$ 41.72 € 43.23 zł 10.26
+5° Київ +3° Варшава +9° Вашингтон
Не лише війна. Чого бояться іноземні інвестори в Україні: Олексій Козирев, фінансовий аналітик

Не лише війна. Чого бояться іноземні інвестори в Україні: Олексій Козирев, фінансовий аналітик

27 Листопада 2023 15:24

Чому іноземні інвестори дотепер бояться корупції та криміналу в Україні. Чи варто уряду відновити забуту систему "інвест-нянь". Про логіку українських інвесторів за кордоном, чи можна вкладатися в українські проєкти під час війни, і які активи є перспективними. Про це в ексклюзивному інтерв'ю UA.News розповів Олексій Козирев, фінансовий аналітик порталу Мінфін.

 

 Зараз багато говорять про великі інвестиції, які прийдуть з-за кордону на відбудову України, але тільки після завершення війни. Окрім війни, що зупиняє та насторожує іноземних інвесторів в Україні?

Олексій Козирев: Це все ж таки корупційні ризики, по-перше. По-друге, вони бояться криміналу. Вони хочуть все прозоро, проте не всі наші бізнеси працюють прозоро, а для іноземців це – кримінал. Третє - потрібні повні гарантії від влади і прозорі правила гри, що через рік ці правила не зміняться. Щоб не було ситуацій, коли українські партнери щось пообіцяли - інвестиції зайшли, а через два роки все перегралося, і ніхто ні за що не відповідає.

До речі, якщо іноземним інвесторам доводиться обирати між більшою дохідністю або трохи меншою дохідністю, але прозорою - вони обирають прозорість.

Страхування воєнних ризиків може поліпшити інвестиційний клімат?

Олексій Козирев: Скажу відверто, страхування-страхуванням, але тут основне, щоб ці страхові компанії буди платоспроможними, щоб вони могли гарантувати повернення своїх ризиків. А друге, що теж потрібно розуміти, які саме ризики – військові або невійськові- вони реально покриють.

Все у договорі передбачити неможливо. Можна описати деякі принципові речі, а потім починається футбол, що страхова не хоче виплачувати щось, тому що виникають якісь моменти.

Тому потрібно для себе принципово зрозуміти одне, якщо страхові компанії будуть працювати нормально і не буде, м'яко кажучи, "кидків" клієнтів, які застраховують майно та все інше -  то все буде добре. Оскільки на цей ринок дуже впливає "сарафанне радіо". Якщо виникне бодай один випадок, коли компанія відмовилася робити висновки або не заплатила, то відразу можна ставити хрест на цьому бізнесі страхування.

Тобто для інвесторів це не важливо?

Олексій Козирев: Це додатковий плюс. Але питання в тому, хто страхував, на яких умовах, і як вони потім перекривають ті ризики в реальності. Будемо казати так, імідж компанії та досвід у цьому питанні більше важать, ніж є страхування чи ні.

Чи можна сказати, що влада рухається до покращення інвестиційного клімату в Україні з точки зору державних рішень?

Олексій Козирев: З одного боку, наші міжнародні партнери бачать, що влада намагається зробити щось краще, наприклад, зменшити корупцію. А з іншого -  вони все одно будуть найближчим часом все це дуже активно моніторити і контролювати. Тому що не хочуть мати жодних корупційних ризиків для програм відновлення, які плануються в Україні після перемоги.

І хоче наша влада чи не хоче, але все одно великі іноземні інвестори, якщо вони зацікавлені в Україні, вимагатимуть, щоб у нас все було прозоро. І буде контроль, зокрема, з боку урядів тих країн, звідки надходитимуть інвестиції…Тому історія з корупцією просто не пройде, якщо країна хоче рухатися вперед.



Щодо переговорів про повоєнну відбудову України. Як ми знаємо, відбулися знакові зустрічі - спочатку президента Зеленського з власниками найбільших корпорацій у Нью-Йорку, а потім до Києва приїжджала спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Ці зустрічі матимуть якісь реальні наслідки?

Олексій Козирев: Так, звісно. Вони послухали, зробили якісь висновки, зробили деякі проєкти. Єдине питання - в яких обсягах, і чи не вийде так, що вони лише поговорили і залишили ці висновки десь у шухлядці. Або вони будуть відпрацьовані реально.

До речі, у цих обставинах актуальною є історія з "інвест-нянями". На мою думку, потрібно показати Заходу, що система "інвест-нянь" дійсно працює на кейсах. Наприклад, взяти проєкт, який почали з нуля, долучити до нього "інвестиційну няню", яка би допомогла все зробити, підстрахувати і, умовно, за місяць проєкт запустити. Якщо буде позитивний досвід, то це спрацює. Якщо буде тільки розмова, а насправді ситуація буде буксувати, то інвестори не захочуть сюди заходити.

І все ж таки, коли можна очікувати помітних результатів від переговорів української влади з великими західними інвесторами?

Олексій Козирев: Дуже великим поштовхом буде закінчення війни і наша перемога, це буде перший варіант.

А далі вже буде йти від того, що їм запропонує наша влада, на яких умовах їх залучатимуть в Україну і на яких гарантіях. Насамперед - гарантія і паралельно з цим відсутність корупційної складової.

У які саме галузі можуть зайти великі інвестиції?

Олексій Козирев: Спочатку - у великі проєкти. Інвестиції будуть заходити у дорожню інфраструктуру, відновлення житла. Потім вже буде наступний пул - в менших обсягах, а потім - ще в менших. Але принципово, глобально, спочатку будуть заходити великі компанії саме зі стратегічними проєктами великими. Наприклад, відбудова залізниці, оновлення енергосистеми, зменшення залежності України від російських енергоносіїв.



Якщо говорити про внутрішніх інвесторів, за Вашими спостереженнями, чи цікавляться вони українськими проєктами?

Олексій Козирев: Так, як це не дивно. Попри війну та багато інших проблем є велика кількість людей, які бачать в цьому якийсь шанс вирватися з певних фінансових проблем, або просто заробити. Навіть судячи з нашої конференції "Жити на відсотки", є реальна зацікавленість.

Бізнес живе незважаючи на війну, поступово розвивається. Я не вірю, що ринок досягне довоєнних масштабів за півроку-рік, але якщо ще буде міжнародна підтримка та перемога України, тоді це буде зростання під 10-12% на рік.

А щодо іноземних активів?

Олексій Козирев: Так, цікавляться. Єдине питання, що зацікавлення різне. Специфіка стосовно іноземних активів така, що хтось хоче заробляти граючись акціями чи облігаціями. Тут питання стоїть у тому, що Нацбанк офіційно не дає виводити гроші, тому що вважає це виведенням капіталу. Тобто це все одно механізми якісь не дуже прозорі. Але інвестори цікавляться, щоб розуміти ситуацію на ринку. Тобто, хтось грається у таку, скажімо, гру, а хтось не грається. Але хоче подивитися, щоб потім вийти на цей ринок.

Що стосується іноземних інвестицій у нерухомість. Інвестують насамперед ті, хто виїхав з родинами. Вони бачать, що не скоро повернуться сюди і не хочуть витрачати кошти на оренду за кордоном. Перераховують кошти якимось чином, купують нерухомість і закривають питання витрат на оренду. А далі у них логіка така, якщо все буде добре - ми повертаємося в Україну, а закордонна інвестиція дає дохід. Або вони вирішують залишитися за кордоном і в деяких країнах вже отримують посвідку на громадянство. Така стратегічна інвестиція.

А куди під час війни можна інвестувати в Україні? Що б ви порадили?

Олексій Козирев: Я би більше віддавав перевагу таким інструментам, як ОВДП, депозити. Прості інструменти, які вже зрозумілі людям. І все ж таки диверсифікація потрібна. Ну, наприклад, якщо у вас є кошти саме у гривні та валюті, то я би тримав 60% - у гривневих активах, і 40% - у валюті. 50 на 50 євро/долар. Тому що зараз просто дуже великі ризики у пари євро/долар. Це - диверсифікація, що стосується коштів грошових.

З точки зору інвестицій в інші програми. То я би все ж таки придивився до ринку нерухомості, але дуже обережно. І друге, я б придивився до ринку землі. Бо щойно війна закінчиться, цей ринок потенційно має перспективи зростання.

Щодо ринку землі, які ще є аргументи на користь цього активу?

Олексій Козирев: Просто зростання ціни. Питання у тому, що треба дивитися, що ви реально купуєте. Тому що з одного боку, є велика кількість "схематозу", який не працює, або грає на якихось, скажімо, проблематичних моментах нашого ринку землі. А з іншого боку - там дійсно є перспективні програми, які можуть давати дохідність, і плюс капіталізація за рахунок збільшення вартості самої землі.