Проблема із фортифікаційними спорудами публічно проявилася після того, як Сили оборони відступили з Авдіївки. Тоді командування рапортувало, що війська йдуть на заздалегідь підготовлені позиції. Але без потужної укріпленої лінії оборони довелося знову відступити.
У ЗМІ почали висвітлювати безлад у будівництві оборонних споруд, влада у відповідь виділила ще більше фінансування на ці потреби. Чи вирішило це системні проблеми із зведенням фортифікацій та що думають про це всійськовослужбовці – у матеріалі UA.NEWS.
Посилене фінансування
У будівництво лінії оборони держава вкладає десятки мільярдів. Восени минулого року на зведення фортифікаційних споруд на основних напрямках фронту Кабмін вже виділив майже 800 млн грн. А від початку цього року - 20 млрд грн. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Міноборони тримало 3 млрд грн і ще понад 16 млрд грн - низка обласних військових адміністрацій.
"4 млрд грн – для Харківської, 1,8 млрд грн – для Сумської, 1,5 - для Волинської, 1,5 – Одеської, по 1,3 млрд грн – Запорізька і Херсонська, 1,2 млрд – Донецька і 1,1 – Київська область для будівництва фортифікацій. Усі ці кошти ми передбачили для того, щоб створювати якісні, переважно бетоновані системи фортифікацій і інженерні невибухові загородження", - заявив Шмигаль на щорічній прес-конференції 4 березня.
Прем’єр-міністр розповів, що в Міноборони є комплексний план створення ліній фортифікацій з інженерними загородженнями, з новими елементами. А уряд зі свого боку виділяв і виділяє достатньо коштів. Наприклад, цього року готовий надати з резервного фонду кошти на будівництво потужних фортифікацій не лише на 1-2-й лініях, а й на 3-й і на 4-й.
Шмигаль також запевнив, що торік Міноборони і Генштаб ЗСУ мали достатнє фінансування, щоб на 1-й і 2-й лінії будувати надійні оборонні фортифікації.
"Чи було це зроблено? Це питання лежить у відповідальності Міноборони і Генштабу, ми не можемо публічно це комунікувати", - зазначив він, відповідаючи на питання журналістів.
Глава уряду також повідомив, що Міноборони для фортифікацій на першій лінії фронту має додатковий ресурс з інших джерел, який становить ще майже 11 млрд грн.
Крім того, за останні тижні збільшилася кількість публічних звітів на рівні глав обласних воєнних адміністрацій та військового командування про активне зведення фортифікацій на лінії оборони. А міністр оборони Рустем Умєров днями особисто проінспектував будівництво фортифікацій у Запорізькій області.
Що кажуть на місцях
"На Донбасі нарешті бачу прогрес з приводу побудови фортифікаційних споруд. На Авдіївському напрямку позаду передових позицій риють окопи та заливають бетоном укріпи. Така перспектива сильно радує. Кайфово, коли розумієш, що позаду реально підготовлені позиції, а не траншейка по пупок)", - написав один із військовослужбовців у соцмережі X.
На Донбасі нарешті бачу прогрес з приводу побудови фортифікаційних споруд.
На Авдіївському напрямку позаду передових позицій риють окопи та заливають бетоном укріпи. Така перспектива сильно радує. Кайфово, коли розумієш, що ⬇️
— Serg (@NHunter007) March 18, 2024
Швидкими темпами будують ешелоновану оборону і в Запорізькій області.
"Планується зробити ешелоновану оборону до глибини до 100 кілометрів. Це перша лінія, на якій проводяться бойові дії. Друга – підготовлена, у разі, наприклад, ситуації, яка трапилася в Авдіївці, щоб були вже підготовлені у разі відходу наших військ. Третя – це буде вже повністю в бетоні. Це буде форт, обладнання довготривале. І в подальшому буде нарощення на рубежах міст, які, можливо, будуть проходити по лінії зіткнення. Тобто кругова оборона і в подальшому аж до річки Дніпра», – розповів військовий інженер Олександр для проєкту "Донбас. Реалії" Радіо Свобода.
Про особливості будівництва оборонних споруд журналістам також розповів офіцер 47-ї бригади ЗСУ Микола Мельник: "Будь-яка інженерна споруда, вона не є ідеальною, і ніколи не гарантує 100% виживання особового складу. Але треба виходити з певних речей. Є дронщики, які можуть завести цей FPV безпосередньо в бліндаж. Для цього і будується вхід у бліндаж буквою – подвійна Г. А якщо це робиться прямий вхід, я вітаю, ви номінанти на "премію Дарвіна". Ви або самі ідіоти, або вас не навчили. Тобто є моменти".
"Друге, звісно, бетонні бліндажі – це дуже добра історія. Чому? Тому що якщо дерев'яний дах, то видно тепло, і у росіян є дрони, які безпосередньо з тепловізорами, чутливими, вони нас бачать і безпосередньо накривають. Це велика проблема. Чому? Я знаю дуже багато людей, які перебуваючи в боях за те ж Степове просто отримали звичайне обмороження, адже фізично не могли навіть буржуйку розтопити, тому що боялися, що прилетить. Це друга. Третя – це, можливо, десь насиченість мінними засобами наших ліній з нормальними мінними полями", – доповнив свою розповідь Мельник.
Нестача кадрів та ресурсів
У зведенні оборонних рубежів виділяють кілька проблем, пов'язаних із нестачею кадрів, матеріальних ресурсів та бюрократією. Щодо кадрів, то поблизу фронту укріплення будують інженерні війська, підпорядковані Силам підтримки ЗСУ. Їхня чисельність для виконання масштабних завдань недостатня.
Дефіцит інженерних підрозділів в Україні не в останню чергу пов'язаний з їх суттєвим скороченням на початку 2000-х років, пише BBC.News і наводить коментар полковника запасу Віктора Кевлюка.
"Наразі командувач оперативного командування на фронті має у своєму складі полк оперативного забезпечення з трьох батальйонів, але з них роботами з фортифікаційного облаштування може займатися лише один - той, який забезпечений необхідним обладнанням і технікою. Це явно недостатньо", - каже Кевлюк.
"Для того, щоб "закопатись" для проведення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно мати приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а є лише 1. Питання: чому немає всіх інших? Невідомо".
Полковник запасу також вказує на ще одну проблему - облаштування фортифікацій відбувалося "знизу – догори". Тобто конкретний підрозділ відповідав за створення лінії оборони лише на своїй ділянці, а для отримання деревини, бетону чи техніки мусив постійно звертатися до вищого командування.
Портал DeepState опублікував критичний аналіз процесу будівництва укріплень, зокрема в Авдіївці, від одного військового інженера. Наводимо кілька висновків з цього матеріалу.
Чому мало придатних окопів? Розпорядником суцільної лінії оборони є піхотна частина, що займає район оборони, а виконувачем Сили підтримки, що відповідно до запиту інженерних бригад здійснюють облаштування лінії оборони.
Начальники інженерних служб бригад не вміють планувати наперед і не вчасно подають запити. Коли я приїжджаю на місце — не маю ні карти, ні належного обгрунтування. Як правило кажуть: "Треба викопати від того пенька і до посадки". Але це так не працює. Оборона має бути суцільна.
Чому не має бетону? Відсутність бажання командування бригад шукати ресурси, відсутність самих ресурсів і безвідповідальність командування напрямків у процесі вирішення цих проблем.
Деревиною забезпечує інженерна служба ОТУ, бетоном та технікою ОСУВ. Деревиною має бути обшита друга лінія оборони, бетоном третя. Чого цього нема, бо знову ж, у бригад немає сили волі наполягати на цьому, а у ОТУ не має грошей, бо оборудка з деревиною то окрема тема.
Що стосується бетону, то доповідаю - жодна інженерна частина не забезпечена відповідною технікою (власне так і у НАТО), тобто, це здійснює цивільна техніка, а це відповідні договори з бізнесом.
Де трактори? Відсутність забезпечення, ресурсів та рішень щодо виправлення проблеми. Тут варто звернути окрему увагу, адже наявність техніки в інженерів Збройних Сил це кричуще питання, яке не хочуть вирішувати нагальним способом. У нас немає ні процесу домовленості, ні процесу примусового вилучення, ні закупівлі техніки для бійців.
"В той же час, будь якими способами, зазвичай, шляхом просто вилучення це робить русня. І поки ми шукаємо "демократичних" шляхів, московити копають, будують і вбивають нас", - зазначив військовий інженер ЗСУ.
Важливими є також його висновки, які цитує DeepState: "Пішла хороша тенденція виділення коштів від уряду на вибудову оборони. Але далі йде крок, від якого сіпається око — передача цих коштів на обласні ради, а там відповідно тендера, договори та інша бюрократія, яка затягує час, якого у нас немає. А ще питання, як ці кошти мають реалізовуватися у прифронтових зонах? Тим часом інженери в складі Збройних Сил виконують свою роботу без техніки та інших ресурсів, безпосередньо в зоні бойових дій. Тим часом самі бійці змушені вибудовувати в ході боїв "підготовлені рубежі оборони".
Оцінки військових аналітиків
Зміцнення лінії оборони та саме поняття "активної оборони" є значно складнішим завданням для України, ніж зведення оборонних рубежів росіянами. Це відзначають багато західних аналітиків.
Хоча сильніші укріплення сповільнять рух російських військ, скоротять кількість українських військ, необхідних для захисту, і означають менше жертв, вони також зменшать амбіції Києва повернути собі окуповану територію, пише The Telegraph.
"Проблема українців у тому, що вони не хочуть залишатися в статичному стані", - сказав Едвард Арнольд з аналітичного центру Королівського інституту об'єднаних сил. "Якщо лінії стануть статичними і взагалі не рухатимуться, це недобре з політичної точки зору".
Саме тут для українських сил набуває чинності концепція "активної оборони": утримання оборонних ліній за одночасного продовження наступальних дій у надії знайти слабкі місця, що можуть призвести до руйнування російських ліній, зазначає видання.
Водночас на ділянках, де ЗСУ зайняли більш статичні позиції, зведення оборонних споруд виглядає досить потужно.
Наприклад, лінія оборони, яку українці будуть на Донбасі, за висновками західного ОSINТ-аналітика Клемана Моліна, зовсім інша і складніша, ніж лінія Суровікіна, яку будували росіяни. Вона складається з високозахищеної укріпленої системи, розділеної полями.
Let’s talk about Ukrainian defensive lines I called “Donbass line”.
Donbass line is quite different and more complex than Russian Surovikin system: it is composed of highly defended fortified system, separated by fields.
Zoom in⬇️
4/ pic.twitter.com/NuUvMNMBoy
— Clément Molin (@clement_molin) January 10, 2024
"Якщо ми візьмемо приклад лінії, що виходять на південь у районі Курахового, то на знімках Sentinel-2 ми побачимо, що кожну систему розділяє не менше кілометра.
Кожен форт може захищатися з усіх боків: щоб просунутися вперед, вам доведеться захопити їх усі…На відміну від російської лінії, українська складається з безлічі фортів, що захищають один одного", - написав аналітик у соцмережі X.
If we take the example of Ukrainsk-Muraka line (facing south near Kourakhove), we can see on this Sentinel-2 imagery that each system is separated by a kilometer at least.
Each fort can defend itself from every direction: you have to take all of them to advance.
5/ pic.twitter.com/sAENdcptAP
— Clément Molin (@clement_molin) January 10, 2024
Військова стратегія України на 2024 рік має бути зосереджена на утриманні лінії фронту і забезпеченні постійного контролю над приблизно 82% території країни, яка залишається в руках України, вважають військові експерти Atlantic Council.
Стратегія активної оборони у 2024 році, за оцінками аналітиків, дасть змогу Києву досягти подвійної мети: запобігти будь-яким великим наступам росії та сприятиме Україні у війні на виснаження. Що створить основу для наступальних операцій ЗСУ у 2025 році.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.