+13° Київ +18° Варшава +12° Вашингтон
$ 39.53 € 42.31 zł 9.78
$ 39.53 € 42.31 zł 9.78
+13° Київ +18° Варшава +12° Вашингтон
Обмеження консульських послуг для українців закордоном: хто втратить до них доступ і чому
Статті Україна

Обмеження консульських послуг для українців закордоном: хто втратить до них доступ і чому

25 Квітня 2024 15:39

23 квітня Кабмін повідомив про ухвалення рішення щодо обмеження консульських послуг для українців, які перебувають закордоном.

Обмеження стосується чоловіків віком від 18 до 60 років. І діятиме воно до 18 травня 2024 року. Тобто, до остаточної імплементації закону про мобілізацію.

Агентство UA News зібрало інформацію про обмеження, реакцію українських та міжнародних політиків та оцінки експертів щодо ефективності такого рішення.

 

Обмеження консульських послуг: що відомо


Увечері понеділка, 22 квітня, видання «Дзеркало тижня» оприлюднило лист за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. У документі Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити всі консульські дії щодо громадян України призовного віку, які пребувають закордоном. Заборона, мовляв, діятиме до отримання роз'яснень положень закону щодо посилення мобілізації. 

«З урахуванням пунктів 6 та 16 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України, з метою недопущення уникнення громадянами України обов’язку з врегулювання питання військового обліку територіальними центрами комплектування й соціальної підтримки та наявності військово-облікових документів доручаю з 23.04.2024 тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років», – йдеться у листі.



Згодом цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна. Крім того, обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, – то так це не працює», – написав Кулеба.



Згодом у МЗС повідомили, що це обмеження буде діяти безпосередньо до набуття чинності закону про посилення мобілізації. Тобто, до 18 травня 2024 року.

У відомстві зазначили, що на цей період буде припинено прийом нових заяв на вчинення консульських дій від чоловіків віком від 18 до 60 років, які тимчасово перебувають за кордоном (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну). 

Усі заяви, подані до 23 квітня, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі.

При цьому, запроваджені обмеження не застосовуються випадків, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа. 

Обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо). Співробітники консульської служби надаватимуть у межах законодавства необхідну допомогу в повному обсязі.

А ось щоб отримати консульські послуги, українці, що перебувають закордоном, мають оновити дані військового обліку у ТЦК. Але поки МЗС інформацію про оновлення не надало.

А вже 24 квітня у міністерстві зробили важливу ремарку щодо видачі паспортів українцям закордоном – обмеження стосуються документів, що оформлюються ДМС України за заявами, отриманими ДП «Документ».

«Консульські послуги МЗС надаються громадянам України в закордонних дипломатичних установах, а саме у посольствах, генеральних консульствах і консульствах України. ДП "Документ" не є частиною системи МЗС, дипломатичної чи консульської служби. Це окреме державне підприємство, що входить до сфери управління Державної міграційної служби України», – йдеться у заяві. 



Таким чином, порядок роботи консульської служби МЗС України залишається без змін. При цьому варто наголосити, що днями МЗС тимчасово обмежило консульства в наданні послуг військовозобов'язаним чоловікам, які перебувають за кордоном. 

 

Що кажуть українські та іноземні посадовці про ці обмеження


Така ініціатива МЗС викликала доволі неоднозначні реакції як серед українських політиків, так і закордоном.

Зокрема, членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та розвідки Соломія Бобровська заявила, що комітет може викликати представників Міністерства закордонних справ для роз’яснення розпорядження про призупинення надання консульських послуг для чоловіків за кордоном. 

Це питання, як повідомила народна депутатка, є в компетенції комітету, тому що за час роботи над законопроєктом МЗС не подавало коментарів та правок.

«МЗС я не пригадую на жодному комітеті, з приводу коментарів і правок, які б стосувалися законодавства, до змін закону про мобілізацію. Тому я думаю, що ми на найближчий комітет їх викличемо, щоб вони пояснили, що за збурення, про яке вони нас не попереджали», – сказала Бобровська.

Народна депутатка назвала розпорядження міністерства «напівзаконним» та таким, яке «має сумнівний результат, адекватність і зміст».



«Взяла до відома» інформацію про обмеження консульських послуг і Єврокомісія. Речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Хіппер наголосила, що конкретних коментарів поки немає. Проте, тимчасовий захист для українських біженців у ЄС продовжує застосовуватись і до військовозобов'язаних чоловіків.

Представник Єврокомісії Ерік Мамер, своєю чергою, не зміг відповісти, чи підлягатимуть депортації ті українці, які будуть перебувати в ЄС із простроченими документами.

«Не нам коментувати рішення українського уряду щодо заходів, які необхідно вжити в контексті конфлікту. Єдине, що ми можемо зробити – це пояснити, яка ситуація з цими особами, які зараз перебувають на території Європи», – резюмував він.

Речник МВС ФРН Максимілліан Калль, коментуючи рішення тимчасово призупинити надання консульських послуг українським чоловікам за кордоном, заявив, що українські чоловіки мають однаковий з жінками статус захисту в Німеччині, і це не зміниться після ухвалення урядом України окремих рішень у галузі консульської політики.

За словами Калля, «це не позначиться на статусі захисту, який є однаковим для чоловіків та жінок, що вони становлять переважну більшість біженців війни».

А ось міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, щоб вони «виконали свій громадянський обов'язок».

«Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських хлопців у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні», – зазначив Косіняк-Камиш.

Міністр також сказав, що Польща в минулому вже пропонувала допомогти Україні, щоб військовозобов'язані повернулися до своєї країни.

 

Що кажуть українці про таку ініціативу?


Правозахисник Олександр Павліченко заявив, що обмеження консульських послуг з боку МЗС – це недотримання правових принципів.

«Закон (про мобілізацію – ред.) не вступив у силу. І посилатися на правову норму, яка нечинна, щоб обмежувати у правах людей, які користуються цими правами на законних підставах – це розписуватися у власній правовій некомпетентності. І проблема у тому, що це демонструється на рівні держави», – підкреслив Олександр Павліченко.

Також правозахисник звернув увагу, що така ініціатива МЗС ніяким чином не посприяє поверненню чоловіків в Україну. Навпаки, від таких обмежень українські чоловіки будуть ще більше віддалятися від країни.



Військовослужбовець Сил оборони України, співзасновник ГО «Демократична Сокира» Олександр Нойнець підкреслює, що жодна постанова чи закон не може вплинути на повернення українців додому.

«Життя не так влаштоване. Законів усе більше, щастя все менше. Закон – це якийсь стейтмент того, що буде робити держава. А проблема мобілізації – це не тільки проблема того, що робить держава. Це проблема того, що роблять люди. А люди, зрозуміло, роблять те, що вигідно їм, а не те, що вигідно державі. Якщо держава приймає якийсь закон, яким заявляє про те, що вона буде робити, люди на нього реагують не так, що зараз ми допоможемо державі, а якось інакше. Якщо держава каже «а ми не будемо надавати вам консульські послуги», то зрозуміло, що людина на це реагує не «добре, якщо ви не будете мені надавати консульські послуги, то я згоден мобілізуватися, стати героєм-миколою-гранатометником», а сюрприз-сюрприз, вона реагує «добре, тоді я отримаю консульські послуги на десять років уперед до того, як закон увійде в силу, щоб вас потім десять років не бачити», – зазначив Нойнець.

Також він зазначив, що необхідні кроки має робити Міністерство культури та інформаційної політики, щоб інформаційно підсилити процес мобілізації та створити більш позитивне її сприйняття серед українців.

Актор і продюсер Ярослав Трофімов вважає, що рішення, які наразі ухвалюють українські посадовці, спрямовані на послаблення держави у майбутньому. 

«Приймаються вони невипадково. Їх наслідки легко передбачити. Авжеж, будь-яке рішення нам можна буде продати, це нескладно при наявності всталеної групи наративів, побудованої на маніпулятивній вісі "доброволець-ухилянт". Але суті це не змінює. Обмеження у державних послугах для ВСІХ чоловіків, що знаходяться за кордоном = отримання ними нового громадянства+образа на країну. І ні у якому рівнянні не дасть притоку добровольців», – зазначив він. 

Крім того, зазначає Ярослав Трофімов, закриття кордонів для чоловіків та обмеження послуг призведе до значного зростання попиту на отримання громадянства якоїсь іноземної країни. У тому числі і росії.



Українці теж не надто натхненні обмеженнями з боку МЗС. Переважна більшість впевнена – мало того, що ніхто не повернеться в Україну, так ще й рівень зневіри зросте. Але є і ті, хто ідею обмеження консульських послуг підтримав.



 



 



 



 



 



 



 



 

 

Авторка: Даша Шерстюк

Надія Кибукевич

Надія Кибукевич