтралітету», таким є досвід Ізраїлю та Швейцарії.
Ізраїль має одну з найефективніших систем національного спротиву у світі, засновану на принципі тотальної оборони. Її ключові елементи:
- Загальний військовий обов'язок: як чоловіки, так і жінки проходять обов'язкову службу в армії.
- Після строкової служби громадяни переходять до резерву, де регулярно проходять навчання.
- Цивільна оборона: підрозділ Пікуд ха-Ореф (Фронт тилу) займається евакуацією, оповіщенням, укриттями, навчанням населення.
- Система Цивільний захист (Home Front Command) забезпечує готовність громадян до надзвичайних ситуацій — від воєн до природних катастроф.
Швейцарія, попри статус нейтральної країни, також має розгалужену систему тотальної оборони. Особливості такої моделі:
- Загальний військовий обов’язок для чоловіків, жінки можуть служити добровільно.
- Резервна армія: більшість чоловіків перебувають у резерві до 30-40 років.
- Система укриттів: кожен громадянин має доступ до бомбосховища, в країні побудовано укриття на 100% населення.
- Навчання цивільного населення: регулярні тренування, інструктажі та кампанії з підвищення готовності до надзвичайних ситуацій.
Швейцарці здебільшого вважають захист країни спільною відповідальністю та підтримують існуючу оборонну модель, як частину національної ідентичності.
Українські експерти і посадовці часто наводять приклад мобілізації населення Швейцарії під час Другої світової війни. Тоді військове командування країни підготувало оборонну стратегію «Національний редут». Близько 400 тис. захисників мали відійти в гори, до збудованих укріплень, а вже звідти вести партизанську війну проти загарбників. Зрештою, попри військові потужності німецького вермахту, Гітлер на наважився на вторгнення у Швейцарію.
Невідкладність та ризики ініціативи — оцінки експертів
Україні треба терміново сформувати систему національного спротиву, оскільки повномасштабна війна триває вже четвертий рік, а ворог продовжує просуватися — повільно, тактично, але просувається, зауважує Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.). За його словами, протистояти цій небезпеці можна за такими напрямами.
На думку Ігоря Романенка, сама практика проведення заходів, передбачених законом про національний спротив, потребує коригування, тобто залучення фактично всього населення, організації підготовки у відповідних центрах, визначення хто, де і як буде цим займатися, а також фінансування всіх процесів. Водночас він наголошує, що першочергово «треба вирішувати питання збільшення потенціалу Сил оборони України».
Як саме систематизують громадську активність, через які механізми залучатимуть населення — все це ще потребує доопрацювання, каже генерал-лейтенант. Оскільки у нинішній ситуації не можна завдавати значних збитків економіці, яка і так у важкому стані.
Впровадження системи національного спротиву, а особливо патріотичного виховання дітей та молоді підтримує Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики. При цьому він застерігає, що влада не повинна допускати зловживань у цьому питанні.
Павловський також звертає увагу, що попри гучні гасла на четвертий рік великої війни українська економіка досі не перейшла на військові рейки, а суспільство повністю не мобілізовано на захист Батьківщини.
«100 км від фронту і таке відчуття, що в деяких містах війни немає. Чиновники витрачають гроші на те, що там перекладають асфальт, бруківку, клумби. Приклад Покровська. Там же фронт був в декількох кілометрах від міста. А місцеві чиновники клумби пересаджували в цей час за мільйони гривень. Замість на того, щоб на ці гроші копати окопи і будувати фортифікаційні споруди.
Подивіться, що відбувається з оплатою праці, того ж населення, яке хочуть мобілізовувати. Інколи чиновники у кабінетах отримують зарплату значно більшу, ніж військові, які щодня ризикують здоров'ям та життям», — зазначає Павловський.
Саме такі прояви несправедливості не сприймаються суспільством і знижують готовність до мобілізації, вважає експерт.
Читайте також:
Атака на завод у Саранську: чи буде у росіян менше дронів на оптоволокні
