У Брюсселі презентували стратегію зміцнення оборонної промисловості та переведення її у режим воєнної економіки на противагу російській агресії. Насамперед планують згортати мільярдні контракти на закупівлю зброї поза межами ЄС і більше вкладатися у власне виробництво. Чим це загрожує американським збройним концернам, та як нові військові ініціативи Єврокомісії оцінюють у НАТО – докладніше у матеріалі UA.NEWS.
Стратегія Євросоюзу
"Жорстока агресивна війна росії проти України повернула в Європу інтенсивну війну. Після десятиліть недофінансування ми повинні інвестувати більше в оборону, але нам потрібно робити це краще і разом", - сказав глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель під час брифінгу у Брюсселі.
Відповідаючи на російську загрозу, Євросоюз презентував першу в історії Європейську оборонно-промислову стратегію до 2035 року. Згідно з нею, ЄС повинен швидко підвищити свою оборонну готовність та виконати комплекс дій:
- Зміцнити промислову базу за рахунок збільшення спільних інвестицій країн ЄС.
- Підвищити оперативність європейської оборонної промисловості за будь-яких обставин і часових горизонтів.
- Впровадити культуру готовності до оборони, зокрема у всій політиці ЄС.
- Розвивати тісніші зв'язки з Україною за допомогою її участі в ініціативах ЄС з підтримки оборонної промисловості.
- Об'єднатися з НАТО і стратегічними партнерами, однодумцями та міжнародними партнерами, а також тісніше співпрацювати з Україною.
Стратегія також визначає, як оцінюватиметься прогрес держав ЄС у забезпеченні промислової готовності. Зокрема їм пропонується:
- До 2030 року закупити щонайменше 40% оборонного обладнання на основі співпраці.
- Забезпечити, щоб до 2030 року вартість оборонної торгівлі всередині ЄС становила не менше 35% вартості оборонного ринку ЄС.
- Домогтися стійкого прогресу в забезпеченні щонайменше 50% свого бюджету оборонних закупівель в ЄС до 2030 року і 60% до 2035 року.
Щодо фінансування, то у Брюсселі планують мобілізувати 1,5 млрд євро із бюджету Євросоюзу починаючи з 2025 до 2027 років для подальшого підвищення конкурентоспроможності оборонної промисловості ЄС.
Єврочиновники визнають, що це досить скромна сума для реалізації заявленої стратегії. Крім того, документ ще мають схвалити Європарламент та країни-члени ЄС. При цьому деякі з них раніше показували суперечливу позицію, коли справа доходила до військових витрат.
Водночас комісар Єврокомісії з питань оборонної промисловості Тьєррі Бретон заявив, що хоче створити оборонний фонд у розмірі 100 мільярдів євро. Для його наповнення розглядають різні варіанти. Зокрема, залучення капіталу через облігації.
Утім, як пише Politico, це може розколоти блок. Франція разом із Польщею та Естонією підтримують цю ідею, тоді як Німеччина та інші ощадливі країни ставляться до цього з підозрою, що робить випуск єврооблігацій, підтриманих усім ЄС, малоймовірним.
Потенційно може виникнути ситуація, коли чотири або п'ять європейських країн об'єднаються разом для спільної програми в галузі озброєнь, зазначає видання.
Залежність від США
Основна ідея реформи оборонного ринку Євросоюзу - спільне виробництво і спільні закупівлі. Єврочиновники визнають, що зараз у ЄС надто багато типів одного й того ж виду зброї, на відміну від Сполучених Штатів. При цьому більшість оборонного бюджету витрачається за межами ЄС.
"За перші 16 місяців від початку війни в Україні в лютому 2022 року "держави-члени витратили понад 100 мільярдів євро на оборонні закупівлі. Майже 80% цієї суми було витрачено за межами Європейського Союзу, і тільки на США припало понад 60% цих витрат", - цитує віцепрезидентку Комісії ЄС Маргрете Вестагер видання The Washington Post.
Для американських концернів загальний обсяг продажів зброї у 2023 фінансовому році став найвищим з 2020 року, коли колишній президент Дональд Трамп публічно грав роль провідного продавця військової техніки США, пише Politico.
На першому місці серед європейських покупців – Польща. Варшава замовила в американських виробників гелікоптери AH-64E Apache на $12 млрд та артилерійські системи великої дальності на $10 млрд. У портфелі замовлень також угода на $4 млрд для інтегрованих систем бойового управління ППО та контракт вартістю $3,75 млрд на постачання танків M1A1 Abrams.
Інші європейські союзники також розмістили великі замовлення. Німеччина погодилася заплатити $8,5 млрд за вертольоти CH-47F Chinook і $3 млрд за вдосконалені ракети середньої дальності AIM-120C-8. Чехія уклала угоду на постачання американських літаків F-35 і боєприпасів на суму $5,6 млрд, Болгарія замовила машини Stryker на $1,5 млрд, а Норвегія купила пакет багатоцільових вертольотів MH-60R на $1 млрд.
І це – лише частина військових замовлень з європейського континенту.
We are working to take our defence industry to the next level.
Today we will present a new defence industrial strategy – to make Europe move from emergency response to readiness.#EUDefence pic.twitter.com/V53iNWaMYy
— European Commission (@EU_Commission) March 5, 2024
За таких обставин Єврокомісія заявила, що оптимізуватиме закупівлю озброєнь державами ЄС і збільшить виробництво всередині блоку.
"Наші витрати на оборону йдуть на занадто багато різних систем озброєння, які здебільшого закуповуються за межами ЄС", - сказав Вестагер.
"Потреба в певній стратегічній незалежності від найвидатнішого союзника ЄС у НАТО підкреслює відчуття політичного відчуження від Вашингтона. Що підсилюється різкими виступами колишнього президента Дональда Трампа під час президентської кампанії в США та його колючими коментарями щодо рівня європейських витрат на оборону", - наголошує The Washington Post.
Схоже, після заяв Трампа у Брюсселі зробили висновки і вирішили, що для блоку вкрай важливо спиратися на власну промислову базу.
"Чи буде це поганою новиною для оборонної промисловості США, корейської оборонної промисловості? Я не знаю. Ми знаємо, що нам необхідно збільшити нашу здатність виробляти те, що необхідно. І до речі, сьогодні треба чесно зізнатися, США не можуть надати те, що необхідно, особливо боєприпаси", – зауважив єврокомісар Бретон.
Роль НАТО та України
Стратегія Єврокомісії щодо розвитку оборонної промисловості викликає питання з боку іншого великого гравця – НАТО. Лідери країн Альянсу минулого року, під час саміту у Вільнюсі, вже узгодили план зміцнення оборонного виробництва, що так само передбачає збільшення спільних закупівель і виробничих потужностей.
"Якщо ця нова представлена стратегія розглядатиметься як така, що доповнює - це одне. Але якщо вона розглядатиметься як така, що суперечить (стратегії НАТО), це може стати свого роду політичною проблемою", - сказав Роберт Пщель, колишній чиновник НАТО у коментарі Politico.
Він додав, що ЄС має зосередитися лише на стандартах НАТО, враховуючи, що переважна більшість країн ЄС входять до Альянсу.
"Поширення різних стандартів створить ризики - і ризики для солдатів", - сказав чиновник, додавши, що це має залишатися "основною компетенцією НАТО".
У Єврокомісії ж запевняють, що стратегія не може суперечити НАТО.
"Усе це робиться в тісній співпраці з НАТО. Стандарти, які ми розробляємо в Європі, - це стандарти НАТО", - сказав єврокомісар Бретон.
Водночас у стратегії ЄС детальніше розписана роль іншого важливого гравця – України.
Зазначається, що до України ставитимуться майже як до члена блоку, здатного брати участь у спільних закупівлях ЄС, при цьому українські компанії матимуть право на отримання грошових коштів у рамках програми.
"Україна може отримати вигоду від підтримки цієї стратегії для своєї оборонної промисловості і збільшити свої виробничі потужності, як будь-яка європейська компанія", - зазначив Бретон, додавши, що мета полягає в тому, щоб підготувати інтеграцію оборонного виробничого апарату України до європейського виробництва.
Як заявила віцепрезидентка Єврокомісії Маргрете Вестагер: "Це сигнал про майбутнє України як члена ЄС".
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.