Україна вкотре переглянула список обмежень прав та свобод громадян у зв'язку з воєнним станом, про що повідомила Раду Європи. Звісно, йдеться про права громадян, які зараз перебувають всередині країни. Це повідомлення, не викликало таких збурень у суспільстві, як обмеження певних прав для військовозобов'язаних, які у ролі заробітчан чи віткачів перебувають за кордоном.
Йдеться про призупинення певних консульських послуг для цієї категорії громадян, а також вимоги до них актуалізувати свої дані для військового обліку. Чому експертна дискусія про обмеження прав українців під час війни є корисною, та у якому статусі ухилянти можуть повернутися до України вже за кілька років – читайте у матеріалі.
Заявлений перелік обмежень
4 квітня Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом. Документ опубліковано на сайті міжнародної організації в неділю, 28 квітня.
Зокрема, на час війни Україна припинить часткове дотримання таких прав та свобод, гарантованих Конституцією, йдеться про наступні положення:
- Недоторканність житла (стаття 30);
- Таємницю листування, телефонних переговорів та кореспонденції (стаття 31);
- Невтручання у особисте та сімейне життя (стаття 32);
- Свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати та повертатися на територію України (стаття 33);
- Право на свободу думки та слова, вільне вираження поглядів та переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію (стаття 34);
- Право на проведення зборів, мітингів, ход і демонстрацій, а також право на страйки (статті 39,44);
- Право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю (стаття 41);
- Право на підприємницьку діяльність та працю (статті 42. 43);
- Право на освіту (стаття 53).
Крім того, на території, де введено воєнний стан, військове командування може здійснювати низку заходів, зокрема такі:
- Примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, для потреб держави в умовах воєнного стану та видавати документи з цього приводу;
- Запровадження комендантської години;
- Встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- Переглядати в установленому порядку речі, транспортні засоби, багаж і вантаж, службові приміщення і житло громадян;
- Забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (перебування) без відповідного дозволу;
“Можливість застосування вищезазначених заходів зумовлює необхідність відступу від зобов'язань, передбачених статтями 12, 17, 19, 21, 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 8, 10, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, - зазначається у документі.
При цьому відкликається відступ від раніше визначених статей, зокрема, відхилення не будуть стосуватися права на відшкодування, права свободи совісті, заборони дискримінації та інше.
Україна насправді не посилювала обмеження, а лише переглянула захист певних прав та свобод громадян, розтлумачив зміст опублікованого документа міністр юстиції України Денис Малюська.
"Сьогодні день почався з новин телеграм каналів: “ми призупинили захист права на власність та вільні вибори”!! Почав обдзвонити колег, що ж ми там примудрилися на третій рік війни призупинити та ще й без мого відома?)) Доповідаю: нічого!)
Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році - це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року). Це не ноу-хау - так чинять усі країни, які ведуть війну (крім рф звісно, у них з правами людини завжди погано). А у квітні 2024 ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його", - написав міністр на сторінці у Facebook.
Малюська також наголосив, що "періодичний перегляд наших повідомлень та можливих обмежень - теж наші міжнародні зобовʼязання. Ще раз: Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки - переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав".
Обмеження, які спровакували дискусію
Днями Україна все ж таки запровадила нововведення для громадян, які збурили суспільство навколо питання про справедливість та обов'язки перед державою.
Йдеться про тимчасові обмеження окремих консульських послуг за кордоном для чоловіків від 18 до 60 років, про що було оголошено 23 квітня. Вже наступного дня паспортний сервіс ДП "Документ" тимчасово призупинив видачу паспортів за кордоном, що в деяких містах спровокувало черги та тисняву серед чоловіків призовного віку.
У Міністерстві закордонних справ роз'яснили, що обмеження пов'язані із законом про посилення мобілізації та військового обліку, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
"Робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, які після ухвалення законопроєкту потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог", - йдеться у заяві МЗС, опублікованій 23 квітня.
Також наголошується, що "тимчасові обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном...У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі".
Попри офіційні роз'яснення, рішення МЗС викликало не лише обурення з боку українців, які виїхали за кордон, але й критику частини політиків та експертів всередині країни.
"Розпорядження міністерства закордонних справ України, яке передбачає, що від вівторка, 23 квітня, дипломатичні установи за кордоном тимчасово призупинили всі консульські дії для чоловіків призовного віку (18-60 років), має ознаки порушення прав людини", - заявив виконавчий директор Української Гельсінської спілки (УГС) з прав людини Олександр Павліченко у коментарі DW.
Водночас народний депутат від Євросолідарності Іванна Климпуш-Цинцадзе у контексті запроваджених змін говорить про незаконність таких обмежень та "зневажання прав людей".
"Ми бачимо, як міністерство закордонних справ листом заступника міністра зупиняє надання будь-яких консульських послуг чоловікам від 18 до 60 років, але більше того, ми бачимо, як перестали надаватися консульські послуги всім громадянам України. І це – неприпустимо…Якщо ми будуємо демократичну країну на базі Верховенства права, ми претендуємо на членство в Євросоюзі і Північноатлантичному альянсі, то точно ми не можемо цей шлях торувати через постійне порушення закону і зневажання прав людей", - заявила депутатка у ток-шоу УП.
За словами Вадима Пристайка, міністра закордонних справ України (2019-2020 роки), донедавна закордонні паспорти можна було отримати тільки на території України, така норма діяла у багатьох інших державах, зокрема в Ізраїлі. З часом видачу паспортів дозволили за кордоном, тому обмеження так болісно сприймається. "Сама ж ідея, що українці мають служити – це взагалі не обговорюється, це має так бути", - наголошує колишній міністр.
Роман Костенко, секретар Комітету ВРУ з питань національної безпеки, вважає необхідним піднімати питання повернення військовозобов'язаних з-за кордону, але разом з тим, треба визнати, що громадяни, які користуються консульськими послугами за кордоном не мають наміру повертатися в Україну.
"У нас немає бути дві касти – хтось воює, а хтось шукає способи і методи, будучи військовозобов'язаним, щоб залишитися за кордоном… Дійсно, багато з тих людей, які йдуть отримувати консульські послуги показують, що вони вже не повертаються в Україну, що вони будуть шукати собі життя там. Чи зможемо ми їх повернути? Ні", - сказав Костенко під час ток-шоу УП.
Водночас, народний депутат вважає все ж таки неправильним запроваджувати обмеження для всіх чоловіків з 18 до 60 років, оскільки "є люди, які знаходяться там законно. Наприклад, батьки трьох дітей, люди з інвалідністю, поранені, які вже не є військовозобов'язаними. Для них держава в перспективі має все зробити і далі ці послуги надавати".
Частина експертів також наполягає, що треба розмежовувати ухилянтів та заробітчан, які виїхали до повномасштабного вторгнення, живуть за кордоном кілька років та будують там свої сім'ї.
Щодо перспектив військовозобов'язаних, які незаконно втекли, то виникає інша проблема, яку вже скоро має вирішувати влада. Оскільки в країнах перебування втікачі невдовзі можуть отримати нове громадянство та вільно пересуватися, в тому числі на території України, без жодних законодавчих наслідків.
"Частина тих, кого у суспільстві вважають ухилянтами, будуть повертатися з іноземними громадянствами на територію України, і спокійно собі їздити з України за кордон, спокійно працювати і в Україні та закордоном…і будуть казати, а які ви дурні, що не виїхали на початку, і не отримали громадянство, умовно, Німеччини…я собі вільна людина, яка їздить через кордон, живе де хоче, робить що хоче. Більш того, я ще волонтерю і буду героєм, якому випишуть різні грамоти, якому будуть вдячні ", - змальовує подальший варіант розвитку подій із закордонними ухилянтами політолог Олег Саакян у коментарі для NV.
За його словами, ця дилема виникне вже невдовзі – "не так довго чекати цього залишилося, як здається".
У всякому разі поява нових викликів перед українським суспільством є цілком закономірною, оскільки більшість експертів та військових все ж таки одностайні в тому, що Україна немає дієвих механізмів для повернення військовозобов'язаних. А іноземні держави не мають намірів їх повертати, щоб не порушувати демократичні цінності та права.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.