Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія прогнозує, що законопроєкт про мобілізацію уряд має надати парламенту 26 січня, а в цілому його планують проголосувати у лютому. Це буде оновлена версія, попередню – Кабмін офіційно відкликав на доопрацювання 11 січня.
Відтоді ні урядовці, ні депутати не розголошували деталей оновлених підходів до мобілізації, які можуть з'явитися у новій редакції законопроєкту. У парламенті лише зауважили, що очікують збалансованих мотиваційних та примусових норм. Агентство UA.News спробувало з'ясувати, що відомо про дискусійні нововведення і коли можуть ухвалити сам закон.
Щомісячний платіж за бронювання
Фінансова складова у процесі бронювання військовозобов'язаних вже спливала під час обговорення попередньої версії законопроєкту про мобілізацію. Тоді в Офісі президента, як писали ЗМІ, обговорювали три варіанти нових правил для бронювання працівників компаніями.
Перший – відтермінування від мобілізації у разі сплати 6 тис. грн податків на місяць, тобто оклад такого працівника мав бути близько 33 400 грн, додатково 22% від розміру окладу мав сплатити роботодавець як єдиний соцвнесок. Другий варіант – наявність офіційного окладу від 35 тис. грн. Ще одна пропозиція – роботодавець сплачує за бронь співробітника близько 14 500 грн ЄСВ, що можливо при офіційній зарплаті 66 тис. грн.
Вказані варіанти відхилили, оскільки саму ідею бронювання за умови сплати щонайменше 6 тис. грн податків визнали дискримінаційною.
Але при повторній підготовці законопроєкту питання сплати за бронь виникло знову. Цього разу авторами концепції стали народні депутати.
Як пише видання Forbes, у Верховній Раді пропонують встановити щомісячний фіксований платіж, після сплати якого підприємство зможе забронювати працівника незалежно від посади. Головна умова – компанія має працювати в "білу" та сплачувати податки до бюджету.
Зокрема, йдеться про введення додаткової оплати до військового збору за кожного заброньованого працівника — до 1,5% військового збору додається фіксована ставка в розмірі 20 тис. грн.
Як кажуть джерела видання, за таких умов бронювати персонал зможуть усі підприємства, а не тільки критично важливі. У разі ухвалення цієї норми, до державного бюджету очікувані надходження - від 18 млрд до 155 млрд грн на рік.
"На підприємстві можуть самостійно обирати, кого зі співробітників хочуть забронювати", - цитує видання співавтора законопроєкту Дмитра Наталуху.
Базова військова служба
Найменш дискусійними були нововведення про граничний мобілізаційний вік та запровадження базової військової підготовки. У новій версії мобілізаційного законопроєкту базова військова служба залишається, але строк її введення попередньо переноситься на 2025 рік. Що означають запропоновані норми детально проаналізував юрист LCF Law Group Володимир Романчук, його висновки опублікувало ZN.UA.
"Перше і головне. Згідно із запропонованими нормами, після проходження запланованої до введення базової військової служби (БВС) потенційним мобілізаційним ресурсом також можуть стати чоловіки віком 18–25 років. Поряд із військовозобов’язаними віком до 60 років, як це передбачено чинним законодавством. Тому всі обговорення щодо зменшення граничного мобілізаційного віку з 27 до 25 років виглядають уже не так гостро й актуально, оскільки до війська можуть бути рекрутовані юнаки хоч 18, хоч 22 років", - написав Романчук.
Також він звертає увагу, що законопроєкт на заміну строкової вводить обов’язкову базову військову службу для чоловіків віком від 18 до 25 років для здобуття військово-облікової спеціальності.
"Найголовнішою особливістю є те, що після проходження БВС громадяни призовного віку ставатимуть на облік як військовозобов’язані. А військовозобов’язані, відповідно до чинних статті 22 Закону "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" та статті 39 Закону "Про військовий обов’язок та військову службу", підлягають призову під час мобілізації. Тобто ще раз акцентуємо увагу: надалі такі громадяни можуть бути мобілізовані до війська до настання 25 років", - наголошує юрист.
Водночас Романчук вважає критичною відсутність публічних коментарів з боку влади щодо запровадження "унікальної для нашої країни системи передармійської підготовки".
"Це, своєю чергою, закономірно призведе до, м’яко кажучи, великого подиву двадцятирічних громадян, які після проходження БВС цілком законно отримуватимуть повістки на відправлення до частин", - робить висновки юрист.
Верховна Рада в очікуванні законопроєкту
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що законопроєкт про мобілізацію уряд має надати Верховній Ради 26 січня. Розглянути його в першому читанні повинні 6 лютого. Про це Арахамія повідомив в рамках проєкту LB.ua і EFI Group "Нова країна".
"6 лютого буде проголосовано перше читання. Я б хотів, розуміючи, що армія чекає цього законопроєкту, проголосувати в першому і в цілому", – сказав він, зауваживши, що принаймні дві "опозиційні фракції" не дадуть проголосувати в цілому.
"Тому ми зробимо перерву на тиждень, проголосуємо скорочення строків, і через тиждень 13 чи 14, проголосуємо в другому читанні. Підемо спецпроцедурою і якось там висидимо і зробимо це для того, щоб це проголосувати", – сказав він.
Раніше у Міністерстві оборони неодноразово наголошували на необхідності якнайшвидше вирішити питання мобілізації та можливості ротації військовослужбовців, які перебувають на фронті з 2022 року і навіть довше.
При цьому широкого обговорення пропонованих правил мобілізації не було. Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова, відповідальна за підготовку нової версії законопроєкту, окреслила лише загальну концепцію документа.
"Головна ідея законопроєкту залишається незмінною - ми повинні дати відпочинок тим, хто воює на передовій із 2022 року, і навіть раніше. Для цього нам треба встановити норми, які дадуть можливість проводити не тільки звільнення людей, а й вирішити питання заміни людей на фронті. Головне при цьому - посилити напрямок підготовки. Кардинально за своєю ідеєю законопроєкт не змінюється. Змінюються підходи до окремих категорій громадян", - наголосила Калмикова в ефірі загальнонаціонального марафону 15 січня.
Вона додала, що початок реалізації норм законопроєкту після його ухвалення очікується упродовж "тижнів чи місяця".
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.