Викладацька діяльність і видавництво власних книг — поширений підробіток або хобі багатьох українських можновладців. Претензії у журналістів та громадськості виникають лише тоді, коли суми від додаткового заробітку значно перевищують основні доходи. Що, власне, спричинило резонанс навколо декларації першої віцепрем'єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко. У 2024 році сума її гонорарів за викладацьку роботу у Київській школі економіки перевищила 3 млн грн.
Щоб заробити ці гроші Свириденко у позаробочий час читала лекції на кількох освітніх програмах, консультувала студентів і розробляла нову навчальну програму.
Водночас в Україні та за кордоном наукова і література праця державних діячів вже давно стали частиною політичної культури.
Розповідаємо про найвідоміших українських та іноземних лідерів, які запам’яталися своїми академічними досягненнями або книгами, і заробили на цьому певні статки.
Віктор Ющенко
Раніше, на посаді керівника Нацбанку, у 1996 році став почесним доктором Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Ющенко — автор близько півтора десятка книг. У період керування Нацбанком та під час свого прем’єрства він здебільшого писав про фінансову систему і становлення національної валюти: «Історія української гривні» (1997); «Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні» (1998); «Валютне регулювання» (1999) та інші. У 1999 році Ющенка удостоїли державної премії в галузі науки і техніки за цикл монографій «Українська фалеристика та боністика».
Під час президентства Віктор Ющенко видав низку книг про історичний контекст змін в Україні, опублікував збірку власних виступів. Наприклад, «Віктор Ющенко. 100 днів президентства: пряма мова»(2005); «Волинський національний університет імені Лесі Українки: історичний контекст і перспективи» (2008). У 2010 році вийшли дві збірки Ющенка — «Голос нації» та «До нації: вибрані промови».
У 2006 році його заробіток під час президентської кар’єри вперше досяг вершини у мільйон гривень. Майже половину становили «доходи від наукової, викладацької, творчої діяльності та авторська винагорода».
Віктор Янукович
Четвертий президент України Віктор Янукович (2010-2014 рр., позбавлений звання у 2015 році) був доктором економічних наук, магістром міжнародного права, професором, дійсним членом Академії економічних наук України, членом Президії НАНУ, член-кореспондентом Транспортної академії України, а також назвався членом Каліфорнійської міжнародної академії науки, освіти, індустрії та мистецтв.
Щоправда, як з'ясували журналісти, такого наукового закладу не існувало.
Сумнівними вважали і достовірність багатьох інших наукових титулів Януковича. Але офіційного спростування не було – лише непрямі свідчення. Наприклад, в Українській академії зовнішньої торгівлі, де Янукович отримав «магістра міжнародного права», випускники того ж потоку такого студента не пам'ятали.
Колишній президент Янукович натомість запам’ятався скандалами та курйозами, які демонстрували його абсолютну віддаленість від науки. Наприклад, в анкеті кандидата у президенти він зробив численні граматичні помилки, а слово «професор» написав з двома літерами «ф».
У народі Януковича почали називати прізвиськом «проффесор», а потім — і всіх безграмотних осіб, насамперед політиків, які отримали фейкові наукові звання. Гостра сатира та скандали з фіктивними дипломами не скасовують того факту, що офіційно Віктор Янукович був «автором» і співавтором понад 30 наукових праць та кількох книг.
У 2012 році, тоді ще президент, Янукович оприлюднив у своїй податковій декларації гонорар за видані та ще не написані книги у сумі понад 16 млн грн. За розрахунками українських письменників, щоб такий гонорар окупився видавництву, кожен українець мав придбати по дві книги Януковича.
Леонід Кучма
На відміну від своїх наступників, другий президент України (1994-2005 рр.) Леонід Кучма не мав численних наукових титулів. Його наймасштабніша посада до президентства — гендиректор ДП «Виробничого об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», за СРСР він був лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки.
Водночас Кучма поміж іншим запам’ятався авторством книг «Україна — не Росія» та «Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні».
Оригінал книжки «Україна — не Росія» вийшов друком у 2003 році російською мовою у московському видавництві «Время». Перший переклад українською мовою з’явився у тому ж видавництві роком пізніше, накладом 10 тис. примірників. Вартість книги сягала 67 грн у книжковому магазині в 2007 році.
У 2023 році експрезидент Леонід Кучма продовжив свої роздуми про найскладніші теми в історії відносин між Україною та російською федерацією і опублікував другу книгу «Україна — не Росія. Двадцять років потому».
У той період офіційно щомісячна зарплата глави держави становила 2500 грн, і гонорари від книговидавництв не сягали шестизначних цифр, як зараз. А тому саме це джерело доходу колишнього президента Леоніда Кучми не викликало критики.
Іноземні політичні лідери
На відміну від українських, західні політичні лідери зазвичай провадять наукову діяльність та видають книги «до» або «після» того, як йдуть з найвищих державних посад.
Наприклад, Борис Джонсон — колишній прем’єр-міністр Великої Британії у минулому був журналістом і видав кілька книг, зокрема «Фактор Черчилля», «Омріяний Рим», роман «Сімдесят дві діви» та «Нова британська революція». Після відставки з посади глави уряду Джонсон почав отримувати значні гонорари за виступи на конференціях — майже 32 500 фунтів (понад 37 тис. євро) за годину.
44-й президент США та лауреат Нобелівської премії миру Барак Обама на початку кар’єри викладав у Гарвардському та Чиказькому університетах, маючи ступінь доктора юридичних наук. Обама — автор кількох книг, зокрема «Мрії мого батька» і «Зухвалість надії», які він написав до вступу на посаду президента. Ці роботи принесли йому в 2009 році майже $5,5 млн.
Проте більшість книг написані Обамою після президентства. Найвідоміша — політичні мемуари двотомної серії «Земля обітована». У 2017 році Барак і Мішель Обама уклали спільну книжкову угоду вартістю $65 млн.
Двічі президент США Дональд Трамп не мав прямого стосунку до наукового світу — заробляв гроші на нерухомості і телешоу. Але це не завадило йому залишити помітний слід у світовому книговиданні. З кінця 1990-х гонорари за книги стали помітною частиною доходів Трампа.
Ще до сходження на найвищу державну посаду у США, він випустив книгу «Мистецтво укладати угоди». Станом на 2023 рік, за даними американського Forbes, бестселер, опублікований ще 1987 року, додав до статків Трампа від 100 тис. до $1 млн. Книга «Мистецтво укладати угоди» не лише принесла Трампу додатковий прибуток, а й стала одним із штрихів до створення його образу сильного світового лідера.
Утім, рекордний гонорар йому забезпечило інше видання. У 2023 році Дональд Трамп отримав $5,75 млн за «Our Journey Together» — подарункову книгу з фотографіями з його першої каденції у Білому домі. Фото вже були у відкритому доступі — Дональд Трамп лише додав власні підписи. Як повідомляв Forbes, за даними представника видавництва, книгу продали тиражем понад 500 тис. примірників.
Читайте також:
Від Костіна до Венедіктової: кого Зеленський «відправив у заслання» на дипломатичну службу
