Новини про майбутню відставку уряду є для нашої країни досить типовими.
Ледь не щороку (а то й по кілька раз на рік) з'являлися чутки та інсайди, що Кабінет міністрів разом із прем'єром ось-ось замінять. Але цього разу, схоже, чутки є реальними, адже президент уже запропонував міністерці економіки та віце-прем'єрці Юлії Свириденко очолити Кабмін замість головного довгожителя України на цій посаді — Дениса Шмигаля.
І хоча існують певні питання до формальних процедур — наприклад, що спершу парламент мав запропонувати президентові кандидатуру, а той вже потім виносити її на розгляд Ради, або ж що під час воєнного стану повноваження уряду не можуть бути припинені — немає сумнівів, що врешті все вдасться правильно оформити юридично, і вже незабаром в Україні сформують новий Кабмін.
Навіщо це потрібно? Наразі прослідковуються три ключові причини.
Перша — практична імплементація ресурсної угоди зі Сполученими Штатами. Ще після її підписання деякі експерти вказували на те, що під початок повноцінної роботи цих домовленостей потрібен новий прем'єр та новий уряд. В цьому контексті постать Свириденко може виглядати логічнішою, ніж більш «класичний» та пов'язаний з великим українським бізнесом прем'єр Шмигаль.
Друга — посилення владної вертикалі керівника ОП та загальна внутрішньополітична боротьба в українській владі. В ЗМІ ходять вперті чутки про те, що майбутня голова уряду має тісну комунікацію з Андрієм Єрмаком. Якщо це правда, то таке призначення, безумовно, посилить позиції очільника Офісу президента.
Третя — загальне «перетрушування» виконавчої гілки влади задля того, аби дати суспільству можливість «випустити пар». Хоча тут є питання: так, Шмигаль дійсно просидів у своєму кріслі понад 5 років, але склад Кабміну при цьому регулярно оновлювався. Як би там не було, повна чи майже повна зміна уряду може на якийсь час створити відчуття активних політичних процесів в країні та дасть змогу звинуватити «попередників» у тих чи інших проблемах та провалах економічного, соціального та корупційного характеру.
Щодо ефективності цих кроків існують певні питання. Так, з одного боку, відставка прем'єр-міністра та заміна уряду в якомусь сенсі оздоровлять політичний простір України, який перебуває у кризовому стані через війну. З іншого боку, поточна ситуація така, що Кабмін у цій системі — суто технічний виконавець без власної політичної суб'єктності. Тож очікувати якихось радикальних змін у підходах чи серйозного покращення життя населення поки що не варто.
Микита Трачук
